АМКУ дозволив Хомутинніку купити агропідприємства Веревського

Згідно з повідомленням Антимонопольного комітету, Cacique Limited придбала контроль над ПП «Червонослобідське-2», ПП «Засулля-5», ПСП «Агросвіт» (всі ‒ Сумська область), ПП «Коропські аграрні інвестиції», ПП «Червонянські аграрні інвестиції», ПП «Сосницькі аграрні інвестиції», СТОВ «Нива» (всі ‒ Чернігівська область).

Угода забезпечить Cacique Limited перевищення 50% голосів у вищому органі управління.

Згідно з електронною декларацією співголови депутатської групи «Відродження», народного депутата Віталія Хомутинніка за 2016 рік, він є власником 100% акцій ЗАТ Cacique Limited (Кіпр).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), власником семи агрокомпаній є засновник і мажоритарний акціонер агрохолдингу «Кернел» Андрій Веревський. Через  ТОВ «Агрофірма «Кочубей» він контролює ПП «Червонослобідське-2», ПП «Засулля-5», через ТОВ «Українські аграрні інвестиції» ‒  інші агрокомпанії.

Згідно з фінансовим звітом «Кернел» за 2017 фінансовий рік, ТОВ «Українські аграрні інвестиції» і ТОВ «Кочубей» входять до складу агрохолдингу «Українські аграрні інвестиції», які «Кернел» придбав у липні 2017 року.

Джерело: Інтерфакс-Україна

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мертві душі: новий вид рейдерства на Львівщині

Про це повідомляє Latifundist.com.

Відсутність визначеності в юридичному статусі виморочних земель не дає можливості оформити право користування в єдиному, визначеному законодавством, порядку. У зв'язку з цим у Львівській області активно відкриваються кримінальні провадження проти місцевих аграріїв за використання виморочних земель.

Так, 17 жовтня силовики наклали арешт на 700 га землі, яку обробляє «Західний Буг». Причому це не цілісний масив, а ділянки, розкидані по території 5 сільрад. Холдинг уклав договори з сільрадами на використання земель державного запасу і паїв померлих громадян. Оскільки все відбулося без виготовлення технічної документації та аукціону, суд визнав рішення сільрад про передачу землі в оренду незаконним і звинуватив підприємство у самовільному захопленні земель.

«Якщо накладається арешт на виморочні ділянки і посіви, без права розпорядження і використання, ― повністю зупиняється весь робочий процес. Рішення цього питання життєво необхідно і важливо для аграріїв», ― повідомив голова наглядової ради «Аграріїв Львівщини» Юрій Одноріг.

При цьому на сьогоднішній день всі аграрії є потенційними злочинцями. Паралельно у Львівській області йдуть судові розгляди про визнання недійсними рішень сесій сільрад про передачу в оренду виморочних паїв. Це означає, що сільрадам необхідно буде повернути орендну плату, яку їм виплатили аграрні підприємства.

Нагадаємо, що в Україні зараз налічується близько 1,8 млн га неуспадкованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Такі землі є практично в кожній територіальній громаді. Більшість з них використовується підприємствами не окремо, а у складі земельних масивів (полів).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ЄБРР може надати "Нібулону" кредит $40 млн

Про це повідомляє прес-служба ЄБРР, пише delo.ua.

"Кредит спрямований на розширення і модернізацію інфраструктури логістики зерна "Нібулон" в 2018-2019 рр., включаючи будівництво річкових терміналів, крана для перевалки, річкового флоту і розширення Миколаївського терміналу", - йдеться в повідомленні.

Проект буде підтримувати стратегію "Нібулона", спрямовану головним чином на розширення та оптимізацію логістичних об'єктів з метою збільшення обсягів торгівлі зерном, зниження частки автомобільних і залізничних перевезень, що призведе до підвищення рентабельності, ефективності, а також до скорочення впливу на навколишнє середовище.

Відзначається, що "Нібулон" має надати ЄБРР дозвіл на роботу для окремих компонентів проекту до початку їх роботи.

В ЄБРР повідомили, що можуть збільшити обсяг фінансування проекту до $ 50 млн. Загальна вартість проекту компанії становить близько $ 140 млн.

ТОВ СП "Нібулон" створене в 1991 році. Є одним з найбільших операторів на зерновому ринку країни.  "Нібулон" обробляє 82 тис. га, володіє і управляє другою за величиною мережею внутрішніх елеваторів і річкових терміналів, морським терміналом в Миколаєві. Компанія експортує переважно кукурудзу, пшеницю і ячмінь в більш ніж 20 країн світу. Щорічний обсяг експорту сягає 4,5 млн тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні протестували процедури примусового виконання аграрних розписок

Тестування процедури мало на меті визначити потенційно проблемні моменти та спільно з партнерами знайти шляхи їх розв’язання.

«Аграрні розписки зарекомендували себе як зручний та простий механізм фінансування. За період їх впровадження підписано 154 аграрних розписок, за допомогою яких аграрії отримали додатково майже 1,08 млрд гривень. Приємно зазначити, що наразі не було зафіксовано жодного випадку невиконання зобов’язань за аграрними розписками. Проте ми маємо бути готовими до різних варіантів розвитку подій. Тому важливо проаналізувати потенційно можливі проблемні моменти, знайти шляхи їх розв’язання, що, у свою чергу, посилить довіру учасників ринку до аграрних розписок», - прокоментувала заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

У ході засідання учасники розглянули і протестували два з найбільш вірогідних сценарії невиконання аграрних розписок – фінансової та товарної.

Наразі практичне використання аграрних розписок в України реалізується у восьми областях, зокрема, в Вінницькій, Полтавській, Черкаській, Харківській, Миколаївській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій області. Розписками користуються переважно малі та середні агровиробники.

Довідка:

Аграрні розписки — інноваційний інструмент залучення кредитів для агровиробників, запроваджується в Україні шляхом імплементації у правове поле досвіду використання спеціального фінансового інструменту CPR (CedulaProductoRural) в Бразилії — боргових зобов’язань, що повністю забезпечені заставою майбутнього врожаю та можуть легко обертатися на ринку до настання дати їх виконання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні пропонують створити єдину систему реєстрації земельних ділянок

Відповідний проект закону №7265 він зареєстрував у парламенті 7 листопада, пише Інтерфакс-Україна.

Як наголошується в пояснювальній записці до документа, в даний час реєстрація земельних ділянок і прав на них здійснюється в двох різних системах - Державного земельного кадастру та державного реєстру майнових прав на нерухоме майно. Це, на думку автора законопроекту, призводить до зловживань з боку реєстраторів, а також нерідко стає причиною рейдерських атак.

Депутат вважає, що об'єднання двох систем дозволить уникнути подвійної реєстрації земельних ділянок і створити єдину базу даних, що містить інформацію про місце положення ділянки, її характеристики, цільове призначення, грошової нормативної та експертної оцінки, правовий статус.

"Слід зазначити, що тільки за умови ведення єдиної кадастрово-реєстраційної системи, з'явиться можливість формування повної і достовірної бази даних про земельні ділянки, об'єкти нерухомості, їх правовий режим і підтримки її в актуальному стані", - зазначено в пояснювальній записці.

Нагадаємо, днями Мін'юст запровадив механізм автоматичного обміну даними між реєстром майнових прав та Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), який унеможливить подвійну реєстрацію договорів оренди землі.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дефіцит сучасних елеваторів складає 15 млн тонн

За цей час сумарний урожай сільськогосподарських культур, зерно яких традиційно проходить через елеватори, виріс теж рівно на 5 млн тонн. Адже у 2013 році пшениці, кукурудзи, соняшнику, ячменю, сої та ріпаку всі господарства країни зібрали 77 млн тонн, а 2016-го — 82 млн тонн, згідно з офіційною статистикою, пише landlord.ua.

Були у ці роки й різкі перепади у виробництві цих культур (2015-й — падіння на 3 млн тонн, а 2016-й — стрибок на 7 млн тонн), але усереднений підрахунок дозволяє позбутися похибок довгострокового оцінювання внаслідок короткочасних примх природи.

Виходить, що ситуація в країні із забезпеченістю аграріїв, переробників і трейдерів зерносховищами начебто не поліпшується, що будівельники лише встигають надавати нові елеватори під приріст урожайності в прогресивному рослинництві. Однак якщо врахувати, що оборотність зерна на елеваторах у середньому по країні все-таки вища за одиницю, то хоча б частково дефіцит сховищ із роками покривати вдається, але до його повного усунення ще вкрай далеко. Адже на ринку є дуже багато старих, несучасних елеваторів, які потрібно модернізувати, а деякі й зовсім вивести з експлуатації.

Нинішнього року власники елеваторів і їх партнери впевнено заявляють про наявність дефіциту у вітчизняній системі зерносховищ.

«Обсяг елеваторного зберігання в Україні значно менший, ніж потрібно для задоволення потреб аграрного ринку. Тому що кожен рік обсяги виробництва істотно зростають, врожаї збільшуються, а елеватори так стрімко не будують. Гостро відчувається брак складських потужностей», — каже Рафаель Гороян, керівник групи компаній «Прометей».

Розмір дефіциту експерти оцінюють близько 30–60% наявних потужностей. Зокрема, директор з розвитку бізнесу UkrLandFarming Олександр Руденко вважає, що дефіцит сучасних систем зберігання нині — на рівні 15 млн тонн.

Він виходить з того, що протягом останніх п’яти сезонів середньорічний збір зернових і олійних становить близько 80 млн тонн, загальна місткість зерносховищ — 50 млн тонн (елеваторів — 36 млн), оборотність зерна у сховищах — дворазова, а морально й фізично застарілих, що не відповідають сучасним вимогам потужностей, — близько 50%.

В «особі» загальновизнаного дефіциту зерносховищ в Україні маємо ідеальну передумову для подальшого розвитку елеваторного ринку.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview