Агрохолдинг «Мрія» озброївся безпілотником за 500 тис. грн

За один виліт безпілотник зможе покривати від 700 до 1000 га, надаючи якісну інформацію про стан посівів.

БПЛА оснащений двома камерами, одна з яких – спектральна, що дозволяє отримувати знімки для аналізу NDVI (Нормалізованого Відносного Індексу Рослинності) з метою більш якісного та оперативного моніторингу процесу вегетації культур. На відміну від супутника, який надає зображення з розміром пікселя 10х10 метрів, за допомогою безпілотника можна отримувати більш якісне зображення: розмір пікселя регулюється висотою польоту і може становити до 8х8 см. Це дозволить агрономам розглянути самі рослини та визначити їх стан, схожість, провести оцінку засміченості і хвороб на полі, оцінити біологічну урожайність і як наслідок – здійснювати якісну аналітику й оперативно вносити необхідні зміни в технологічну карту.

«Проводити моніторинг полів з повітря «Мрія» почала ще 2 роки тому, використовуючи для цього дрони і дані з супутника. Однак, у порівнянні з безпілотником ефективність цих методів доволі низька, – коментує Олександр Хмелюк, головний агроном, начальник управління технологічної та наукової експертизи Агрохолдингу. – Супутник дійсно дозволяє побачити ступінь зеленого спектру на полі. Він облітає наші поля один раз в 3-5 днів, але, з урахуванням хмарності в регіоні, ми отримуємо фото один раз в місяць, а цього мало для розуміння реальної картини. Дрони, на мій погляд, на сьогоднішній день також не є найефективнішим інструментом. Заряду вистачає на 40-50 хвилин польоту, а площі, які вони покривають, відносно невеликі. Тому дрони використовуємо в основному для створення внутрішніх навчальних матеріалів і точкового моніторингу», – зазначив Олександр.

Також цінною є можливість використання для аналізу знімків спеціалізованого програмного забезпечення (ПЗ), яке в своїх алгоритмах вже містить агрономічну експертизу і дозволяє провести первинний аналіз поля без залучення агронома. Порівняльний аналіз даних ПЗ та рекомендацій агрономів стане одним із критеріїв визначення рівня досконалості програмних рішень для їх подальшого використання в процесі прийняття рішень.

Безпілотний літальний апарат «Мрія» придбала, в першу чергу, для моніторингу полів з цукровим буряком і картоплею. Це – найбільш витратні сільськогосподарські культури зі складною технологією вирощування, що вимагають максимально ретельного догляду.

БПЛА – це лише один із напрямів роботи управління технологічної та наукової експертизи Агрохолдингу «Мрія». Крім безпілотника, центр також буде розпоряджатися власною лабораторією для аналізу ґрунтів, змішувальною станцією та власним виробництвом насіння, здійснювати досліди і працювати над подальшим удосконаленням «Планшету агронома».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які перспективні ринки для експорту української агропродукції

Саме там очікується суттєве зростання споживання пшениці, цукру, м’яса, молочних продуктів і рослинних олій.

Про це повідомив провідний економіст ФАО Дмитро Приходько, пише AgroTimes.

За його словами, також зростання буде спостерігатись у вже традиційних для України країнах Північної Африки та Близького Сходу, які збільшать споживання пшениці, цукру, молочної продукції і кормового зерна.

Крім цього, активно зростатиме споживання продуктів харчування в Китаї. Насамперед мова йде про молочні продукти та кормові білки, зауважив експерт.

У країнах Південно-Східної Азії надалі зростатиме споживання кукурудзи, цукру, м’яса, молочних продуктів, шроту. В Індії – молочної продукції, кукурудзи, пшениці, цукру і рослинних олій.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутати пропонують ввести нульову ставку ПДВ на постачання молока

Група депутатів пропонує ввести нульову ставку ПДВ замість нинішніх 20% на поставки молока і вершків (незгущених, без додавання цукру й інших підсолоджувачів) на території України, пише Інтерфакс-Україна.

Відповідний законопроект № 8282 про внесення змін до Податкового кодексу України зареєстрований в парламенті 18 квітня.

Автори законопроекту очікують, що прийняття законопроекту матиме позитивний ефект для виробників, сприятиме зменшенню різниці в закупівельних цінах на молоко між сільгосппідприємствами – платниками ПДВ, представниками малого аграрного бізнесу і господарствами населення, зниженню фінансового навантаження на споживача.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Картопля в Україні за рік подешевшала на третину

Такі висновки зробили фахівці «Інфо-Шувар», аналізуючи дані власного щоденного моніторингу цін на гуртових ринках України.

Станом на 20 квітня 2018 року, картопля врожаю 2017 року на гуртових майданчиках країни пропонується по 3,8-4,5 грн/кг (0,12-0,14 EUR/кг), на великий гурт продавці погоджуються знизити ціну ще на 5-7% Згідно даних моніторингу «Інфо-Шувар», на найбільшому в Західному регіоні гуртовому ринку “Шувар” у м. Львів картопля сьогодні пропонується по 3,8-4,3 грн/кг  (0,12-0,13 EUR/кг). Майже на такому ж рівні встановили ціни на картоплю продавці ринку “Столичний” у м.Києві — 4-4,5 грн/кг  (0,12-0,14 EUR/кг). За весь період зберігання українська картопля стала дорожчою лише на 5-7%, що фактично означає збитки для перекупників, які скуповували картоплю у вересні 2017 року з метою перепродажу навесні 2018 року. Більшість з цих бізнесменів планували розпочати продаж зі сховищ саме у квітні, орієнтуючись на сценарій минулого сезону, тоді саме у квітні ціна на картоплю швидко почала зростати і до кінця квітня досягла 6 грн/кг  (0,21 EUR/кг). Але в цьому сезоні ціни тримались на стабільно низькому рівні, навіть, попри чергове скорочення виробничих площ в комерційному секторі.

Як з’ясувалось, зменшення плантацій було повністю компенсоване більшою врожайністю, до того ж, населення на власних ділянках вирощувало майже стільки ж картоплі, скільки і в минулому році.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграріям не вдасться вчасно завершити посівну ранніх зернових

Про це зазначає Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації, пише superagronom.com.

Наразі посівна цукрових буряків завершена на 28% площ, хоча минулого року на цей час було 86%. Разом з тим, у 6 областях почали висівати кукурудзу на зерно, горох засіяно практично 63% запланованих площ, пише golos.com.ua.

На Сумщині весняно-посівна кампанія лишень стартувала. Порівняно з минулим роком це сталось на місяць пізніше: у 2017 році сівбу ярих зернових розпочали ще 13 березня. Як наслідок — зсув графіка змушує прискорювати роботи.

А синоптики уже прогнозують по літньому спекотний травень, у ДСНС оголосили надзвичайний рівень пожежної небезпеки в західних областях, Житомирській, Вінницькій і частині Київської. Тобто неминучі швидкі втрати вологи з ґрунту — що не сприятиме ні проростанню насіння, ні належному розвитку рослин.

Тим не менш, надії на гарний урожай є. Вперше за останні 4-6 років добре перезимував ріпак (95-97%) і головна хлібна культура — пшениця.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Які наслідки для АПК від запровадження "соєвих правок"

Зміна порядку оподаткування операцій із вивезення сої за межі митної території України в митному режимі експорту що передбачена з 1 вересня 2018 року, містить суттєві ризики. Практична реалізація цих змін призведе до небажаних наслідків для всіх учасників даного ринку, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи новації щодо порядку оподаткування ПДВ експортних поставок сої, передбачені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» №2245 від 07.12.2017.

Йдеться про перехід із режиму оподаткування за нульовою ставкою на режим звільнення від оподаткування – відповідно до вітчизняної практики 2011-2016 років, яка застосовувалась до експортних поставок зернових та технічних культур, пояснив науковець.

Основними бенефіціарами ухвалення цього рішення є власники виробничих потужностей з переробки олійних культур. У такий спосіб вони намагаються досягнути більшого рівня завантаженості власних виробничих потужностей та підвищити рівень маржинальності своєї діяльності, яка у 2017 році суттєво знизилася внаслідок гострої конкуренції за сировину, зауважив експерт.

За його словами, перевагами цих новацій можуть також скористатися виробники тваринницької продукції, оскільки вартість кормів за умов збільшення обсягів переробки сої в Україні може знизитись, зазначив експерт.

Проте, ухвалені законом №2245 новації одночасно несуть суттєві ризики для розвитку олійної галузі. Їх практична реалізація може призвести до певних втрат, в тому числі й для самих переробників – ініціаторів даних змін, наголосив Леонід Тулуш.

Насамперед, товаровиробники можуть суттєво знизити площі під соєю. Адже для її вирощування в Україні були створені «тепличні умови»: у 2011-2016 роках вона була єдиною культурою, при експорті якої здійснювалось відшкодування ПДВ незалежно від статусу експортера. При цьому на неї поширювалася також дія режиму ПДВ-акумуляції, що формувало подвійну вигоду для товаровиробників. Як наслідок, обсяги виробництва сої суттєво зросли – з 1,0 млн т у 2009 році до 4,3 млн т у 2016 році.

У разі переорієнтації товаровиробників на інші культури, крім олійних, завантаження переробних потужностей так і залишиться на рівні двох третин, вважає експерт.

Найбільші ж ризики, на його думку, пов’язані зі зміною предмета поставок на відповідні регіональні ринки. Адже досі Україна поставляла необроблену продукцію на ринки країн Близького Сходу фактично без застосування ввізного мита. Якщо відбудеться зміна предмета поставки із соєвих бобів на продукт їх переробки – олію чи шрот, можна з високою ймовірністю прогнозувати втрату цих ринків.

Відповідно, наприкінці осені цілком можливий обвал цін на сою на внутрішньому ринку внаслідок різкого зниження обсягів експорту продуктів її переробки, значні репутаційні втрати компаній з України як надійних експортерів та «екстрене» повернення до звичайного режиму оподаткування ПДВ експортних поставок сої під тиском протестних акцій товаровиробників, прогнозує експерт.

Уникнути цих проблем можна, відтермінувавши набуття чинності відповідною нормою пункту 63 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо зміни режиму оподаткування ПДВ експортних поставок сої мінімум на рік, як це в грудні 2017 року було зроблено із ріпаком, зазначив Леонід Тулуш.

Проблему підвищення рівня завантаженості виробничих потужностей з переробки насіння (бобів) олійних культур варто вирішувати більш зважено – з урахуванням усіх можливих економічних наслідків. Забезпечення збільшення обсягів переробки виробленої в Україні сої належить до стратегічних питань, і його неможливо вирішити в межах одного року.

Зацікавленим сторонам слід розглянути всі можливі варіанти вирішення даного питання, зокрема, й шляхом запровадження заходів фінансового стимулювання поставок сої на переробні підприємства та завантаження наявних переробних потужностей олієжирової галузі за рахунок імпортної сировини, підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview