182818
178171

АгроМаркетинг 2.0 – конференція для аграрних маркетологів

Конференція «АгроМаркетинг 2.0» - це вже друга щорічна профільна конференція, що має на меті зібрати разом провідних аграрних маркетологів, директорів з маркетингу, директорів з розвитку та фермерів, які прагнуть створити додану вартість для своєї продукції.

Мета конференції – обмінятися успішним та неуспішним досвідом по просуванню продуктів та послуг на аграрному ринку, знайти нові ідеї та обговорити поточну ринкову ситуацію.

Під час конференції 9 спікерів поділяться своїм досвідом по таким питанням:

  • Digitaliзація агробізнесу 2018 - комплексні кейси;
  • Тренди ecommerce 2018;
  • Ефективні комунікації зі ЗМІ;
  • Digital-маркетинг - інструменти та комунікації в агро;
  • Участь в бізнес-івенті: як досягти цілей;
  • Побудова ефективної системи розсилок: email, sms, webpush, месенджери;
  • Бренд менеджмент в епоху змін;
  • Відеоконтент: від створення до просування;
  • Як «заволодіти» увагою клієнта: 2 кейса маркетингової комунікації в агросекторі

 

Ознайомитися з актуальною програмою та зареєструватися Ви можете на сторінці події:

http://agro.events/28-AgroMarketing-20

 

Контакти організаторів:

Юрій

+380 98 377 33 47

[email protected]

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Аграрії пересіватимуть озимі культури на затоплених полях

Найбільше від повені постраждали Полтавська, Одеська, Дніпропетровська, Чернігівська, Сумська та Київська області, пише gazeta.ua.

Із 2 квітня у більшості регіонів температура підвищилася до +20°С. Потепління сприятиме подальшому розливу водойм, прогнозують синоптики.

Тала вода розмила 1,5-кілометровий відрізок траси міжнародного значення Київ — Суми — Юнаківка поблизу райцентру Срібне Чернігівської області. Вздовж дороги утворилося провалля. Проїзд можливий по одній смузі. Його регулює поліція.

"На території Чорнухинського району частково підтоп­лені села Луговики й Бубни та прибуває вода до сіл Вороньки, Мелехи та Загребелля. Із берегів вийшла річка Многа і маємо підтоплену дорогу між селами", — розповідає Світлана Рибалко із обласної Служби з надзвичайних ситуацій Полтавщини.

У селі Бірки Зіньківського району на Полтавщині піднявся рівень води в річці Грунь-Ташань. Вода змила міст.

У Старобільському районі Луганської області ріка Айдар затопила шість низьководних мостів. По них перекрили рух.

На Волині ріки затопили 135,5 га сільськогосподарських угідь. Ще понад 2,3 тис. га залила тала вода.

Вийшла з берегів Прип'ять у Чорнобильській зоні відчуження.

В Одесі й в обласному місті Чорноморськ море затопило міські пляжі.

У найближчі дні повінь прогнозують на Західній Україні. Вода може затопити місто Дубровицю на Рівненщині, райцентри Кам'янка-Бузька на Львівщині та Мукачево на Закарпатті.

"Талий сніг утворив на сільськогосподарських полях водні озера. Вода повільно сходить, бо земля ще не прогріта. Нанесе значну шкоду озимим культурам", — говорить заступник голови Асоціації фермерів і земле­власників Полтавщини Василь Бурлака,  — Аграріям доведеться пересівати пошкоджені території пшениці, ріпаку і ячменю. Оцінити загальну шкоду поки що не можемо, бо польовими дорогами проїхати неможливо".

Незалиті посіви живі. При гарній погоді мають дати хороший урожай.



Ціни на пшеницю та кукурудзу пішли догори

Проте сьогодні бачимо зворотню теденцію. На Чиказькій біржі ціна пшениці зросла на 1,87% – до 170,59 $/т, кукурдзи – на 1,21% (151,67 $/т), пише expres.ua.

Дорожчають ці зернові і на Європейській біржі Euronext. Травневі ф"ючерси на пшеницю підвищилися на 1,53% – до 203,47 $/т, на кукурудзу – на 0,92% (202,44 $/т). Поштовхом для цього стало зростання попиту на зернові на тлі песимістичних прогнозів щодо майбутнього врожаю у світі. За даними ФАО, цьогоріч врожай зернових очікується на 1% менший, аніж у 2017 році. Причини – тривала посуха у США, негода в Аргентині та холодна дощова погода у деяких регіонах Європи.

Трохи додає в ціні й "чорне золото". Ціна ф"ючерсів на нафту Brent з поставкою у червні на лондонській біржі ICE Futures збільшилася на $0,34 (0,50%) – до $68,36 за барель. Нафта WTI з поставкою у травні на електронних торгах Нью-йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялася на $0,29 (0,46%) – до $63,66 за барель. Потягнув ціни вгору звіт Міністерство енергетики США про запаси нафти. Виявляється, за минулий тиждень вони впали на 4,62 млн барелів і це заставило інвесторів трохи похвилюватися.

А от криптовалюти – в аутсайдерах, бо і надалі втрачають позиції. Bitcoin впав на 1,55% – до 6728 $, Bitcoin Саѕh – на 3,21% (650$), Ethereum – на 0,63% (378$), Ripple – на 2,84% (0,481$). Національний фінансовий регулятор Японії зробив попередження торговому майданчику Binance, який працював без ліцензії. Це вплинуло на крипторинок, запустивши ланцюгову реакцію. Інвестори побоюються, що діяльність криптовалютних бірж буде жорстко регулюватися, а може і зовсім припинитися.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Заборонена в Європі пальмова олія використовується в 80% українських продуктів

Таку думку ГолосUA висловила доктор технічних наук Олена Сидоренко.

«Протягом п'яти років ринок харчової продукції в Україні був пущений на самоплив. Зараз в Україні буде застосовуватися світова практика – скарги споживачів будуть надходити на гарячу лінію Держпродспоживслужби, будуть накладатися штрафи, будуть закриватися небезпечні виробництва харчової продукції і т. д.

До речі, використання пальмової олії заборонено в скандинавських країнах, в США у 8 країнах Європейського Союзу, там жорстко контролюється це питання. Так, пальмова олія заборонена у Франції. При виявленні фальсифікату з використанням пальмової олії де-небудь, інформацію про це відразу дають на центральних каналах Франції, і це вбивча історія для місцевих виробників.

Україна є країною з найбільшим обсягом в Європі з ввезення пальмової олії. Виробникам це дуже вигідно. Трансжир - гідрогенізована пальмова олія - дуже небезпечна для здоров'я дітей і дорослих. Якщо будуть введені величезні штрафи і заборони на використання пальмової олії в дитячому харчуванні – тоді будуть позитивні результати», - зазначила експерт.

За словами Олени Сидоренко, ця олія (гідрожир) присутня в широкому асортименті харчових продуктів. На етикетці пишуть «рослинний жир».

«У 80% продуктів в Україні є гідрогенізований жир. Він міститься в морозиві, в соусах, кетчупах, круасанах, в дитячих десертах, в дитячих сирочках і багатьох інших продуктах. Гідрожир приносить велику шкоду дитячому організму. Навіть звичайне печиво містить гідрожир, який може викликати діабет, серцево-судинні захворювання, оскільки порушується обмін на рівні клітинних мембран, тобто, не йде засвоєння жиру, а йде закупорка судин», - підсумувала експерт.



Міністр агрополітики Кутовий повертається на роботу після майже річної відсутності – ЗМІ

У відставку Кутовий подав більше 10 місяців тому - 23 травня 2017 року, але вона так і не була проголосована парламентом. Весь цей час він формально перебував у відпустці, пише gazeta.ua.

Як повідомляють "Вести" з посиланням на джерело в Кабінеті міністрів, у Кутового закінчився черговий термін відпустки і наступний він вирішив не оформляти. "Він серйозно розглядає варіант повернення в міністерство", – сказав джерело. Крім того, за його словами, повернення Тараса Кутового – представника дружньої БПП партії "УДАР", бажають в Адміністрації президента. "Було кілька зустрічей в АП, його вмовляли повернутися", - сказав він.

Нагадаємо, що як офіційна причина виходу Кутового з посади міністра агрополітики через рік з невеликим після початку каденції було заявлене бажання зосередитися на інвестиційній діяльності.

Неофіційно повідомлялося, що Кутового змусила піти у відставку масова загибель свиней в результаті розповсюдження африканської чуми і корупційні скандали, які супроводжували міністра у зв'язку з роботою ряду держкомпаній, підлеглих Мінагро, зокрема конфлікт навколо діяльності ДП "Укрспирт". Очікувалось також, що Кутового призначать полтавським губернатором. Але призначення за минулий рік так і не було.

У його відсутність обов'язки міністра виконує перший заступник Максим Мартинюк, а в разі його відсутності - хтось із заступників міністра.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


На кожного українця виготовили майже по пуду солі

Фактично в розрахунку на одного українця виробництво склало понад 12 кг, тобто мало не по пуду на кожного.

Згідно з повідомленням компанії, в порівнянні з минулим роком на 26% збільшився випуск солі без упаковки. Виробництво цього виду продукції склало 399 тис. тонн або 79% від загального видобутку.

Якщо проаналізувати випуск продукції по всьому асортименту, то за вказаний період фасованої солі було вироблено 39,4 тис. тонн (-7%), йодованої солі – 12,3 тис. тонн (+25%). На рівні минулого року залишився випуск соляних блоків (800 тонн). На 28% скоротився випуск солі, затареної в мішки (44 тис. тонн). Також на 24% знизилося виробництво солебрикетів (4500 тонн).

При цьому підприємство збільшило обсяги експорту. Зокрема, європейським споживачам відвантажено 224 тис. тонн продукції, що на 9% більше, ніж за 1 квартал 2017 року. Зріс експорт в Угорщину, Польщу, Сербію.

Також на 16% збільшилися відвантаження на внутрішній ринок. Тим не менш, питання недостатньої завантаженості виробничих ділянок залишається актуальним, відзначають в компанії.

«Артемсіль» є найбільшим підприємством з видобутку та реалізації кухонної солі в Центральній та Східній Європі. Виробничі потужності розташовані у Соледарі (Донецька область).

Джерело: agroday.com.ua