Архіваріуси українських ринків

Січневого ранку холодно – 8 градусів морозу. Торговці все одно зібралися на Житньому ринку і біля входу. Переважно це люди літнього віку. Не всі герої дозволили використовувати їхні фотографії та вказувати вік. Орфографію збережено. Імена вказані згідно з побажаннями героїв.

Біля Житнього ринку

Анастасія

83 роки

НА ЖИТНЬОМУ РИНКУ: 5-6 років

ПРОДАЄ: сухофрукти, горішки, молозиво

ЗВІДКИ: Вінницька область, село Дубова

Приїхали ми з Вінниці, Жмеринський район. Дуже видатні люди. Я вчителька, колишня директорка школи. А от це моя перша учениця (показує на сусідку – ред.). Бачте, які ми видатні люди. А ви тут попитайтеся – тут як не медики, так учителі стоять.

 

450 кілометрів їздимо. На вихідні, бо нас діти можуть пустити. На хазяйстві лишаються, а ми їдемо. Скільки можемо вторгувати? Та як який товар візьмемо. Де продам, а де повіддаю. Давайте вас молозивом вгощу?

 

Бабушка Вєра

 

77 РОКІВ

НА ЖИТНЬОМУ РИНКУ: 15-20 років

ПРОДАЄ: курки, яйця, домашній сир

ЗВІДКИ: Київська область

 

Торгувала на ринку, але там усе дорого, місце дороге. Та я вже не пам’ятаю, скільки років торгую – десь 15-20. Я з Київської області, їду автобусом. Найкраще торгується в суботу. Їжджу тільки в цей день. Сто гривнів дорога. Три часа дороги. Гривень сто можу вторгувати. Веземо, аби самому не їсти. Буває продам, буває не продам. Пишіть, хай пенсію добавляють.

 

 

Баба Саша


71 РІК

НА ЖИТНЬОМУ РИНКУ: кілька років

ПРОДАЄ: горішки, сливи, груші, томатний сік, лікарські трави

ЗВІДКИ: Вінницька область

Продаю, що вдома є – горішок, сливка, грушка, сік томатний. Лікарські трави, зємлянічка. Я з Вінницької області. Їду сюди до внуків і собі ще й торгую. Приїжджаю раз у місяць. Інколи на один день, на два. Бо мені ж треба ще й з внуками посидіти.

Ні, нас звідси не виганяють. Усім дозволяють – та й мені дозволяють торгувати. Усередині там місця немає, щоб торгувати.

 

 

Тетяна Іванівна


74 РОКИ

НА ЖИТНЬОМУ РИНКУ: 10 років

ПРОДАЄ: гриби, налисники, птиця

ЗВІДКИ: Київська область, село Зорівка

От коли жизнь заставила – тоді й приїжджаємо. Заводи позакривали – роботи нема, пенсії нема – а жити за щось треба. Ото і їздимо. Що вдома є – те й продаємо.

Я з Київської області, за 100 кілометрів від Києва. Маршрутка – 100 гривень. Інколи щось вторгуєш, а інколи й додому назад потягнеш. От бачите, чим тягаю (показує на візок з пакетами – ред.). Навіть наліснички продаю. Тут і грибочки, і птиця домашня. Що вирощуємо – то й продаємо.

Ганяють нас звідси, ще й крепко ганяють. Тут таке було, що і водою поливали, і хлоркою трусили. Охорона шукає поліцію, а потім поліція ходить ганяє. Літом місцеві з ринку водою поливали.

 

 

Ніна


61 РІК

НА ЖИТНЬОМУ РИНКУ: більше 10 років

ПРОДАЄ: буряки, морква, картопля, цибуля

ЗВІДКИ: Київська область, смт Рокитне

 

А може, краще не треба говорити? Божечки, мені здається ми такі пригнічені, ті українські пенсіонери. По телевізору пообіцяли таку пенсію, а насправді по 50-80 гривень пододавали.

Приїжджаю тільки в суботу, бо в неділю в церкву ходжу. Їду з села півтори години. Нам же треба більше 100 гривень на дорогу. Сьогодні от взяли три морквини на 3,85 гривень і от кіло буряків. То часом прошу водія везти мене назад додому безкоштовно.

А тепер колядники – треба тому сотню дати і тому. А з чого давати? Ой ластівочко, що ж ти зробиш, як гарбузове насіння ніхто не бере.

 

Петро Іванович


82 РОКИ

НА ЖИТНЬОМУ РИНКУ: 5 років

ПРОДАЄ: мед, яйця

ЗВІДКИ: Черкаська область

Я приїжджаю з Корсунщини, це Черкаська область. Я виїжджаю з дому о третій, після того їду на вокзал в Миронівку. Бо від мого села немає як. Їду чотири години. В електричці – безкоштовно, я ж пенсіонер.

Пасіка стоїть у Миколаївці, бо там хата батьківська. Мед, яєчка свої. Приїжджаю щосуботи. Ще інколи в середу – четвер, але не завжди.

Якщо мед 65-75 гривень, то за день можу і 500 гривень заробити. Але я і тяжко працюю. Тримаю велику пасіку – 50 сімей. Це як у хаті 12 дітей – то незрозуміло, що твориться. А це уявіть, 50 сімей! Ціле літо я нагнутий, займаюся пасікою. Ще в мене 25 курочок. Є різні – сірі, білі, червоні.

 

Торгував на Житньому ще з 84 року, у ринку. Гриби возив. Взагалі раніше був інструктором з водіння.

Зараз тут торгую, поки не ганяють. Це влітку зазвичай охорона виходить, приводить міліцію. А це ж уже не міліція, а поліція. Ми і біля «Рошену» торгували. Зараз участкових всіх погнали на Майдан, вони займаються іншими справами. То вже два місяці ніхто не ганяє.

На Житньому ринку

 

 


Валентина Михайлівна


65 РОКІВ

НА ЖИТНЬОМУ РИНКУ: давно

ПРОДАЄ: домашній сир, бринза

ЗВІДКИ: Чернігівська область

Місце тут на ринку 150 гривень. Як починали роботу – то місце було по 30 гривень.

Торгую творожком – жирним, нежирним, бринзою. У мене є корівка, і не одна. Однієї і для себе мало. Бабушка багата на всі сто!

На вулиці торгувати? Та ні. Тут от сів, руки помив. А там що? Зі всіх сторін дує. А ви знаєте, що творог – це такий продукт, який не миється. Бачте, у нас тут скляна перегородка, щоб сюди нічого не трусилося. А нам видають нарукавники. От грушку помиєш, сливку помиєш, навіть м’ясо помиєш. Правда, голуби тут літають. Але що з ними зробиш? Голуб – пташка миру.

 

 

Баба Таня


ВІК НЕ СКАЗАЛА

НА ЖИТНЬОМУ РИНКУ: 10 років

ПРОДАЄ: квашення, голубці

ЗВІДКИ: село Княжичі, Київська область

 

Раніше торгувала на Сінному ринку, років десять. Звідти сюди перейшла. Тут наймолодша, ці інші – старожили. На Сінному там такі люди ходили – високопоставлені. Вони жили у тому районі, там посольства всілякі були. Приходили англійці, навіть фотографії є – як їхали з Києва, то на прощання фотографувалися.

Торгую не кожен день. Два-три рази на тиждень. Це ж треба все зготувати, щоб свіженьке було. Найбільш ходовий товар – огірок, помідор. Все інше – на любітєля.

 

 

Тетяна Миколаївна


63 РОКИ

НА ЖИТНЬОМУ РИНКУ: 29 років

ПРОДАЄ: овочі, квашення

Я тут з 1989 року. Півжиття – вдома, півжиття – на Подолі. 150 гривень коштує місце на ринку, ще 25 гривень – аналіз. Щодня віддаємо кожен вид товару в лабораторію. Ми ж на державному рівні, не із землі продаємо. У нас є санітарні книжки, проходимо медогляди.

Знімайте товар, мене ні. Я і так дуже часто потрапляю в телебачення. Тут у середу знімали «Битву екстрасенсів». От там, у перших рядах, знімали.

ФОТО: Кріс Кулаковська

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Техномайбутнє аграріїв (ІНФОГРАФІКА)

Тренд перший: кооперативи

У всі часи людям було простіше досягати успіху гуртом, і в 21 столітті нічого не змінилося. Для аграріїв кооперативи вигідні в першу чергу при виробництві продукції. Спільно можна вигідніше закупити техніку, добрива, посадковий матеріал. Під великі обсяги продукції легше отримати кредит. Членам кооперативу вигідніше продавати свою продукцію спільно, тому що кооператив може легше домогтися прийнятних умов збуту. Крім того, кооператив може піти далі простого продажу сировини і організувати його переробку та збут по більш високій ціні.
 
Великі кооперативи навіть можуть впливати на державну політику, ефективно домагатися прийняття необхідних законів. Тому що те, що недоступно одному фермеру, доступно багатьом, якщо вони діють разом.
В Україні з кооперативами погано - після багатьох десятиліть примусового об'єднання в колгоспи, українці не прагнуть створювати хоч щось навіть віддалено схоже на них. Хоча потроху ситуація змінюється, тому що кооперативи - це необхідність, а не примха.

                     У Франції майже всі фермерські господарства - 75% - це кооперативи.

В інших країнах кооперативи більш розвинені, але функціонують по-різному. Наприклад, у Франції майже всі фермерські господарства - 75% - це кооперативи. У них є навчання, обмін досвідом, допомога, інвестування в перспективні проекти і, природно, сильний вплив на ринок в цілому.
 
У США самих кооперативів трохи, але вони об'єднують майже всіх фермерів.
 
У Канаді кооперативів дуже багато, і це повноцінні бізнес-системи, але впливати на державну політику у них виходить не дуже добре через територіальну та ідеологічну роз'єднаності.

Тренд другий: нішеві культури
В Україні звикли до того, що ми вирощуємо кукурудзу, соняшник, пшеницю. Але ці ж культури вирощують і в Європі. Вони важливі для експортних ринків, але є й інший спосіб успішно вийти на експорт.
 
Йдеться про нішеві культури - які у нас вирощують в невеликій кількості, але в інших країнах вони можуть бути популярними: соя, рапс, сочевиця, нут, сафлор.
 
Для них не потрібні величезні території, а значить навіть дрібні фермери зможуть дозволити собі такий бізнес. Серед українців такі культури не надто популярні, тому практично весь обсяг врожаю можна відправити на експорт.
 
Звичайно, є і мінуси: поки в країні не напрацьовано досвід вирощування таких культур, можуть бути невдачі.
 
До речі, навіть якщо ти, як і Трамп, не віриш в глобальне потепління, є факт: зміни клімату погано впливають на вирощування звичної для України кукурудзи. Зате ось сорго росте в таких умовах відмінно.

Тренд третій: аутсорс
Щоб ефективно обробляти великі ділянки землі, потрібна дорога сучасна техніка. Навіть кооператив таку не завжди може собі дозволити. Замість того, щоб купувати оприскувач для внесення добрив, дешевше передати цю задачу на аутсорс.
 
Аутсорс - це передача будь-якої задачі для виконання іншій компанії. Це економить час, ресурси і збільшує ефективність роботи, тому що внесенням добрив, якщо наслідувати наш приклад, буде займатися експерт у цій сфері, який виконує таку ж задачу для великої кількості інших компаній.
 
Компаніям аграрної індустрії і фермерам логічно також віддати на аутсорс ведення бухгалтерії, юридичний супровід та інші непрофільні завдання, щоб максимально зосередитися на основній діяльності.

Тренд четвертий: зростання ефективності роботи завдяки технологіям
Населення Землі невпинно зростає, і людям потрібно все більше їжі. Саме тому ГМО не зникнуть, скільки б протестів проти них не відбувалося. Без ГМО та інших сучасних аграрних технологій, які дозволяють їжі довше зберігатися або зберігати більше поживних речовин, не обійтися.

Тренд п'ятий: експорт на нові ринки
Ринок ЄС - величезний, але потенційні покупці живуть і в інших регіонах Землі. Про ринок Китаю вже багато писали. Китайців багато, і їх цікавить продукція без ГМО, якою можуть забезпечити українські аграрії.
У країнах Африки на південь від Сахари великими темпами зростає споживання м'яса і продуктів переробки м'яса, а також високі темпи зростання ВВП.
У країнах Азії швидкими темпами йде урбанізація, і нові забезпечені жителі міст хочуть їсти щось ще, крім традиційного рису. Місцеві аграрії цей попит задовольнити не можуть, та й клімат в регіоні не дуже сприяє вирощуванню зернових або сої.
Індія купує багато зернових на корм худоби. Індонезії і Таїланду потрібна пшениця.

Тренд шостий: приведення бізнесу у відповідність з нормами ЄС
Європейські регуляторні органи вимогливі. І наші виробники готові виконувати їхні вимоги, адже їх вабить зона вільної торгівлі і відмінні прибутки. Але українські компанії багато років орієнтувалися на невимогливий до якості російський ринок, так що необхідно виконати серйозне "домашнє завдання".
 
Але поліпшити якість товару і переглянути технології виробництва - ще далеко не все, чого від нас хочуть. Найголовніше - це проведення міжнародної екологічної інспекції. Така процедура коштує 40 мільйонів доларів, і це непідйомна сума. Також заважають крихітні квоти на безмитний експорт, які вичерпуються моментально.

Тренд сьомий: переробка сировини

Про це сказано дуже багато, але проблема все ще існує: Україна продає здебільшого сировину, замість того, щоб генерувати додану вартість і продавати дорожчий готовий продукт.
 
Хоча є позитивні кейси, наприклад, за час дії мита на вивезення насіння соняшнику, експорт соняшникової олії зріс у 9 разів. Ovostar Union переробляє яйця в яєчний порошок і інші продукти для харчової промисловості. А ще можна переробляти відходи. Наприклад, "Астарта" переробляє цукровий жом в біогаз, повідомляє businessviews.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як мінімізувати збитки від втрати врожаю фруктів та ягід

Останнім часом Україну лихоманить від капризів природи. Аномально тепла температура повітря в грудні-січні 2017-2018 роках неабияк сполошила вітчизняних аграріїв, адже за відсутності снігу морози можуть знищити майбутній врожай та стати причиною загибелі фруктових садів та ягідних насаджень на території України.

«У зв'язку з глобальним потеплінням Україна увійшла у фазу «ризикованого землеробства». Адже потепління, про яке багато говорять, насправді не відкриває Україні можливість збирати по 2 урожаю і вирощувати екзотичні фрукти, а несе значні ризики. Для розвитку рослини важливий температурний баланс без різких коливань. Все повинно відбуватися в свій час», - зазначає Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Щоб зрозуміти масштаб небезпеки, достатньо згадати торішні заморозки у квітні та на початку травня, які завдали значної шкоди садівникам. Подекуди в господарствах пропав весь врожай.

Так, у 2017 році загальні втрати врожаю плодів, ягід і горіхів через несприятливі погодні умови, за оцінками асоціації «Укрсадпром», складають приблизно 800 тис. тонн або близько 8-10 млрд грн в грошовому вираженні. За словами голови об’єднання Дмитра Крошки, було втрачено близько 40% врожаю, очікуваного на початку року. При цьому спостерігалися не лише погіршення якісних характеристик плодів і ягід, а й дефіцит пропозицій на ринку навіть такої поширеної групи фруктів, як яблука.

Водночас, за словами начальника відділу Агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяни Адаменко, врожайність у 2018 році залежатиме від того, на скільки низькими будуть температури у другій половині зими.

Враховуючи неприємні сюрпризи погоди минулого року, аграріям слід завчасно подбати про свою фінансову стабільність, аби не зазнати значних збитків від втрати врожаю.

«Передбачуваний бізнес в аграрній сфері можливо побудувати лише із залученням агрострахування. В запасі у будь-якої людини, що займається підприємництвом, завжди повинен бути резервний варіант на випадок настання форс-мажорних обставин. Це допомагає з найменшими втратами вийти з будь-якої кризової ситуації. Якщо ж ми ведемо мову про агробізнес, то кількість можливих ризиків тут значно вище, і в першу чергу це ризики природного характеру. Тому аграріям треба думати заздалегідь та застрахувати свій врожай, щоб отримати якщо не врожай, то гроші!», - зауважує експерт страхового ринку, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Так,  страхування врожаю ягід та фруктів проводять на випадок недобору врожаю, або його гибелі. Страхова виплата (компенсація) розраховується як різниця між вартістю фактично отриманого врожаю і застрахованої вартості, виключаючи франшизу. Розмір франшизи встановлюється у процентному відношенні до загальної страхової суми і складає 10% або 20% від загальної страхової суми. Основою для визначення вартості є узгоджена між Страховиком і Страхувальником вартість одного кілограма ягід/фруктів при підписанні договору. Страхування пропонується для юридичних осіб по всій території України.

Агрострахування  передбачає відшкодування збитку в результаті таких подій, як весняні та осінні заморозки, град, ураган, посуха, надлишкові опади, які заважають застосуванню засобів захисту рослин і збору врожаю.

«Наприклад, фермер уклав страхову угоду щодо врожаю яблук чи то ожини на суму 1 000 000 грн. Ця сума розраховується як добуток площі саду, що страхується на вартість тони продукції, що страхується, на врожайність, що страхується. Застрахував збитки від граду та весняних заморозків. Обрана фермером франшиза – 10%. Тариф – 6%. Премія 60.000 грн, сплачена в декілька платежів.
В кінці травня були заморозки, а протягом серпня декілька градів. Клієнт дотримався усіх вимог, встановлених договором страхування щодо заяв у страхову компанію про ці події.

Комісія по визначенню збитку зафіксувала фактичну врожайність ожини (чи яблук) за результатами збирання на суму 500 000 грн.

Розрахунок страхового відшкодування наступний: (1 000 000 – 10%) – 500 000 = 400 000 грн», - пояснює Володимир Юдін.   

За його словами, передстраховий огляд і визначення збитку по кожному застрахованому ризику є обов'язковим. Оповіщення страхової компанії про настання страхової події повинно бути представлено протягом 3 днів з моменту настання події та підтверджено довідкою з найближчої метеостанції про погодні умови, що призвели до втрати врожаю.

«Найкращий спосіб мінімізувати ризик полягає зовсім не у тому, щоб його уникнути, а в тому, щоб забезпечувати максимальний контроль над ним. Використовуючи такий механізм, як агрострахування,  аграріїї отримують більше влади над власним бізнесом та фінансами. Головне, що агрострахування  дає фермерам відчуття впевненості і захищеності» -  переконаний експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії  «Агрориск» Володимир Юдін.

Довідка: Компанія «Агрориск»  з 2003 року працює на ринку агрострахування року і є першим незалежним постачальником послуг в Україні, що спеціалізується на управлінні сільськогосподарськими ризиками. Компанія розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для агровиробника.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Висока ціна закордонного інсектициду не завжди означає його бездоганну якість

Головна область їх застосування - захист сільськогосподарських культур від комах-шкідників. Інсектициди вбивають комах, їх яйця і личинки. Що необхідно знати фермеру про особливості застосування даної групи ЗЗР  AgroNews.ua розповів керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаний UKRAVIT  Олександр Мигловець.

«До групи інсектицидів входять препарати з двох хімічних класів: хімічні і нейротоксичні. Кожен з цих класів підрозділяється на підгрупи. Так, наприклад, в хімічний клас входять хлорорганічні, фосфорорганічні і, так звані, інстектіціди-піретроїди. До нейротоксичних інсектицидів відносяться нікотіноіди, неонікотиноїди і інгібітори росту комах. Кожен з них відрізняється за своїми властивостями і впливом на шкідників рослин», - пояснює Олександр Мигловець.

При цьому в залежності від способу проникнення в організм комахи інсектициди ділять на контактні (всмоктуються через зовнішні покриви при зіткненні), кишкові (потрапляють при ковтанні), фуміганти (проникаючі через органи дихання). Деякі інсектициди (системні) здатні пересуватися по судинній системі рослин, роблячи їх токсичними для комах. Багато інсектицидів токсичні не тільки для комах, але також для людей і теплокровних тварин. Для практичного використання вибирають найбільш безпечні, які швидко руйнуються в організмі теплокровних на нетоксичні або малотоксичні сполуки. Деякі речовини (проінсектіціди) перетворюються в інсектициди лише в організмі комах.

За словами керівника відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаний UKRAVIT, ефективність застосування інсектицидів багато в чому залежить від складу і форми тих чи інших препаратів.

Відзначимо, що асортимент інсектицидів постійно оновлюється. Це пов'язано з появою серед комах рас, стійких (резистентних) до інсектицидів, а також з прагненням до створення препаратів, більш ефективних і безпечних для людей і навколишнього середовища. На українському ринку для аграріїв представлені як вітчизняні, так і препарати зарубіжних виробників. При цьому висока ціна препарату далеко не завжди означає його бездоганну якість. Найчастіше, купуючи інстектіціди іноземного виробництва, фермер просто переплачує за бренд.

«Компанія UKRAVIT пропонує аграріям якісну продукцію для захисту своїх посівів за українськими цінами. Для цього у нас є ціла лінійка високоефективних препаратів Перш за все це препарати Антиколорад Макс, Антикліщ, Дімевіт, Хлорпірівіт Агро і АЦ Люкс», - зазначає Олександр Мигловець.

При цьому при придбанні препаратів Групи Компаній UKRAVIT аграрії отримують повну безкоштовну консультаційну допомогу від фахівців Компанії щодо використання препаратів на посівах тих чи інших сільгоспкультур.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українським агростраховикам необхідно більше дбати про інтереси клієнта

Так, за даними проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектора в Європі і Центральній Азії», якщо в 2016 році було укладено 793 договори, то в нинішньому - 957. Таке зростання обумовлене зростанням довіри українських аграріїв до страховиків в цілому і появи нових якісних страхових продуктів в Україні, пише agronews.ua.

У той же час на українському ринку агрострахування залишається невирішеним ряд проблем, що гальмують розвиток даної сфери послуг в цілому. Від цього страждають як аграрії, що ризикують залишитися ні з чим в разі стихійного лиха, так і бізнес агростраховиків, який не має можливості розкрити потенціал ринку в повну силу, переконаний директор компанії «Агрориск», експерт ринку агрострахування Володимир Юдін.

«Дані проблеми були широко обговорені в рамках семінару «Підвищення прибутковості страхової компанії: залучення нових клієнтів, утримання постійних клієнтів. Ключові інструменти і стратегії успіху страхової компанії», який провів проект IFC «Розвиток фінансування аграрного сектора в Європі і Центральній Азії» 12 грудня в Києві. Експерти зійшлися на думці, що однією з основних причин, що стримують розвиток агрострахування в Україні, є відсутність належної культури ведення агробізнесу. Аграрії, на жаль, не оцінюють агрострахування як необхідну умову ведення свого бізнесу, а, навпаки, ставляться до нього як до додаткового навантаження на видаткову частину своїх бюджетів», - зазначає Володимир Юдін.

Тим часом, за словами експерта, минулий агросезон довів, що сподіватися на прихильність небесної канцелярії не варто - град, бурі, зливи, пізні заморозки повністю руйнували надії фермерів на майбутній урожай, а разом з цим і їх фінансову стабільність.

«Страховикам, в свою чергу, необхідно більше думати про інтереси клієнта. Їх головною кінцевою метою має стати не укладення договору з аграрієм, а подальший супровід з його виконання, надання пропозицій, оптимізованих під його конкретні потреби, розробка страхових програм, що влаштовують фермера», - зазначає Володимир Юдін.

За словами Володимира Юдіна, в компанії «Агрориск» пропонують своїм клієнтам повний комплекс консультаційних послуг ще на етапі укладання договору, а висококваліфіковані фахівці компанії запропонують аграрію умови саме тих страховиків, які підходять саме для його бізнесу.

«При цьому ми гарантуємо відшкодування страхових виплат в тих випадках, які прописані в страховому договорі», - підкреслює Володимир Юдін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

UKRAVIT: технологічна перевага, інновації та якість для аграріїв

Якщо ж додати до цього новаторство та неухильне слідкування власним цінностям, інвестиції у науку та соціальну сферу, то отримаємо модель компанії сталого розвитку, готової вкладати у розвиток України, пише agronews.ua.

Саме за такою моделлю ось уже майже 20 років на українських теренах будує свій бізнес Група Компаній UKRAVIT - національний лідер ринку засобів захисту рослин (ЗЗР) та мікродобрив.

Основними напрямками діяльності Групи компаній UKRAVIT є виробництво та продаж пестицидів, засобів для знищення гризунів та побутових комах, добрив із мікроелементами, що інтенсивно застосовуються у сучасному ресурсоощадному землеробстві. Далі про те, як компанія UKRAVIT, втілюючи власні цінності та цілі, змінює аграрну галузь України на краще.

За прогнозами FAO (Food and Agricultural Organisation – продовольча сільськогосподарська організація ООН), до 2050 року чисельність населення Землі збільшиться ще на 1-2 мільярди чоловік (зараз складає 7,47 мільярдів). Переважна більшість людей житиме в країнах, що розвиваються, де гостро зростає потреба в продуктах харчування. Україна, як одна з найбільших житниць світу, що володіє потужним аграрним потенціалом, може стати одним з нових лідерів ринку сільськогосподарської продукції та допомогти людству вирішити проблему продовольчої кризи. Саме в цьому Група компаній UKRAVIT вбачає важливу роль компанії, як провідного вітчизняного виробника засобів захисту рослин та мікродобрив, які суттєво впливають на підвищення рівня врожайності сільськогосподарських культур.

UKRAVIT: можливості зростання

А починалося все у 1999 – році заснування компанії UKRAVIT. На тому етапі здійснювалися моніторинг та аналіз українського ринку засобів для знищення побутових комах та гризунів, а також дослідження потреб та побажань потенційних споживачів.

Вже у 2002 компанія UKRAVIT займає провідні позиції у забезпеченні засобами для дезінфекції та дератизації спеціалізованих служб в обласних та районних профілактичних дезінфекційних станціях, профдезвідділах МОЗ України, а вже у 2004-му починає забезпечувати засобами захисту рослин (ЗЗР) агропромисловий сектор, пройшовши державну реєстрацію препаратів ЗЗР власного виробництва. Буквально наступного року UKRAVIT отримав дозвіл на виробництво препаратів на потужностях «Фабрики агрохімікатів» у м. Черкаси. Після цього в компанії відбулося динамічне зростання, адже вона має найбільший асортимент продукції для хімічного захисту рослин та стає одним із лідерів національного ринку ЗЗР.

«Ринок потрібно освоювати, враховуючи, що споживач очікує продукт високої якості за прийнятну ціну. У UKRAVIT  це виходить, і тому з року в рік наше виробництво розширюється, а обсяги продажів препаратів збільшуються. Ми пропонуємо не один продукт, а комплексні рішення для різних культур, які успішно конкурують з системами захисту рослин від іноземних виробників. Наша пропозиція ринку - це якість світового рівня за справедливими цінами», - зазначає Віталій Ільченко, власник Групи Компаній UKRAVIT.

Успіх компанії на ринку, напевно, був би неможливий без індивідуального підходу до кожного клієнта. Усвідомлюючи це, у 2008 відбулося розширення сфери діяльності компанії: реєстрація ТМ «Аптека садівника» та початок реалізації препаратів для потреб приватного сектору.

А вже у 2009 – ТОВ «Фабрика агрохімікатів» входить до складу Групи компаній UKRAVIT. Відбувається також вдосконалення виробничих потужностей ЗЗР та будівництво новітнього складу для одночасного зберігання понад 10 тис. тонн готової продукції і встановлення сучасних виробничих ліній по виробництву препаративних форм пестицидів.

Вектор майбутнього

У 2010 в компанії відбувається освоєння нового напряму діяльності – виробництва мінеральних добрив з мікроелементами ТМ «Авангард» та стимуляторів і регуляторів росту рослин. А вже наступного року лідер національного ринку ЗЗР Група компаній UKRAVIT розпочинає процес ребрендингу. У тому числі це пов’язано з виходом корпорації на європейський ринок, реєстрацією та випробуванням препаратів на території Молдови та Грузії. Почався експорт продукції UKRAVIT у Молдову та Грузію, збільшився асортимент Групи компаній лінійкою новітніх продуктів, які не мають аналогів в Україні і спрямовані на покращення систем захисту сільськогосподарських культур для суттєвого збільшення рівня врожайності.

Інноваційні рішення під вітчизняного аграрія

Ще у 2012 – ТОВ «Фабрика агрохімікатів» отримала сертифікат якості ISO 9001:2009 (ISO 9001:2008, IDT) і продовжила розробляти та застосовувати сучасні комплексні системи захисту рослин з урахуванням ґрунтово-кліматичних особливостей території України.

«Якість наших продуктів підтверджена основними міжнародними сертифікатами ISO, - наголошує Віталій Ільченко. – Сировину для них ми закуповуємо, де і провідні світові компанії, та, на відміну від них, ми ніколи не ставили собі за мету створити універсальний продукт для багатьох ринків. Наша перевага в іншому:  ретельно досліджуємо місцеві умови і робимо спеціалізований продукт саме під них. При цьому дотримуємося трьох головних принципів: продукт має якісно виконувати свої основні функції, він має давати споживачу більший і якісніший врожай, а також відповідати найсуворішим екологічним стандартам – дотримання цих принципів ми гарантуємо в кожному нашому продукті, інакше він не має права на існування».

Після того, як у 2014-му році Група компаній UKRAVIT входить до Європейської Бізнес Асоціації та відзначає 15 років успішної діяльності на території України настає важливий період: успішно подолано шлях від дистриб’юторської компанії до національного лідера у виробництві ЗЗР та власних ноу-хау у сфері сільського господарства.

Керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець зазначає, що  Компанія постійно рухається вперед, створюючи нові інноваційні продукти, з урахуванням умов як українських споживачів, так і експортних ринків, куди поставляється продукція українського лідера у виробництві ЗЗР та мікродобрив.   

«На сьогодні UKRAVIT має найбільший портфель продуктів серед виробників ЗЗР та мікродобрив в Європі та Азії. На початку 2018 року наш портфель збільшиться ще на 7 продуктів і становитиме 142 продукти»,- повідомив він.

При цьому у 2017 році Компанія представила ринку три нових продукти. Це два гербіциди: перший з них розрахований на знищення бур’янів в посівах сої, а другий – для застосування в посівах зернових колосових культур. Третій продукт – це фунгіцид «Делавіт», що застосовується для захисту плодово-ягідних насаджень та овочевих культур.

Процвітання через технологічну перевагу

2016 рік започаткував будівництво надсучасного Науково-дослідницького центру та 3-ї лінії фабрики. «Розглядаючи українське сільське господарство як потенційну рушійну силу для національної технологічної революції, Група компаній UKRAVIT поставила собі за мету відповідальне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників найбільш передовими засобами та розробками для максимально ефективного захисту рослин і забезпечення їхнього зростання», - зазначає власник групи компаній UKRAVIT Віталій Ільченко.  Саме тому і розпочато будівництво Науково-дослідного центру європейського рівня, який не має аналогів в Україні. Майбутній Центр площею більше 1500 кв. м буде укомплектовано передовим обладнанням найкращих світових виробників. Саме тут українські та іноземні вчені працюватимуть над створенням абсолютно нових, унікальних препаратів, впроваджувати інноваційні технології вирощування та захисту і підживлення сільськогосподарських культур.

Основні напрямки досліджень Центру: аналіз існуючих препаратів та контроль якості, розробка нових препаратів та сполук, аналіз ґрунту, тести та випробування усіх видів культур у лабораторних умовах.

«Без перебільшення скажу, що умовам, в яких будуть працювати наші науковці заздрять навіть іноземні фахівці, що дуже часто відвідують нашу Компанію. Деякі, навіть, просяться до нас на роботу. І це також є дуже знаковим для  UKRAVIT. Умови де працюють співробітники мають дуже велике значення для розкриття потенціалу людей.  Ми робимо все для того, щоб нашим співробітникам було комфортно працювати»,- сказав Віталій Ільченко.

Цікаво, що інноваційний шлях досягнень UKRAVIT нещодавно було визнано на високому суспільному рівні. 25 березня 2017 року в Національній опері України відбулася 21 урочиста церемонія нагородження лауреатів загальнонаціональної програми «Людина року» - 2016. Переможцем в номінації «Аграрій року» став власник групи компаній UKRAVIT Віталій Ільченко.  Виступаючи на церемонії, він сказав: «В минулому році ми відкрили« Агентство регіонального розвитку »в Черкаській області. Це унікальний проект, в рамках якого вперше в Україні місцева влада, наука, бізнес і громадські організації офіційно об'єдналися заради розвитку окремого регіону. І, звичайно, UKRAVIT все голосніше заявляє про себе за кордоном. «Фабрика Агрохімікатів» стала підприємством року за версією європейського авторитетного агентства Standart Chartered Rating GmbH (Німеччина), міжнародної асоціації International Rating Association (Гонконг) і національної аналітичної компанії Summit International Awards (Україна). Наш напрямок для дачників і городників «Аптека Садівника» в 2016 р увійшов в 3-ку лідерів сегмента».

Успіх компанії був би неможливий без зворотного зв’язку зі своїми клієнтами. UKRAVIT спільно із дистрибуційними компаніями постійно впроваджує фінансові інструменти, які полегшують аграрію навантаження на увесь період вирощування, на вигідних умовах.

З питань продажу та співпраці звертатися: ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул.Дегтярівська, 25/1.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview