Агропродсервіс почав продаж круп до країн ЄС

Компанія «Агропродсервіс» почала експорт круп власного виробництва до країн Європейського союзу. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на повідомлення від прес-служби компанії.

«Навесні поточний рік розпочато експорт круп власного виробництва до країн Європейського Союзу - Угорщина і Польща», - говориться в повідомленні.

Але в компанії також підкреслюють, що основними споживачами зернопродуктів виробництва «Агропродсервіс» є мешканці України.

Для довідки: виробничі потужності круп'яного цеху «Агропродсервіс» розташовані в с. Теофіпілка Козівського району Тернопільської області. Середня потужність виробництва круп в місяць становить 250 т. Асортимент круп'яного цеху: пшеничне, ячмінне, горохова, перлова, гречана і кукурудзяна крупи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині розроблено проект розвитку малого фермерства

Днями в Херсонській області підписано меморандум про співпрацю в напрямку розвитку логістики, яка допоможе дрібним і середнім фермерам реалізовувати вирощені в області кавуни в найбільших торговельних мережах України. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на місцеві ЗМІ.

Проект здійснено на базі нового підприємства яке побудувала компанія «Нібулон» в місті Гола Пристань.

Серед підписантів, крім херсонських фермерів, компанії «Нібулон» та представника місцевого органу державної влади був і Патрік Рейдер, директор проекту Агентства США з міжнародного Допомоги (USAID), а також представники торгових мереж.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Китайські спеціалісти проводять обстеження посівів ячменю на Хмельниччині

У Хмельницькій області розпочато обстеження посівів ячменю агропромислової компанії, що призначений на експорт до Китаю. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на прес-службу Мінагропроду.

Моніторинг здійснюють китайські експерти в рамках «Протоколу фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту ячменю з України до Китаю між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Генеральною адміністрацією нагляду за якістю, інспекції та карантину Китайської Народної Республіки».

Ячмінь, що експортується до Китаю, повинен відповідати вимогам, встановленим законами, підзаконними актами про імпорт та національним стандартам Китаю.

Відповідно до Протоколу підприємства, які експортують ячмінь до Китаю, мають здійснювати процедуру доочищення. Зокрема, йдеться про просіювання до зберігання і транспортування ячменю. Тому паралельно із обстеженням посів ячменю проводиться обстеження місць зберігання та очистки зерна.

Станом на 19 червня заявку про намір експорту зерна до Китаю та на обстеження посівів ячменю подало одне українське підприємство. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Соковий завод на Одещині планує приймати на переробку ягоди від приватних підприємств

ТОВ «Соковий завод Кодимський» планує почати у 2018 р. прийом ягід на переробку від приватних господарств. Про це повідомляє видання «Траса Е-95».

З цією метою на заводі відкриють ще одну технологічну лінію. На сьогодні найактивніше розвивається сегмент фруктово-ягідного пюре та яблучного соку.

«Завод виробляє фруктово-ягідне антисептичне пюре. Потужність лінії становить 100 т/добу. Також ми виробляємо яблучний концентрований сік. Потужність виробничої лінії з його виготовлення ― 60 т/добу. За сезон виробляється близько 6 тис. т», ― повідомила управляюча підприємством Тетяна Майданська.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на український томат за вихідні знов підскочили

За даними «Інфо-Шувар», ще в минулу п’ятницю, українські господарства  пропонували червоний томат по 10-11 грн/кг (0,34-0,38 EUR/кг), ціни на рожевий томат становили  14-16 грн/кг  (0,48-0,55 EUR/кг). Сьогодні,  19 червня 2017 року, господарства Південних регіонів та Закарпаття  пропонують  червоний томат  по ціні 14-15 грн/кг (0,48-0,52 EUR/кг). Ціни на рожевий томат підскочили до 16-18 грн/кг (0,55-0,62 EUR/кг).    Цікавим є той факт, що на оптових ринках України, ціни на червоний салатний помідор сьогодні формуються в діапазоні 15-18 грн/кг (0,52-0,62 EUR/кг), рожевий томат коштує 19-22 грн/кг (0,65-0,76 EUR/кг).  Чергову хвилю зростання ціни в головних виробничих регіонах  продавці пояснюють збільшенням зацікавлення  з боку експортерів.

«Сьогодні, за найвищими цінами наш помідор  скуповують покупці з Білорусі, але вони працюють не системно, тому ціни на продукцію коливаються в різних напрямках по кілька разів на тиждень. Втім, сьогодні ми продаємо томат дорожче, ніж в минулому році, тому, в цілому, ситуація є досить сприятливою для виробників, – розповів «Інфо-Шувар» один з виробників томатів Закарпатської області.

Сьогодні, український томат пропонується на 10 % дорожче, ніж рік тому. Більш високі ціни виробники пов’язують з слабким врожаєм: через прохолодну погоду  томат дуже повільно визріває в теплицях.

