Агролайфхак: про шкоду від спалювання соломи та інші способи її застосування

Про це пише Пропозиція з посиланням на infoindustria.com.ua.

Солома згорає на 1 м2 за 30-40 секунд, температура на поверхні ґрунту за цих умов сягає 360°С, а на глибині 5 см – близько 50°С. Внаслідок такого «агротехнічного» прийому вигорання гумусу відбувається у шарі 0-5 см, а суттєві втрати продуктивної вологи - в 0-10 см шарі ґрунту.

Згідно результатів досліджень вчених у різних регіонах України, спалювання соломи погіршує біологічні та водно-фізичні властивості ґрунту. Зокрема, збільшується його брилистість, зменшується з 66-72% до 52-67% частка агрономічно найбільш цінних агрегатів, а водостійкість падає з 52-58,5 до 49,4-52.

Слід зауважити, що смертельною для всіх організмів, що формують ґрунт, є температура 40°С. Після польових пожеж згорають напіврозкладені органічні рештки, відбувається безповоротна втрата органічного вуглецю і азоту. Також гинуть корисні мікроорганізми, водорості, мезофауна, особливо дощові черв’яки та інша біота ґрунту.

Знищуються також корисні комахи і птахи. Спалювання рослинних решток завдає значної шкоди людям, адже у повітря потрапляють сполуки важких металів у великих кількостях, чадний газ, низка канцерогенних сполук.

З кожним наступним «опіком» ґрунти втрачають життєво важливу структуру і стають все менш родючими. Для відновлення їх продуктивності потрібен не один рік.

Альтернативне застосування соломи:

1. Використання як палива.

2. Заробка решток у грунт.

За вмістом органічного вуглецю солома різних культур в 3,5-4 рази перевищує підстилковий гній, що є надзвичайно важливим у регулюванні балансу органічної речовини ґрунту. Для сприятливого протікання біохімічних процесів в ґрунті після заробки соломи необхідне забезпечення оптимального вуглецево-азотного співвідношення (20-30:1). Щоб співвідношення вуглецю до азоту наблизилось до оптимального, необхідно вносити компенсуючі дози азотних добрив: в середньому по соломі кукурудзи – 8 кг/т, колосових зернових культур – 10 кг/т.

Особливо добре реагують на внесення соломи рослини бобових. Їх зростання і азотофіксація при цьому збільшуються. Можна не побоюватися затримки розвитку рослин через солом’яне покриття: добре подрібнена і рівномірно розкидана по полю солома швидко розкладається, і крізь неї без проблем проростають навіть низькорослі культури.

При внесенні соломи в ґрунті збільшується чисельність і активність різних груп мікроорганізмів. Посилений розвиток бактерій, у тому числі фіксаторів молекулярного азоту повітря, призводить до збагачення ґрунту продуктами їх життєдіяльності (амінокислотами, вітамінами й іншими біологічно активними речовинами).

З господарсько-економічної точки зору подрібнення і розкидання соломи доцільно проводити одночасно зі збиранням зернових культур. Заробку соломи краще проводити на невелику глибину, оскільки вона краще мінералізується при загортанні її дисковими боронами у верхній товщі орного шару ґрунту (на 0-15 см). При цьому за сприятливих погодних умов (температурного і водного режимів) її мінералізація з осені реалізується до 50%.

Сталий баланс надходження до ґрунту і витрат рослинами елементів живлення з соломи виключає вимивання рухомих елементів і винесення їх із поверхневим стоком. Рівномірно розкидана у полі солома у спеку захищає ґрунт від пересихання і ущільнення, не даючи погіршуватися його фізичним властивостям.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бельгійський інвестор будує на Черкащині два овочесховища

Базове господарство розташоване в  Золотоніському районі, пише Діловий Регіон.


Наразі бельгієць планує розширювати виробництво картоплі та цибулі і вже будує ще два сучасних овочесховища на 25 тисяч тонн. У його найближчих планах також будівництво молочно-товарної ферми  та заводу з виробництва чіпсів, які дадуть місцевому населенню додаткові робочі місця.

Нині інвестор орендує 2500 га землі на території 5 населених пунктів Золотоніського та Чорнобаївського районів.

Загалом за останні роки Том Ван Гоі інвестував у аграрну сферу близько 7 млн. євро й не збирається зупинятися на досягнутому.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хліб в Україні може подорожчати після збору врожаю

Про це ГолосUA повідомив експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пензин.

«Хліб потроху дорожчає з початку 2017 року. Станом на серпень продукт подорожчав на 13%, причому кожен місяць він дорожчає на 1,5-2%. Природно, ця тенденція триватиме. Крім того, зерно нового врожаю об'єктивно буде дорожче, тому що туди вкладається нова «мінімалка», нові ціни на енергоносії. Тим більше ціни на ф'ючерси на зерно на світових ринках зростають останні 6 місяців. Зерно для України - це експортний товар, тому подорожчання позначиться і на внутрішньому ринку. Як тільки з'явиться дороге зерно нового врожаю, а ми повинні розуміти, що приблизно 60% вартості хліба, все це ляже в нову ціну хліба і це дасть стимул до її зростання», - розповів експерт.

«Ф'ючерси на сьогоднішній день – індикатор ціни на зерно. Останні півроку ф'ючерси потроху зростають, на сьогоднішній день приріст становить 15-20%. Це значить, що світові трейдери очікують зростання цін на зерно», - заявив аналітик.

 


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Законопроект про обіг сільгоспземель розглянуть у жовтні

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, пише Укрінформ.

"В частині земельної реформи – ми фіналізуємо пропозиції учасників робочої групи щодо напрацювання оптимальної моделі запуску ринку. Найближчим часом ці пропозиції в статусі законопроекту про обіг сільгоспземель будуть внесені до парламенту. Згідно з планом роботи сьомої сесії, його розгляд заплановано на жовтень", - інформує Мартинюк.

Він додав, що запуск ринку земель сільськогосподарського призначення вирішить проблеми, які створює діючий мораторій, зокрема це: недооцінка земель, високі операційні витрати на адміністрування земельного банку (величезна кількість договорів оренди) та обмежений доступ до фінансування.

Нагадаэмо, до ухвалення закону про обіг земель сільськогосподарського призначення в Україні діє мораторій на їх продаж. Наразі мораторій продовжено до 1 січня 2018 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Європі потрібна українська кукурудза

Даний тренд спостерігається вже кілька сезонів поспіль не тільки через покращення технологій виробництва, що сприяє зростанню середньої врожайності, а також через погодний фактор, пише УкрАгроКонсалт.

Останні кілька сезонів в європейських країнах-основних виробниках спостерігаються посушливі і спекотні погодні умови, і недобір врожаю знижує маржу виробників кукурудзи. Виробники кормів у ЄС прагнуть замінити кукурудзу іншими кормовими складовими, а також заповнити її нестачу за рахунок імпортних поставок, в першу чергу з України.

Потреба ЄС в українській кукурудзі підтверджується наміром розширити квоти на її безмитне  постачання на 625 тис. тонн. Розгляд цього питання заплановано на кінець вересня. У разі позитивного рішення це дозволить мінімізувати вплив імпортного мита.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яким буде цьогорічний врожай картоплі

Як зазначив Микола Гордійчук, віце-президент Асоціації виробників картоплі, це на 2 млн тонн більше ніж у 2015-му.

«З огляду на тенденції, скоріше за все, картопля по західному кордону цьогоріч буде дешевшою.

Наразі, у зв’язку з погодними умовами, на ринку картоплі відчувається дефіцит. Гуртова ціна нині коливається у межах 3,50-4,40 грн/кг, а в магазинах — 5,00-5,50 грн/кг», — розповів експерт.

Крім того, пан Гордійчук анонсував презентацію стратегії розвитку галузі картоплярства. За його словами це відбудеться у кінці вересня-на початку жовтня цього року.

«Наразі ми вбачаємо два можливі напрямки розвитку — експорт і переробка. Щодо останньої, вигідною вона стане при врожайності 50-55 тонн/га (зараз маємо 27-30 т/га). Лише з такими показниками ми можемо успішно розвивати галузь.

Щодо даних про якість продукції й експортні ринки, які можуть зацікавити наших виробників — детальніше поговоримо у вересні-жовтні, коли будуть ґрунтовніші дані», — розповів пан Гордійчук.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview