Агросектор має бути належно представлений в Уряді

Про це повідомляє прес-служба ЄБА.

Агросектор – важлива складова економічного розвитку і гарант продовольчої безпеки країни. Так, на сьогодні, Україна входить до переліку найбільших експортерів агропродукції у світі. До прикладу, серед лідерів експорту української продукції залишаються зернові культури, олії та насіння олійних культур, Україна впевнено тримає лідерські позиції по експорту меду тощо.

В цілому, аграрний сектор формує 18% ВВП України, а експорт аграрної продукції, за інформацією Мінагрополітики, у 2018 році становив 18,6 млн. дол. США.

Аналізуючи світовий досвід, варто зазначити, що країни ЄС, США, Китаю, Канади, тощо мають відповідні аграрні міністерства. На глобальному рівні в структурі ООН є також окрема організація – ФАО. Всі ці структури відіграють важливу роль у формуванні аграрної політики, гарантуванні продовольчої безпеки, стимулюванні розвитку, розробці розумних регуляцій, в тому числі, для ефективної роботи бізнесу.

"Бізнес спільнота сподівається, що нова політична команда прийме рішення після ретельного вивчення світового досвіду, зважить всі за і проти, проаналізує, чи дійсно нова ідея буде корисною для країни та оцінить можливі наслідки для сфери. Крім цього, cподіваємось, що і думка прозорого бізнесу буде почута. Говорячи про бізнес, для компаній дуже важлива ефективність роботи, якість сервісів, що надаються, прозорість процесів. І, варто наголосити, протягом останніх кількох років, на думку компаній-членів Асоціації, комунікація з Міністерством відбувалась дійсно на високому рівні.
Тому, враховуючи обсяги розвитку та потенціал галузі, інтереси агросектору варто належним чином представляти в Уряді в якості окремої структури. Сподіваємся, думку бізнесу врахують в питанні доцільності існування в країні галузевого міністерства", - зазначає Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації.

Нагадаємо, Українська зернова асоціація звернулась до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Президента України з проханням посприяти у збереженні Міністерства аграрної політики та продовольства України в нинішньому форматі роботи зі збереженням всіх наявних функцій та відповідальності.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Китай готовий купувати український волоський горіх

Про це «АгргоЮг» розповів Президент асоціації горіховодів України Володимир Пахно.

— Китай займає перше місце в світі по валовому збору, але, в той же час, вони двічі до мене приїжджали і говорили, що готові купувати весь український горіх гарної або поганої якості. Тобто, ще нового врожаю горіха немає, а вже готуються контракти, закупівля йде, – повідомляє Пахно.

Пахно вважає, що, крім Китаю, ринок збуту українського волоського горіха необмежений.

— Що стосується подальших покупок або продажів в Європу, Азію. Тільки в Європі брак горіха налічує приблизно 100 тисяч тонн. Я вже не кажу про країни Перської затоки, азіатських країнах. У них горіхи використовуються скрізь. Тому ринок збуту необмежений. Другий момент – збільшення населення Індії, Китаю, – зазначає експерт.

Але також президент асоціації говорить про те, що в Європі на сьогоднішній день ціни на волоський горіх впали. На це вплинуло декілька факторів: від відмови Китаю купувати волоський горіх із США, до появи на ринку нових гравців, таких як Чилі. Вже в минулому році там збирали досить об'ємний урожай горіха.

— Якщо раніше цілий горіх коштував у межах від 4-5 євро, то останні ціни зараз десь 2-2,4 євро. Але, в той же час, ми знову займаємо перше місце по експорту волоського горіха, займаємо третє місце по валовому збору – випередили Іран, попереду нас тільки Китай і США, – розповідає президент асоціації.

У той же час, він нарікає на якість українського горіха.

— На жаль, якість горіха українського не завжди нормальна з тієї причини, що сьогодні ще близько 60-70% – горіх, зібраний в населення. Цей горіх не зовсім задовільної якості. Коли я розмовляю з філіями, питаю, скільки разів у році ви поливаєте горіх, обробляєте – відповідь однозначна «жодного разу». Горіх – це жива істота. І так само, як доглядають за помідорами, деревами. Як будь-яка інша істота – вона хоче пити, їсти. Тому його потрібно підгодовувати, йому не вистачає мікроелементів, потрібно додавати. І тоді він буде світлим і хорошої якості. Плюс – треба формувати крону, тому що горіх любить світло і тепло. Тому сьогодні ми робимо більший акцент на ті горіхи, які отримуємо в промислових садах, яким 3-4 і більше років. І це вже сортовий горіх. А той, що з населення піде на потреби внутрішнього ринку, – резюмує Володимир Пахно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як на Волині фермер вирощує ягоду «життя та молодості»

Досі Володимир Іванович не був причетний не те що до ягідництва, але й до сільського господарства загалом. Проте вирішив узятися за цю справу, - пише volynpost.com.

Насамперед чоловік навідався у спеціалізоване господарство на Вінниччині. Там хотів вивчити перспективні ягідні культури. Йшлося про лохину. Але оглянули, звісно, не тільки її.

Рішення про майбутню культуру визріло дорогою додому. «Вирощуватимемо жимолость!» — ​несподівано почули від Володимира Глушка його супутники.

Ця рослина просто фантастична. Походить вона з Камчатського півострова. У давнину тамтешні шамани використовували жимолость для лікування багатьох хвороб. Притому не лише плоди, але й листя, кору та коріння. Воно й не дивно, адже ці ягоди — ​справжня комора вітамінів та мікроелементів. Їхню корисність для організму годі переоцінити. Там міститься навіть рідкісний селен, який називають мікроелементом молодості. Жимолость упевнено дасть фору іншим ягодам.

Але це ще не всі переваги «життя та молодості» (вважають, що назва рослини утворилася саме від цих слів). Культура вельми невибаглива. Росте на будь-яких типах ґрунтів. Не потребує крапельного зрошення. Плодоносить до 40 років (може, й довше, але це ще не вивчено до кінця). Та ще й шкідників та хвороб на неї в Україні немає. Тому жимолость не потребує обробки хімікатами й одразу стає в ряд органічної продукції.

На довершення ягода вигідна ще й з економічного боку. Наразі це нішева культура, яку споживачі тільки вивчають. І не лише в Україні, а й у світі. ЄС щойно в грудні минулого року прийняв норми щодо продажу жимолості. Нині попит значно перевищує пропозицію. Кілограм жимолості продають навіть по 300 гривень. З одного куща збирають по 3–5 кілограмів плодів, а з канадських сортів — ​по 8–10. Тому це одна з найперспективніших культур.

"Треба братися за нове, тоді можна сподіватися на успіх", — ​каже Володимир Іванович.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Разумков прокоментував відкриття ринку землі

Про це заявив очільник президентської партії "Слуга народу" Дмитро Разумков в інтерв’ю BBC News Україна, передає УНН.

“Що ж до ринку землі, то треба спочатку ухвалити законодавчу базу, яка захистить інтереси всіх — від громадян-власників до зовнішніх чи внутрішніх інвесторів. І треба захистити національні інтереси та безпеку”, — сказав Разумков, відповідачи на питання, що планується з ринком землі.

Він зазначив, що потрібно розрізняти питання ринку землі у державній і приватній власності.

"Якщо по громадянах ми розуміємо, хто є власником, то по державній землі дуже багато питань", — додав Разумков.

За його словами, можновладці, які раніше займали високі посади, на питання про те, скільки сільськогосподарської землі є у власності держави, йому відповісти не змогли. А цим користуються чиновники, що схильні до корупції.

Нагадаємо, у Зеленського планують до кінця року провести реформу ринку землі.

Додамо, що раніше Разумков заявив, що не вважає земельну реформу першочерговим питанням нової ВР.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняні аграрії переорієнтовуються на вирощування кукурудзи

Про це повідомила прес-служба компанії Pro-Consulting.

Загалом, згідно з повідомленням, під кукурудзу у 2019 році відведено 17,86% всіх посівних площ.

Аналітики компанії зазначають, що збільшення посівних площ під кукурудзою пов'язано з низьким урожаєм зернових на основних світових майданчиках, завдяки чому на ринку спостерігається поступове збільшення цін на цю культуру. Ще однією причиною, за словами експертів, є вдалий експорт у 2018-2019 маркетинговому році (липень 2018 - червень 2019), коли Україна збільшила експорт кукурудзи до Європейського Союзу на 96,6% в порівнянні з попереднім маркетинговим роком, до 15,4 мільйона тонн.

«Загалом же, в Україні зазначається переорієнтація структури виробництва зернових культур в напрямку кукурудзи, оскільки ця культура має високу врожайність, стійка до погодних умов і затребувана на міжнародних ринках», - відзначили в прес-службі.

Аналітики компанії також прогнозують зростання обсягів вирощування кукурудзи в Україні у 2019-2020 маркетинговому році. Згідно з прогнозами експертів, при збереженні ситуації на зерновому ринку і стабільного попиту на кукурудзу з боку США, Бразилії та Китаю закупівельні ціни на кукурудзу можуть залишитися незмінними.

«Окремо аналітики виділяють саме ринок Китаю, оскільки на тлі низьких запасів кукурудзи та торговельної війни з США в України є всі шанси значно наростити експорт в цьому напрямку», - підкреслили експерти.

Крім того, серед причин, які можуть вплинути на закупівельні ціни в Україні, аналітики назвали валютні курси та зростання вартості добрив, насіння і пального, оскільки за умови їх подорожчання українські аграрії можуть скоротити посівні площі, що негативно позначиться на кінцевій вартості на внутрішньому ринку.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Банківська система готова до роботи з земельним ринком

Банківська система України готова до роботи з ринком землі. Про це повідомив заступник голови Нацбанку України Дмитро Сологуб в інтерв'ю Financial Observer, передає УНН.

"Земля - це актив. Банківська система готова до роботи з землею. Для банківської системи ця (сільськогосподарська земельна реформа - ред.) стане хорошим кроком, оскільки вона означає, що з'являється додатковий актив, який може виступати як (застава - ред.) за кредитом", - сказав Сологуб.

При цьому, він не вважає, що МВФ вимагатиме, щоб Верховна Рада негайно ухвалила цю реформу, водночас для Світового банку це могло б стати вирішальною умовою.

Солугуб додав, що нинішня ситуація з земельною реформою є "прикладом з підручника з мікроекономіки".

"Цей ринок вже існує. Однак цей ринок залишається в тіні. Ось чому ціни на (сільськогосподарські - ред.) землі викривлені. Реформа наведе порядок", - додав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview