Аграрна освіта в Україні потребує реформування

Про це зазначила в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

«На сьогодні мережа аграрних закладів освіти в Україні складається з 22 закладів, з яких 17 – це університети. Але, на жаль, сучасна аграрна освіта не забезпечує реальні потреби аграрного ринку праці в Україні. Особисто я є прихильником дуальної освіти, яка вже успішно працює в Німеччині», - наголосила в.о. Міністра Ольга Трофімцева.

На переконання в.о. Міністра, майбутнє аграрної освіти в Україні залежить від ефективної співпраці держави та бізнесу.

Вона навела приклад, що в Україні вже у вересні стартує новітня магістерська програма «Агрокебети» за спеціальністю «Агроменеджмент». Цей проект реалізується спільно з Національним університетом біоресурсів і природокористування України (НУБІП) та представниками Українського Клубу Агарного Бізнесу (УКАБ).

Читайте також: Як українські агрокомпанії ведуть боротьбу із загрозою кадрового колапсу

За словами в.о. Міністра, ще одним із яскравих прикладів є Український Аграрний Ліцей (УАЛ) – освітній заклад нового формату. Це приватний середній навчальний заклад ІІІ ступеня, з аграрним нахилом, розташований в м. Умань. В його основу лягли принципи естонської та фінської системи середньої освіти та заснований ВАР.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Польські виробники курятини занепокоєні конкуренцією з боку України

Польські виробники занепокоєні планованими змінами, оскільки зі збільшенням частки української курятини на європейському ринку польський продукт стає менш конкурентним, пише Meat-Inform.

Про стурбованість представників галузі заявив директор Національної ради птахівництва Польщі Лукаш Домінік.

Днями офіційний представник ЄС Даніель Росаріо підтвердив інформацію про збільшення квот для українських птахівників.

“15 березня Європейська комісія оголосила про ухвалення попередньої угоди між представниками країн-членів ЄС, і жодна країна не висловилась проти. Представники Польщі також не заперечували”, – зазначив пан Росаріо.

Нагадаємо, безмитна торгівля курячим філе зараз обмежена 20 тис. тонн на рік. Щоб ввести більше цього продукту, не сплачуючи додаткових митних зборів, найбільший український експортер м’яса птиці компанія “Миронівський хлібопродукт” вдалася до власного трактування угод про безмитну торгівлю. Коли квоти на імпорт філе до ЄС вичерпано, компанія експортує в рамках інших квот те ж філе, але на кістці. Уже в країнах Євросоюзу зайва частина відрізається і продукт продають як філе. Така практика обурила європейських виробників птиці, а в Єврокомісії заявили, що схема з експортом м’яса на кістці “суперечить духу угоди про вільну торгівлю”.

Нагадаємо, ЄС заборонить безмитний експорт філе під виглядом інших м’ясопродуктів, натомість квоту на торгівлю філейною частиною курки буде збільшено.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Суд визнав законним штраф Липецькій фабриці Roshen в $5,6 млн

Арбітражний суд Липецької області визнав законним рішення податкової інспекції про донарахування понад 361,5 млн руб. ($5,61 млн) податків і штрафів за 2012 рік Липецькій кондитерській фабриці, що належить корпорації Roshen, повідомляє НВ.

Фабрика Roshen ще в жовтні 2015 року подала заяву, в якій попросила визнати недійсним рішення міжрайонної інспекції Федеральної податкової служби по найбільших платниках податків по Липецькій області від 30 червня 2015 року. Цим рішенням податківці зобов'язали фабрику доплатити в бюджет 285,9 млн руб. ($4,43) ПДВ за 2012 рік, 26,2 млн руб. ($410 тис.) пені з ПДВ, а також сплатити штраф у розмірі 49,4 млн руб. ($770 тис.).

"Суд вирішив у задоволенні заявлених вимог відмовити", - сказала голова суду Інна Семенських.

Суд першої інстанції, який розглядав справу майже три з половиною роки і який призначав по ньому комплексну будівельно-технічну і оціночну експертизу, 18 березня повністю відхилив претензії кондитерської фабрики до ФПС. Рішення суду вступить в силу через місяць, якщо до цього на нього не буде подана апеляційна скарга.

Раніше повідомлялося, що Басманний районний суд Москви продовжив термін арешту, накладеного на кондитерську корпорацію Roshen в Липецьку до 13 червня 2019 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на низку продуктів в Україні вже вище, ніж в ЄС

Але, як з'ясували журналісти "Сегодня", низка вітчизняних продуктів, наприклад, соняшникова олія і курятина, коштують у нас навіть дорожче, ніж на Заході. Чому так і що потрібно зробити, щоб в Україні ціни на них впали, роз'яснили наші економічні експерти.

Як видно з інфографіки, фахівці Економічного дискусійного клубу (ЕДК) знайшли 13 видів щоденних продуктів, які коштують у нас більше, ніж в ближньому зарубіжжі. Навіть якщо не враховувати коливання цін на борщовий набір залежно від врожаю в тій чи іншій країні і знехтувати різницею у вартості солі (розкид становить всього 9 євроцентів, або менше 3 грн/кг), то соняшникова олія, з виробництва і експорту якого Україна займає перше місце в світі, у нас продають дорожче, ніж в Польщі, Угорщині та Іспанії. Аналогічна картина з молоком, а курячі тушки у нас коштують на 8-10% більше, ніж в Польщі, Угорщині та Білорусі, хоча за підсумками 2018 року наша країна увійшла до ТОП-6 найбільших в світі експортерів курятини і до ТОП-3 – в Європі. За кількістю продуктів дешевого асортименту нас найбільше випереджають Польща і Білорусь – по 7 позицій, хоча, зауважимо, що в Білорусі дешевше насамперед борщовий набір, курятина, молоко і масло, а ось олія, свинина, хліб і рис набагато дорожче, ніж у нас.

Думка експертів

Виконавчий директор ЕДК Олег Пендзин назвав причини, через які у нас окремі продукти коштують дорожче, ніж за кордоном.

"Почну з головних експортних позицій: соняшникова олія і курятина. За них наш виробник отримує відшкодування ПДВ (20% вартості) від держави, тому може собі дозволити поставляти цю продукцію за кордон дешевше, ніж продавати всередині країни, – говорить Пендзин. – Ринкових механізмів для того, щоб змінити ситуацію, немає, тільки адміністративні. Стосовно молока, то на відміну від країн ЄС і тієї ж Білорусі, де воно проводиться в великих господарствах, у нас до 80% пакетованого молока і вершкового масла – із сировини, закупленої у населення. Звідси високі витрати на логістику, зберігання, адже молоко, що перевозиться, треба в дорозі охолоджувати, щоб воно не скисло. Та й якість селянського молока невисока. Поки у нас не буде інвестицій в створення молочних ферм, поліпшення поголів'я стада з допомогою виробників від кращих молочних порід великої рогатої худоби, ситуація з цінами на молоко та молокопродукти навряд чи поліпшиться".

Стосовно дешевизни білоруських коренеплодів і картоплі, то, за словами Пендзина, вони стоять мало того, що вирощуються централізовано на радгоспних полях, як при СРСР, витрати частково компенсує держава, але головне – в Білорусі за останні роки побудовано багато сучасних сховищ, і продукція в них не псується довгі місяці. У нас же до 30% картоплі і борщнабору до весни згниває. Економіст Іван Нікітченко нагадав: в Польщі за такими групами товарів, як хліб, м'ясо, молочні продукти, діє знижена ставка ПДВ – 5%.

"В Україні ПДВ за ними дорівнює 20%, – говорить Нікітченко. – Якщо відняти від вартості хліба в Україні 15%, щоб отримати ставку, як в Польщі, ціна стає майже такою ж. Те ж стосується і інших груп товарів".

Щоб в Україні подешевшали соціально значущі продукти, про які ми згадували, Нікітченко впевнений: уряд повинен ввести низку протекціоністських заходів, щоб економічними методами стимулювати виробників знизити ціни. А саме: встановити для них спеціальні ставки податків, як в Польщі, виділяти цільові кредити під невисокий відсоток, надавати аграріям пільги на закупівлю техніки, обладнання та сировини.

Наші зарплати в 4-9 разів нижче

Стосовно зарплат в Україні та інших країнах, то у нас отримують менше всіх. За підсумками 2018 року середня зарплата за січень-грудень становила 290 євро на місяць, в січні 2019 року вона зросла до 305 євро (дані Держслужби статистики). У Білорусі середня зарплата за 2018 р. становила 415 євро (myfin.by), в Угорщині, – 1152 євро, в Польщі – 1216 євро, в Іспанії – 2544 євро (Eurostat). Як бачимо, навіть білоруси випереджають українців за середніми заробітками в 1,4 раза при порівнянних цінах на продукти, а в країнах ЄС працівникам платять більше, ніж у нас, в 4-9 разів. За словами президента Украналітцентру Олександра Охріменка, 2019-го зарплати у нас зростуть на 20% при інфляції близько 15%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні продаватимуть посуд з висівок

Польська компанія Biotrem, яка виготовляє органічний посуд із висівок, відкрила представництво в Україні.

Про це пише agroinsider.com.ua.

Фірма запатентувала технологію, яка дозволяє робити одноразовий посуд з пшеничних і кукурудзяних висівок, продуктів переробки маніоку, водоростей, а також полімерів на рослинній основі. Сировину стискають під пресом за допомогою гарячого повітря.

Одну тонну пшеничних висівок можна перетворити на 10 тисяч тарілок чи мисок.

Набір посуду включає тарілки, чашки, виделки та ложки. Такий посуд достатньо твердий й тривкий, аби розігрівати в ньому їжу. Після використання ним можна годувати тварин і птахів. Повністю розкладається за 30 днів.

Розробники запевняють, що один кілограм продуктів пшеничних висівок – обробка пшениці, транспортування, переробка й утилізація – генерує близько 1,3 кг СО2, в той час як один кілограм полістиренових одноразових тарілок чи чашок генерує в сукупності біля 8,5 кг СО2.

Biotrem має власний завод та постачає свою продукцію масовим клієнтам, зокрема мережам ресторанів і роздрібним продавцям, напряму або за посередництвом незалежних дистриб’юторів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка вартість цьогорічної весняної посівної

Про це розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Топчій під час прес-конференції, передає УНН.

"У нас зростає вартість матеріально-технічних ресурсів, які використовуються, зростають й інші видатки. Тому, загалом вартість посівної компанії (у 2019 році – ред.) з точки зору ресурсів, які будуть використані, оцінюється на рівні близько 134,2 мільярда грн", - сказав Топчій.

За його словами, із загальної суми близько 120 мільярдів гривень - це кошти, які мають наші сільгоспвиробники та аграрії.

Близько 15 мільярдів гривень - це той ресурс, який був вкрай необхідним, щоб забезпечити потреби у повному обсязі. З них близько 10 мільярдів гривень, які відкриваються коштом банківських кредитів, і ще близько 5 мільярдів гривень, які покриваються коштом комерційних структур.

Також, він зазначив, що мінеральні добрива вийшли на першу позицію та займають у загальній структурі витрат фактично 31%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview