Антирейдерька комісія на роздоріжжі: віддати землю «правильним» чи правим

16 листопада Антирейдерська комісія при Міністерстві юстиції розглядала справу підприємства «Віскар Агро» (Київська обл.), яке нібито уклало договори оренди без відома власників паїв і за результатами засідання мало б цю землю втратити, адже самі організатори подачі скарги поширювали інформацію, що мають для цього всі необхідні домовленості з Комісією. Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Згідно тексту скарги, наданому Всеукраїнській Аграрній Раді, 11 пайовиків начебто не знали про укладення договорів оренди з вказаним господарством та не отримували відповідну плату. Однак скарга має суттєві фактичні помилки, які, за словами юриста Сергія Мірошниченка (Юридична фірма ОМП), не могли бути зроблені випадково і свідчать про фіктивність документа.

«Комісія прийняла до розгляду заяву, яку мала відкинути одразу. По-перше, в ній перераховано 11 скаржників, а підписів стоїть 12. По-друге, люди нібито дізналися про порушення своїх прав у 2015 році, а за законом, Комісія не розглядає скарги, подані пізніше, ніж через 60 днів після виявлення порушень. По-третє, згідно тексту скарги, паї постраждалих знаходяться в Обухівському районі, в той час як насправді всі пайовики підприємства, в тому числі й скаржники, проживають в Кагарлицькому», - сказав Сергій Мірошниченко.

«Це все абсурдні помилки, які лише свідчать про те, що скарга робилася під копірку, а люди підписували документ, або не знаючи його суті, або взагалі його не бачивши», - додав він.

В ході засідання Комісії юристи вказали на ці та інші помилки скарги, а також надали детальний звіт про виплату орендної плати та отримання її пайовиками. Все засідання фіксували відеокамери, в тому числі одного з національних телеканалів, що, на думку представника юридичної служби «Віскар Агро» Олександра Вашеки, може поставити комісію у складне становище, якщо її члени дійсно мали домовленості з рейдерами.

«У травні-червні до наших пайовиків ходили певні люди і пропонувати їм перейти в інші господарства. За словами людей, видавали гроші і цукор, а за це просили підписувати з ними договори і ще якісь документи. Частина людей дійсно з ними щось підписала. Також нам повідомляли, що рейдери переконували людей, що можуть скасувати діючі договори оренди з нами без суду і взагалі без фізичної участі самих пайовиків, через Антирейдерську комісію при Мін’юсті. Тобто людям треба було лише підписувати папірці, а вони зробили б все самі», - розповів Олександр Вешека.

За його словами, запрошення на засідання з розгляду скарги відбувалося за звичним для Комісії сценарієм: діловод Мін’юсту повідомив про скаргу лише за день до її розгляду.

«Ми приїхали на призначений час, але попереднє засідання затягнулося. Це було нам на руку, бо так ми отримали час, щоб вимагати скаргу і ознайомитися з нею. Тоді ми й виявили всі ті помилки, і добре, що це було перед засіданням», - зауважив юрист «Віскар Агро».

Комісія має винести рішення 20-24 листопада. Постраждалі очікують, що скаржникам відмовлять у задоволенні їхніх вимог, враховуючи наявність відео-фіксації та присутність ЗМІ під час розгляду. Однак, служба корпоративної безпеки ВАР попереджає, що такі випадки непоодинокі. В регіонах України працюють різні групи осіб, що професійно займаються створенням подібних скарг, підкупом чиновників, обманом орендодавців в інтересах як фіктивних, так і реальних компаній. ВАР закликає всіх постраждалих надавати подібним випадкам якомога більшого суспільного розголосу, адже це є один з найдієвіших інструментів проти неправомірних рішень з боку Комісії та будь-яких інших органів влади.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Як здорожчала в Україні молочна продукція (інфографіка)

Від початку року в Україні здорожчали 90% соціальних продуктів харчування. Молочні продукти додали в ціні в середньому 19%.

Про це повідомив керівник Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише ТСН.

Сир м’який здорожчав на 22%, сметана – на 20%, молоко та масло вершкове – на 17%. За десять місяців цього року масло додало в ціні 23 грн, м’який сир – 18 грн, сметана – 8 грн, молоко – 2,5 грн. Відтепер кілограм масла можна купити в середньому за 158 грн, сиру м’якого – за 100 грн, сметани – за 47 грн, молока – за 18 грн.

"До нашого молочного кошика увійшло масло, м’який сир та сметана, куплені по кілограму, та один літр молока. Якщо в цілому оцінити вартість молочного кошика, то станом на 10 листопада він складав 323 грн, тоді як на початок року його вартість складала 271,5 грн. Тобто індекс молочного кошика з початку року виріс на 19%. Інфляція ж за цей період становила 11,5%. Тобто подорожчання відбувалось трохи швидше від загального зростання цін на товари та послуги в країні. Порівняно з м’ясним та овочевим кошиками молочний зростав в ціні меншими темпами. Але це обумовлено лише тим, що він був лідером росту минулого року, коли внутрішні ціни фактично зрівнялись з європейськими. У цьому році до європейського рівня підтягувались уже м’ясні вироби та овочі", - пояснив Дорошенко.

ціни на молочну продукцію

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якою має бути держпідтримка фермерських господарств

Про це зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш в рамках розгляду законопроекту реєстр. №6490 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, яке відбулося 15 листопада 2017 року.

Серед очікуваних результатів урядової Концепції розвитку фермерських господарств на 2018-2020 роки, затвердженої розпорядженням КМУ №664-р від 13.09.2017, передбачено збільшення кількості фермерських господарств – із земельним банком не більше 100 га – не менш ніж на 10%. Досягти такого результату без впровадження заходів щодо стимулювання трансформації високотоварних господарств населення у суб’єкти підприємництва, очевидно, не вдасться, зауважив Леонід Тулуш.

На його думку, серед найбільших обтяжень для потенційних фермерських господарств, створених на базі реєстрації фізичної особи – підприємця (ФОП), поряд із невизначеністю механізму оподаткування, є й обов’язкова сплата єдиного соціального внеску (ЄСВ) «за себе» та за членів такого новоствореного фермерського господарства. Ціна питання з 1 січня 2018 року сягне близько 10 тис. грн на рік на одну особу. Така сума є непідйомною для більшості суб’єктів аграрного мікробізнесу із операційною площею до 20 га, зазначив експерт.

Відповідно, з метою стимулювання реєстрації високотоварними господарствами населення суб’єктів підприємництва та створення нових фермерських господарств (на базі ФОП) необхідно запровадити новий інструмент підтримки таких суб’єктів, вважає Леонід Тулуш.

За його словами, цей механізм повинен передбачати сплату новоствореними фермерськими господарствами у перші роки функціонування лише частини ЄСВ. Іншу частину повинна взяти на себе держава – за рахунок здійснення відповідної доплати, джерелом якої повинні стати асигнування, закладені в бюджетній програмі 2801230 «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств».

У такому разі голові та членам новостворених фермерських господарств буде зараховуватись у пенсійний стаж повний період здійснення відповідної діяльності (місяць за місяць) і саме це буде дієвим стимулом для реєстрації ФОП та створення фермерського господарства на базі високотоварних господарств населення, зауважив експерт.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, половини бюджетного ресурсу, закладеного по бюджетній програмі 2801230 «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» – 500 млн грн – буде цілком достатньо для фінансування відповідних доплат у 2018 році та формування належного пенсійного стажу у членів новостворених фермерських господарств у формі ФОП, підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Трейдери озвучили форвардні ціни на урожай 2018 року

Про це пише "Аграрний тиждень".

Поточні пропозиції на умовах CPT Одеса знаходяться на рівні:

Фуражна пшениця – 150 $/т
Пшениця 11,5% - 155 $/т
Пшениця 12,5% - 160 $/т.

Враховуючи, що ціна FOB на 12 $/т дорожче порівняно з CPT, Чорноморське походження є конкурентоспроможним на рівні 167 $/т для пшениці 11,5%. Зазначимо, що форвардні ціни знаходяться на 10 $/т нижчими порівняно з цінами на початку поточного МР. Крім того, ми можемо відзначити невелику премію за білок в 2018/19 МР.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ринок агрострахування в Україні: проблеми і перспективи

Здавалося б, в цих умовах тема аграрного страхування, враховуючи підвищені ризики даного бізнесу, повинна бути однією з основних у аграріїв при плануванні розвитку їх бізнесу. Однак, на ділі все йде трохи інакше. Рівень агрострахування в Україні становить всього лише 5-7%, в той час як в Польщі цей показник знаходиться на рівні 30%, в Німеччині - понад 60%. Що гальмує ринок даного виду послуг і що необхідно зробити для його розвитку пише AgroNews.ua.

Для регулювання ринку агрострахування в нашій країні прийнятий Закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції за державної підтримки», який надає аграріям право на отримання компенсації сум з державного бюджету, сплачених за договорами агрострахування. Однак, на ділі він не працює.

Експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін пояснює: прийняття даного закону не призвело до якісної зміни на ринку не тільки через те, що на ділі держава просто відмовилося від закладання коштів до бюджету для покриття фермерам компенсації за договорами страхування.

«Необхідно було розробити ефективну підзаконну нормативно-правову базу, щоб цей закон дійсно запрацював на користь аграріїв: прописати механізм отримання компенсації, а також зробити її максимально доступною і прозорою», - каже Володимир Юдін.

Крім того, експерт упевнений, що за прикладом ряду розвинених країн - США, Туреччини, Канади - в Україні необхідне створення спеціального Аграрного страхового пулу, який повинен мати достатньо капіталу для покриття всіх ризиків, які можуть настати в зв'язку з неврожайним роком.

«Однією з серйозних проблем, що гальмують розвиток ринку, є висока вартість агрострахування, оскільки даний страховий продукт є високоризикованим. На жаль, вітчизняний аграрій, на відміну від зарубіжних фермерів, поки ще не тільки не готовий платити високі ставки за договором про агрострахування, а й навіть закладати відповідні витрати при плануванні бізнесу. В цьому є одна з основних проблем. І щоб змінити ставлення аграріїв до страхування слід мати чітку, системну роботу держави, яка полягає у створенні прозорих і рівних умов для всіх гравців ринку», - підкреслює Володимир Юдін.

При цьому експерт відзначає, що, незважаючи на непросту ситуацію, в Україні вже успішно зарекомендував себе цілий ряд компаній, що займаються питаннями аграрного страхування.

«Наприклад, наша компанія «Агрориск» пропонує клієнтам повний комплекс послуг з оцінки страхової вартості, супроводу на всіх етапах укладення страхового договору зі страховиком і оцінці збитків. Ми підбираємо нашим клієнтам оптимальні умови страхування в залежності від його побажань і можливостей. При цьому ми гарантуємо відшкодування страхових виплат у випадках, передбачених договором про страхування. Фермерам, які коливаються в питаннях необхідності страхування своїх посівів необхідно пам'ятати, що агрострахування, при правильному виборі страховика, є запорукою їх фінансової стабільності в разі настання форс-мажорних обставин, а значить гарантує збереження їх бізнесу», - зазначає Володимир Юдін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як в Україні заробляють на найдорожчій у світі спеції

В селі Любимівка Херсонській області місцеві фермери зібрали перший урожай найдорожчої пряності у світі – шафран, пише ubr.ua.

Вирощуванням найдорожчої спеції у світі на своїй ділянці займається житель Херсонської області бізнесмен зі Швеції Йохан Боден разом з дружиною. Саме він завіз в Україну посадковий матеріал і почав садити його на своєму городі.

За словами аграрних новаторів, ця іранська спеція має хороший попит у країнах Європи. Як виявилося, шафран відмінно прижився на херсонській землі. Нещодавно фермери зібрали перший урожай.

Цікаво, що на відміну від багатьох сільськогосподарських культур, шафран розквітає з першими заморозками. Тобто до збору врожаю приступають, коли всі інші земельні роботи вже закінчені.

Дуже важливо зібрати саме квітки, однак, як пряність використовуються не пелюстки, а червоні тичинки всередині суцвіть. За приблизними підрахунками, з 25 квіток збирається лише 1 грам спецій, адже тут важливі саме невеликі червоні тичинки, які знаходяться в рослині. Після відділення тичинок – їх висушують. Примітно, що висушені спеції можуть зберігатися до ста років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.