Аграрний комітет сьогодні завершив обговорення ринку землі

Про це повідомляє  УНН.

Так, о 10:50 парламентський комітет з питань аграрної та земельної політики закінчив засідання, під час якого було обговорення законопроекту про запровадження ринку сільськогосподарських земель в Україні. Протягом двох годин члени комітету висловлювали власні позиції щодо запровадження ринку землі, проте, не перейшли до голосування поправок.

Окрім того, голова комітету Микола Сольський не оголосив про дату наступного засідання комітету.

Додамо, згідно порядку денного, розміщеного на сайті ВРУ, до 20 грудня не передбачене засідання парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики

Нагадаємо, також в аграрному комітеті розповіли, що планують обмежувати засідання комітету. Таке рішення прийнято після того, як 11 грудня після засідання комітету сталася бійка з участю активістами ВО "Свобода" та народним депутатом від партії "Слуга народу" Андрієм Богданцем.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Переважне право орендаря»: як земельна реформа захистить аграріїв

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

"Одне з найчастіших запитань щодо земельної реформи - про гарантії для фермерів та першочергове право викупу. На цих картах можна побачити інформацію щодо земельних ділянок в розрізі площ, строків та форм власності. Загалом найбільше договорів оренди приватних земель укладено найбільше на 7-14 років, державних - на більше 14 років. Ці угоди будуть збережені, і люди, які зараз працюють на землі, продовжать її далі обробляти.

Земельною реформою гарантується захист прав аграріїв, які сьогодні обробляють землю за офіційними договорами оренди, адже вони вже довели, що є ефективними та продуктивними землевласниками. Для цього діятиме так зване «переважне право орендаря», тобто саме він матиме пріоритет купівлі земельної ділянки, яку орендує.

Ми очікуємо, що відкладений попит задовольниться за перші 2-3 років обігу земель (приблизно 2,9 млн га приватних земель)", - зазначає Тарас Висоцький.

Нет описания фото.Нет описания фото.Нет описания фото.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У скільки українцям обійдеться новорічний стіл-2020

Про це поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, для оцінки було взято новорічне меню зі страв, які є традиційними для столу середньостатистичної родини: салати, м’ясні та рибні продукти, овочі, фрукти, хлібобулочні та кондитерські вироби, напої тощо.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 3 кг салату «Олів’є» традиційної рецептури обійдеться у 140 грн. Це на 7,9 % більше, ніж при святкуванні Нового 2019 року. Найдорожчими інгредієнтами страви є ковбаса – 58,50 грн за 0,5 кг, 0,5 кг зеленого горошку – 27 грн, 6 яєць – 13,39 грн та 180 г майонезу – 10,80 грн. Ще у 30,40 грн обійдуться цибуля, морква, картопля та солоні огірки.

Трохи дешевше – 120,22 грн – коштуватиме салат «Оселедець під шубою» (1,5 кг). Це лише на 1,6 % більше, ніж «шуба» Нового 2019 року. Левову частку його вартості складе філе оселедця – 100 грн за 0,5 кг. Майонез обійдеться у 10,80 грн, морква – 1,79 грн (1 шт.), буряк – 2,21 грн (1 шт.), цибуля – 1,55 грн (1 шт.), картопля – 3,87 грн (2 шт.).

Не набагато зростуть витрати і на м’ясні продукти, зазначив Юрій Лупенко. По півкіло нарізки з сирокопченої ковбаси «Салямі» і підчеревини копченої коштуватимуть, в середньому по 80 грн, биток зі свинини свіжий – 82,50 грн. За 1 кг філе курячого свіжого доведеться заплатити, в середньому, 120 грн. Загалом, вартість 2,5 кг м’ясних продуктів на новорічному столі складе 362,50 грн.

Традиційний для українського столу оселедець (0,5 кг філе) обійдеться у 100 грн, твердий сир (300 г) – 60 грн і пачка масла вершкового (200 г) – 34 грн.

Вартість овочів на новорічному столі складе, в середньому, 181,71 грн. Картопля (2 кг) коштуватиме цього року 27,62 грн, гриби (1 кг) – 49 грн, перець солодкий (0,5 кг) – 52,50 грн, огірки свіжі (0,5 кг) – 19,67 грн, помідори свіжі (1 кг) – 32,92 грн.

Фрукти на святковому столі обійдуться у 93 грн. За 2 кг мандаринів заплатимо 60 грн, 1 кг бананів обійдеться, в середньому, у 25 грн, лимон (200 г) – 8 грн.

Батон білого хліба (1 кг) коштуватиме 22,57 грн, а шоколадні цукерки – 170 грн за 1 кг.

Пляшка шампанського «Артемівське» (0,75 л) обійдеться у 100 грн. У півтора рази більше – 160 грн – доведеться заплатити за пляшку (0,5 л) коньяку «Шабо» 5-річної витримки.

Безалкогольні напої обійдуться у 76,60 грн. За 2 л соку «Садочок» доведеться заплатити 38,30 грн, за воду «Моршинська» (1,5 л) – 11,30 грн, за солодку воду «Живчик» (2 л) – 27 грн.

Сім’ям, які мають можливість купувати делікатеси, доведеться додатково заплатити близько 470 грн. Баночка червоної ікри (120 г) обійдеться у 250 грн, а 200 г червоної риби – у 220 грн. Відтак вартість новорічного столу з делікатесами підвищиться до 2090,70 грн, зауважив Юрій Лупенко.

Вартість бюджетного варіанту новорічного столу у Києві складе 1784 грн, що на 8,3 % більше вартості новорічного столу 2019 року. Стіл з делікатесами обійдеться мешканцям столиці у 2294 грн, зазначив Юрій Лупенко.

Довідка:

Розрахунок вартості новорічного столу у 2020 році зроблений Національним науковим центром «Інститут аграрної економіки» на основі даних Державної служби статистики України, моніторингу роздрібних цін на міських ринках та у супермаркетах в середньому по регіонах станом на 6 грудня 2019 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні дешевшають яблука

Згідно з даними щоденного моніторингу проекту EastFruit, за останній тиждень ціни на яблуко в Україні трохи знизилися. Такі тенденції фермери пояснюють зниженням попиту на якісні яблука, а також збільшенням пропозиції яблук, які непридатні для тривалого зберігання.

Так, на даний момент українські садівники готові відвантажувати яблука за ціною 9-15 грн/кг ($0,23-0,34/кг), що в середньому на 8% дешевше, ніж в кінці минулого робочого тижня. При цьому найбільш дорогими є яблука сорту «Голден Делішес» (Golden Delisious) та Гала (Gala).

Оптові компанії та роздрібні мережі України також відзначають незначне ослаблення попиту на яблуко в останні два тижні. Учасники ринку пояснюють зниження активності покупців великим напливом продукції низької якості, яку садівники прагнуть збути в першу чергу і згодні поступатися в ціні на такі фрукти.

Варто додати, що на сьогоднішній день ціни на яблука в Україні в середньому в 1,8 рази вище торішніх, що обумовлено зниженням виробництва яблук не тільки в Україні, але і в країнах ЄС в цілому. Як відзначають самі садівники, вони сподіваються на активізацію попиту на продукцію ближче до кінця грудня, коли традиційно зростає купівельна активність напередодні новорічних свят.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що буде з цінами на хліб в наступному році

В цьому році Україна зібрала рекордний урожай – 74,5 млн т. Але сподіватися на те, що через це подешевшають хліб, борошно та бакалія, не варто, стверджують економісти. За словами голови Нацради економічного розвитку Олексія Дорошенко, головна причина в тому, що після підписання в 2014 році Асоціації з ЄС і скасування в 2017 році регулювання цін на соціально важливі продукти харчування в Україні, ціни почали рости, все більше наближаючись до європейських, пише Сегодня.

"Наші виробники отримали можливість продавати свій товар за кордон незалежно від насичення їм внутрішнього ринку і за ринковими цінами, – роз'яснив Дорошенко. – Це стосується і агропродукції. Цим скористалися, тому ціни на борошно, хліб, крупи в Україні поступово виросли і тепер залежать тільки від попиту і пропозиції. Як було, наприклад, з гречкою, яка в 2016 році подорожчала майже до 40 грн / кг, потім впала в ціні більш ніж удвічі через надлишок пропозиції, зараз ціни на неї знову пішли вгору".

Олексій Дорошенко прогнозує, що в грудні нинішнього року і в першій половині наступного року крупи і бакалія подорожчають на рівень інфляції (5-6% на рік), а хліб – вище інфляції на 1%. За його словами, зростання цін на хліб та інші продукти з зерна: борошно, макарони і т. п. було би ще вищим, якби не зміцнення гривні, яке б'є багаторічні рекорди. Проте, гречка буде коштувати більше 30 грн / кг (зараз 23-25 грн / кг). Зате повинна знизитися ціна на пшоно – з 30-35 грн / кг до 20-22 грн / кг так як проса в цьому році зібрали достатньо.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин каже, що головна причина стабільно високих врожаїв – теплі зими і нежаркі літні місяці, а причина підвищення цін на хліб, борошно і крупи – міцна гривня.

"З кожним роком аграрії збирають все більше зерна, так триває п'ять років поспіль, хоча раніше більш врожайні і менш врожайні роки чергувалися, тому на наступний рік рекорду може і не бути, – аналізує Пендзин. – Але врожайність впливає на ціни набагато менше, ніж курс долара. Не забуваємо: майже половина зернових у нас експортується, а добрива, посівний матеріал, паливо – імпортуються. У 2018 році аграрії все це купували за курсом 28 грн за долар, в 2019-му вони продають зерно за курсом 24 грн за долар. Тобто тільки за рахунок зміцнення гривні аграріями втрачена майже половина прибутку. Тому на внутрішньому ринку вони будуть піднімати оптові ціни на свою продукцію: зерно, крупи і т. п. до максимально можливих".

Пендзин також говорить, що бакалія в 2020 році буде дорожчати не менш, ніж на рівень інфляції або на 0,5% в місяць, а хліб – вище інфляції в 1,5-2 рази або на 0,8-1% щомісяця, перш за все це стосується преміальних сортів, здоби і кондвиробів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні придумали нову назву для сиру фета

Про це розповіла заступник голови громадської спілки «Вівчарство та козівництво України» Наталія Якименко.

«В Україні є давнє слово, яке рідко використовується, — набіл. Тож виробники пропонують продавати фету як набіл росольний», — говорить вона.

Якименко пояснює, що необхідність пошуку нової назви для продукту виникла у зв'язку з імплементацією Угоди про асоціацію з Європейським cоюзом.

Фета захищена в ЄС як географічне зазначення, тож з 2023 р. вітчизняні компанії не матимуть права так називати свій продукт.

Якименко додає, що для ребрендингу фети доведеться запустити потужну маркетингову програму, аби донести інформацію до споживачів.

Джерело: AgroPortal.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview