178171
182818

Агросектор зробив найбільший внесок у рекордну перевалку вантажів морпортами України

Річний обсяг перевалки вантажів 13 діючих портів вперше перевищив 160 млн тонн, повідомляє прес-служба Адміністрації морських портів України (АМПУ). 

«Морські порти України третій рік поспіль демонструють збільшення перевалки. Цього року наші 13 портів, за виключенням тих що залишилися на території Криму, досягли рекордної позначки за всю історію їх існування – 160 млн тонн. Зафіксовані максимальні показники перевалки зернових вантажів та руди. Контейнерні перевезення здолали 10-річний максимум – 1 млн TEU. Одразу три порти – Південний, Миколаїв та Ольвія — вийшли на максимальний обсяг перевалки з моменту свого заснування. І, нарешті, АМПУ вдруге спромоглася забезпечити днопоглиблення у портах в обсязі понад 7 млн куб. м»,— відзначив керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс.

Найбільший вклад у рекордну перевалку прогнозовано зробив український агросектор. Хлібні вантажі та олія склали понад третину (37,7%) від загального обсягу вантажопотоку в українських портах. Перевалка зернових у порівнянні з 2018 роком зросла на 32% до 54,6 млн тонн. Перевалка руди стала другою за обсягом — 37,3 млн тонн за рік – більш ніж на 9 млн тонн (+33%), ніж у 2018-му. Трійку лідерів серед вантажів у 2019 році замикають контейнери – понад 1 млн. TEU.

Зростання перевалки у 2019 році спостерігалося за усіма напрямками: експорт, імпорт, транзит, внутрішні перевезення. Але найбільш значущим – на 22,2%, до майже 121 млн тонн було зростання експорту продукції українських виробників. Імпорт збільшився на 8,7% до 25,8 млн тонн. Перевалка транзитних вантажів зросла майже на 8% у порівнянні з минулим роком до 11 млн тонн.

Лідерами за обсягом перевалки вантажів у 2019 році традиційно є чотири порти: Південний – 53,9 млн тонн (+ 26,1%), Миколаїв – 33,4 млн тонн (+14,5%), Чорноморськ – 26,2 млн тонн (+21,4%), Одеса – 25,3 млн тонн (+16,8%).

Всього за 2019 рік морські порти України обробили 11 850 суден, що на 196 суден або 1,7% більше, ніж торік.

Джерело: UkraineFood.org

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Коли українська курятина поїде у Китай

Про це УНН повідомили у прес-службі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Там нагадали, що проект Протоколу інспекційних і карантинно-санітарних вимог до імпорту та експорту м’яса птиці між Україною та КНР було узгоджено наприкінці листопада 2019 року.

Це сталося у рамках візиту української делегації до міста Пекін на чолі із заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарасом Качкою, представниками Держпродспоживслужби та Головного митного управління КНР.

“Наразі Китайською стороною проводиться процедура внутрішнього погодження зазначеного документу та відпрацьовується Сторонами технічне питання подальшого процесу обміну підписаними текстами Протоколу”, — уточнили у міністерстві.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні виявили фальсифіковане масло: перелік виробників

Протягом 2019 року під час проведення перевірок дошкільних та загальноосвітніх навчальних  і торговельних закладів було відібрано зразки масла з таким маркуванням:

- масло солодковершкове «Селянське» з вмістом жиру 73% виробництва ТОВ «Богодухівський молзавод», Харківська область;

- масло солодковершкове «Селянське» з вмістом жиру 72,6% виробництва ДП «Старокостянтинівський молочний завод», Хмельницька область;

- масло солодковершкове «Селянське» з вмістом жиру 73% виробництва ТОВ «ЕНЕЙ», Житомирська область;

- масло солодковершкове «Екстра» з вмістом жиру 82,5% виробництва ТОВ «Інтер-мол», Дніпропетровська область;

- масло «Селянське» вагове з вмістом жиру 72,5% виробництва ТОВ «Хеппі Мілк Плюс», Київська область;

- масло солодковершкове «Селянське» з вмістом жиру 73% виробництва ТОВ «Вівальді Д», Хмельницька область.

Відповідно до експертних висновків державних лабораторій Держпродспоживслужби невідповідності встановлені у 17 зразках: в 12 зразках (п’яти від ДП «Старокостянтинівський молочний завод», трьох від ТОВ «ЕНЕЙ», двох від ТОВ «Богодухівський молзавод» та по одному від ТОВ «Інтер-мол» і ТОВ «Вівальді Д») виявлено невідповідність вимогам нормативної документації (ISO 17678:2010) за тригліцеридним складом молочного жиру. Це є порушенням ст. 32, 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та фальсифікацією продукту. До того ж п’ять зразків (два від ТОВ «Богодухівський молзавод», по одному від ТОВ «Хеппі Мілк Плюс», ТОВ «ЕНЕЙ» та ДП «Старокостянтинівський молочний завод») не відповідають вимогам ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове. Технічні умови» за фактичними мікробіологічними показниками, причиною чого могло стати недотримання технології виробництва або порушення температурного режиму під час зберігання та реалізації.

Рішеннями Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області обіг масла зазначених виробників в закладах освіти та торговельних закладах було припинено. З метою вжиття заходів відповідно до вимог чинного законодавства проінформовано головні управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській, Житомирській, Київській, Харківській та Хмельницькій областях і Держпродспоживслужбу України.

Також про це було поінформовано керівників навчальних закладів та управління (відділи) освіти. Перевірки закладів освіти та торговельних закладів області з лабораторним контролем тривають.



Вітчизняні супермаркети зацікавилися митою картоплею

Національні мережі супермаркетів «Новус», «МегаМаркет», «Сільпо», Fozzy, «Фора» та  «АТБ» почали виявляти посилений інтерес до митої картоплі, запитуючи про таку продукцію сільгоспвиробників.

Про це повідомляє Українська асоціація виробників картоплі (УАВК).

За словами виконавчого директора УАВК Оксани Руженкової, упродовж осені 2019 року до асоціації зверталося чимало категорійних менеджерів торговельних мереж із проханням надати інформацію і контакти господарств, що можуть постачати миту картоплю. Зокрема, менеджери «Фори», де проводиться ребрендинг і взято курс на задоволення потреб споживачів середнього рівня достатку, повідомили, що відтепер орієнтуються на загальноцивілізаційні санітарні вимоги і мають намір упродовж 2020-2021 рр прибрати з полиць продукцію із залишками на ній землі.

«Подібна картина наразі спостерігається в усіх супермаркетах «Новус», «МегаМаркет», структурах Fozzу Group («Сільпо», Fozzy, «Фора»), мережі «АТБ». На їхніх полицях в наявності як немита, так і мита картопля. Немита в роздріб коштує в межах 11,5-12,5 грн, мита і нефасована – 17 грн. Цікаво, що споживачі більш охоче розглядають і купують митий товар, ніж продукцію з землею, що має більш програшний, нетоварний вигляд», — сказала Оксана Руженкова.

Поки що  в Україні промислове обладнання для миття і шліфування картоплі мають лише три підприємства: Green Guild Group (ТМ «Матуся Потуся», «Вовка Морковка», «Пані Цибулька», «Бурякович»), ПП «Імпак» (ТМ «Овочиста»), агрохолдинг «АТК» (ТМ «Фреш-Ко»).

Джерело: AgroTimes



Фактор ринку землі: чому експерти не виключають рік "простою" в АПК

2020 рік може стати роком “простою” у розвитку вітчизняного АПК. Про це у коментарі УНН розповів координатор комітету з питань держпідтримки УКАБ Олег Нестеров.

Такі невтішні прогнози базуються на невизначеності влади щодо запровадження ринку землі, пояснює експерт.

“Таке (рік „простою“, — ред.) дійсно можливо, і багато ресурсних компанії (техніка, насіння, ЗЗР, добрива) прораховують різні варіанти у зв’язку з запуском ринку землі”, — додав Нестеров.

В УКАБ чекають на остаточну модель обігу земель сільськогосподарського призначення, каже експерт.

“Як тільки буде прийнято законопроект і буде зрозуміло, які правила гри, можна буде приблизно сказати чи буде „простой“, падіння продажів у компаніях, чи ситуація не зміниться суттєво”, — підкреслив він.

Ще одна проблема — нестача бюджетного фінансування програм підтримки всіх галузей АПК, продовжив експерт. Зазначимо, що у порівнянні з європейськими країнами, дотації на аграрне виробництво в Україні є мізерно малі. Так, у 2016 році фінансова підтримка АПК у 28 країнах ЄС в цілому становила 52,6 млрд євро. Або по 2 млрд євро в середньому на країну. При цьому, українські аграрії у 2017 році отримали від держави лише 6 млрд грн.

На підтримку вітчизняного АПК у 2020 році держава виділила лише 4 млрд грн. Нестеров каже, що цьогорічні дотації будуть направлені на агрокомпанії, діяльність яких має економічний ефект: податкові надходження, покращення інфраструктури, зростання доданої вартості та створення нових робочих місць.

“Відповідно, дотації будуть направлені на високоефективні напрями, де бізнес розвивається і планує далі це робити. Тож нашим компаніям необхідно орієнтуватися не на отримання дотації, а на високу ефективність роботи і якість або конкурувати ціною”, — наголошує експерт.

Нагадаємо, в аграрному комітеті презентували остаточну версію законопроекту про ринок землі. Зокрема, в підсумковій версії йдеться про те, що учасниками ринку можуть бути тільки фізичні особи - громадяни України, юридичні особи, які засновані громадянами України, держава і місцева громада.

Як повідомлялося, законопроект про запровадження ринку сільськогосподарської землі в Україні наразі не стоїть на порядку денному Верховної ради. Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков.



Молочна галузь у глибокій кризі та потребує державної підтримки

Про це повідомила віце-президент АВМ Ганна Лавренюк, йдеться в повідомленні асоціації.

«У 2019 році молочна галузь України опинилася у глибокій кризі. Промислові молочнотоварні ферми, які забезпечують 80% всього молока, що потрапляє на переробку, втратили найбільшу кількість корів за всі роки незалежності України — понад 30 тис. голів. В результаті дефіцит молока-сировини перетнув 400 тонн на добу, а це потужності 2−4 середніх молокопереробних заводів. Обсяг експорту молочної продукції в грошовому виразі скоротився на 16%, а поряд з цим на 53% зріс імпорт молочної продукції. Головні причини цієї кризи у молочному скотарстві - не тільки нерозуміння аграріями перспектив подальшого ведення молочного скотарства в умовах обігу сільгоспземель, але й непрогнозованість аграрної політики відносно галузі, — каже віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк. — Тому молочна галузь потребує комплексної підтримки з боку держави. Асоціація виробників молока направила до Міністерства офіційного листа зі своїми пропозиціями щодо необхідних напрямків держпідтримки та можливого розподілу коштів. Крім того, від імені господарств АВМ наголошує, що прозорі та прогнозовані програми підтримки необхідно затверджувати не на один, а, зважаючи на тривалий термін окупності об'єктів молочного скотарства, як мінімум на п’ять років».

Так, АВМ вважає доцільним зберегти наступні програми державної підтримки молочного скотарства:

1. Зважаючи на необхідність відновлення та нарощування поголів'я корів, зберегти напрямок часткового відшкодування 50% вартості (без ПДВ) закуплених для подальшого відтворення племінних ресурсів (нетелі, телиці, корови, спермопродукція ВРХ) — передбачити на 2020-ий рік фонд у розмірі 200 млн грн.

2. Зважаючи на вимогу оперативно модернізувати діючі та створити нові МТФ, що відповідатимуть новим вимогах харчового законодавства, зберегти напрямок часткового відшкодування вартості будівництва, реконструкції, а також капітального ремонту тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, здійснених за власні чи кредитні кошти — передбачити на 2020-ий рік фонд у розмірі 600 млн грн. Передбачити у фонді програми держпідтримки на 2020-ий рік доплату тим суб'єктам господарювання, які до 05.12.2019р. подавали документи на відшкодування вартості тваринницьких об'єктів та, за результатами засідання Комісії МРЕТ від 16.12.2019, отримали відшкодування об'єктів у розмірі 17,8% вартості замість декларованих у програмі держпідтримки 30% вартості.

3. Замінити дотацію на утримувану корову дотацією на обсяг реалізованої продукції, яка стимулюватиме інвестиції господарств у нарощування продуктивності стада. Передбачити у фонді на 2020-ий рік за цим напрямком 850 млн грн.

4. Передбачити пріоритетне право та пільгові умови (кредитування) на викуп землі під вирощування грубих кормів для господарств із МТФ.

За розрахунками АВМ, вказані кроки в 5-річній перспективі дозволять наростити промислове поголів'я корів з 440 до 616 тис. корів та збільшити обсяг надходження промислового молока на переробку з 2,86 до 5 млн. тон, чого буде достатньо для забезпечення не лише внутрішнього попиту, але й для збереження та посилення експортного потенціалу.