Слід також відмітити, що за перші 4 місяці 2017 року експорт українського томату склав трохи більше 1,5 тис.тон,  тобто  знизився  майже на  20%,  в порівнянні з тим самим періодом  минулого року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Відгодівля ВРХ – це гроші, по яких люди ходять і ніхто їх не піднімає

Про це сказав Євген Шатохін, національний консультант ФАО, експерт з розвитку бізнесу з яловичини в ексклюзивному коментарі AgroReview.com

«Україна є одним із провідних виробників зерна із однією з найнижчих собівартостей його виробництва. Тому  передумови для вирощування, для інтенсивної відгодівлі худоби в Україні одні з найкращих у світі. Звичайно, що за обсягами виробництва не може яловичина тягатися з курятиною чи свининою, тому що по суті яловичина є найдорожчим м’ясом, яке може вироблятися промислово. Але все одно попит росте. Наприклад, в Китаї. Статистика імпорту Мінсільгоспу США говорить про те, що від 2014 року до прогнозів 2017 року імпорт яловичини в Китай зріс на 100%, тобто у 2 рази. В абсолютних цифрах – це  приблизно 800 тисяч тон. Все,  що ми виробляємо тут в Україні – це крапля в морі у порівнянні з цими цифрами. Якби ми відправили всіх бичків, яких ми можемо отримати від всіх корів, які у нас є в Україні, наприклад, в Єгипет, то ми б забезпечили лише 25 % їхнього споживання. Я не кажу вже про Китай, про Південно-Східну Азію, про країни Затоки, які є активними споживачами яловичини», - зазначив Євген Шатохін.

За даними ФАО, найбільшими виробниками яловичини в світі є США (15% світового виробництва), Бразилія (14%), ЄС (12%) і Китай (10%). Інші країни йдуть з великим відривом від цієї четвірки, яка забезпечує близько половини світового виробництва. Україна не є помітним виробником цього м‘яса у світових масштабах, її частка становить менше 1%. Однак, чому ж українські фермери не квапляться розробляти цю «золоту жилу»?

Як зазначив Євген Шатохін, є кілька моментів, які стримують Україну від інтенсивної розбудови цього напрямку тваринництва. По-перше, галузь молочного скотарства і взагалі виробництва ВРХ не консолідована: щоб якось векторно рухатися потрібна консолідація, якась ідея, навколо якої все буде об’єднано і тоді, можливо, буде більш стрімкий прогрес. По-друге, за словами експерта, вітчизняні переробники ВРХ не переймалися тим, що треба робити продукти з доданою вартістю, піклуватися про якість, експортуючи продукцію переважно до Росії. Насправді були часи, коли це був досить маржинальний бізнес, і маржинальність була в основному не у виробника, а у переробника. Хоча зараз ринок закрився, але  цей бізнес продовжує працювати. «Працює «по кривому» - через Білорусію, яка стала, за статистичими даними, суперспоживачем української яловичини. Всі ми розуміємо, що ця яловичина врешті-решт опиняється у Росії», - підкреслив Євген Шатохін.

Експерт відзначив, що працююча бізнес-модель експорту вітчизняної яловичини передбачає кілька обов’язкових компонентів. І з точки зору врахування кожного з них, модель вже не буде настільки цікавою для швидкого заробляння грошей. Справа ще й у тому, що всю відгодівлю одна корпорація забезпечити фізично не зможе.

«Компоненти включають у себе, по-перше, відгодівлю – вона необов’язково має бути консолідована в одних руках - в рамках однієї великої корпорації або кооперативу фермерів. Але вона повинна відбуватися за єдиними стандартами. Єдиний стандарт відгодівлі дозволяє нам отримати худобу приблизно однакових вагових кондицій з подальшими спільними або дуже похідними фізико-хімічними властивостями м’яса. По-друге, це сам забій. Якщо говорити про мусульманський світ, то потрібно, щоб був халяльний забій, тобто ні про яку ковбасу, ні про яку свинину поряд на цьому комбінаті не можна й говорити. У нас же як завжди всі хочуть займатися всім. Комбінатів, які спеціалізуються виключно на забої яловичини, і не займаються ані ковбасою, не розробляють курятину, якісь напівфабрикати, можна порахувати на пальцях однієї руки. Якщо ми говоримо, що наш цільовий ринок збуту – мусульманський світ, то необхідно від початку й до кінця таким чином планувати і будувати бізнес, щоб це відповідало вимогам халяль і дозволяло компетентній організації все правильно сертифікувати.  Має бути забій, який налаштований на роботу виключно з яловичиною. В результаті це дасть можливість витримати всі вимоги ритуального забою - халяль. Також це збільшить термін зберігання м’яса. Тому що для близького Сходу, наприклад, охолоджене м’ясо більш затребуване ринком і наразі наприклад, Австралія, США, Бразилія мають термін зберігання охолодженого м’яса від 60 до 90 днів, запакованого під вакуумом при температурі 0/-2. Якщо на підприємстві виробляють ковбасу або напівфабрикати, то неможливо дотриматися такої гігієни та термінів зберігання продукту. І третій компонент бізнес-моделі  – це маркетинг продукції, її збут. Привабливість бізнесу зменшується в рази при відсутності реалізації будь-якого з цих трьох компонентів бізнес-моделі. Така модель орієнтована на експорт та отримання валютною виручки, але на внутрішньому ринку вона не працює по причині відсутності культури споживання і через низькі доходи українців, які більше споживають курятини та свинини», - зазначив Євген Шатохін.

Планувати експорт можна (якщо ми говоримо про худобу зернової відгодівлі, яка дасть можливість отримати високоякісне м'ясо), маючи хоча б 30 тисяч голів худоби на рік. «Приблизно по 2, 5 тисячі голів відправляти кожного місяця на забій. Це мінімум, який потім можна добрати й іншою худобою, тому що на яловичину нижчої якості також є попит», - підкреслив консультант ФАО.

«Всі молочні господарства рахують гроші.  І в основному вони намагаються збути бичків, продати  і не заморочуватися з цим. Тому потрібна кооперація підприємців. Повинна бути структура, організація, яка дозволить всім учасникам, які проінвестували у даний бізнес-проект, заробити», - зазначив він.

Наразі у Продовольчій та сільськогосподарськіq організації ООН (ФАО) розробляється алгоритм дій, який би дозволив підприємцю або групі підприємців прийняти рішення щодо експортної бізнес-моделі. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview