"Аграрний фонд" заявляє про блокування його роботи працівниками НАБУ

7 лютого о 14:00 робота ПАТ «Аграрний фонд» була заблокована працівниками Національного антикорупційного бюро України, які розпочали обшук у центральному офісі держкомпанії.

Як повідомляє голова правління, Андрій Радченко, такі дії правоохоронних органів є безпідставними, і робота підприємства буде відновлена найближчим часом. Відповідно немає жодного сумніву в тому, що ПАТ «Аграрний фонд» зможе профінансувати посівну кампанію 2019-го року в запланованому обсязі.

«Сьогоднішні обшуки в центральному офісі не мають під собою ніяких підстав. Лише за минулий рік Агрофонд наростив показник чистого прибутку на 55% - до 147 млн. грн. Мінфін має найближчим часом прийняти рішення про спрямування його у вигляді дивідендів до Державного бюджету України.

При цьому, ми вже третій рік поспіль активно збільшуємо нашу присутність на ринку. Нагадаю, у 2015-му році, коли наша команда очолила Агрофонд, його дохід складав всього 2,9 млрд. грн. Сьогодні, майже втричі більше - 6,9 млрд. грн. В то й же час ми, фактично, виконуємо і функцію регулятора на аграрному ринку, фінансуючи посівну.

Ми поважаємо роботу всіх антикорупційних та правоохоронних органів держави і всіляко сприяємо їй, регулярно направляючи виявлені нашою службою безпеки недоліки та порушення у прокуратуру та МВД для відповідного реагування. Я завжди сповідував у держкомпанії ідеологію нульової толерантності до будь-яких проявів корупції.

Однак у мене викликають занепокоєння сьогоднішні дії антикорупційних органів. Вони ставлять під удар не лише нашу роботу та рівень надходжень дивідендів до держави, а й всю програму підтримки дрібних та середніх фермерів України, кредитування добривами яких здійснює Аграрний фонд.
Тому, я просто вимушений сьогодні звернутись напряму до Президента України, Прем'єр-Міністра України, профільного Міністра, депутатського корпусу Верховної Ради, зокрема Аграрного комітету, із проханням оперативно втрутитись та взяти під особистий контроль ситуацію, що розгортається сьогодні навколо Аграрного Фонду», - заявив Андрій Радченко.

Нагадаємо, ПАТ«Аграрний фонд» - провідний оператор аграрного сектору України. Займає 20 % внутрішнього ринку продовольчого зерна, частка Агрофонду на ринку борошна України складає 13%. Паралельно, через форвардні програми кредитування аграрії ПАТ «Аграрний фонд» виступає найбільшим кредитором АПК в Україні та гарантує фінансування посівної кампанії, як складову економічної безпеки держави.

ПАТ «Аграрний фонд» входить до топ-100 платників податків України. Паралельно, у 2018-ому році підприємство сплатило до бюджету 71 млн. грн. дивідендів, а сумарно за 2016-2018 роки сума перерахованих державі дивідендів склала 211,5 млн. грн. За цей же час активи підприємства зросли на 48% - із 5,96 млрд. грн. до 8,8 млрд. грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна імпортувала рекордний обсяг бананів

Про це повідомляють аналітики Української плодоовочевої асоціації (УПОА) з посиланням на дані офіційної статистики.

“Україна збільшує імпорт бананів вже 4 рік поспіль, з 2015 року, коли поставки цих фруктів до українського ринку впали майже вдвоє через стрімку девальвацію гривні, що в свою чергу призводило до суттєвого подорожчання імпортної продукції, – коментують ситуацію спеціалісти УПОА, – Але в поточному сезоні зростання споживання бананів в Україні відбувається скоріш за інерцією, адже на ринку досить велика пропозиція місцевого яблука, яке, до того ж, значно дешевше за банан”.

При цьому аналітики Асоціації підкреслюють, що темпи збільшення імпорту бананів до України поступово уповільнюються. Зокрема, в листопаді 2018 року обсяги поставок цих фруктів на український ринок вже поступалися показникам попереднього року, тоді як в грудні Україна імпортувала майже стільки ж бананів, як і за останній місяць 2017 року.

Втім в цілому з вересня по грудень сезону-2018/19 до України було ввезено майже 92 тис. тонн бананів, а це на 5% більше, ніж за такий же період попереднього сезону.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на овочі «борщового набору» знов зросли

Але цибуля хіба не вперше від початку календарного року випала з цього тренду, ціни на неї за останній тиждень впали майже на 25% головним чином  завдяки активності імпортерів.

Як стверджують фахівці інформаційного центру «Інфо-Шувар» сьогодні гуртові ринки країни заповнені пропозицією цибулі з країн Центральної  Азії. Ще восени поставки відбувались в т.ч. із Азербайджану,  але через проблеми із якістю  більшість  українських імпортерів  відмовились працювати із цією цибулею і повністю переключились на виробників Казахстану та Узбекистану.

Станом на 7 лютого 2019 року на найбільшому відкритому овочевому майданчику Україні , який розташований на ОРСП «Шувар» у Львові цибуля пропонується по 13-16 грн/кг (0,41-0,51 EUR/кг). Найвищу ціну продавці просять за якісну українську цибулю. Вартість  імпортної  цибулі теж дуже залежать від її якості,  продавці в даному випадку досить гнучкі в ціновому питанні – дрібну або некалібровану  цибулю великим гуртом вони готові віддавати по 12-12,5 грн/кг (0,38-0,40 EUR/кг). Така поступливість пояснюється суттєвим збільшенням обсягів імпорту  і подальшим збільшенням поставок.  Подібна ситуація сьогодні спостерігається на всіх торгових майданчиках країни. Більшість роздрібних мереж сьогодні теж працюють з імпортною цибулею, менеджери супермаркетів кажуть, що ця  вимушена необхідність обумовлена тим, що  українські фермери призупинили продажі цибулі ще з другої половини осені.

Продовжує збільшуватись частка імпорту  і в сегменті коренеплодів,  на гуртових майданчиках країни сьогодні можна знайти моркву та буряк виробництва Білорусь. Але в цьому випадку імпорт майже не впливає на ціни, навпаки за останній тиждень  гуртові ціни на буряк зросли на 18% до 8.5-9.5 грн/кг, на 17% подорожчала і морква до 8.0-10.0 грн/кг (0,26-0,32 EUR /кг). Слід зазначити, що мита морква коштує майже на 30% дорожче від звичайної, її вартість на рівні 12-13грн/кг (0,38-0,41 EUR /кг) майже не змінилась від середини осені.  

Ціни на капусту в лютому зросли не більш ніж на 5% до 9-10 грн/кг (0,29-0,32 EUR /кг), її вартість залишається рекордно високою і майже вся капуста на ринку поки що українська. Не змінились ціни і на картоплю, вона сьогодні як і в кінці січня коштує 5.7-6.5 грн/кг (0,18-0,20 EUR /кг)

За даними «Інфо-Шувар» поточні ціни на овочевий борщовий набір є рекордно високими за всю історію незалежності України. Рік тому овочеві складові «борщу» коштували в 1,5-3 рази дешевше. Найбільше зростання в 2,5-3 рази було зафіксоване по капусті та цибулі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські аграрії візьмуть на озброєння космічні системи

Технологію планують використовувати по всій країні для розвитку сільського господарства, повідомляє Інфоіндустрія.

У країні з одними з найбільш родючих грунтів, нарешті, можуть підвищити продуктивність сільськогосподарської сфери. Причому, не за рахунок зростання площ засіяних полів, а за рахунок законного та раціонального використання вже ораної землі.

Кілька тижнів тому, американська компанія-підрядник EOS — Earth Observation System — закінчила пілотний дворічний збір інформації про землі в Київській, Львівській і Миколаївській областях в рамках програми Світового банку «Land Transparency».

Проект розрахований на п’ять років і передбачає «підвищення прозорості та ефективності управління земельними активами в Україні» за рахунок використання космічних технологій.

Незважаючи на те, що де-юре EOS є американською компанією, топ-менеджмент там український, а центри розвитку і дослідження розташовані в Києві, Дніпрі, Харкові. Засновник компанії — підприємець Макс Поляков — також керує ракетобудівною компанією  Firefly Aerospace, яку нещодавно обрало NASA для польотів на Місяць.

У прес-релізі EOS зазначено, що компанія вже створила карти посівів сільськогосподарських культур і визначила точні межі полів. Як не дивно, експерти виявили невідповідності в кадастрових даних та випадки відсутності зміни культур, що може призвести до зниження родючості земель.

За допомогою супутника Sentinel Європейського космічного агентства і технологій обробки великих обсягів даних із застосуванням алгоритмів машинного навчання, в EOS змогли з’ясувати, що кукурудза має найбільшу площу посіву однакових культур у Київській області, а соняшник — у Миколаївській.

Недалекоглядний фермер або управлінець припустить, що навіть така система не врятує плачевний стан українського сільського господарства, але в компанії впевнені, що від цього виграє як держава, так і агрохолдинги, інвестори, фермери, трейдери, страхові компанії і т.д.

Технологія покликана відслідковувати стан рослин на всіх фазах росту, прогнозувати урожай на ранніх стадіях, аналізувати які культури вирощувалися на конкретному полі, виділяти проблемні зони, оцінювати врожайність і багато іншого.

Як пояснила НВ координатор проектів EOS Наталія Боротканич, найближчим часом Світовий банк повинен оголосити тендер і завдання для продовження проекту «Land Transparency».

"У нашій технології набагато більше можливостей, ніж виконано зараз. Наприклад, ми можемо оцінювати вологість грунту і давати інформацію фермерам, як поліпшити урожай, що потрібно робити, моніторити в реальному часі і т.д. Звичайно, в першу чергу стоїть завдання розширити географію і працювати по всій Україні", — говорить Наталя.

Застосування сучасних технологій не є новим для агросфери, адже в США і Європі подібні системи вже багато років контролюють урожай і замінюють людську працю.

У Техасі, наприклад, замість супутників, фермери використовують дрони для повсякденної роботи. Автоматичні літальні апарати можуть зібрати дані про дозрівання плодів на полі за 10-15 хвилин, в той час як фермери на півдні США витрачають на такі обходи близько чотирьох годин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Органічне землеробство забезпечує майже дворазову економію на інвестиціях

«У нас інвестиції в вирощування 1 га пшениці складають 9–10 тис. грн., тоді як у великих агрокомпаніях, наскільки я знаю — 18 тис. грн», — розповів директор органічного господарства ТОВ «Старий Порицьк» (Іваничівський р-н Волинської обл.) Валентин Обштир, пише propozitsiya.com.

Секрет, як вважає директор господарства, полягає в органічному землеробстві, тобто у відсутності витрат на мінеральні добрива та ЗЗР. Звичайно, урожайність у його господарстві теж нижча, ніж у «латифундистів», — 3–4 т/га.

Але й за такої врожайності господарство має з кожного гектара землі близько 10 тис. грн. прибутку. Щоправда, такої прибутковості, як зізнався Валентин Обштир, вдалося досягти винятково завдяки тваринництву: одних лише дійних корів у господарстві 300.

Для потреб поголів’я під кормові культури відведено половину земельного банку господарства, загальна площа якого становить близько 1000 га. У свою чергу, поголів’я продукує щороку майже 10 тис. т органічних добрив. Як відзначає В. Обштир, цього мало для таких площ.

На літрі молока господарство заробляє майже 4 грн, хоч і продає без органічної «премії», за ціною звичайного молока екстра-класу. Якщо ж продавати продукти переробки (у господарстві є цех з виробництва органічних твердих і м’яких сирів), то прибуток від 1 л молока збільшується до 8 грн. Однак наразі здійснюється власна переробка лише 20–25% обсягів надоєного молока.

Натомість продукцію органічного рослинництва, яка вирощується на 400 га, — пшеницю, гречку, насіння льону — господарство відправляє на експорт. Всю цю продукцію купують пекарі, зокрема, швейцарці купують насіння льону, а німці — гречку, які використовуються для випікання хліба.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через півроку запрацюють нові правила маркування харчових продуктів

Відповідний Закон "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" вводиться в дію 6 серпня 2019 року (через 6 місяців після опублікування), крім окремих положень, які діють з 7 лютого (одночасно в маркуванні харчових продуктів можуть застосовуватися позначення одиниць виміру з використанням букв латинського або грецького алфавіту).

Харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону. Такі харчові продукти можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

При цьому операторам ринку забороняється здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу відповідно до цього Закону, та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів.

Закон зобов'язує розміщувати на фасованих харчових продуктах таку інформацію:

- назва харчового продукту;

- перелік інгредієнтів;

- будь-які інгредієнти або допоміжні матеріали для переробки, які викликають алергічні реакції або непереносимість, і використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються в готовому продукті, навіть в зміненій формі;

- кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів;

- кількість харчового продукту у встановлених одиницях виміру;

- мінімальний термін придатності або дата "спожити до";

- будь-які особливі умови зберігання і / або умови використання (у разі потреби);

- найменування і місцезнаходження оператора ринку, що відповідає за інформацію про харчовий продукт; а для харчових продуктів, що імпортуються, - найменування і місцезнаходження імпортера;

- країна походження або місце походження (стосовно м'яса або продуктів, назва яких може ввести в оману відносно країни походження);

- інструкція з використання - у випадках, коли відсутність таких інструкцій утрудняє належне використання харчового продукту;

- для напоїв зі змістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць - фактичний зміст спирту в напої;

- інформація про поживну цінність харчового продукту.

Додатково до цієї інформації надається інформація про окремих типах або категоріях харчових продуктів. Перелік такої інформації викладено у додатку № 2 до Закону, зокрема, на замороженому м'ясі або напівфабрикатах має бути вказана дата заморожування. На напоях з високим вмістом кофеїну або харчових продуктах з додаванням кофеїну (крім кави та чаю) вказуватиметься інформація про високий вміст кофеїну і т.д.

Також у додатку № 3 до Закону міститься перелік харчових продуктів, на які не поширюється вимога щодо зазначення обов'язкової інформації про поживну цінність. Наприклад, вода питна, трави, прянощі, сіль і так далі

Інформація про харчовий продукт не має вводити споживача в оману, особливо в частині властивостей і характеристик харчових продуктів і наслідків їх споживання, а також в частині приписування харчовим продуктам лікувальних властивостей. Вказана заборона поширюється також на рекламу і представлення харчових продуктів.

Джерело: Юрліга

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview