178171

Агровиробники потрапили під приціл податкової

Сільгоспвиробники втратили право використовувати спецрежим з ПДВ і тут же потрапили на приціл чиновників.

Про це розповіла партнер аудиторської компанії Сrowe Horwath AC Ukraine Ольга Богданова, пише UBR.ua.

За її словами, основний вал позапланових документальних перевірок в пошуку фіктивних угод і контрагентів торкнувся саме сектора АПК.

«В минулому році тільки 40% заблокованих податкових накладних стосувалися реального сектора. На 2018 рік у перевірочних планах Державної фіскальної служби, які вже тричі коректувалися в цьому році, знову значаться підприємства сфери АПК», — коментує Ольга Богданова.

Вона зауважила, що до цього податківців підштовхують два фактори: остання можливість перевірити роботу аграріїв на спецрежимі у попередні роки (і звичайно ж провести податкові донарахування), а також безлад в документах та звітності, що дозволяє контролерам донараховувати великі суми.

«Перш за все ПДВ. Податкова дуже швидко пише акти перевірок часто знімаючи податковий кредит», — говорить Богданова.

Джерело: milkua.info

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

3-D принтер друкує картопляні чіпси

За словами засновника компанії Desktop Metal, доцента Массачусетського технологічного інституту Джона Харта, 3D-друк все частіше використовується на різних етапах життя продуктів, а також у нових додаткових галузях, пише Зерно.

«Компанія Frito-Lay використовує самі недорогі принтери для друку прототипів картопляних чіпсів», — зазначив Джон Харт.

У компанії PepsiCo (світовий виробник закусок) вирішили йти в ногу з часом, розробивши технологію 3D-друку чіпсів, яка дозволила прискорити процес. Надруковані на 3D-принтері чіпси під назвою Deep Ridged, вийшли рифленими, товстими і дуже хрусткими.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Точне землеробство неможливе без дронів

Адже вони забезпечують не лише швидкий та точний моніторинг посівів навіть на важкодоступних ділянках полів, але й дозволяють створити чіткі контурні карти посівів, визначити норми внесення пестицидів та запобігти додатковим витратам.

Про це у рамках проекту Smart Field розповів Віталій Сафін, директор компанії «Мапгеосем», пише superagronom.com.

 «Система точного землеробства та моніторинг дають змогу заощадити до 10-20% загальних витрат. Наприклад, після створення того ж ортофотоплану ви будете знати, що на цій ділянці поля кожного року утворюється блюдце-озеро і сіяти там немає сенсу. Уникнути пересівів допоможе «розумна» сівалка з відключенням форсунок, а проконтролювати все це, знову-таки, допоможе БПЛА», — каже він.

Ідеальним варіантом фахівці називають такий, коли безпілотником керує безпосередньо агроном.

«Навчитися керувати безпілотником – це як водійські курси. Спочатку вчишся рушати з місця, паркуватись. Далі рівень складності підвищується. Чим більше годин людина налітає, тим вища її впевненість», - розповідає Андрій Макаренко, сертифікований тренер-пілот DJI, фахівець компанії Fly Technology.

Він пояснює, що кілька перших вильотів повинні проводитись разом з інструктором, зазвичай вистачає двох занять. Навчання керуванню дроном – дуже важливий етап, адже у 90% випадків причиною «аварій» є помилки пілота.

Ваш вибір 'Подобається'.

Конкуренція за якісне зерно на українському ринку зросте

Про це в газеті «АгроМаркет» пише експерт аграрних ринків, заступник директора компанії ProAgro Group Марія Колесник, пише AgroTimes.

За її словами, це пов'язано зі збереженням тенденції до зростання в Україні переробних потужностей і зі зниженням прогнозів на майбутній врожай.

Якщо взимку виробництво зерна в Україні очікувалось на рівні 68 млн тонн, то починаючи з березня під впливом спекотної й доволі сухої весни аналітики постійно скорочували оцінки майбутнього врожаю, які наразі складають 64,8 млн тонн.

Зокрема, на початок червня ProAgroGroup прогнозує на сезон 2018/19 МР виробництво пшениці в Україні на рівні 27,8 млн тонн, ячменю – лише 7,5 млн тонн, а кукурудзи – майже 27 млн тонн.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Українські ритейлери будують свої теплиці, аби мати стабільні поставки

Про це в ефірі AgroFM розповів Олександр Динник, експерт тепличного ринку та генеральний директор компанії «Гавриш Україна», пише agroday.com.ua.

Наприклад, не так давно цим шляхом пішла мережа АТБ. Вони побудували майже 7 гектарів, причому не плівкових, а нових скляних теплиць, говорить Динник. Вирощують там огірок у три обороти. Перший оборот – з вересня до грудня.  Другий – зимово-весняний період, потім — літній.

«Ритейлеру хочеться стабільності, — пояснює фахівець. — Бувають роки, коли в липні-серпні взагалі немає якісного огірка. А на полицях він має бути присутнім».

Зазвичай огірки на вітчизняному ринку є з лютого по травень. У травні з теплиць викидають огіркове бадилля і пропозиції стає дуже мало.

Все тому, що огірка відкритого ґрунту у нас вирощують небагато, говорить Динник. Навіть влітку в Україні не вистачає якісного огірка.

До слова, огірки разом з помідорами є основними овочами, які садять в українських теплицях. Під них відводиться більш як 90% площ. Приблизно 40% останніх — під огірки.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Власника "Гаврилівських курчат" затримали через екологічний злочин

Про це повідомляє прес-служба Генеральної прокуратури, пише Економічна Правда.

За інформацією джерела "Української правди", одним із затриманих є екс-депутат від Партії регіонів та власник підприємства з виробництва курятини "Агромарс" (ТМ "Гаврилівські курчата") Євген Сігал.

У ГПУ розповідають, що викрили "численні факти порушення" правил екологічної безпеки та санітарних норм аграрним холдингом, який задля заощадження коштів, замість переробки та утилізації, організував утилізацію відходів шляхом їх захоронення на земельних ділянках та створення сміттєзвалищ-могильників.

"Такий засіб переробки несе велику загрозу для санітарно-епідеміологічного благополуччя та здоров’я мешканців навколишніх сіл, оскільки небезпечні сполуки, що утворюються від розкладання решток птиці, потрапляють у землю та ґрунтові води", - пояснюють правоохоронці.

Крім того, зазначається в повідомленні, підприємство викидає в повітря надмірний об'єм забруднюючих речовин.

За даними ГПУ, внаслідок цих порушень довкіллю завдано збитків на понад 200 мільйонів гривень.

"6 червня 2018 року проведено 14 санкціонованих судом обшуків у приміщеннях агрохолдингу, контролюючих організаціях, за місцем проживання задіяних у злочинній діяльності осіб… За результатами проведених заходів затримані власники агрохолдингу та керівник структурного підрозділу", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що їм вже повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу: ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 4 ст. 28 ст. 236 (порушення правил екологічної безпеки), ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 240 (порушення правил охорони або використання надр). Найближчим часом їм буде обрано запобіжні заходи.

При цьому за інформацією проекту "Стоп корупція", обшуки проводилися в приміщеннях холдингу "Агромарс". Затримано його власників Марину та Євгена Сігалів, а також виконавчого директора Марченко.