178171

Агрохолдинг відсудив у «Укрзалізниці» 120 мільйонів грн

Касаційний суд ухвалив стягнути з ПАТ «Укрзалізниця» на користь ТОВ «СП «Нібулон»» 120 мільйонів 280 тисяч гривень, як шкоду, заподіяну компанії в 2012-2014 роках в результаті неправомірно встановленого «експортного тарифу на перевезення зернових вантажів до станції Миколаїв-вантажний.

Про це свідчить постанова суду від 3 липня, пише mayu-pravo.com

Повідомляється, що в липні 2013 року Антимонопольний комітет оштрафував Державну адміністрацію залізничного транспорту ( «ДАЗТ») на 100 мільйонів гривень за зловживання монопольним становищем. Мова йшла про заміну вартості послуг з перевезення зерна на експорт вартістю послуг з перевезення по території України.

Комітет встановив, що ДАЗТ безпідставно зобов'язувала «Нібулон» вказувати в перевізних документах інформацію про перевезення вантажів із своїх підрозділів Миколаїв як експортних, так як станція Миколаїв-Вантажний знаходиться в межах України і перевезення до неї відносяться до категорії «внутрішнього сполучення».

Навесні 2016 року «Нібулон» звернувся в суд з позовом до «Укрзалізниці», як правонаступника ДАЗТ з вимогою про стягнення 120 мільйонів гривень збитку.

Справа остаточно вирішилося постановою Касаційного господарського суду на користь «Нібулона».

Спір про наявність або відсутність підстав для стягнення цієї шкоди суди вирішили на користь позивача. Суди виходили з того, що факт підміни перевезення внутрішнім сполученням «експортним» повністю доведеним Комітетом, який переглянув власне рішення в червні 2014 року, залишивши його без змін, наслідками розгляду справи про визнання переглянутого рішення АМКУ недійсним, який завершився поразкою «ДАЗТ», а також результатами розгляду справи про стягнення з «ДАЗТ» 100 мільйонів гривень штрафу і такої ж суми пені, яка також завершилася перемогою АМКУ.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Ціни на молочну продукцію в Україні завищені штучно

Про це ГолосUA повідомив директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

«Ціни на молочну продукцію мають сезонний фактор: влітку вони повинні трохи знижуватися, але зараз ми бачимо протилежне – молоко подорожчало на 16,4%. Причина тут криється не в завищенні цін виробниками, а саме у штучному підвищенні ціни переробниками. Тому можна говорити, що ціни на молочну продукцію в Україні штучно завищені. Ціни були стійкими з березня місяця. Зараз ми бачимо певне зловживання своїми обов'язками саме переробників молока», – повідомляє експерт.

За твердженням Олексія Дорошенко, перероблені молочні продукти на відміну від молока влітку не подорожчали.

«На відміну від молока, сир і сметана подорожчали найменш. Важливо відзначити, що молоко за останній рік є лідером з подорожчання серед молочної продукції. А ось ще в 2016-2017 роках сметана, сир і сир були у великому ціновому відриві від молока – зараз ситуація трохи змінилася. Але найближчим часом перероблена молочна продукція дорожчати не буде», – коментує ситуацію експерт.

Ваш вибір 'Подобається'.

Експерти порівняли вартість харчів в Україні та Росії

Згідно дослідження Економічного дискусійного клубу, це на 5% дешевше, ніж в Польщі, на 14% дешевше, ніж у Білорусі і майже на третину нижче рівня Росії та Угорщини, пише agroday.com.ua.

Порівняно з високорозвиненими Іспанією та Францією в Україні харчі дешевші у півтора та 2,2 рази відповідно.

Лише по окремим товарним позиціям українські ціни вищі за ціни в інших державах, що бралися до порівняння. Наприклад, у Польщі дешевші хліб, цукор, м’ясо, олія, картопля та яблука. У Білорусії, Угорщині та Росії можна дешевше придбати молоко та курятину.

Водночас якщо в Україні з весни продуктовий набір подорожчав на 2,4%, то наприклад, в Росії – майже на 4%. Найстабільніше ситуація з харчами виглядає у Франції та Угорщині, там ціни практично не змінилися.

Загалом українці витрачають на купівлю продуктового кошика 8% місячної зарплати. В Білорусії цей показник становить 7,1%, в Росії – 5,4%, в Іспанії — менше 2%.

Ваш вибір 'Подобається'.

Україну очікує збільшення виробництва зерна

Такі прогнози роблять аналітики Української зернової асоціації і розповідають про фактори, які впливають на збільшення виробництва зерна.

Експерти констатують, що нині українські аграрії збирають близько 4 тонн з гектара пшениці і трохи більше 5 тонн з гектара кукурудзи, в той час як європейські фермери досягли середнього показника в 8 тонн з гектара пшениці. А в США середня врожайність кукурудзи складає 11 тонн з гектара.

При цьому, на відміну від багатьох європейських виробників, українські аграрії залишаються прибутковими. Причина зростання урожайності ховається в технологіях виробництва зернових та олійних, а також у майбутньому розширюванню обсягів зрошування полів, зазначають фахівці.

За прогнозом виробництва та експорту зернових з України в 2018/19 МР, для ячменю дані показники оцінюються на рівнях 7,2 мільйонів тонн і 3,9 мільйонів тонн відповідно, пшениці – 25 мільйонів тонн і 16,5 мільйонів тонн і кукурудзи – 26 мільйонів тонн і 19 мільйонів тонн.

В УЗА зазначають, що стрімкий ріст експорту не впливає негативно на внутрішній ринок, адже вивезення надлишків закордон лише збільшує ліквідність вітчизняного зерна. Крім того, ціна пшениці не суттєво впливає на ціну хліба. Бо в структурі вартості буханки хліба лише 25% ціни пшениці, а всі інші витрати на електрику, заробітну плату, та інші складають 75%.

Таким чином ціна хліба більше залежить від розміру виробничих витрат, ніж від ціни пшениці. Фахівці вважають, що ріст виробництва і як наслідок експорту зерна лише збільшує економічну привабливість українського ринку як для вітчизняних фермерів, так і для міжнародних інвесторів.

В УЗА прогнозують, що до 2030 року, за умови якісного підходу до фінансування новітніх технологій виробництва та зрошування, Україну очікує позитивна тенденція до впевненого збільшення виробництва зерна.

Джерело: agro-business.com.ua

Ваш вибір 'Цікаво'.

В Україні зростає поголів'я птиці на фоні зниження кількості корів і свиней

Про це повідомляє Державна служба статистики (Держстат), передає БизнесЦензор.

У тому числі поголів'я корів зменшилось на 3,5% – до 2,04 млн голів.

Поголів'я свиней на 1 липня склало 6,46 млн голів, що на 5,3% менше, порівняно з аналогічною датою минулого року.

Кількість овець і кіз за рік скоротилося на 4,1% – до 1,63 млн голів.

В той же час поголів'я птиці в країні зросло на 4,7% порівняно з 1 липня 2017 року, – до 246,53 млн голів.

Як повідомлялося, за даними Держстату, поголів'я ВРХ в Україні (без урахування тимчасово окупованої території АРК і зони проведення АТО) в 2017 році склало 3,63 млн голів, що на 1,5% менше, ніж в 2016 році.

Поголів'я свиней в минулому році скоротилося на 8,2% – до 6,12 млн голів, овець та кіз зросла на 0,1% – до 1,316 млн голів, птиці – на 1,7%, до 205,1 млн голів. 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Від лану до столу: експерти розповіли про сучасні тренди у плодівництві

Захід організували компанія «ПроАгро Груп» у партнерстві з Асоціацією «Укрсадпром» та ОРСП «Столичний».

Так, Дмитро Крошка, голова асоціації Укрсадпром, заявив, що сьогодні дуже важливі сучасні тренди, адже в Україні більше 20 років займалися садівництвом та сільським господарством, зокрема, радянським способом і звикли до невибагливості споживача, коли він купував те що йому давали, то сьогодні саме він є головним і диктує, що має виробляти сьогоднішній виробник.

"За останній рік ми побудували багато контактів з європейськими колегами та національними асоціаціями з усього світу. Ми багато де були і побачили, що в Україні в більшості випадків все не так і погано. Часто бачимо, що радянські технології можуть непогано й працювати. Наприклад, технології збирання врожаїв" - почав свою доповідь спікер. Згодом він розповів про основні політичні та економічні зміни в Україні: підписання угоди про асоціацію з ЄС. Втрата постійно та невибагливого ринку збуту, "закриття" програми держпідтримки галузі. Навів приклад про те, що ще два роки тому фрукти в супермаркетах лежали насипом, то тепер товар здебільшого упакований і розфасований. Виробники йдуть на зустріч споживачу. Було також піднято і питання сертифікації. Сертифікація господарств у відповідності з міжнародними стандартами дає визнання безпечності їхньої продукції.

