АПК не буде у майбутньому головним роботодавцем у сільській місцевості

Про це заявив заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин, пише agropolit.com.

За словами Мартина, сьогодні сільське господарство, на жаль, не генерує стільки грошей, щоб прокормити ті 10 мільйонів людей, які проживають у сільській місцевості.

«Там, де в радянському колгоспі працювали 300 людей, сьогодні ту ж саму роботу можуть зробити 10 людей, завдяки сучасним технологіям», – зазначив він.

І додав, що щорічно у цій галузі втрачається понад 100 тисяч робочих місць.

"Тому сільське господарство не буде у майбутньому головним роботодавцем у сільській місцевості. І людям треба шукати іншу роботу. Бо розраховувати на те, що працюючи на 2-3 гектарах вони зможуть себе прогодувати, на жаль, не варто", – підсумував Андрій Мартин.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

4 млрд грн дотацій тваринництву поширять і на птахівників

Про це під час он-лайн конференції заявив перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк, пише agravery.com.

За його словами, суму дотації на одного агровиробника планують обмежити до 150 млн грн на рік. Дотація нараховуватиметься в форматі компенсації відсоткової ставки за кредитами, залученими на будівництво тваринницьких комплексів

«У птахівництві ми б хотіли підтримати галузь індиківництва, але зрозуміло, що не в масштабі 4 млрд гривень», — додав Мартинюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрні асоціації збирають Загальнонаціональне аграрне віче

19 грудня 2017 року об 11:00, відбудеться зустріч представників найбільших аграрних асоціацій, керівників сільгосппідприємств, представників центральних органів державної влади, на якій буде прийматись рішення про проведення Загальнонаціонального аграрного податкового страйку 21 грудня 2017 року у м. Києві.

Представники найбільших аграрних асоціацій, заявляють, що прийняті Верховною Радою України 7 грудня 2017 року рішення про припинення відшкодування ПДВ при експорті олійних культур (сої, ріпаку, соняшника), а також про припинення бюджетного фінансування програми «квазіакумуляції ПДВ» кричущим прикладом політичної корупції та олігархічної змови, спрямованої проти інтересів всіх українських аграріїв. Про це повідомляє прес-служба ВАР.
 
Заради збагачення великих олігархічних компаній, що володіють більшістю олійноекстракційних заводів країни, в українських аграріїв забирають 10-16 млрд грн на рік. Саме до цього призведе зниження закупівельних цін на олійні культури, яке неминуче станеться, оскільки аграрії втратять право на бюджетне відшкодування ПДВ при експорті соняшника, сої, ріпаку та будуть змушені включати сплачений ними податковий кредит у витрати. Позаяк при експорті продуктів переробки вказаних культур бюджетне відшкодування ПДВ зберігається.
 
Ще 4 млрд. грн. Уряд та Парламент "перекинули" з єдиної програми державної підтримки аграріїв, що працювала без втручання чиновників, на інші бюджетні програми, які на даний момент навіть не розроблено. Так, на засіданні Громадської раді при Мінагрополітики, що відбулося 13 грудня, представники Міністерства не змогли відповісти на питання, як і на що будуть витрачені ці гроші.
 
Те, що відбулося, в корені підриває довіру українських аграріїв до Уряду та парламентської більшості, тому що саме відновлення відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур, а також виділення коштів на фінансування програми «квазіакумуляції ПДВ» були тими компенсаторами, що були обіцяні Урядом і Парламентом українським аграріям на заміну скасованого спеціального режиму ПДВ.
 
Відзначимо, що рішення про скасування відшкодування ПДВ при експорті соняшника в принципі не має жодного логічного виправдання, крім прагнення збільшити доходи аграрних олігархів. Його ініціатори заявляють, що воно покликане забезпечити розвиток вітчизняної переробки. Проте, вже сьогодні в Україні сумарні потужності з переробки соняшника складають близько 20 млн тонн на рік, при цьому його виробляється близько 13,5 млн тонн в рік, і подальше збільшення посівних площ неможливе через необхідність дотримання вимог сівозміни. Вже зараз багато олійноекстракційних заводів працюють лише 3-4 місяці на рік. Таким чином, будівництво нових потужностей позбавлене сенсу. А скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті соняшнику лише створить ґрунт для монопольної змови з метою заниження закупівельних цін, що стає можливим завдяки усуненню конкуренції за соняшник з боку експортерів.
 
Навіть прийняття поправки № 180, якою передбачено звільнення від оподаткування ПДВ при експорті відповідних олійних культур, що означає фактичне невідшкодування ПДВ, було здійснене з грубим порушенням вимог Регламенту ВРУ: без оголошення її змісту та з порушенням статті 116 (згідно з якою, поправки можуть подаватися тільки до тексту законопроекту, прийнятого в першому читанні, а не до будь-якої статті Податкового кодексу). В результаті, як констатується в спільній заяві 21-го народного депутата України - члена Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, багато хто з них був введений в оману і не розумів, за що проголосував.

Крім того, звільнення від оподаткування ПДВ при експорті олійних культур є також грубим порушенням зобов'язань, взятих Україною при вступі до СОТ і підписанні Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом. Зокрема, за Генеральною угодою з тарифів і торгівлі, сторони можуть тимчасово встановлювати обмеження експорту лише з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту товарів, що мають вагоме значення для цієї сторони, що явно не відповідає нинішній ситуації в Україні. Також, стаття 31 Угоди про Асоціацію говорить, що сторони не повинні запроваджувати або зберігати в силі будь-які мита, податки або будь-які інші заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів або запроваджуються у зв’язку з вивезенням товарів на іншу територію.
 
Враховуючи вище викладене представники найбільших галузевих бізнес-об’єднань АПК - ГС «Всеукраїнський аграрний форум», ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», Національна асоціація цукровиків України «Укрцукор», ГС «Аграрний союз України», Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад, Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», Асоціація «Союз птахівників України», Асоціація «Свинарі України», Асоціація виробників молока України, заявляють про свою категоричну незгоду з прийнятими рішеннями, а також про свій твердий намір захистити законне право кожного українця працювати на своїй землі і в своїй країні, не сплачуючи корупційну данину олігархам, що прикривають своє прагнення до наживи інтересами країни.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-10 найбільших виробників ковбаси

На тлі зростання виробництва м'яса в Україні зростає і виробництво ковбасних виробів. Так, за даними Держстату, за 10 місяців 2017 року вироблено 204,1 тис. тонн ковбас, що на 5,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року, пише delo.ua.

Найбільшим виробником ковбас залишається "Глобинський м'ясокомбінат". Згідно зі звітом компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР, за 9 місяців 2017 року комбінат збільшив продажі ковбасних виробів на 26,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 8,674 тис. тонн.

Українські виробники нарощують експорт ковбасної продукції. Якщо за весь 2016 рік на зовнішні ринки було продано 83,5 тонн ковбас, то тільки за перші три квартали 2017 року — 184,5 тонн. Це вже на 54% більше, ніж за попередній рік.

Виросла в цьому році та експортна виручка за три квартали 2017 вона склала $713 тис., що на 25% більше, ніж за весь 2016 рік.

Більша частина поставок в 2017 році, як і роком раніше, йшла на Грузію — 49,4 тонни ($239,2 тис.). На другому місці — Молдова, закупившая в України 62 тонни ковбаси ($178 тис.).

Імпорт ковбас за звітний період в рази перевищує експорт. Україна закупила 329,8 тонн імпортних ковбас на $2 млн. Майже третину імпорту припадає на Іспанію. Україна закупила 112,3 тонн іспанських ковбас на $730,5 тис. На другому місці Італія з поставками у 91,4 тонн ($371,8 тис.). Трійку лідерів замикає Німеччина — експорт ковбас становить 37,8 тонн ($311,6 тис.).

Топ-10 найбільших виробників ковбаси

     1. Глобинський м'ясокомбінат
     2. М'ясна ф-ка "Фаворит плюс"
     3. АПК-Інвест
     4. Український бекон
     5. Даноша
     6. М'ясокомбінат "Ятрань"
     7. Нива Переяславщини
     8. Науково-виробниче пр-е "Глобинський свинокомплекс"
     9. Житомирський м'ясокомбінат
     10. М'ясокомбінат "Ювілейний"

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Китай подав позов проти України в Лондонський суд через зерновий кредит

Про це повідомляє ua-banker.com.ua.

У 2012 році Китай надав Україні кредит розміром в 3,6 мільярда доларів в рахунок поставок ДПЗКУ українського зерна. Україна повинна була поставити Китаю близько 3,3 мільйонів тонн зерна – половину до жовтні 2014 року, решту – в листопаді того ж року. Як стверджують влада Китаю, Україна виконала лише один із 19 контрактів, поставивши 65 тисяч тонн кукурудзи замість обіцяних 500 тисяч.

Переконавшись, що Київ не має наміру виконувати взятий контракт, Пекін звернувся до суду з вимогою стягнути передані Україні кошти.

Зазначимо, що сума боргу щорічно збільшується на шість відсотків.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виноробну галузь в Україні треба рятувати

Про це повідомив голова комітету агропромислового комплексу Торгово-промислової палати Олег Юхновський, пише hromadskeradio.org.

"Маємо різке скорочення площі насаджень виноградників, останні три роки – різке падіння (майже втричі) обсягів експорту вина, скорочення внутрішнього виробництва – перелік можна продовжувати», — говорить Олег Юхновський.

Але, порівнюючи з попередніми роками, в 2017 є і певна позитивна динаміка, відзначив він:

«Призупинилося падіння експорту – маємо дещо покращені показники збільшення експорту в цьому році, порівняно з 2016. Українські винороби поступово освоюють нові ринки (Китай), традиційно поставляючи продукцію до Білорусі, країн Прибалтики, Польщі та інших країн ЄС».

Основною проблемою для розвитку галузі залишається невелика кількість виноробних підприємств:

«72 виробники в нас мають ліцензію на виробництво, і з них п’ять – сімейні виноробні. Для порівняння: у Франції – 40 000, в Італії майже мільйон невеликих виробників. Тут є проблеми, які виникли нещодавно, і ті, які накопичувалися протягом дуже багатьох років, в тому числі, мали місце ще за радянської доби. Загалом в основі проблем і сьогодні дається взнаки ставлення до власності, до підприємництва, до малого та середнього бізнесу», - зазначає Олег Юхновський.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview