150670

Аграрне «ноу-хау» з Канади: як краще утилізувати органічні відходи продуктів харчування

Канадський виробник добрив, компанія Bio-Cycle Solutions, відкрила новий спосіб утилізації органічних відходів. Новий продукт, що отримав назву Bio-Sul, являє собою суміш сірки з органічним матеріалом, що одержуються з продуктових магазинів, таким як каноловое масло (харчове рослинне масло з низьким вмістом ерукової кислоти) і хліб.

Так, продукти харчування, що не знайшли реалізацію в магазинах, спрямовуються до спеціального центр в канадському місті Канола. Там дана органічна маса переробляється в сольовий розчин з додаванням сірки. Отримана суміш згодом вноситься в поля як добрива.

Метт Гозлінг (Matt Gosling) з Bio-Cycle Solutions, впевнений, що звалища тепер лише надбання минулого. За його словами, для досягнення екологічної безпеки, в процесі приготування нового добрива органічна маса проходить безліч стадій перевірок і очисних процедур. З огляду на нагальну проблему утилізації величезної кількості органічних відходів в Америці, дане рішення допомагає в якійсь мірі перерозподіляти ресурси, замість марного викидання останніх на звалище.

Ще однією перевагою нового добрива є низький ступінь вимивання з полів. Добриво Bio-Sul здатне живити сільськогосподарські культури необхідними сірчаними нутриентами від шести до восьми років. Крім того, на думку Гозлінг, канола не єдина сільськогосподарська культура, яка потребує сере.

«Одним з найбільших помилок в сільському господарстві є думка про те, що сірка потрібна тільки канолі. Бобові також потребують сірку, так само як і зернові посіви куди ефективніше з достатньою кількістю сірки», пояснює співробітник компанії.

За матеріалами Инфоиндустрия

Портал AgroReview

Чекаємо від Вас новини та прес-релізи!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ХТЗ обіцяє «відвоювати» свої ринки

ПАТ "Харківський тракторний завод" (ХТЗ), на початку 2017 року відновив виробництво після багатомісячного простою, за підсумками січня-червня зробив близько 500 тракторів, повідомив власник підприємства. Про це повідомив президент групи компаній DCH Олександр Ярославський журналістам в п'ятницю в Харкові.

Він зазначив, що після тривалого простою ХТЗ втратив ринки збуту і тепер працює над їх відновленням.

"Відвойовувати назад. За рік все ринки були втрачені, все 100%. Україна зайняли імпортні аналоги", - сказав О.Ярославський, висловивши надію на виконання річного плану виробництва.

"Постараємося. Що обіцяли, то і зробимо", - сказав бізнесмен.

Як повідомлялося, ХТЗ на початку лютого 2017 року відновив роботу після 10-місячного простою. За період з лютого по квітень було випущено 302 трактора.

За інформацією прес-служби ХТЗ, основними споживачами продукції стали аграрії України та країн СНД. У планах підприємства випускати щомісячно 150 тракторів. При цьому 30% продукції передбачається поставляти на внутрішній ринок, решта - в Казахстан, Узбекистан, Азербайджан, Іран. В цілому в 2017 році ХТЗ має намір випустити 2 тис. тракторів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агрофірма вирішила кардинально змінити модель ведення бізнесу

Агрохолдинг «Астарта» відкрив Центр по виробництву готових кормів для великої рогатої худоби на базі агрофірми імені Довженка в Полтавській області. Про це повідомляє UBR.

Центр спеціалізується виключно на виготовленні збалансованих кормів, на відміну від принципу, за яким працюють інші підприємства.

Зараз поля, технології і техніка в Україні в першу чергу використовуються для розвитку рослинництва, а тваринництво забезпечується за залишковим принципом.

Тому на агрофірмі імені Довженка вирішили кардинально змінити ситуацію з кормовиробництвом, щоб потім перенести модель ведення бізнесу на інші господарства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Агролайфхак» від МХП: як перетворити відходи на електроенергію

Спеціалісти ПАТ «Миронівський хлібопродукт» знайшли вирішення проблеми утилізації курячого посліду з свого дочірнього підприємства «Вінницька птахофабрика». Зокрема, агрохолдинг планує побудувати на території області завод з виробництва альтернативної енергії.

За день станція перероблятиме в біогаз 800 тонн курячого посліду і отримувати 26 МВт електроенергії на годину.

Виробництво обіцяють створити так, що неприємний запах зовсім не відчуватиметься.

А виробництво біогазу буде практично безвідходним, адже підприємство планує виробляти безпечні та якісні органічні добрива.

За матеріалами UBR

Портал AgroReview

Чекаємо від Вас новини та прес-релізи!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У більшості областей зафіксовано нашестя шкідників

У більшості областей Степу, Лісостепу рослини огірків потерпають від баштанної попелиці, тютюнового трипса, в західних та центральних на рослинах розвиваються антракноз та пероноспороз. На присадибних ділянках 20-40% рослин цибулі уражені пероноспорозом. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на Держспоживслужбу.

Крім того, у Степу та Лісостепу триває літ лучного метелика інтенсивністю 1-5 екз. на 10 кроків. Гусениці першого покоління за чисельністю 0,2-3 екз. на кв.м пошкодили 1-5% рослин кукурудзи, соняшнику, багаторічних трав. Повсюди на неугіддях, луках, узбіччях доріг триває розвиток личинок саранових стадних та нестадних видів, які перебувають у II-V віках. Личинки за чисельності 0,3-5, макс. 9 екз. на кв.м (нестадні види, Запорізька, Полтавська обл.) пошкодили 2-5% рослин.

Скрізь в агроценозах триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, гусеницями яких пошкоджено 1-6% сої, цукрових буряків, кукурудзи та овочів.

Портал AgroReview

Чекаємо від Вас новини та прес-релізи!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Грошове дерево: як в Мелітополі процвітає бізнес на черешні

З 70-80 тис. т черешні, яка щорічно вирощується в Україні, приблизно чверть - родом з Мелітополя, пише журнал Новое Время. З 25 травня до початку липня, всі місцеві тут зайняті її збором і продажем.

При цьому ключовою робочою силою є пенсіонери або люди старшого віку - таких в регіоні до третини населення і їм вкрай складно знайти іншу роботу. За кожен кілограм збирачам в цьому році платили по 4 грн, тоді як ще в 2016 - вдвічі менше.

За статистикою, тільки 7% мелітопольської черешні вирощуються в професійних господарствах: левову частку врожаю збирають на домашніх ділянках.

Перекупники беруть цей товар від 5 до 15 грн за кг. При цьому в Києві його вартість підніметься чи не в десять разів - до 50 грн/кг в розпал сезону.

У порівнянні з цінами перекупників в Мелітополі вартість кілограма черешень в Києві в розпал сезону вище чи не в 10 разів

Протягом останніх трьох років, з анексією Криму і початком війни на Донбасі, мелітопольські садівники - і професійні, і ті, хто вирощує фрукти дрібними партіями, - переживають труднощі зі збутом. "Ще в 2014-му до нас приїжджали через день по п'ять-шість машин, які забирали по 2-3 т фруктів. Ми не встигали їх відпускати, - згадує Галина Дрюцкая, власниця місцевого фермерського господарства ГАЛС. - А цього року ми бігаємо за кожним клієнтом, руки цілуємо, щоб він до нас прийшов".

Зараз майже весь експорт черешні з України, а це 1,8 тисячі тонн, йде в країни ближнього зарубіжжя.

У 2013 році, за даними асоціації Український клуб аграрного бізнесу, більше 4 тис. т вітчизняних кісточкових (вишні та черешні), або 99% експорту, йшло в Росію. З 2016-му основних іноземних споживачем стала Білорусь, ринок якої перетравлює до 1,6 тис. т. Хоча раніше ця країна не входила в число лідерів з купівлі української черешні. "А значить, в споживання Білорусі включена і РФ", - говорить Ярмак. Мовляв, через білоруських перекупників українські фрукти все ж таки потрапляють на російський ринок.

При цьому мелітопольці поки ігнорують Європу. Хоча проблем для них там немає. "Складнощі бувають тільки всередині самої компанії [українського постачальника черешні], - стверджує Ярмак. - Це нерозуміння ринку, невміння працювати з іноземними контрагентами, невміння забезпечити якість, логістику, упаковку і збереження продукції".

На думку Ярмака, конкурентним фактором для українських аграріїв може стати дешевизна української черешні: в Україні витрати на збирання в чотири рази нижчі ніж в ЄС. Тим більше що в деяких європейських країнах, наприклад в Італії, виробництво черешні стає все менш привабливим через зростання конкуренції і розміру інвестицій, яких воно вимагає. І поки італійські фермери переключаються на вирощування ківі, українці зі своєю черешнею могли б успішно вийти на євроринок.

Толстолік бачить перспективи українського експорту навіть не просто в черешні, а в вишнево-черешневих гібридах, за кількістю сортів яких Україна - світовий лідер. Ці фрукти не такі кислі, як вишня, і набагато більші за неї. Вони містять активне залізо, білок, який необхідний, щоб це залізо засвоювалося, і практично повний комплекс вітамінів групи B.

"У нас однозначно є ніші у виробництві черешні і її експорті до країн ЄС", - робить висновок Ярмак.

За матеріалами Новое ВремяПортал AgroReview

Чекаємо від Вас новини та прес-релізи!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview