Агроекспорт: оптимістичні очікування, незважаючи на зниження цін

Товарна структура агроекспорту не зазнала змін і переважно складається із зернових, бобових та олійних культур, продукції харчової промисловості. Їх загальний обсяг становить близько 90% від загального обсягу експорту. Основними ринками збуту виступають Азія, Африка і ЄС, пише zn.ua.

Найістотніше ми збільшили поставки в Європу — на 1,2 млрд дол., Африку — на
0,4 млрд і Азію — на 0,7 млрд дол. Також нарощуються поставки на ринок СНД при падінні обсягу загального збуту в останні роки.

321
 

 

При цьому показників експорту було досягнуто на тлі скорочення обсягів виробництва агропродукції в останній посівній кампанії. Зниження врожайності було характерне для всіх регіонів нашої країни, і в середньому цей показник зменшився на 4%. Для нівелювання несприятливих умов багато виробників удавалися до різних вивертів, збільшуючи підгодівлю і захищаючи рослини від бур'янів і шкідників, у зв'язку з чим собівартість одиниці агропродукції значно зросла.

Незважаючи на вчасно завершену кампанію збору врожаю, багато аграріїв не хотіли продавати свій товар, очікуючи підвищення цін. Сформувався певний дефіцит, і вже до вересня ціни показали висхідну тенденцію, перевищивши відпускні ціни минулого року. Так, фуражна пшениця подорожчала в жовтні на 500 грн за тонну порівняно з минулим роком. З розвитком перевалочних пунктів і зерносховищ виробники пшениці з легкістю можуть дочекатися зимового періоду, не продаючи її восени. Узимку ціни на агропродукцію будуть на максимальних рівнях.

Згідно з опитуванням, проведеним Держстатом, прогнози й очікування виробників у наступному році досить оптимістичні. Приміром, за останні місяці обсяг реалізації їхньої продукції за кордоном виріс, і насамперед за рахунок експорту в ЄС. Відкриття європейського ринку надає
значні можливості для наших виробників, які вони й використовують. З урахуванням збільшення експортних квот у ЄС для України ми можемо очікувати збільшення обсягів реалізації продукції і наступного року.

Динаміка світових ринків цього року суттєво змінилася й вийшла із затяжного спадного тренда, у рамках якого влітку нинішнього року ціни продемонстрували найактивніше зниження за останні
15 років. Тоді вони впали до нижньої позначки в 5,785 дол. за бушель. Урагани й посуха поточного року також вплинули на стан ринку, скоротивши обсяги врожаю в цьому сезоні, що привело до збільшення вартості зернових і бобових у всьому світі буквально за лічені тижні.

На цей час, за прогнозами USDA, майбутнє у цін на пшеницю вкрай складне. Згідно зі звітом американського Мінсільгоспу, світове виробництво пшениці в сезоні 2017–2018 досягне позначки в 751,9 млн т, світовий експорт зернових становитиме 182 млн т, а кінцеві запаси у світі — 267,5 млн т, що є максимальним показником за останні п'ять років.

Таким чином, ми бачимо профіцит даного товару на ринку. Єдине, що може вберегти ціни від подальшого падіння, це світове споживання, яке в поточному сезоні також показує зростання на 2,09 млн т. Таким чином, надлишки пшениці буде поглинено зростаючим попитом, але не повною мірою. Виробництво пшениці в цьому сезоні також було збільшене основними гравцями — Росією (+1 млн т), Канадою (+0,5 млн), ЄС (+2,17 млн т). Великі запаси посилюють конкуренцію серед експортерів, що сильніше тисне на ціну. У зв'язку з цим зростання цін на пшеницю на цей сезон очікувати не варто.

Динаміка інших культур залишається більш оптимістичною. Так, за рахунок високих літніх температур в основних регіонах посіву кукурудзи її врожай різко скоротився. Аналогічна ситуація і з соєю. На цей час обсяг експорту цих двох культур у США знизився на 18,6% для кукурудзи й на 3,1% для сої. Динаміка збирання кукурудзи в США не дозволяє говорити про швидке нарощування обсягу експорту. За даними на кінець жовтня, зібрано урожай з 54% площ порівняно з середнім показником 72%. Обсяг виробництва сої також під сумнівом у зв'язку зі складними погодними умовами й інформацією про зниження посівних площ Аргентиною в наступному звітному періоді. Таким чином, відпускні ціни продовжать своє зростання і в наших портах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тепер овочі можна вирощувати цілий рік в будь-яких кліматичних умовах

Тому компанія з Оттави спробувала вирішити цю проблему і придумала спосіб постійного доступу до свіжих овочів з допомогою системи вирощування в контейнерах (Containerized Growing Systems), пише Зерно.

За словами головного виконавчого директора і співзасновника The Growcer, Кору Елліс, компанія пропонує гідропонні системи plug-and-play (включив і грай), які дозволяють місцевим підприємцям комерційне вирощування овочів, навіть якщо температура навколишнього середовища становить -50 °C.

Система вбудована в нові 40-футові контейнери для транспортування і поєднує в собі гідропонні технології з точним контролем клімату, що дозволяє жителям півночі легко вирощувати свіжі продукти. Система автоматизована і контролюється дистанційно.

Як тільки контейнер підключається, по суті, він вже готовий до роботи.

«Нам вже наперед відомо, що і в яких кількостях клієнти збираються вирощувати. Ми заздалегідь отримуємо всю необхідну інформацію, завантажуємо дані в систему. І коли прибуває контейнер, все, що потрібно — це підключити електрику і водопостачання», — зазначив Елліс.

Кожна система здатна виробляти близько 12 000 фунтів свіжих продуктів. Цього достатньо для п'яти порцій овочів на 100 чоловік у день. Системи призначені для модульної роботи: оператори можуть поступово нарощувати свій бізнес, реінвестуя прибуток у міру створення попиту. В контейнерах можна вирощувати близько 40 видів овочів, включаючи помідори, огірки, баклажани, солодкий перець і чилі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Укрцукор просить вирішити проблему забезпечення цукровиків залізничними вагонами

Відповідне звернення було направлене до Прем’єр-міністра України, Міністра інфраструктури України та Першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України.

Згідно повідомлення, на сьогоднішній день склалась загрозлива ситуація на цукрових заводах, через несвоєчасне забезпечення залізничними вагонами, які використовуються для перевезення цукрових буряків та цукру.

«Така ситуація викликає занепокоєність щодо стабільної роботи цукрових заводів, як підприємств з безперервним циклом виробництва та збереження цукрових буряків, як сировини, з обмеженим терміном зберігання, та ставить під загрозу відвантаження цукру на експорт згідно з укладеними зовнішньоекономічними контрактами», - цитується голова правління НАЦУ «Укрцукор» Андрій Дикун.

З урахуванням того, що виробничий сезон саме в розпалі і більшість цукрових заводів змушені здійснювати перевезення цукрових буряків з бурякопунктів, що знаходяться в інших регіонах; відвантажувати значні обсяги цукру, у тому числі на експорт, це зумовлює значне зростання потреби в залізничних вагонах для забезпечення безперебійної роботи підприємств.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Антирейдерька комісія на роздоріжжі: віддати землю «правильним» чи правим

16 листопада Антирейдерська комісія при Міністерстві юстиції розглядала справу підприємства «Віскар Агро» (Київська обл.), яке нібито уклало договори оренди без відома власників паїв і за результатами засідання мало б цю землю втратити, адже самі організатори подачі скарги поширювали інформацію, що мають для цього всі необхідні домовленості з Комісією. Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Згідно тексту скарги, наданому Всеукраїнській Аграрній Раді, 11 пайовиків начебто не знали про укладення договорів оренди з вказаним господарством та не отримували відповідну плату. Однак скарга має суттєві фактичні помилки, які, за словами юриста Сергія Мірошниченка (Юридична фірма ОМП), не могли бути зроблені випадково і свідчать про фіктивність документа.

«Комісія прийняла до розгляду заяву, яку мала відкинути одразу. По-перше, в ній перераховано 11 скаржників, а підписів стоїть 12. По-друге, люди нібито дізналися про порушення своїх прав у 2015 році, а за законом, Комісія не розглядає скарги, подані пізніше, ніж через 60 днів після виявлення порушень. По-третє, згідно тексту скарги, паї постраждалих знаходяться в Обухівському районі, в той час як насправді всі пайовики підприємства, в тому числі й скаржники, проживають в Кагарлицькому», - сказав Сергій Мірошниченко.

«Це все абсурдні помилки, які лише свідчать про те, що скарга робилася під копірку, а люди підписували документ, або не знаючи його суті, або взагалі його не бачивши», - додав він.

В ході засідання Комісії юристи вказали на ці та інші помилки скарги, а також надали детальний звіт про виплату орендної плати та отримання її пайовиками. Все засідання фіксували відеокамери, в тому числі одного з національних телеканалів, що, на думку представника юридичної служби «Віскар Агро» Олександра Вашеки, може поставити комісію у складне становище, якщо її члени дійсно мали домовленості з рейдерами.

«У травні-червні до наших пайовиків ходили певні люди і пропонувати їм перейти в інші господарства. За словами людей, видавали гроші і цукор, а за це просили підписувати з ними договори і ще якісь документи. Частина людей дійсно з ними щось підписала. Також нам повідомляли, що рейдери переконували людей, що можуть скасувати діючі договори оренди з нами без суду і взагалі без фізичної участі самих пайовиків, через Антирейдерську комісію при Мін’юсті. Тобто людям треба було лише підписувати папірці, а вони зробили б все самі», - розповів Олександр Вешека.

За його словами, запрошення на засідання з розгляду скарги відбувалося за звичним для Комісії сценарієм: діловод Мін’юсту повідомив про скаргу лише за день до її розгляду.

«Ми приїхали на призначений час, але попереднє засідання затягнулося. Це було нам на руку, бо так ми отримали час, щоб вимагати скаргу і ознайомитися з нею. Тоді ми й виявили всі ті помилки, і добре, що це було перед засіданням», - зауважив юрист «Віскар Агро».

Комісія має винести рішення 20-24 листопада. Постраждалі очікують, що скаржникам відмовлять у задоволенні їхніх вимог, враховуючи наявність відео-фіксації та присутність ЗМІ під час розгляду. Однак, служба корпоративної безпеки ВАР попереджає, що такі випадки непоодинокі. В регіонах України працюють різні групи осіб, що професійно займаються створенням подібних скарг, підкупом чиновників, обманом орендодавців в інтересах як фіктивних, так і реальних компаній. ВАР закликає всіх постраждалих надавати подібним випадкам якомога більшого суспільного розголосу, адже це є один з найдієвіших інструментів проти неправомірних рішень з боку Комісії та будь-яких інших органів влади.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Власнику "Епіцентру" дозволили купити частину агрокомпанії

Про це повідомляє пресс-служба комітету, пише НВ

Повідомляється, що придбання акцій забезпечить перевищення 50% голосів у вищих органах управління товариства.

Згідно з рейтингом  ТОП-100 найбагатших українців, статки Олександра і Галини Герег цього року оцінюється у $688 млн.

Агрохолдинг 2012 засновано 24 вересня 2015 року. За даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб (ЄДР), кінцевими бенефіціарами агрохолдингу є співвласники мережі будівельних гіпермаркетів Епіцентр-К і Нова лінія Галина і Олександр Гереги.

Корпорація Оболонь виробляє пиво, безалкогольні та слабоалкогольні напої, мінеральну воду, снеки, є найбільшим в країні експортером пива. До її складу входять головний завод у Києві та дев'ять підприємств у регіонах країни. Згідно з Держреєстром юросіб і фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром Оболоні є Олександр Слободян. А компанія Оболонь Агро, що входить до корпорації Оболонь, реалізує насіння пивоварного ячменю озимого та ярового, а також насіння озимої пшениці.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як здорожчала в Україні молочна продукція (інфографіка)

Від початку року в Україні здорожчали 90% соціальних продуктів харчування. Молочні продукти додали в ціні в середньому 19%.

Про це повідомив керівник Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише ТСН.

Сир м’який здорожчав на 22%, сметана – на 20%, молоко та масло вершкове – на 17%. За десять місяців цього року масло додало в ціні 23 грн, м’який сир – 18 грн, сметана – 8 грн, молоко – 2,5 грн. Відтепер кілограм масла можна купити в середньому за 158 грн, сиру м’якого – за 100 грн, сметани – за 47 грн, молока – за 18 грн.

"До нашого молочного кошика увійшло масло, м’який сир та сметана, куплені по кілограму, та один літр молока. Якщо в цілому оцінити вартість молочного кошика, то станом на 10 листопада він складав 323 грн, тоді як на початок року його вартість складала 271,5 грн. Тобто індекс молочного кошика з початку року виріс на 19%. Інфляція ж за цей період становила 11,5%. Тобто подорожчання відбувалось трохи швидше від загального зростання цін на товари та послуги в країні. Порівняно з м’ясним та овочевим кошиками молочний зростав в ціні меншими темпами. Але це обумовлено лише тим, що він був лідером росту минулого року, коли внутрішні ціни фактично зрівнялись з європейськими. У цьому році до європейського рівня підтягувались уже м’ясні вироби та овочі", - пояснив Дорошенко.

ціни на молочну продукцію

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview