174499

Аграрні розписки працюватимуть у кожній області України

Проект «Аграрні розписки в Україні», після введення в дію Реєстру аграрних розписок, готують до поширення на всі області України. Очікують, що до початку весняного сезону 2018 року аграрні розписки працюватимуть у кожній області, пише Урядовий кур'єр.

Тож нині представники проекту проводять серію навчальних тренінгів для нотаріусів і кредиторів. Запровадження аграрних розписок має на меті поліпшити та спростити доступ до фінансування малих і середніх сільгоспвиробників.

Представник проекту Сергій Чехов зазначив, попит на аграрні розписки в Україні зростає. Відповідно, подальше поширення на всю територію України дасть змогу аграріям кожної області отримати кредитування за аграрними розписками. До нього долучаються нові кредитори. Переважно розписками користуються виробники зернових та олійних культур. Водночас і фермери, які займаються овочівництвом і садівництвом, дедалі більше звертають увагу на цей інструмент фінансування.  

За офіційною статистикою, нині  в Україні оформлено 160 аграрних розписок, 65 з них — товарні, 95 — фінансові. Успішно виконано та закрито — 73. Обсяг залученого фінансування перевищив  мільярд гривень. Ще не було жодного повідомлення про невиконання зобов’язань позичальником із відкриттям процедури примусового виконання за аграрними розписками.

Японія – ринок у фокусі для українського аграрного експорту (ІНФОГРАФІКА)

Головною метою цього проекту є стале збільшення обсягів експорту української аграрної та харчової продукції на ринок Японії.

В рамках реалізації цього проекту був проведений аналіз ринку харчових продуктів Японії і були визначені найбільш привабливі сектори для експорту української харчової продукції. Восени  відбувся перший трейд-тур українських виробників до Японії, в рамках якого вони мали змогу налагодити контакти з представниками торговельних мереж цієї країни.

22 грудня компанія Consulting integrated, за підтримки Мінагрополітики, під патронатом посольства Японії в Україні та за участі Ukrainian food export board провели інформаційну зустріч: «Практика виходу на ринок Японії. Досвід експертів та експортерів», щоб поділитись результатами перших кількох місяців реалізації проекту. У заході взяли участь більше 15 українських виробників продуктів харчування.

Під час цієї зустрічі заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева відмітила, що сьогодні вже шість українських компаній регулярно постачають свою продукцію на ринок Японії. Подібні заходи, на думку заступника Міністра, є ключовими з точки зору обміну досвідом та інформацією між представниками українських компаній, а також для отримання цінної інформації – «з перших рук», щодо особливостей виходу та роботи на ринку продуктів харчування Японії. За словами Ольги Трофімцевої, такий проект є чудовим прикладом успішного державного-приватного партнерства для досягнення спільних цілей.

В рамках цього проекту з налагодження експорту до Японії планується проведення регулярних трейд-турів до Японії і в наступному 2018 році. Ключовою подією для українських експортерів, що бажають вийти на ринок Японії, буде участь у найбільшій в Азії виставці продуктів харчування Foodex  Japan, яка відбудеться в Токіо з 6 по 9 березня 2018 року. Ряд українських виробників вже підтвердили свої плани щодо участі у виставці за підтримки Consulting integrated. Міністерство аграрної політики та продовольства України буде супроводжувати участь українського бізнесу в цьому заході інформаційно.

Довідково:

За 11 місяців 2017 року аграрний та харчовий експорт до Японії склав $ 80,231 млн. Ключові товари експорту: тютюн та вироби з нього – $ 58,9 млн, зернові злаки – $ 18,9 млн, молоко згущене – $ 0,9 млн, продукти переробки овочів та плодів – $ 0,5 млн та інші. Імпорт становив – $ 2,9 млн, ключові товари: ефірні масла – $ 1,7 млн, різні інші харчові товари – $ 0,6 млн та інші.

Вадатурський: іноземців в Україні люблять, захищають, лобіюють і протекціонують більше, ніж своїх

Верховна Рада проголосувала за скасування відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) при експорті сої, ріпаку та соняшнику з 1 березня 2018 року. Пізніше на соняшник відшкодування ПДВ залишили, для сої скасували повернення з 1 вересня 2018 року, а для ріпаку з 2020. Як законодавчі зміни впливають на прибуток підприємства?

Моя позиція як співвласника і генерального директора компанії: за будь-якої політичної ситуації і за будь-якого законодавства “Нібулон” був, є і буде. Ми продовжимо розвиток, будемо йти вперед і залишимось лідером на ринку зерна.

За попередньої влади ми вже переживали спроби зняти нас з ринку, чи взагалі стерти з лиця землі, шляхом введення квотування та ліцензування на експорт с.-г. продукції, такого собі ручного управління аграрним сектором. І коли ми перші подавали заявки на отримання ліцензії і квот, нам не надавалися ці квоти і ліцензії. Або ставилися умови: плати. Натомість для людей вони створювали “красиву картинку” - вихваляли Вадатурського та розповідали інвесторам, що “Нібулон” - національна компанія, яка потужно розвивається і т.п.

Два роки тому ми пережили ситуацію, за якої не відшкодовувався ПДВ на ринку зерна. Я тоді говорив, що слава Богу, що найкорумпованіший податок відмінений для експортерів. Також я наголошував на тому, що це крок до детінізації зернового ринку. Тоді ми спокійно називали ціну, спокійно працювали із товаровиробниками. Після цього  повернули відшкодування ПДВ, тому що це загальноприйнята світова практика.

Сьогодні знову ситуація кулуарних рішень: давати ПДВ чи не давати. Суть проблеми в тому, що у ВР посадові особи комітетів займаються маніпуляціями.

Ця поправка “пройшла” через те, що народних депутатів просто обманули. Вони проголосували за бюджет в цілому, їм просто назвали номер законопроекту, і все. Без обговорення, без висвітлення, без погодження і врахування думки аграрного сектора в цілому. Це зроблено в темну. Вищий пілотаж обману тих людей, які вирощують сільгосппродукцію. І зроблено на догоду переробникам олійної групи. Вони і так мають пільгу - 9% мита плюс відшкодування ПДВ. А якщо не відбуватиметься відшкодування ПДВ при експорті, вони матимуть додаткову можливість на стартове лобіювання державою відсотків 20-30. Це тіньове введення мита на експорт олійних культур. Що означає порушення міжнародних зобов’язань по СОТ, адже Україна зобов’язалась не вводити мита і заборони на експорт, а це фактично прихована тіньова заборона на експорт с/г продукції. Дається сигнал:

по-перше, це зроблено посеред маркетингового року, а правила гри, як мінімум, треба призначати до його початку, а краще визначати ці правила гри до того, як починається сівба.

А так людина посіяла, а їй говорять: ти знаєш, ми тоді правила змінимо, ти вже отримаєш на 20% менше коштів. Це нечесно по відношенню до тих людей, які займаються вирощуванням. Упродовж року, це нечесно по відношенню до господарств, які більш-менш ще фінансово спроможні, які до весни отримали цю продукцію, і перебувають в очікуванні більш високих цін.

Це сигнал на майбутнє, що вірити керівництву держави, ВР, тим людям, що вносять ці пропозиції, не слід. Ні за формою, ні за термінами, ні за якістю, ні за економічним обґрунтуванням. Це винятково політичне рішення на догоду певним промислово-фінансовим структурам.

Що це означає для нашої компанії: так, якби не повернули відшкодування ПДВ, ми не змогли б у майбутньому працювати по соняшнику та по ріпаку. Але б вжили якісь інші заходи, щось би додатково збудували. У нас достатньо варіантів для виходу з таких ситуацій.

В цілому, це черговий раз показує, що Україна будь-якої миті може «викинути колінця». А замість того, щоб перестати лобіювати певні промислово-фінансові структури, боротися з корупцією, займатись реформуванням економіки, чиновники кулуарно приймають ті чи інші закони, які слугують чиїмсь конкретним інтересам.

Висвітліть вашу думку стосовно продовження дії мораторію. Чи потрібен Україні ринок землі?

Я сьогодні однаково не погоджуюся з рішенням тих народних депутатів, які виступали за зняття мораторію, і з тими, хто за його продовження. І ті й інші тільки піаряться на справах, які мають державницьке значення і соціальну вагу. На превеликий жаль, вони не думають безпосередньо про власників землі, і не зважають на те, які будуть наслідки у прийнятті будь-якого з рішень. Обидві сторони нічого не зробили за рік, не подали жодної законодавчої ініціативи для того, щоб створити умови для запровадження цивілізованого ринку землі.

Сьогодні народні депутати практично санкціонують рейдерські захвати земель, які викидають власників землі зі своїх ділянок.

Дають можливість, щоб одна ділянка мала 2-3 власника. Є можновладці, які навіть на нашому підприємстві лобіюють силовий захват і не дозволяють нам обробляти на законних умовах орендовані земельні ділянки. Тому моя думка стосовно цих людей негативна. Щороку розмова про мораторій починається в кінці грудня місяця. Натомість цілий рік жоден цим не займається. Влада не відчуває життя, не бореться за аграрну країну. Це люди, які не дають шансів розпорядитися землею чесно і отримати кошти, щоб купити житло, вивчити дітей, вилікувати близьких - і гріх за це однаковою мірою лежить як на противниках, так і на прихильниках продовження мораторію. Вони однаково відповідальні за пануючий безлад.

 

Чи важко бути мононаціональним холдингом в Україні? “Нібулон” відчуває конкуренцію з боку мультинаціональних холдингів?

Транснаціональні компанії дуже активно лобіюють та захищають свої інтереси через Європейську Бізнес Асоціацію, Американську торговельну палату і інші проєвропейські асоціації, посольства великих країн. До цих організацій ходять всі міністри, зустрічаються з ними на регулярній основі, звітують перед ними і просять «благословення», щоб лишитися ще на один термін у міністерстві. Щотижня проводиться по декілька зустрічей. Вони хочуть “добре” виглядати перед міжнародними асоціаціями. Як керівник української компанії я навіть був вимушений ввести посаду заступника генерального директора по взаємодії з органами влади, який і відвідує всі ці різноманітні численні зібрання, де може зустріти будь-якого міністра чи силовика. З огляду на це постає питання: Україна не має власних сільгосптоваровиробників? Ми що не маємо асоціації суднобудівників? У нас немає асоціації фермерів? У нас що немає асоціації промисловців? Роботодавців? Немає українців? Чи українці - ніхто, адже є європейці?

А тепер порівняємо: які платежі в Європі на річкові перевезення? Помірні. Тому там активно розвивається річковий транспорт. Хто підтримує заявлені глибини на річках в Європі, США? Держави. В Європі, окрім країн ЄС, хто у внутрішніх водах може туди потратипи - ніхто. В Америці від Орлеану вище по Міссісіпі хто може піднятися? Ніхто. В Росії можна піднятися Волгою до Каспію і вище - тільки під російським прапором. Натомість у нас, всі прагнення і намагання “Нібулон” зробити корисну справу для всієї країни трактуються як побоювання того, що компанія стане ще сильнішою, успішнішою, більш конкурентно спроможною по відношенню до транснаціональних компаній.

Мені в очі посміхаються, хвалять і кажуть, який я молодець. (І якби компанію можна було б купити, то ми одразу всі це зробили).

Але щоб підтримати нас у відродженні внутрішніх водних шляхів, вони будуть все робити, щоб нам не допомогли і блокуватимуть вирішення цього питання.  Також у відродженні Дніпра і великих річок не зацікавлені порти Великої Одеси. Тому що вантажі знімуться не доходячи до Одеси на Дніпрі і на Південному Бузі, в результаті чого, одеситам доведеться думати, як підняти свою конкурентну вагу по відношенню до Дніпра, а значить, вони будуть змушені інвестувати, покращувати свою роботу, організацію, здешевлювати свої послуги. Наразі держава дозволяє займати їм монопольне становище на послугах в портах. Ми боремося одні. Попри те, що нас підтримують і американці (до нас приїжджали  представники інженерно-військового корпусу), вони в захваті від нашої діяльності; і європейці (посли Нідерландів, Швейцарії, Бельгії) - які теж були здивовані рівнем компанії. Але всі вони не можуть підтримати нас на міжнародному рівні, оскільки не мають права втручатися у внутрішні справи України.

Ми сьогодні стикаємося з дикими речами. Наприклад, вводимо в експлуатацію об’єкт: попередньо витрачаючи по 5-7 років на  отримання всіх дозвільних документів, експертних висновків; будуємо його. В ході будівництва жоден контролюючий орган не приходить і не перевіряє відповідність процесів. Але коли ми вводимо цей об’єкт у експлуатацію, і запрошуємо Прем’єр-міністра та інших високопосадовців на відкриття, в той самий день, ми отримуємо припис Прокуратури, у якому зазначено, що ми зробили певні порушення. І після вводу в експлуатацію, ми півроку займаємося захистом, даємо пояснення, ходимо на допити. Це дикі речі. І тепер місцевій владі я змушений говорити: пробачте, у наступному об’єкті ми будемо більш обережними, адже влада на місцях – підставляється, дискредитується, якщо, попри те, що я робив це виключно в законодавчому полі, а наші працівники побували у десятках відряджень, спілкувалися із великою кількістю чиновників, щоб зробити все легально, наші ініціативи душаться. «Нібулон» порушень не робить, ми працюємо тільки в законодавчому полі.

Я як керівник підприємства борюся всередині країни з нашими і з іноземцями. За межами України я  знову конкурую з іноземцями і транснаціональними компаніями. Але і тут і там на їхньому боці великі світові держави. Погано те, що іноземців в Україні люблять, захищають, лобіюють і протекціонують більше, ніж своїх, яких прагнуть кудись прибрати. Ми змушені боротися самостійно, але у мене немає відчуття перемоги, я маю прагнення вижити, досягти певного рівня. В державі має все докорінно змінитися, щоб дійсно з’явився привабливий інвестиційний клімат.

Пряму трансляцію спуску нового судна компанії «Нібулон» на воду можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebook.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Фото Олег Сидоров

У Шацькому нацпарку планують виробляти органічний мед

Під час зустрічі представники областей обговорили перспективи інвестицій. Так, Василь Голядинец, голова Шацької райдержадміністрації, зазначив, що землі Шацького нацпарку знаходяться в екологічно чистій місцевості, до того ж – близько від кордону, пише atmagro.ru.

"Відкриття в майбутньому автопереходу «Адамчуки – Збереже» залучить велику кількість інвесторів і туристів, що буде сприяти збуту органічної продукції, яка давно користується попитом у європейців", - підкреслив чиновник.

Зі свого боку Вадим Сендик, представник харківських бджолярів, розповів, що для отримання прибутку придатна вся продукція бджільництва: мед, забрус, віск, квітковий пилок, прополіс, маточне молочко, перга, бджолина отрута. Але особливим попитом на сьогоднішній день користується органічний мед.

"Але отримати його не так просто. Тому нас зацікавили екологічно чисті природні ресурси Шацького району як сприятливі для розвитку бджільництва, - зазначив Сендик. – Адже несприятливий екологічний стан негативно відіб'ється і на здоров'ї самих бджіл, і на якості продукції".

Експерт додав, що для прибуткового бджільництва необхідно реально оцінити ситуацію – врахувати наявність медоносів в радіусі півтора-трьох кілометрів від пасіки, різний час їх цвітіння; підрахувати, скільки можна купити і містити бджолиних сімей, щоб прибуток раціонально збільшувався до фінансових і трудових витрат. Також знадобиться невелике приміщення для відкачування і зберігання меду та інвентарю.

А якщо справа піде добре, можна запровадити і апітерапію – лікування хвороб з використанням продуктів бджільництва і живих бджіл.

Співпрацю учасники зустрічі планують розпочати навесні 2018 року.

 

Аграрії продовжують воювати з податковими нововведеннями

Факт відстрочки скасування відшкодування ПДВ при експорті ріпаку, сої та соняшнику, який був регламентований прийнятим нардепами законопроектом №6776-д – перемога на певний час і потрібно продовжувати боротися.

Голова громадської спілки "Аграрний союз України" Геннадій Новіков заявив, що тимчасове скасування аграрії досягли. Наприклад, припис для сої набуде чинності у вересні 2018 року, а ріпаку з січня 2020 року. Тому аграрії розробили ще один проект закону, щоб вирішити і цю проблему.

Новіков наголосив, що завдяки внесенню правки у законопроект аграрії примудрилися загальмувати раніше встановлені терміни введення податкових нововведень, пише ГолосUA.

Друга фаза війни для аграріїв розпочнеться 16 січня – проект закону №7403, який буде розглядати Рада.

Законопроект "Про деякі питання оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур" (№7403) зареєстрований у Верховній Раді 14 грудня.

Раніше парламент погодився тимчасово відстрочити українським аграріям невідшкодування експортного ПДВ по сої, ріпаку та соняшнику.

 

ТОП-3 покупці українського шоколаду

Про це повідомляє Державна фіскальна служба України, передає УНН.

Так, протягом звітного періоду Україні експортувала до Казахстану шоколаду на 22,6 млн дол., до Білорусі — на 14,7 млн дол., до Грузії — на 10,7 млн дол, до інших країн — на 103,8 млн дол.

У той же час за звітний період Україна імпортувала шоколаду на 92 млн 269 тис. дол. США.

Так, протягом 2017 року Україна імпортувала шоколад із Польщі — на 32,1 млн дол., із Німеччини — на 16,02 млн дол., із Нідерландів — на 14,8 млн дол, із інших країн — на 29,2 млн дол.