178171
182818

«Аграрний форум» хоче через суд скасувати санкції щодо російських добрив

Окружний Адміністративний суд Києва розгляне позов українських сільгоспвиробників до уряду України щодо заборони імпорту окремих мінеральних добрив у рамках антиросійських санкцій, пише mind.ua.

Про це йдеться у відповідній ухвалі суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

 Так, позивачами в справі виступають громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум», ПП «Мінераліз», ТОВ «Адамас», ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив» і третьою особою – ДП «АгроцентрЄврохім-Україна». Згідно з документом, позивачі наполягають визнати незаконними фрагменти постанови Кабінету міністрів № 1022 від 22 грудня 2017 року, де йдеться про ввезення на митну територію України сульфату амонію та суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими неорганічними речовинами, що не є добривами.

Заборона імпорту цих речовин є частиною антиросійських санкцій, введених Україною. Ця постанова, у свою чергу, є переліком змін до постанови №1147 від 30 грудня 2015 року. Водночас, як писав Mind, 26 березня 2018 року Україна вже збільшила мита на російський імпорт.

Аграрії вважають, що уряд у такий спосіб лобіює інтереси підприємств групи Ostchem, які належать Дмитру Фірташу. Лише вони в Україні виробляють гранульований карбамід, тоді як інші види карбаміду непридатні в разі використання господарствами новітньої техніки. При цьому, як зазначила директор Всеукраїнського аграрного форуму (ВАФ) (позивач у цій справі) Марія Дідух у інтерв’ю виданню «Пропозиція», купувати азотні добрива за світовими цінами, які значно нижчі за українські, нашим сільгоспвиробникам заважають створені урядом логістичні проблеми.

Нагадаємо, Указом Президента України № 126/2018 від 14 травня 2018 року було введено в дію Рішення РНБО «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів». Зокрема, санкції були накладені на найбільших російських виробників мінеральних добрив: АТ «Мінерально-хімічна компанія «Єврохім», АТ «Невинномиський Азот», АТ «Новомосковська акціонерна компанія «Азот», АТ «Апатит», ПАТ «Дорогобуж», АТ «Об’єднана хімічна компанія «Уралхім», ПАТ «Фосагро» та їхні українські дочірні підприємства.

При цьому до пулу цих підприємств не потрапило ПАТ «Акрон», яке також експортує в Україну широку лінійку азотних добрив та продукції неорганічної хімії.

Позиція Кабінету міністрів щодо доцільності розширення переліку санкцій викладена у відповіді на депутатський запит за підписом міністра економічного розвитку та торгівлі України Степана Кубіва. Так, у документі йдеться, що під санкції не потрапляють складні добрива, забезпечення якими агровиробників України можливо лише шляхом імпорту з РФ. Так, реальна потреба агросектора України у складних добривах становить близько 1,5 млн тонн на рік, тоді як потужність вітчизняного виробника ПАТ «Сумихімпром» –  лише 420 млн тонн. І компоненти виробництва цих добрив також імпортуються в Україну з Росії.

Решта санкцій, зазначають в Мінекономполітики, цілком відповідають суверенному праву України на захист національних інтересів, національного суверенітета і територіальної цілісності. Ці санкції можуть бути застосовані до іноземної держави, іноземної юридичної особи, а також суб’єкту, що здійснює терористичну діяльність.
 У документі також зазначається, що у 2017 році частка імпорту в Україну карбаміду російського походження знизилася з 91 до 75%, КАС з 66 до 35%, загалом азотних добрив – з 79 до 54%. Це сталося внаслідок ефективного застосування антидемпінгових заходів.

Зазначимо, що до складу групи Ostchem входять найбільші виробники мінеральних добрив України – ПрАТ «Рівнеазот» (за даними SMIDA – 96,5% акцій належать кіпрській компанії Ostchem Enterprises Limited), ПрАТ «Азот» (75,57% акцій належать кіпрській компанії PLG UA Limited), ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» (100% акцій належать кіпрській компанії Ostchem Ventures Limited), ПрАТ «Концерн Стирол» (90,5% акцій належать кіпрській компанії Ostchem Investments Limited).

За інформацією Group DF, Ostchem займає 3-тє місце за обсягом виробництва нітратів, 4-те місце за обсягом виробництва аміаку та 12-те місце за обсягом виробництва карбаміду у світі. Основною продукцією підприємств є азотні добрива: аміак, карбамід, аміачна селітра, ВАС (вапняково-аміачна селітра), КАС (карбамідно-аміачна суміші) і сульфат амонію. Окрім добрив, підприємства групи виробляють продукти органічного синтезу й органічні кислоти: адипінова й оцтова кислоти, метанол, капролактам, вінілацетат, полістирол.

Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум» заснована в листопаді 2017 року кількома бізнес-асоціаціями: «Українським клубом аграрного бізнесу» (УКАБ), Всеукраїнською асоціацією сільських та селищних рад, Всеукраїнським громадським об'єднанням «Українська аграрна конфедерація» (УАК), громадською спілкою «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) та спілкою «Аграрний союз України» (АСУ).

Так, президентом і співзасновником УКАБ є Алекс Ліссітса – генеральний директор агрохолдінгу «Індустріальна молочна компанія». Генеральний директор УКАБ Тарас Висоцький є помічником народного депутата Миколи Кучера. Президентом УАК є Леонід Козаченко, народний депутат України від БПП, який свого часу притягався до кримінальної відповідальності за службові правопорушення. Він же був віце-прем’єр-міністром України в уряді Анатолія Кінаха. Головою ВАР є Андрій Євгенович Дикун, колишній заступник міністра агрополітики в першому уряді Арсенія Яценюка. Головою АСУ є Геннадій Новіков, помічник народного депутата України від БПП Олександра Бакуменка.



Конференція «ТЕХНОмаркетинг»: найефективніші засоби просування

«Скільки грошей треба витрачати на маркетинг?» «Які засоби просування найефективніші?» «Що краще: традиційне або онлайн-просування?»

Відповіді на ці та інші запитання можна отримати на конференції «ТЕХНОмаркетинг», що відбудеться 8 червня 2018 року в Kyiv Smart City Hub під час АГРО-2018 на ВДНГ. 

Учасники: 
маркетологи, комерційні директори, керівники компаній-постачальників с/г техніки, запчастин, насіння, добрив, ЗЗР (представництва та регіональні дилери), організатори виставок та днів поля, представники видавничих агенцій та онлайн-платформ, розробники сайтів та мобільних застосунків, SEO-компанії, дослідницькі, консалтингові та піар-агенції, експерти галузі.
 

Формат: 
50% часу - дискусії, обмін досвідом, історіями успіху, "факапами", неформальне спілкування, "мозковий штурм" як початок стратегічної сесії для прийняття важливих рішень компанії.

Програма:
1. Скільки грошей витрачає компанія на маркетинг (Валерій Берлет - "Марком").
2. Ефективність та рейтинг засобів просування (Валерій Берлет - "Марком").
3. Чи витримають маркетингові бюджети таку кількість виставок? Дні поля як альтернатива регіональних виставок (організатор виставки; "Міжнародні дні поля"; загальна дискусія).
4. Традиційні видання проти онлайн-платформ. Одні «вмирають», другі «розквітають»? (Олександр Горда - "Агробізнес сьогодні"; Людмила Лебедь - Agroportal.ua; представник телеканалу)
5. Позиціонування бренду та торгуючої компанії, унікальна торгова пропозиція (представництво іноземної корпорації; Марат Мінц - А3tech; Валерій Берлет - "Марком"; Юлія Слісаренко - Q&Q Research).
6. Тренди онлайну: сайти, SEO, соціальні мережі, мобільні застосунки, big data (Богдана Хляпатура - Factum Group; Олександр Таратунін - Farmer2b; Дмитро Майборода - MobiMill; Денис Полищук - "Техноторг"; Андрій Барсуков - hybrid.ai).
7. Системи CRM (Світлана Приступа - "Бітрікс CRM").
8. Аналіз комунікацій та піар-кампаній (Мартин Ковалько - LOOQME; Олександр Македон - Marker Consulting). 
9. Управління репутацією в інформаційному просторі. Як "вирулити" конфлікт на свою користь (Микола Сирота - "Куркуль", "Латифундист"; Олена Нероба - "Агросфера"; Олексій Ковжун - ABO Communication).

Ціна участі:
- 2 000 грн для постачальників с/х техніки, запчастин, насіння, добрив, ЗЗР.
- 3 000 грн для постачальників послуг.
 

Детальна інформація за посиланням https://www.facebook.com/events/222803015140190/?active_tab=discussion


Реєстрація:
https://goo.gl/forms/FB9TnMPJ1kOUG8eH2

або за телефоном +38 (050) 305-05-60.



В Україні може бути дефіцит вишні

Про це в ході свого виступу на дев'ятій міжнародній конференції «Ягоди України-2018: заморозка і свіжий ринок» повідомив Олександр Хорєв, керівник проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти», пише propozitsiya.com.

«В Україні два сезони поспіль ціни на вишню були досить високими. У попередньому році вони і зовсім досягали рекордних показників, що було зумовлено суттєвим зниженням виробництва через несприятливі погодні умови в період цвітіння. Як результат, вже цьогоріч ми можемо констатувати розширення площ під вишневими садами. Однак, звичайно ж ці насадження ще не ступили в плодоношення, тому ми не виключаємо, що і в цьому сезоні пропозицію вишні буде вкрай обмеженим, що природним чином позначиться і на цінах», - говорить експерт.

За словами А.Хорева, така ситуація призведе до того, що переробні підприємства знову зіткнуться з проблемами при придбанні необхідних обсягів сировини. Це, в свою чергу, загрожує черговим збільшенням імпорту замороженої вишні.

Як відзначають в прес-службі «АПК-Інформ: овочі і фрукти», в поточному році небесна канцелярія піднесла цілий ряд неприємних сюрпризів як для українських садівників, так і для європейських виробників ягід. Зокрема, аномальні погодні умови в країнах Центральної та Східної Європи привели до різкого зниження виробництва черешні і вишні, від яких залежить валовий збір.

Погодні аномалії виступають одним з вирішальних факторів розвитку плодового сектора і в Україні.

Уже сьогодні багато садівничих господарств очікує скорочення виробництва через зниження врожайності внаслідок посухи. Все це, безсумнівно, призведе до зростання цін ягоди в Україні в поточному сезоні, відзначає А.Хорев. Експерт прогнозує зниження виробництва вишні та черешні. У той же час, за його словами, інші ягідні культури постраждали від аномальної погоди в меншій мірі. Весняні погодні умови практично не торкнулися плантації смородини та малини.

Ваш вибір 'Подобається'.


ТОП-5 найбільших виробників ріпакової олії

Про це повідомляє  Latifundist.com.

У ТОП-5 виробників ріпакової олії увійшли:

  1. «Оліяр» (Ставчанський МЕЗ) — 32,9%;
  2. «АДМ Іллічівськ» (ADM, Archer Daniels Midland Company) — 32,5%;
  3. Вінницький олієжировий комбінат (промислова група ViOil) — 18,6%;
  4. Маслоекстракційний завод «Градоліт» — 6,5%;
  5. «Захід-Агроінвест» — 4%.

За даними Держстату, в 2017 році в Україні вироблено 84,3 тис. т ріпакової, свиріпової і гірчичної нерафінованих олій.



Держінспекторам можуть заборонити розглядати справи щодо порушення законодавства про харчові продукти

Міністерство аграрної політики України запропонувало внести зміни до закону "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин", відповідно до якого не державні інспектори, а суди мають розглядати справи про порушення цього закону. Відповідний проект закону оприлюднений на офіційному сайті Мінагрополітики, передає УНН.

Згідно з законопроектом, міністерство запропонувало, зокрема, частину 8 статті 66 цього закону викласти у новій редакції. А саме вказати, що “справа про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі — справа) розглядається судом.”

При цьому у чинному документі зазначається, що відповідна справа “розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори”.

Нагадаємо, з 4 квітня в Україні запрацювала нова система контролю якості та безпечності харчових продуктів.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Смородина стала лідером серед ягід за площами насаджень

Вона займає 50% усіх площ, згідно з даними Державної служби статистики, і 40% – за неофіційною статистикою.

Про це повідомила директор плодорозсадника «Брусвяна» Ліліана Дмітрієва, пише AgroTimes

На другому місці – суниця садова: 24% – офіційно і 20% – приватна статистика.

На третьому – малина: 14% і 13% відповідно.

Четверта позиція, за офіційною статистикою, належить лохині з 13%. Проте приватна статистика нарахувала близько 24% загальних площ під цією ягодою у господарствах, що займаються ягідництвом професійно.

Також, за словами Ліліани Дмітрієвої, в Україні масово збільшуються насадження обліпихи, жимолості та суниці лісової.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.