Антимонопольний комітет пояснив причини зростання цін на харчові продукти

Про динаміку цін на споживчих ринках в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів голова АМКУ Юрій Терентьєв.

«Різко зросла ціна на товари м’ясної групи (яловичина, свинина, птиця). Якщо говорити про перші два ринки (яловичина, свинина), можна зазначити, що їхня структура є відносно конкурентною, а причина зростання зумовлена, здебільшого, об’єктивною низкою факторів. Так, за даними моніторингу ДССУ, в середньому по Україні у серпні 2017 року, в порівнянні з січнем, спостерігається збільшення цін на 42,36%, що пов’язано з обмеженою пропозицією на ринку внаслідок наявності спалахів АЧС на території України й одночасним збільшенням експорту свинини (за період січня — червня 2017 року, за даними МінАПК, експорт свинини збільшився в 2,2 разу проти відповідного періоду минулого року)», — пояснює він.

Аналогічна ситуація з яловичиною, додав він.

"За даними моніторингу ДССУ, в середньому по Україні у серпні 2017 року (порівняно із січнем) спостерігається збільшення цін на 18,46%, що може бути пов’язано з обмеженою пропозицією на ринку внаслідок збільшення експорту (зростання експорту яловичини, за даними МінАПК, за січень — червень 2017 року +47,5% до відповідного періоду минулого року). Серед основних факторів, які впливають на собівартість виробленої продукції, є вартість комбікормів та інші матеріальні витрати, частки витрат на які у собівартості виробленої продукції складають, відповідно, близько 56% і 19% — для свинини, 52% і 24% — для яловичини… Суттєво додали у вартості овочі та фрукти, що пояснюється зменшенням урожаю під впливом погодних факторів. Бачимо зростання вартості хліба та яєць курячих. За останніми двома групами спостерігаємо й поки що не бачимо небезпечної тенденції", — пояснює  голова АМКУ.  

Найяскравіше зростання цін на продукцію — м’ясо курятини, яке є одним із найбільш уживаних соціальних продуктів: окремі позиції курятини подорожчали (за останній календарний рік) на 50%. Через це АМКУ розпочав дослідження ринку м’яса птиці на предмет зловживання найбільшим виробником (компанією МХП) своїм монопольним положенням.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Була б якість, були б гроші: чому українським виробникам платять за сливу менше,ніж молдавським фермерам

За останній тиждень, виробники підняли ціни на товарну сливу до 12-15 грн/кг (0,37-0,46 EUR/кг), тоді, як тиждень тому, продажі здебільшого здійснювались в діапазоні 10-13 грн/кг (0,31-0,40 EUR/кг), пише «Інфо-Шувар».

Але самі покупці вважають, що українські виробники могли б отримувати значно вищу ціну, якби докладали додаткових зусиль для покращення якості продукції. Насправді, українську сливу сьогодні закуповують не тільки компанії з Польщі, нею цікавляться також представники Італії та Іспанії. Але, частіше за все,українська продукція поставляється на переробні підприємства, тоді, як слива з сусідньою Молдови досить вдало і помітно дорожче продається на свіжому ринку в ЄС.

За даними «Інфо-Шувар», середня закупівельна ціна на сливу для переробки в Польщі сьогодні становить 0,48-0,55 EUR/кг, а за товарну сливу для свіжого ринку польські перекупники готові платити майже в 1,5 рази дорожче - 0,74-0,82 EUR/кг .

Слід зазначити, що саме Молдова в цьому сезоні стала одним з головних конкурентів України на ринку сливи в ЄС. Європейські покупці доволі часто віддають перевагу саме молдавській сливі з огляду на її кращий товарний вигляд. Як вже повідомлялось, Україна в цьому сезоні має всі шанси встановити рекорд с експорту сливи за рахунок поставок в ЄС. До 2017 року, експорт української сливи стагнував, за останні 10 років, ми експортували, в середньому, 400-500 тонн цієї продукції , а імпортували в 5-8 разів більше. Головним покупцем української сливи завжди була Росія. В серпні 2017 року, на зовнішньому ринку було продано одразу 1 тис. тонн української сливи на суму $625 тис. Офіційно майже весь обсяг розподілився між двома країнами: Польщею та Білоруссю: більше 700 тонн української сливи купила Польща на суму $530 тис. В Білорусь ми відправили 165 тонн сливи на суму $ 60 тис.

Для порівняння, Молдова щороку експортує 28-36 тис. тонн сливи, з яких майже 20% припадає на країни ЄС. Імпортує Молдова в 10 разів менше сливи, при цьому, протягом останніх 5 років ця країна стабільно знижує обсяги імпорту та нарощує експорт цієї продукції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

30 сільгосппідприємств отримали понад 70% загального обсягу бюджетних дотацій

Про це розповів завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

Частка птахівничих підприємств у бюджетних дотаціях за липень не перевищила встановлений ліміт у 50%. Проте сукупно з початку року вона складає майже 55%, що суперечить нормі, передбаченій пунктом 4 Порядком розподілу бюджетної дотації, зазначив експерт. Це є наслідком некоректного нарахування дотацій у травні-липні за березень-травень, в яких частка птахівничих підприємств значно перевищувала встановлений ліміт у 50%, перевищивши, наприклад, у червні (по дотаціях за квітень) рекордну позначку у 66%.

Бюджетну дотацію за липень змогли отримати понад 800 суб’єктів господарювання, або понад 37% від загальної кількості, внесених у Реєстр отримувачів бюджетних дотацій.

При цьому частка п’яти найбільших отримувачів дотацій, які представлені виключно птахівничими підприємствами, перевищує 46% у загальній сумі виплат, поінформував Леонід Тулуш. На десять сільгосппідприємств – найбільших отримувачів державної фінансової підтримки припадає близько 55%, на двадцять – майже 65% всіх дотацій в режимі квазіакумуляції ПДВ. Частка тридцяти найбільших отримувачів перевищує 70% загальної суми виплачених з початку року дотацій – 2315 млн грн. На п’ятдесят найбільших реципієнтів припадає майже 75% виплат в рамках даного напряму державної підтримки розвитку виробництва сільгосппродукції.

Частка ж решти учасників програми державної фінансової підтримки, яким у 2017 році виплачувалась бюджетна дотація, – понад 1200 сільгосппідприємств (!) – за результатами шести виплат становить лише близько чверті у загальній сумі виплачених дотацій, наголосив експерт.

Крім того, за результатами шести виплат, здійснених в поточному році, сільгосппідприємство – лідер з отримання бюджетних дотацій – вже отримало їх у обсязі 426,2 млн грн або 18,4% від загальної суми. А з урахуванням взаємопов’язаних з ним підприємств сума отриманих дотацій становить 907,5 млн грн, що складає близько 40% від загальної суми державної фінансової підтримки, виплаченої станом на початок вересня 2017 року з використанням механізму квазіакумуляції ПДВ.

Отже, незважаючи на декларовану автоматичність даної форми державної підтримки дія суб’єктивного фактору все ж залишається – з огляду на те, що окремі підприємства – учасники агропромислових груп мають можливість «накручувати» більші суми спецПДВ, розуміючи, що значна частина таких сум повернеться їм назад в режимі квазіакумуляції ПДВ.

Наявність таких значних перекосів свідчить про недостатню ефективність даної програми державної підтримки внаслідок недосконалого механізму її функціонування, який необхідно посилювати із залученням як практиків, так і науковців, а не лише представників громадських організацій сільгосппідприємств, підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні зібрано більше половини соняшнику – результати не радують

За останній тиждень темпи збиральних робіт прискорилися, а відставання від показників минулого року скоротилося на 2,6%, врожайність на 14% нижче торішньої, повідомляє УкрАгроКонсалт.

Станом на 26 вересня соя зібрана з площі 655,8 тис. га (-20% до минулого року) із запланованих 1991,6 тис. га, отримано 1119,4 тис. тонн (-36% до минулого року) соєвих бобів при врожайності 1,71 т / га (-19% до минулого року).

Крім того, завершується сівба озимого ріпаку. До 26 вересня посіяно 787,3 тис. га, що на 1% більше запланованого обсягу робіт - 776,7 тис. га. Темпи посівних робіт на 15% випереджають торішні. Так, роком раніше сівба озимого ріпаку було проведено на площі 683 тис. га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерти розкажуть про всі ключові юридичні аспекти агробізнесу

В умовах постійних змін законодавства, посилення тиску фіскальних органів на бізнес, неясних перспектив ринку землі, розгулу рейдерства та фінансових проблем роль юристів в агробізнесі значно зросла. Юристи аграрних підприємств використовують свої знання та вміння в багатьох галузях права. А значить, накопичують досвід, практичні навички та мають потребу в обміні кейсами. II щорічна Конференція аграрних юристів стане майданчиком для спілкування представників аграрного юридичної спільноти, обміну досвідом, розбору правових ситуацій і підвищення рівня обізнаності щодо можливостей вирішення юридичних суперечок.

Під час конференції учасники обговорять ряд ключових юридичних аспектів, цікавих агробізнесу, а спікери-практики поділяться власним досвідом у наступних питаннях:

  • Проблеми земельних відносин: організація роботи з власниками паїв, правильне оформлення оренди, захист орендаря, спілкування з державними та податковими органами
  • Відстоювання інтересів агробізнесу, пов'язаних з проблемними питаннями оподаткування: ПДВ, податок на прибуток 4 групи, експортне відшкодування ПДВ; податкове планування
  • Трансфертне ціноутворення
  • Претензії фіскальних органів: як оцінити ризики, завжди бути готовим та успішно протистояти
  • Особливості захисту активів в українському АПК, організаційні недоліки, "аудит безпеки", протистояння шахрайству та рейдерству
  • Продаж і покупка сільгоспактивів: аудит, виявлення ризиків і боргів, корпоративні права, передпродажна підготовка, залучення інвесторів; перехід права на майбутній урожай
  • Юридичне та корпоративне структурування агробізнесу, нерезидентні компанії в структурі бізнесу
  • Юридичний супровід операцій ЗЕД, оптимізація оподаткування, грамотна робота з офшорними компаніями, використання інструментів міжнародного права
  • Робота з контрагентами, ризики непостачання/неплатежів: нові інструменти управління
  • Юридичний супровід зовнішнього фінансування, підготовка інвестиційних угод, повернення (вивід) інвестицій
  • Кримінальна відповідальність в агробізнесі

В якості спікерів виступлять як співробітники юридичних і фінансових служб агрогосподарств і холдингів, так і представників юридичних компаній - вирішення низки питань в сучасному агробізнесі неможливо без залучення висококласних фахівців, що спеціалізуються на захисті інтересів аграрних підприємств.

II щорічна Конференція аграрних юристів пройде 20 жовтня 2017 року в Київському Гольф Центрі. Ми будемо раді бачити вас серед спікерів та учасників конференції!

З питань участі в роботі заходів, партнерських програм, організації доповіді та розміщення реклами звертайтеся в інформаційну компанію "ПроАгро":

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Куди Україна експортує найдорожчу ягоду

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти» з посиланням на дані митної статистики.

За останній місяць літа 2017 р. Україна відвантажила на зовнішній ринок 897 тонн лохини Для порівняння: у серпні 2016 р. експорт цієї ягоди склав 582 тонни.

Всього ж за червень-серпень нинішнього року Україна експортувала 1,6 тис. тонн лохини, а це на третину перевищує показники за аналогічний період роком раніше. Головними експортними напрямками, як і в попередньому сезоні, виступали Нідерланди, Білорусь і Великобританія. Причому поставки до Нідерландів зросли на 19% порівняно з 2016 р. Експорт до Білорусі на 15% перевищив минулорічні показники. У той же час, Великобританія збільшила обсяги закупівель української лохини відразу в 3 рази.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview