178171

Агропідприємство з Рівненської області застосовує супутник для догляду за рослинами

Про це розповів керівник господарства Володимир Присяжненко, передає AgroTimes.

За його словами, «Агро-Класік» спостерігає вегетацію рослин зі супутника (відповідна програма встановлюється і на комп’ютер, і на смартфон).

Крім цього, на всій техніці підприємства стоять автотреки, а сучасні розкидачі й обприскувачі мають функцію автоматично вимикатись на перекриттях, що дозволяє точніше вносити добрива, а отже, заощаджувати на ресурсах.

"Продавці переконують, що всі ці інвестиції дають не менше як 25-30% економії. З практичного досвіду можу сказати, що ці цифри дещо менші, проте в будь-якому разі ефект є. Звісно, ці речі досить дорогі, й така оптимізація не швидко окупиться, проте й час швидких грошей давно минув, новий тренд – працювати на довгострокову перспективу", – зауважив Володимир Присяжненко.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Як українським виробникам часнику стати господарями на власному ринку?

Максимальна механізація виробничих процесів та розвиток інфраструктури зберігання - обов’язкові умови успіху на цьому ринку. При цьому, ефективним може бути український виробник навіть з невеликою ділянкою, але без кооперації цього досягти майже неможливо. Таку думку висловила Анна Морозова, голова СОК "Український часниковий кооператив "УкрАП", пише info.shuvar.com.

"Ми недооцінюємо нашого головного конкурента - Китай, тому що живемо старими стереотипами стосовно того, що китайський часник небезпечний та неякісний. Це неправда, Китай давно навчився вирощувати продукцію, яка цілком відповідає вимогам таких країн як ЄС та Америка. А ми поки що лише мріємо про ці ринки" – каже пані Морозова.

За словами експерта, головною перевагою Китаю є низька собівартість часнику, яку китайські фермери отримують тільки за рахунок високої продуктивності їх ділянок. При цьому, майже 90% всього часнику вони вирощують з використанням ручної посадки та збирання. Україна такого задоволення дозволити собі не може, тому питання максимальної механізації виробничих процесів в нашій країні стоїть досить гостро.

«Китайці не тільки дуже працьовитий народ, вони вміють консолідуватись навколо результату. Для кожного їх робітника в полі принциповим є отримати найвищий результат. В Україні з цим складніше, хоча подолавши саме ментальні перепони, ми могли б вирішити більшість проблем часникової галузі», – зазначила Анна Морозова.

На її думку, в Україні ставати професіоналами варто на ділянках від 3 га до 10 га. На проектах з більшими та меншими ділянками досить важко відпрацьовувати всі елементи технологій, які дозволяють отримувати задовільну собівартість.

"Середні витрати на 1 га часнику не залежно від розміру проекту становлять приблизно 232 тис. грн (7118 EUR). На мінімальну планову маржу у 8% можна розраховувати лише за умов врожайності не менше, ніж 10 т/га, за таких умов собівартість вашого часнику складатиме 23 грн/кг (0,71 EUR/кг). В минулому сезоні, через недостатній досвід наші виробники отримували максимум 6 т/га, тобто собівартість їх продукції становила майже 39 грн (1,2 EUR)! Звичайно, в розпал сезону, коли ціни знижувались до 25 грн/кг (0,77 EUR/кг) ні про який заробіток не йшлось. А через відсутність необхідної інфраструктури, майже всі продавали часник саме влітку, коли ціни були мінімальні" – розповіла пані Морозова.

 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

В Україні презентували карту органічної продукції

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на повідомлення OrganicInUkraine.

«У 2017 р. вперше Офіс підтримки реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України зібрав дані оперативного моніторингу про основні показники органічного сільського господарства від органів сертифікації, які сертифікували органічне виробництво і торгівлю органічними продуктами в Україні відповідно до органічного законодавства ЄС. Дані про органічних операторів та сільськогосподарські землі (органічні та перехідного періоду) подані на Органічній карті України», — йдеться у повідомленні OrganicInUkraine.

За площею сільськогосподарських органічних земель в Україні лідирують чотири області — Одеська (102 238 га), Херсонська (75 866 га), Дніпропетровська (37 750 га) та Житомирська (31 576 га).

Загальна площа сільськогосподарських земель становить 381 173 га, з яких 289 551 га мають органічний статус.

Ваш вибір 'Подобається'.

Британці припиняють виробництво цукру в Україні

Українська дочірня компанія одного з найбільших виробників цукру в світі ED&F Man має намір тимчасово відмовитися від виробництва цукру в Україні, як і від вирощування цукрових буряків. Компанія володіє Засельским цукровим заводом в Миколаївській області, повідомляє delo.ua.

"Враховуючи передбачуваний надлишок цукру в короткостроковій перспективі, ми вирішили гнучко підійти до управління активами агропромислового комплексу, завдяки чому завод тимчасово зупинить виробництво, а сільськогосподарський підрозділ переорієнтується на більш вигідні сьогодні ротаційні культури, такі як бобові" –повідомляє компанія.

Ігор Бучацький, СЕО ED&F Man Ukraine, зазначив, що "компанія не планує запускати завод ні в цьому, ні в наступному році".

У попередні роки компанія до 70% потреб цукрових буряків покривала за рахунок власних ресурсів, лише 30% закуповувала в інших агрогосподарств.

У наступні кілька років від вирощування цукрових буряків компанія відмовиться. Не буде виробляти буряк і для інших виробників.

"Сфокусуємося на зернових і олійних, будемо розширювати площі під бобовими — нутом і сочевицею", — говорить Ігор Бучацький.

Нагадаємо, в 2012 році дочірнє підприємство ED&F Man "Юкрейніан Шугар Компані" спільно з аграрно-торговою фірмою "Агро-Справа" зайнялися вирощуванням цукрових буряків для виробництва бурякового цукру.

В середині 2017 року компанія ED&F Man Ukraine заявила, що має намір збільшити земельний банк з 13 до 30 тис. га.

Крім того, окрему увагу планувалося приділити зрошенню. У квітні 2017 року ED&F Man запустила першу чергу зрошувального комплексу в Херсонській області вартістю $5 млн на 1 тис. га. Планувалося, що до 2020 року буде відновлено зрошувальний комплекс на загальній площі 20 тис. га в Херсонській і Миколаївській областях. Заявлений обсяг інвестицій — понад $60 млн.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Українські аграрії приховують третину продажів

Про це йдеться в повідомленні асоціації Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), передають Українські Новини.пише НВ.

"Втрати держбюджету у вигляді невиплачених податків на прибуток за результатами останніх чотирьох років становлять 563 млн грн. Сьогодні 30% операцій купівлі-продажу сільгосппродукції перебуває в тіні", - відзначили в УКАБі.

В асоціації вважають, що для виведення агробізнесу з тіні необхідно доповнити Податковий кодекс спеціальним механізмом оподаткування експортних операцій та накласти семирічний мораторій на зміни до Кодексу для аграріїв.

"Реалізація цих кроків дозволить залучити 4 млрд грн додаткових надходжень до місцевих бюджетів, 10 млрд грн до загального бюджету України. Відкладений економічний ефект проведених заходів протягом 5 років принесе близько 50 млрд грн в економіку України", - прокоментував генеральний директор асоціації Тарас Висоцький.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Виробники молока проти цьогорічних порядків держпідтримки тваринництва

Такі результати показало голосування, проведене серед учасників ХІ Молочного конгресу, до якого долучились 1200 представників галузі, серед яких 760 виробників з 280 провідних молочних ферм України, передає прес-служба ВАР.

«Сьогодні у цій залі знаходиться більше половини представників вітчизняного молочного ринку з усіх куточків нашої держави. Тому вибірка репрезентативна. А результати проведеного голосування дають розуміння того, як аграрії оцінюють результати роботи Міністерства аграрної політики та затверджені урядом порядки розподілу дотацій», - повідомив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун.
Так, за результатами голосування, 93,2% виробників молока висловились проти затверджених Кабміном порядків розподілу держпідтримки АПК на 2018 рік. Натомість, на думку 74,03% молочарів, ідеальною програмою державної допомоги могла б стати виплата дотації на 1 грн реалізованої дотаційної продукції. Близько 14,3% виробників надають перевагу виплаті дотації на 1 га, зайнятий під вирощування дотаційних культур.

Тим часом, 97,44% виробників зазначили, що надають перевагу автоматичній виплаті дотацій, об’єм яких пропорційний виручці – так званій «квазіакумуляції ПДВ», але з рядом допрацювань, які були запропоновані Всеукраїнською Аграрною Радою в середині минулого року. Лише 2,6% учасників конгресу висловились на підтримку інших видів державної підтримки, розподіл яких здійснюється через регіональні комісії.

80% виробників молока переконані, що при розподілі державних дотацій через регіональні комісії аграріям доведеться зіштовхнутися з корупцією у вигляді вимагання «відкатів». Близько половини сільгоспвиробників стикались з подібними випадками у попередні роки. За даними 50% опитаних, розмір «відкатів» за такої практики становив 20-30%. Трохи менше половини виробників (46,4%) свідчать про «відкати» у розмірі 10%. А 3,6% представникам галузі довелось зіштовхнутись з вимогою сплатити регіональним комісіям хабарі у розмірі 30-40%.

Крім того, близько половини учасників конгресу вкотре відмітили, що цьогорічні програми державної підтримки тваринництва неефективні.

За даними заступника голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайла Соколова, у поточному році уряд направив на підтримку аграрної галузі 6,3 млрд грн проти 5,5 млрд грн в 2017 році. Зокрема, Кабінет міністрів спрямував на державну підтримку галузі тваринництва 4 млрд грн. Однак, на переконання експерта, незважаючи на те, що загальна сума державної допомоги у 2018 році зросла порівняно з попереднім, сільгоспвиробники фактично не побачать цих дотацій, оскільки затверджений механізм держпідтримки вкотре сприятиме збагаченню окремих олігархічних компаній.

Як зазначив народний депутат України від фракції «Воля народу» Сергій Лабазюк, для напрацювання дійсно ефективного розподілу бюджетних коштів необхідно виключити фактор «чиновника» з цього процесу, оскільки участь державних службовців створює додаткові корупційні ризики.

Народний депутат від ВО «Батьківщина» Вадим Івченко закликав уряд до комунікації з учасниками аграрного ринку, оскільки тільки разом ми зможемо розробити дійсно ефективний механізм державної підтримки, який сприятиме розвитку галузі.

Крім того, до дискусії долучились народні депутати Дмитро Лінько («Радикальна партія» та Оксана Продан («БПП»). У своїх виступах вони зазначили важливість ефективної підтримки та стимулювання розвитку молочної галузі з боку держави.

У свою чергу, заступник міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева, яка також взяла участь у обговоренні круглого столу, представила урядове бачення державної підтримки галузі тваринництва на 2018 рік.

Дане обговорення було проведене в ході Національного круглого столу на тему «Державна підтримка галузі тваринництва», що відбувся в рамках ХІ Молочного конгресу. Вже одинадцять років поспіль Молочний конгрес є головною подією молочного сектору України, який щорічно збирає керівників молочних підприємств, народних депутатів та провідних експертів галузі.

Ваш вибір 'Подобається'.