Валентина Лановенко, власник і керівник проектів "Питомник Лановенко"дала відповідь на важливе питання - Чи може бути інтенсивний сад органічним - звичайно, так. Відповідно до Закону України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини" від 03.09.2013 р №425-VII основними вимогами до органічного садівництва (згідно українських та європейських стандартів з органічного вирощування) є:

- Сертифікація/перевірка земельних ресурсів, де планується закладка саду;
- Садивний матеріал/насіння - сертифіковані органічно чисті;
- Технологічні карти по закладці, догляду, збору та переробці продукції згідно органічним принципам з використанням сертифікованих органічних препаратів.

Прийняття нових законів сприятимть тому, що споживач буде захищений від псевдоекопродукції. А оператори цього ринку будуть захищеними від недобросовісної конкуренції.

Дмитро Крошка підсумував, чому органіка є трендом. Тому що є Євросоюз який диктує тренди. Якщо фермер не має сертифікату про органіку, то у нього значно скорочуються можливості співпраці з потенційними партнерами.

Сергій Потапов, спеціаліст по розвитку плодоовочевого бізнесу і додаткових сервісів UHBDP / IFC розповів про основні труднощі і виклики, які стоять перед українськими виробниками на прикладі черешні, якою дуже зацікавився азіатський ринок. Так, в Україні почала роботу комісія КНР з перевіркою умов вирощування цієї ягоди. Їх метою є опрацювання аналізу фітосанітарного ризику української черешні при експорті до КНР та створення протоколу фітосанітарних вимог. Це, в свою чергу, надасть змогу експортувати українську черешню до КНР у безпечний спосіб та у відповідності до фітосанітарних вимог, які будуть прописані у Протоколі.

Окремим питанням спікер зупинився на питанні про проект "Аграрні розписки в Україні". Це простий механізм залучення фінансування, який впроваджується IFC, членом Групи Світового банку, в партнерстві із Швейцарською Конфедерацією. Його мета - покращити доступ малих та середніх агровиробників до фінансових ресурсів. Партнерами є органи державної влади (Міністерство аграрної політики та продовольства Україні, Міністерство юстиції України); приватний сектор (постачальники матеріально-технічних ресурсів, банки, зернотрейдери); міжнародні організації.

Володимир Всеводин, технічний експерт по спеціальним культурам, кандидат сільськогосподарських наук СИНГЕНТА виступив з презентацією "Виклик сезону - 2018 в захисті плодово-ягідних культур", в якому розповів про органічне добриво, регулятори росту та доцільність їх застосування. Багато уваги спікер приділив питанню хвороб рослин та способів їх попередження, лікування.

Павло Тулба, директору Першого інвестиційного кооперативу "Горіх Причорномор’я" виступив з презентацією "Перспективи промислового горіховодства в Україні. Інвестиційний кооператив: моделі змішаних садів". Спікер розповів про кооператив, зокрема, про інноваційні підходи у спільному вирощуванні комбінованих культур у власному саду. "Ми відкриті до бажаючих переймати наш досвід і охоче ним ділимося. Окрім того, надаємо послуги по висадці саду і монтажу систем крапельного зрошення на власній спеціалізованій техніці, послуги з переробки і зберігання отриманого врожаю, допомагаємо в реалізації фундука і волоського горіха" - наголосив Павло Тулба. Також він розповів, що окрім грецького горіха, фундука і шипшини кооператив приступив до вирощування трюфеля у промислових обсягах. 

В’ячеслав Забєлін, керівник департаменту розвитку ОРСП "Столичний" поділився цікавими лайфхаками, наприклад, як виглядає структура покупця та що може дати ринок такого масштабу, як "Столичний" для виробників, які шукають ринки збуту своєї продукції. Ринок забезпечує щоденний грошовий потік, динамічну оцінку змін споживчих інтересів, динаміку ринкової ціни та аналіз конкурентного середовища. Такий багатофакторний аналіз допомагає фермерам приймати правильні рішення про структуру власного виробництва і знижує ризики сезонних збитків. Функцією ринку для фермерів є можливість отримати готівкові гроші швидко, диверсифікація бізнесу, отримувати постійно зростаючий додатковий заробіток.

 

Ваш вибір 'Подобається'.