150670

Агробізнес не відчуває себе захищеним у власній державі

Йшлося про нагальні питання, які мали вирішити проблему рейдерства, що набула загрозливих масштабів. Статистика рейдерських захоплень ввражає: за офіційними даними Генпрокуратури за 5 років зафіксовано 1690 рейдерських атак, з них – 654 випадки у 2018 році. До громадської організації «Бізнес Варта» у цьому році звернулися 70 представників аграрного бізнесу з питань рейдерства,  народні депутати подали 150 звернень для вирішення цієї проблеми.

Народний депутат, президент УАК, бізнес-омбудсман «Бізнес-варти» Леонід Козаченко  виступив як один із доповідачів під час  другої панелі, де  обговорювали необхідність  змін до вже  існуючої нормативної бази, яка має протидіяти рейдерству. За його словами, агробізнес не відчуває себе захищеним у власній державі. За всі роки незалежності України жоден нотаріус, який вчинив неправомірні дії, не отримав покарання у вигляді позбавлення волі. Мають місце лише окремі випадки заборони нотаріусам здійснювати діяльність на певний строк. Не покарано також жодного представника влади, правоохоронця тощо. При цьому кількість рейдерських атак зростає щороку. І поки не буде невідворотності покарання, здолати  рейдерство неможливо. Леонід Козаченко переконаний: суспільство має зробити все можливе, щоб поставити крапку в такому злочині, як рейдерство.

Під час форуму народні депутати України, представники Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, Генеральної прокуратури, Національної поліції, Міністерства юстиції, адвокати, правозахисники, аграрії з усієї України розглянули реальні приклади рейдерства на конкретних підприємствах, обговорили шляхи вирішення існуючих проблем, напрацювали пропозиції щодо законодавчих змін та виробили шляхи комунікації між підприємцями та органами влади.

Джерело: прес-служба УАК

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як фермер перетворює Херсонщину на край вина

Спочатку виноградар здавав урожай на винзавод, але швидко зрозумів, що може сам робити унікальний для свого регіону продукт. "Ми побачили, що тут росте ягода з містом цукру до 37% при нормі 17-18%", — розповідає власник "Куреня".

Теруар Херсонщини подібний до Криму. Довге сонячне літо, дніпровські схили, глиняні кам'янисті ґрунти наче створені для виробництва українського вина.

Виноградники "Куреня" займають 40 га поблизу Херсона. Виноградар вирощує десять сортів винограду, з яких виробляє у власній виноробні до двох десятків видів вин: шардоне, рислінг, ркацителі, іршаї олівер, мускат одеський, каберне, мерло, сапераві, трамінер рожевий.

Халупенко не залучає до роботи іноземних фахівців. Причина — бажання зробити автентичне вино і показати, чого варті українці. У власному шато фермер проводить майже кожен день. Він любить рислінг і каже, що робота з вином — це не просто задоволення, а справа життя. Причому справа нелегка.

Особливо складно було отримати ліцензію на виробництво вина. Маючи радянську традицію виноробства на великих заводах, Україна тривалий час законодавчо не легітимізувала малого виробника.

До квітня 2018 року процедура отримання ліцензії вимагала надання близько 60 документів. Крім того, до 2016 року малим виноробам була потрібна ліцензія на продаж вина, яка коштувала 500 тис грн.

"Ми пройшли не одне коло пекла, коли отримували ліцензію на виробництво вина. Я оббивав пороги чиновників, приймав комісії і перевірки, а коли ми зібрали всі документи, то по останній дозвіл треба було їхати в Київ", — згадує Халупенко.

За його словами, без хабара чиновники відмовлялися видавати ліцензію і йому довелося заплатити 2 тис дол, щоб забрати останній папірець. Попри бюрократію, сім'я Халупенків не втрачає оптимізму і вірить, що українському вину — бути.

"У ЄС вино — продукт харчування, а в нас — алкогольний напій. При споживанні сухого вина руйнується холестерин, поліпшується травлення. На жаль, українці досі при виборі вин користуються фразою "мені щось солоденьке", не розуміючи категорій вин та їх особливостей", — розповідає власник шато.

Проте він вірить, що у найближче десятиліття українське вино стане популярним.

Халупенко каже, що за останні п'ять років виросло споживання вина у Києві, Харкові, Дніпрі, Кривому Розі. Львів поки продовжує пити пиво, а Одеса — бренді. Однак ситуація може змінитися. Все більше людей в країні цікавиться локальним виробником, а гастротури стають популярними не лише серед молоді.

"На жаль, виноградарство — не основний напрям сільського господарства країни. У Франції понад 10 тис шато, які вирощують виноград, а в Україні їх — до десяти", — розповідає власник херсонської виноробні. За його словами, в Україні не всі охочі можуть почати виноробну справу. Спочатку треба вирішити питання землі.

"Наша держава корумпована. Землю не можна отримати, а вона потрібна в оренду щонайменше на 50 років. Виноград починає активно плодоносити лише на п'ятий-сьомий рік, тому наразі це дорогі та довгострокові інвестиції. Один гектар дворічного винограднику коштує 15 тис дол", — уточнює винороб.

"Курінь" на рік виробляє близько 60 тис пляшок вина, яке реалізує на виноробні або у фірмових магазинах в Херсоні. Сама виноробня створена за прикладом французьких шато, її колектив — вісім закоханих у свою справу працівників.

За сезон шато переробляє 30-50 тонн винограду, 85% виробленої продукції — сухі вина. Проте унікальність мускатів шато здивує будь-якого винолюба букетом ароматів.

У погребі — 53 дерев'яні бочки на 200, 250 і 500 літрів. У них вина витримують два роки. Ординарні вина зберігають у металевих бочках. Найкращі кріплені вина з 2011 року власник закладає в колекцію. Квітковий аромат білих сухих вин і фруктові відтінки рожевого можна відчути, скуштувавши напої прямо в погребі.

 
 
 
 
 
ФОТО ІНШИХ ВИН

Власник шато мріє, аби його вино стало візитною карткою Херсонщини, тому двері його винарні завжди відчинені для туристів. Восени через великий урожай яблук відкритим для відвідувачів був і його сад. Фермер провів акцію для херсонців "Назбирай собі сам". Яблука у Халупенка були по гривні за кілограм.

Джерело: Економічна правда

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Львівщині бельгієць продає відому козину ферму

Про це повідомляє 032.ua.

"Дорогі наші друзі, шанувальники, поціновувачі, та всі, кому цікаве чи хто хотів би зайнятися сільським господарством та агротуризмом або ж продовжити справу козівництва й виробництва сиру. Офіційно заявляємо, що ми прийняли рішення про продаж нашої ферми. Розглянемо різні варіанти", - зазначили власники "Шеврету".

Разом із тим, поки господарство не продали, ферма працює у звичному режимі, виробляє продукцію, а для відвідувачів проводяться екскурсії.

Нагадаємо, ферма "Шеврет" на Мостищині стала відома широкому загалу навесні цього року, коли її власник, бельгієць Бернар Вілем висловив бажання згорнути свій козиний бізнес через паперові проблеми. Сама ферма існує на Львівщині з 2009 року, її облаштували на місці колишнього колгоспу в Дмитровичах. Проблемою стало оформлення документів для виділення землі, де фермери вирощують корми та випасають кіз, а місцева влада звинуватила подружжя у несплаті оренди. Ситуація загострилася, коли сільська влада заявила про намір віддати землі сільськогосподарського призначення, що розташовані біля ферми, під будівництво гранітного заводу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Обсяги імпорту свинини до України скоротилися

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані ДФСУ.

«Обсяги імпорту свинини у листопаді 2018-го співставні з сукупним надходженням цієї продукції за весь 2016-й та складають більші ніж половину минулорічного імпорту. Згадані об'єми — найменші обсяги надходження імпортного м’яса свиней з червня», — коментують в аналітичному відділі АСУ.

За словами аналітиків АСУ, послаблення імпортної активності спостерігалося на тлі тривалого просідання закупівельних цін на живець свиней забійних кондицій. Зокрема, упродовж усього листопада середня ціна на свинину живою вагою була нижчою за рівень, достатній для «входу» свинини з-за кордону, зокрема, охолоджених свинячих півтуш.

За січень-листопад 2018-го вітчизняні імпортери завезли 26,4 тис. т свинини сукупною вартістю 48,12 млн дол. США. Тож на думку експертів, до кінця року цей показник може впритул наблизитись до обсягів імпорту м’яса свиней у 2014-му, коли до України надійшло майже 31 тис. т м’яса свиней.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка із позицій українського “борщового набору” восени подорожчала найбільше?

І це не дивно, адже зростання ціни відбувалось в період  збирання врожаю в місцевих господарствах. Зазвичай, саме в цей період ціни знижуються, адже пропозиція на ринку є найбільшою,  завдяки тому, що фермери і населення  розпродають ту частину врожаю, яку не планують зберігати протягом зими.

Фахівці Інфо-Шувар, ретельно проаналізували  зміну ціни на всі позиції “борщового набору” впродовж осені та виявили лідера за темпами цінового зростання, а також,  з’ясували ціни на яку продукцію майже не змінились.

Отже,  лідером по зростанню ціни стала ріпчаста цибуля,  яка за три осінніх місяці подорожчала майже в півтора рази. Станом на кінець листопада, ціни на цибулю  на гуртових ринках країни сформувались в діапазоні  12-13 грн/кг (0,37-0,41 EUR/кг),  встановивши рекорд за всю історію незалежної України.  Цікавим є  той факт, що дефіцит пропозиції цибулі спровокував вже у жовтні  масовий імпорт із Узбекистану, Казахстану та Азербайджану.  Попри це, зростання ціни тривало майже до кінця осені,  ситуація на ринку стабілізувалась  лише в другій половині листопада.

На другому місці опинився буряк, який за результатами трьох останніх місяців подорожчав більш, ніж наполовину.  Слід зазначити, що в першій половині листопада ціна на буряк в Україні дещо просіла, оскільки, на ринку з’явилася пропозиція імпортної продукції із Білорусі за ціною 8-8,5 грн/кг  (0,25-0,27 EUR/кг). Проте, вже з 20-х чисел місяця ціни знову продовжили  зростання. Станом на кінець листопада,  на гуртових майданчиках країни ціни на буряк встановилися в межах 8,5-9 грн/кг  (0,27-0,28 EUR/кг), при цьому, темпи подорожчання суттєво прискорились  на початку грудня.

Більш, ніж наполовину восени, також, подорожчала і білоголова капуста, що дозволило їй зайняти третю позицію у вищезазначеному рейтингу. На початку грудня капуста  пропонується на гуртових майданчиках країни по  6-7 грн/кг(0,19-0,22 EUR/кг) . Фахівці «Інфо-Шувар» наголошували на тому, що, за умов подальшого зростання ціни, також, існує висока ймовірність появи на вітчизняному ринку імпортноюї капусти виробництва Білорусі.

Картопля теж опинилась серед тих позицій, які протягом осені подорожчали. Ще місяць тому, в це було важко повірити, адже впродовж вересня, жовтня та, навіть, середини листопада ціни на картоплю тримались на досить низькому рівні і були стабільно нижчі від показників минулого сезону. Але, вже в останні  тижні листопада,  на ринку картоплі в Україні намітилась тенденція до зростання ціни. Станом на кінець листопада,  ціни на картоплю були зафіксовані  в межах діапазону 4,5-4,8 грн/кг (0,11-0,12 EUR/кг) і  вже  перевищують минулорічні більш, ніж на третину.

Ситуацію на ринку моркви теж можна вважати несподіванкою для українських фермерів. До середини вересня морква була лідером за темпами подорожчання, восени максимальних  показників ціни досягли в кінці вересня, тоді на гуртових ринках країни морква пропонувалась по  8-10 грн/кг (0,25-0,31 EUR/кг). Саме з цього моменту на вітчизняному ринку почала з’являтись морква з Білорусі, імпортна морква мала досить привабливий товарний вигляд, тому, попит на неї був стабільно високим, хоча ціна була вища від українскої моркви більш, ніж на третину.  Цікавим є і те, що впродовж жовтня та листопада ціни на українську моркву переважно знижувались під впливом збільшення пропозиції місцевої продукції, і  в т.ч. під тиском імпорту. В той самий час, ціни на миту імпортну моркву майже не змінились. Станом на кінець листопада 2018 року на гуртових ринках України українську немиту моркву можна купити по 6,5-9 грн/кг (0,19-0,28  EUR/кг), імпортна мита морква пропонується 11-13 грн/кг (0,41-0,12 EUR/кг).

47396455_378534322887443_1589989471275712512_n

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрний бізнес-клімат України продовжує поліпшуватися

Також на цей раз, завдяки 41,1 пунктам, був досягнений новий рекордний показник. Збільшення в порівнянні з серпнем 2018 р. було незначним і становить лише 0,7 пункти, повідомляє прес-служба УКАБ. 

jjj

Останнє опитування вказує, зокрема, на подальше покращення рівня забезпеченості технікою та обладнанням (39,4 пункти) та розвитку підприємств в аспекті розміру (38,1 пункти). Найбільше погіршилась оцінка рівня собівартості: з -36,5 пунктів у серпні 2018 року до поточних -61,4 пунктів, як і оцінка доступності державної підтримки (з - 27,8 до поточних -31,0 пунктів). Джерелами витрат були добрива, паливо, а також оплата праці.

Регіональні відмінності між оцінками АБК залишаються досить незначними. Найнижчу оцінку АБК дали виробники із південних регіонів – на рівні 24,9 пункти. Більшість респондентів із Півдня послалися на погані погодні умови в цьому регіоні.

Враховуючи масштаби виробництва, представники із земельним банком більше 5000 га та холдингових структур оцінили АБК найвище – на рівні 61,3 пункти та 60,7 пункти відповідно. Оцінка бізнес-клімату виробниками із земельним банком, меншим ніж 5000 га погіршилася – з 48,5 пунктів у серпні 2018 року до поточних 36,4 пунктів. Оцінка АБК особистими селянськими господарствами дещо покращилася (з 24,4 пунктів у серпні 2018 року до поточних 32,9 пунктів).

Виробники продукції тваринництва, у порівнянні з останнім оцінюванням у серпні, підвищили свою оцінку АБК з 17,9 до 26,0 пунктів. Тим не менш, з лютого 2018 року, вони відстають у порівнянні з виробниками продукції рослинництва (43,4 пункти) та змішаним виробництвом (49,5 пунктів).

gg

Годинник аграрного бізнес-клімату України одночасно демонструє оцінку аграрними виробниками поточної економічної ситуації та їхніх бізнес-очікувань.

Аграрний бізнес-клімат поліпшився головним чином завдяки оцінці економічних очікувань аграрними виробниками (з 43,1 до 49,2 пунктів), хоча оцінка поточної економічної ситуації зменшилася з 38,3 пунктів у серпні 2018 року до поточних 33,8 пунктів. Більше половини опитаних, а саме 53% (212), вже брали участь у останньому опитуванні у серпні 2018 року.

Довідка: Аграрний бізнес-клімат (AБК) був розроблений та впроваджений завдяки спільним зусиллям Німецько-українського агрополітичного діалогу (АПД) та асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) на базі німецького бізнес-клімату (ifo-Geschäftsklimaindex). Він розраховується три рази на рік, починаючи з 2015 року. АБК демонструє суб'єктивну оцінку 400 аграрних виробників щодо поточного стану умов господарювання та їх річної перспективи. АБК варіюється між значенням -100 (вкрай несприятливі умови), нейтральним значення – 0, та до +100 (вкрай сприятливі умови). Починаючи з 2017 року, розрахунок АБК був удосконалений. Зокрема, АБК тепер розраховується тільки за першим питанням: за економічним станом аграрних виробників. Більш детальні запитання, стосовно бізнес-характеристик та макроекономічних умов, використовуються для пояснення результатів. Відповідно, АБК за всі періоди був перерахований за новою методологією, що призвело до стабільного зростання значень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview