150670

АПК забезпечує надходження понад 40% валютної виручки в Україні — Мартинюк

Загалом сільське господарство в Україні генерує 12% валового внутрішнього продукту та забезпечує надходження понад 40% валютної виручки, що дозволяє нам говорити про АПК як про галузь №1 в Україні. Про це заявив під час виступу на Форумі французьких інвесторів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, повідомляє AgroReview з посиланням на прес-службу міністерства.

«З іншого боку, ми розуміємо, що сьогодні, на жаль, в її основі лежить сировинний експорт, тому ми прагнемо поглиблювати переробку всередині країни. У нас є величезний потенціал, який можна реалізувати завдяки іноземним інвестиціям та досвіду, який є у Європі», - зазначив Максим Мартинюк.

За його словами, французькі компанії демонструють інноваційні підходи до організації бізнесу в Україні і ці практики можуть бути суттєво розширені. Зокрема, можливості для налагодження співпраці є у тваринницькій галузі, яка потребує впровадження сучасних бізнес-процесів і дуже відповідального ставлення до якості продукції.

Крім того, французький бізнес може надати експертну допомогу щодо удосконалення національних систем охорони прав на сорти рослин, здійснення контролю за сортовою та посівною якістю насіння, організації системи контролю якості виноробної продукції та адаптації до європейських практик технологічної та нормативної документації з виноградарства та виноробства. Також французькі компанії можуть стати активними учасниками процесу роздержавлення в АПК.

«В аграрній галузі більше ніж півтисячі державних підприємств. Потенційно, кожне із цих 500 підприємств – окремий інвестиційний проект, який може бути реалізований спільно з, в тому чисті, і французькими інвесторами», - підкреслив Максим Мартинюк.

Довідково:

Основними українськими товарами, які постачаються на ринок Франції, є: м'ясо птиці, мед, казеїн, готові чи консервовані продукти з м’яса, горіхи та ягоди, ріпак, насіння соняшнику, соняшникова та ріпакова олія, соняшникова та соєва макуха. В Україні французькі компанії успішно реалізують двосторонні інвестиційні проекти переважно в молочній галузі та галузі насінництва.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ринок Угорщини перспективний для українських аграріїв – заступник міністра Трофімцева

Угорський ринок є надзвичайно перспективним для українських аграріїв завдяки географічній близькості та великому інтересу споживачів до української продукції. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, повідомляє AgroReview з посиланням на прес-службу Мінагрополітики.

«Експорт української продукції до ринку Угорщини збільшився на 88% за три місяці 2017 року, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, та становив 15 млн дол. США. Товарообіг за цей період також має чуттєве збільшення та складає 49,2 млн дол. США. Найбільшим попитом серед угорських споживачів користувались такі українські товари, як макуха, соєві боби, насіння та плоди для посівів, мед, соняшникова олія, горіхи, шоколад та інші», - зауважила Ольга Трофімцева та додала, що головними аграрними товарами, які імпортувала Україна з Угорщини були кукурудза, корми для тварин, жива свійська птиця, овочі, насіння соняшнику та інші.

«Ці показники є значними, але маємо ще великий торгово-економічний потенціал між нашими країнами, які необхідно реалізовувати. Йдеться не тільки про збільшення аграрної торгівлі, а також про створення спільних цікавих проектів», - підкреслила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, з кінця 2016 року представники урядів обох країн активізували свій діалог, щодо спільного розвитку галузі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гройсман: в Україні працюють 32-35 тисяч фермерських господарств

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зустрівсяі з представниками фермерських об’єднань та асоціацій. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на прес-службу Кабінету міністрів України.

В ході розмови сторони визначили проблеми, які наразі існують в сфері невеликого агровиробництва, і звернули увагу, що вже зараз фермерський рух - це значний ринок ємністю щонайменше 70 млрд грн, адже наразі в Україні працюють 32-35 тис. фермерських господарств з середнім торговим оборотом в 1-2 млн грн на рік.

Пряма мова

Володимир Гройсман: «Ми, як Уряд, зацікавлені в розвитку малого й середнього бізнесу на селі, у створенні нових компаній, нових робочих місць, у формуванні потужного класу фермерів. Не можна далі сприймати село, як поле, де посіяли, зібрали й вивезли. Село – це посіяли, зібрали, обробили, наповнили внутрішній ринок і експортували надлишок. Така модель для нас більш прийнятна».

Він також запевнив, що Уряд готовий й надалі допомагати селянам шляхом ухвалення необхідних нормативних актів, в тому числі в частині земельних відносин, і запровадження адресної фінансової підтримки – в залежності від напрямку діяльності фермерського господарства. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Диверсифікація національного експорту у форматі 3D - інноваційні плани МінАПК

Про це заявила заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час дискусійній панелі «Український аграрний сектор: європейська інтеграція та глобальний вимір» у рамках ХХІХ Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2017». Учасниками дискусії виступили: Радник із торгово-економічних питань Посольства КНР Лю Цзюнь, президент агрохолдингу «Agrogeneration» Джон Шморгун, керівник проекту ЄС «Підтримка та впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики» Джон Міллнс та керівник проекту «Агроторгівля України» Андре Піллінг.

«Сьогодні Україна вже є глобальним аграрним гравцем у світі. Але задля розвитку аграрного сектору, закріплення вже досягнутих успіхів та формування нової філософії агроекспорту, яка базується на високих технологіях та збільшенню частки переробленої продукції, ми маємо вже зараз у тісній співпраці з бізнесом та наукою започатковувати структурні зрушення»,- наголосила Ольга Трофімцева.

За її словами, формат 3D - це фактично диверсифікація у трьох вимірах: за товарною структурою, за ринками збуту та за учасниками зовнішньо-економічних відносин за рахунок залучення малих та середніх гравців.

«Для розвитку ринків не лише за кордонами України, але й всередині країни ми маємо створювати самодостатні виробничо-збутові ланцюги. При цьому ми маємо звернути увагу на можливості створення кластерів в регіонах і поєднувати всі ключові ланки: виробництво, переробку, використання новітніх технологій та «ноу-хау», інфраструктуру і логістику, науку та дослідництво та інші»,- підкреслила Ольга Трофімцева та додала, що створення таких регіональних кластерів відкриватиме додаткові можливості для малих та середніх гравців не лише виходити на світові ринки за рахунок спільних зусиль, а й створювати спільні проекти з іноземними партнерами та залучати інвестиції до своїх підприємств.

Під час свого виступу пан Лю Цзюнь відмітив, що сьогодні його країна вже стала одним з головних імпортерів української аграрної продукції, наприклад, сої та кукурудзи. Також в цьому році китайська сторона відкрила свій ринок для експорту української яловичини. Але, за словами Лю Цзюня, ринки його країни зацікавлені у збільшенні поставок українських продуктів, а також обидві країни мають багато можливостей для поглиблення двосторонньої співпраці в аграрному секторі. Він розповів, що китайські партнери зацікавлені у створенні спільних проектів у розвитку переробки аграрної продукції, особливо продуктів харчування тваринного походження, а також інфраструктури. Багато перспективних ніш існує для українських продуктів і на європейських ринках, але тут, за словами учасників дискусії, потрібно посилено працювати над створенням позитивного бренду „Made in Ukraine“.

 
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де шукати нового міністра АПК?

Чутки про цю відставку ходили щонайменше з початку 2017 року, хоча достовірно відомо про неї стало за кілька днів.Ірина Паламар також зазначила: "Часом спілкування між міністерством та профільними асоціаціями й бізнесом було складним – не вдалося своєчасно зреагувати на кризу з африканською чумою свиней що коштувало економіці більше 1 млрд. грн. (а ще є питання щодо інструкцій по ящуру та нодулярному дерматиту), зберегти прозору й зрозумілу усім систему дотацій аграрних виробників, провести  повноцінну аграрну реформу й реформу самого управління в аграрному секторі  - Міністерства й служб (на діяльність яких сьогодні витрачається 70-80% коштів аграрного бюджету). Гостро стояли проблеми контролю за лісовою та спиртовою галузями. Не було обрано моделі підтримки особистих селянських господарств та кооперативного руху. Врешті-решт, міністр обіцяв надати приміщення для роботи профільних асоціацій в Міністерстві, але обіцянка так і не була виконана.

Загалом, аграрний сектор вкрай інерційний й результатами роботи будь-якого Міністра агрополітики є, в кращому разі, заділи його попередника, або й попередників. Виробничі цикли в тваринництві - від будівництва підприємства до отримання першого прибутку  - можуть рахуватися роками.

Проте ця відставка, ставить гостро питання інше питання - яким має бути Міністр аграрної політики та продовольства, щоби його дії буле ефективними та приносили користь суспільству, державі та галузі. Адже, Т. Кутовий став 18-м міністром незалежної України, й третім за останні три роки. Звичайно за такого кадрового калейдоскопу говорити про можливість реалізації будь-яких державних системних стратегій щодо галузі не доводиться.

Сьогодні реальна тактика та стратегія розвитку аграрної галузі знаходиться в руках бізнесу, який, орієнтуючись на наявні ресурси та ринкову кон’юнктуру, творить нинішнє сільське господарство України та візію його майбутнього. Саме тому, для прикладу, в Україні майже зникло вітчизняне сільськогосподарське машинобудування, але активно розвивається зерновий сектор чи птахівництво. Це потрібно чесно визнати.

Тому, можливо, наразі настав час шукати міністра не серед політиків та депутатів, а серед виробників чи фахівців, які будуть більше думати не про політичну доцільність, а про економічну ефективність сектору, що на очах перетворюється в локомотив національної економіки. Очевидно, що в такому разі, питання АЧС чи зовнішніх ринків не потрібно було б «педалювати» профільним асоціаціям чи великим виробникам -  воно вирішувалося б раніше ніж виникала проблема. Швидше за все й реформа галузі пішла б швидше й ефективність витрачання державних коштів була б вищою".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Досконалість кукурудзи безмежна - Віктор Борисов

Ось уже 36 років він дружить з самою «царицею полів». Але вважає за краще не акцентувати увагу на своєму високому статусі. Перше враження: керівник Компанії МАЇС Віктор Борисов не любить зайвої уваги до своєї персони. Сам про себе каже, що він - не бос, проста людина. Саме цей, на перший погляд, самий звичайний українець створив з нуля найпотужнішу компанію, де переплелися наука, селекція, виробництво. Компанію, у якій є всі елементи, щоб зайняти місце поруч зі світовими грандами. Віктор Борисов завжди скромний, часом сором'язливий. При цьому одночасно - особистість величезною сили волі, внутрішньої сили, завзяття, терпіння і життєвої енергії. Без сумнівів, в ньому одночасно уживається дві людини: перший - спокійно пливе за течією, другий - бунтар, як криголам, долає снігові тороси непростих буднів вітчизняного бізнесу. У своєму прагненні досягти досконалості в створенні ідеального гібрида кукурудзи Віктор Борисов нагадує головного героя з циклу казок про малахітову скриньку. Так і хочеться сказати Майстер замість офіційного голова правління Компанії МАЇС.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview