178171

Агрохімічний ринок України на порозі чергового шоку

Про це повідомляє infoindustria.com.

«І це незважаючи на те, що згідно з рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) антидемпінгове імпортне мито на російську аміачну селітру зросло втричі з 9,76-11,91% до 20,51-36,03%, а на карбамід та КАС встановлена ставка 31,84%», — йдеться у повідомлені.

Так, на виконання доручення уряду, Мінекономіки працює над проектом постанови щодо внесення  відповідних змін до своєї ж постанови від 30 грудня 2015 р. № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації», яка була доповнена  20 грудня 2017 року рішенням про заборону ввезення в Україну сульфату амонію, вапнякової селітри. Список хімічних продуктів, які заборонено імпортувати з Російської Федерації, пропонується доповнити добривами групи 3102 і 3105. Це так звані азотні та NPK добрива, які містять азот, фосфор та калій. Вважається, що росіяни збільшивши обсяг імпорту цих добрив, обходять антидемпінгове мито на азотні добрива та шкодять вітчизняному виробникові.

На думку експертів «Інфоіндустрії», такі кроки можуть призвести до гострого дефіциту NPK-добрив на ринку України, оскільки в Україні вони не продукуються, а Білорусь, яка їх виробляє, може перекрити лише 20% потреби українських аграріїв.

«Це величезна загроза для АПК, бо ці зміни відбуваються в сезон, напередодні комплексу весняних польових робіт. В цей період не можна відмовлятися від цієї групи добрив. Замість того, щоб відкрити дискусію, в ході якої знайти розумне рішення, Уряд намагається заборонити повністю імпорт російських добрив в закритому режимі», — додають експерти.

Заборона російського імпорту все одно не вирішує проблему вітчизняних виробників хімічних добрив, оскільки азотні добрива на весну були закуплені, і в разі активного виробництва вітчизняними компаніями, на ринку спостерігатиметься надлишок продукції, тож вони не зможуть реалізувати їх за тими цінами, якими хочуть.

Проблему, яка турбує вітчизняних виробників, слід було б вирішувати іншим шляхом, визначивши на законодавчому рівні, які саме продукти слід відносити до добрив нітратної групи, наприклад, так, як це зроблено в країнах ЄС, де азотними добривами (селітрою) вважаються такі, які містять більше 28% нітрату. Але забороняти імпорт російських NPK, через те, що вони містять азот, просто нерозумно, це вбивче рішення, яке може призвести до серйозних втрат врожаю, підірве фінансовий стан аграріїв.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Канадці планують відкрити на Львівщині молокопереробне підприємство

Як повідомив голова ЛОДА Олег Синютка у Фейсбуці, про це йшлося під час його зустрічі з Послом Канади в Україні Романом Ващуком, пише zik.ua.

«Продуктивна зустріч з Послом Канади в Україні Романом Ващуком.

Сподіваюсь, що вже в квітні, під час проведення масштабної агропромислової виставки «AGROPORT-2018», ми підпишемо з канадцями угоду про відкриття на Львівщині кооперативного заводу з переробки молочної продукції.

Запрошую 19 квітня до Львова фермерів, бізнес та тих, хто вболіває за розвиток аграрного сектору Львівщини та України, відвідати цей потужний традиційний форум.

Наша спільна мета – відродити українське село, а головне – забезпечити достойні доходи людям, які живуть і працюють на селі», – написав О.Синютка.

Ваш вибір 'Подобається'.

Система обліку пального окупається за два тижні посівної

Про це в ефірі Першого ділового розповів Юрій Петрук, голова асоціації AgTech Ukraine, пише agroday.com.ua.

За його словами, вітчизняні аграрії почали біль-менш активно впроваджувати ag-tech десь п’ять років тому. Але досі найбільшою проблемою введення нових технологій є внутрішнє несприйняття в аграрних компаніях, саботаж з боку колективу.

Однак інновації швидко окупаються. Приміром, витрати на систему обліку пального повертається вже за два тижні посівної. Бо дуже знижуються витрати пального – точніше неможливими стають крадіжки.

Саме тому це одна з технологій, які найчастіше впроваджуються агрокомпаніями, каже Петрук.

Разом з тим, нові технології підвищують вимоги до кваліфікації кадрів. Деякі професії зникають, з’являться нові. Наприклад, діловоди, що займались документообігом, все менш незатребувані, адже автоматизовані системи роблять це швидше і краще. Це не означає, що зі впровадженням інновацій хтось залишиться без роботи – варто просто підвищувати свою кваліфікацію.

Необхідності держпідтримки у впровадженні ag-tech фахівець не бачить. «Це бізнес, і він має бути бізнесом, а не чекати вливань від держави. Компанії самі вирішують, інвестувати, чи ні, і мають від цього ефект», — каже голова AgTech Ukraine.

Разом з тим, місія держави може полягати в промоушині інновацій, інформаційній підтримці. Важливо, аби про нові технології знали в освітніх закладах і навчали студентів з ними працювати.

Нагадаємо, за темпами впровадження інновацій Україна знаходиться на 46 місці в світі. Лідирує в рейтингу Південна Корея, Швеція та Сінгапур.

Ваш вибір 'Подобається'.

Потрібно відновити виробництво міндобрив в Україні — Володимир Гройсман

Про це заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, повідомляє Урядовий портал.

«Я поставив чітке завдання – забезпечити відновлення роботи українських підприємств хімічної промисловості, а їх у нас багато. Важливо також забезпечити аграріїв мінеральними добривами і не допустити штучний дефіцит. Ми маємо захищати власний ринок. А якщо є демпінгові історії, маємо встановлювати антидемпінгові мита», - сказав Гройсман.

Він зазначив, що в цьому ринковому сегменті представлені інтереси різних сторін, і кожна відстоює свої позиції. Але у підсумку, наголосив Прем’єр-міністр, інтерес має бути тільки українським.

Ваш вибір 'Подобається'.

У Держстатистики розповіли, яке м'ясо стало дешевшим

Про це повідомляє Держстатистики, передає УНН.

Курятина в Україні подешевшала на 1,7%, а свинина - на 1,1%. Минулого місяця українці могли придбати 1 кг курятини в середньому за 41,4 грн, що на 1 грн дешевше, аніж у січні.

Досить відчутно подешевшало філе курки – одразу на 6,5 грн за кілограм продукту. У лютому українці могли придбати кілограм філе в середньому за 86,5 грн.

Також у лютому в Україні подешевшала свинина. У середньому вартість 1 кг продукту зменшилася на 70 коп. - до 65,1 грн. Натомість, досить відчутно подорожчала яловичина - майже на 3 грн за кілограм. У лютому українці могли придбати кілограм яловичини в середньому за 70 грн.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Вчені з’ясували, як бур’яни стають стійкими до гліфосату

Стійкість до гербіцидів у бур’янів – величезна проблема не лише в США, але і в багатьох інших частинах світу. Те, що виявили вчені, пояснює, як протягом досить короткого періоду часу бур’яни розвинули стійкість до гліфосату, пише agroday.com.ua.

Бікрам Гілл, директор Ресурсного центру генетики пшениці штату Канзас, який працює в генетиці рослин вже майже 50 років, сказав, що дослідники досить швидко зрозуміли, що генетичний склад стійких до гліфосату бур’янів відрізняється.

«Зазвичай генетичний матеріал у всіх організмах, включаючи людей, зустрічається в довгих молекулах ДНК, які називаються хромосомами. Але коли фахівці з хромосом у команді K-State уважно вивчили стійкі до гліфосату бур’яни, виявилося, що їхній ген-мішень, а також інші гени, фактично вирвані з хромосом і утворили окрему, само відновлювальну циркулярну структуру ДНК», – говорить Бікрам Гілл, співавтор дослідження.

Вчені посилаються на цю структуру як позахромосомну кільцеву ДНК (eccDNA). Кожна eccDNA має одну копію гена, що продукує фермент, який є мішенню для гліфосату.

«Через наявність в кожній клітині сотень eccDNA кількість ферменту також дуже велика, тому на рослину не впливає застосування гліфосату, і бур’ян стає стійким до гербіциду», – пояснює Гілл.

За його словами, ознакою того, що бур’ян набув eccDNA є те, що стійкість у нього розвинулася дуже швидко, практично в одне покоління.

«Ми вважаємо, що стійкість через eccDNA є тимчасовою: вона може бути передана наступному потомству бур’янів та іншим спорідненим видам рослин. Ми якимось чином зловили її, доки бур’яни не стали перманентно стійкими. Зрештою, ми вважаємо, що ці eccDNA можуть бути включені в лінійну хромосому. Якщо це станеться, то вони стануть стійкими назавжди», – сказав він.

Озброєні новими знаннями, дослідники можуть приступити до роботи над розробкою стратегій по зниженню стійкості бур’янів.

У свою чергу, дослідницька група відзначає, що фермери повинні застосовувати у своїх господарствах сівозміну сільськогосподарських культур і чергувати гербіциди: «Це дозволить звести нанівець розвинену стійкість до гліфосату, оскільки ми знаємо, що виявлені eccDNA і кільцеві хромосоми нестабільні, і можуть бути втрачені рослинами за умови відсутності впливу гербіциду», – говорить Мітхіла Югулам, співавтор дослідження.

Ще одна рекомендація, яку дають в K-State, – не зловживати гліфосатом. Якщо бур’яни розвинули стійкість до нього, то його кількість не матиме значення.

Ваш вибір 'Цікаво'.