150670

Ас-саляму 'алейкум: секретний ринок східної їжі в Києві

В оточенні великого Ісламського культурного центру і мечеті затишно розташувався мусульманський ринок зі східної їжею. Працює він лише раз на тиждень, а торгують там винятково мусульмани. У великому місті зустрічаються місця, яких немає на сайтах, і про які знають тільки свої. Це одне з них. На мусульманському ринку можна поласувати справжніми східним пловом, шаурмою та кебабом. Деталі нижче.

Українська правда знайшла одне таке місце в Києві, і це - мусульманський ринок зі східною вуличною їжею. Він працює раз на тиждень, всі торговці там споконвічні мусульмани, а до великого Ісламського культурного центру і мечеті - рукою подати.

Розповідаємо, де є справжній східний плов, шаурма і кебаб, хто все це готує і за скільки продає.

Локація

 

Дістатися до секретного ринку досить просто, він знаходиться в кінці Старожитомирського провулку, головний орієнтир - Ісламський культурний центр по вул. Дегтярівській, 25А.

Доїхати можна від Лук'янівки практично на всіх маршрутках і трамваях, які їдуть вгору по Дегтярівській. Ми їхали на трамваї №14. Потрібна нам зупинка на Дегтярівській називається "Лікарня".

Торговий ряд довжиною близько 100 метрів із прилавками і мангалами тягнеться вздовж тротуару до самого культурного центру. Здалеку нескладно розгледіти серпанок від мангалів і відчути апетитні запахи свіжоприготованої їжі.

Ринок працює тільки по п'ятницях, з 12:00 до 16:00. Саме в цей час в молитовних залах культурного центру у мусульман проходить джума-намаз [обов'язкова п'ятнична колективна молитва мусульман, прописана в Корані - БЖ].

Історія

 

Афганець-постачальник рису, який проживає в Україні вже 20 років, згадує, що першим торговцем на цьому місці була людина на ім'я Ікрам, який почав продавати пахлаву біля ісламського центру, коли тут запрацювала мечеть:

"Близько 7-8 років тому, коли мечеть відкрили, тоді і з'явився цей базарчик. Тут спочатку тільки пахлаву продавали. Це був мій приятель Ікрам, він торгує тут досі".

Точна дата заснування мечеті при ісламському культурному центрі "Альраїд" невідома, але сама організація з'явилася в 1997 році. Сьогодні на території культурного центру працює мечеть із трьома молитовними залами, халяльний ресторан, загальноосвітня гімназія, перукарня, мультимедійна бібліотека, школа арабської мови, спортзал і офіси різних мусульманських організацій.

 

Наш співрозмовник-афганець стверджує, що ще два роки тому тут було всього п'ять торговців, і тільки з недавніх пір кількість прилавків почала збільшуватися, а разом з ними і кількість бажаючих спробувати східну їжу:

"Людина в намаз пішла молитися, а після молитви завжди хочеться щось з'їсти. Тому тут і з'явилася наша їжа. У нас багато людей приїжджають сюди навіть просто пообідати, тому що їжа свіжа, від своїх для своїх".

Торговці та покупці

 

Тут можна зустріти людей різних східних національностей: узбеків, арабів, турків і азербайджанців. Всіх їх об'єднує те, що вони є парафіянами мусульманської мечеті. Серед покупців зустрічаються і українці - працівники сусідніх офісів і місцеві жителі.

 

 

З усіх боків доноситься "ассаламу алейкум" [арабське привітання, що означає "Мир вам" - БЖ]. Більшість покупців вітаються з торговцями за руку, впізнають один одного і цікавляться, як йдуть справи. Люди явно знайомі не перший день. Багато приходять цілими сім'ями.

Біля одного з прилавків ми знайомимося з торговцем на ім'я Абдула. Він каже, що є "західним арабом", тому що приїхав з Алжиру:

"О, Алжир? Ахмед бен Белла, герой Радянського Союзу! ", - радісно помічає пенсіонер, який розглядав прилавок разом з нами [бен Белла - перший президент Алжиру, який отримав в 1964 році звання героя Радянського Союзу - БЖ].

 

 

Пенсіонер, до слова, постійний покупець плову на мусульманському ринку. Він працює в офісній будівлі неподалік і вже більше року приходить сюди обідати. Каже, що їжа смачна, недорога і "з душею".

Люди обідають, стоячи вздовж паркану, прямо навпроти торгового ряду. Тим часом найбільші черги - за пловом і свіжими коржами з лаваша.

Їжа і ціни

На ринку - великий вибір не тільки готової їжі, але і свіжих продуктів. В ряду є чотири точки з пловом в різних варіаціях: класичний узбецький плов з морквою і м'ясом, з овочами і вареними яйцями, з перцем чилі, салатом і з родзинками.

Торговець-узбек не хоче називати свого імені, розповідає лише, що приїхав в Україну ще молодим, одружився на киянці і залишився тут жити, а ще про те, що тут немає конкуренції:

"Ми не конкуруємо між собою, тому що у всіх різний плов за різними рецептами, і у кожного свій покупець. У нас в Узбекистані, наприклад, 20 регіонів. І в кожному регіоні плов різний, розумієте?"

 

У арабів за сусіднім прилавком - шаурма із свіжоприготовленого на шампурі телячого кебаба. За 30-40 грн ви отримуєте шаурму, підігріту на мангалі, з кебабом, свіжим салатом і соусом всередині. Один з продавців шаурми сказав нам, що приїхав сюди з Сирії.

На прилавку у алжирця Абдули - страви та солодощі з різних куточків східного світу. Тут фініки з Тунісу за 50 грн, турецька халва за 70 грн (500 г), і хумус за 35 грн (250 г). Є домашній сулугуні по 140 грн за кг і традиційні турецькі фісташкові солодощі ручної роботи - по 250 і 275 грн.

Турки продають свіже м'ясо, вирізки і котлети. Домашня курка - по 80 грн за кг, котлети з телятини - по 135 грн, а ковбаси з телятини і баранини - по 150 грн.

 

 

В самому кінці торгового ряду стоїть великий причіп, усередині якого - піч з домашньою узбецькою самсою з телятини за 30 грн. Торговець каже, що ліпив всі 80 штук своїми руками:

"Все роблю сам, а як ще? У нас тут кожен народ представляє свої традиції. Всі готують свої національні страви і роблять це по-своєму".

Текст: Денис Маракін

Фото: Валерія Ландар, Alraid

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як на Вінничині працює підприємство з виробництва органічної продукції

Директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької ОДА Володимир Мережко відвідав потужну компанію ТОВ «Фруктона-ВН» з метою ознайомлення з діяльністю підприємства.

Про це повідомляє прес-служба Вінницької ОДА.

Компанія пройшла європейську сертифікацію відповідно до стандартів органічного виробництва та переробки. Заготівля ягід та грибів відбувається в екологічно чистих районах Вінниччини, Полісся та Карпат. Також організували власну систему логістики з поля до підприємства, зокрема забезпечуємо фермерів спеціальною тарою, яка максимально зберігає цілісність ягоди. В 2017 році компанія заготовила і переробила 3500 тон продукції, з яких органічна складає понад 350 тон. Більша частина нашої продукції експортується до 12 країн Європейського Союзу. Сьогодні на підприємстві працює близько 130 осіб із середньою заробітною платою у 9000 грн.

Володимир Мережко оглянув виробничі потужності підприємства, до складу яких входить сучасний холодильний комплекс з потужними камерами, що мають можливості шокового заморожування. Завдяки цьому зберігається не лише чудовий зовнішній вигляд, але й натуральний смак, аромат та корисні властивості. Крім того, технічна база підприємства дозволяє підготувати продукцію відповідно до індивідуальних потреб кожного замовника.

"Дане підприємство становить великий інтерес тим, що тут створений цілий виробничий ланцюг «з поля до споживача», адже ТОВ «Фруктона-ВН» має власні сади та великі площі ягід. Вироблена продукція має дійсно гарну якість. Особливо здивувало те, що компанія займається випуском органічної продукції, яка користується величезним попитом у Європі. Підприємство нарощує обсяги виробництва, оперативно реагує на виклики ринку та має великий асортимент продукції. Такі підприємства потрібно всіляко підтримувати у їх діяльності", – зазначив Володимир Мережко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Семінар-дискусія "Будуємо елеватор. Як вибрати оптимальну "банку"

ProAgro зібрали в рамках семінару-дискусії професіоналів у галузі будівництва та обслуговування елеваторів. "Банків" для зберігання величезної кількості видів с/г продукції потрібні всім аграрним компаніям. Лідери галузі розбиралися в тому, як зробити елеватор максимально стійким у всіх відносинах. Микола Верницький, директор групи компаній "ПроАгро" так описує актуальність зустрічі:

Спочатку ідея полягала в тому, що для дуже багатьох агрокомпаній будівництво елеватора не є профільним заходом, але є необхідним видом їхньої щоденної діяльності - вони будують елеватори. Куди вони звертаються? Вони звертаються до різних організацій. Кожна організація їм пропонує свій варіант. Але практично ніхто не пропонує розглядати варіанти цього виробництва: що можна так, а можна ось так. Ми хотіли зібрати представників різних технічних організацій, які займаються будівництвом та виробництвом обладнання для того, щоб шляхом дискусії показати представникам агрокомпаній можливість самим вибрати: яке обладнання підійде їм найбільше, які параметри повинні бути, на що звернути увагу при будівництві, які складнощі і плюси і мінуси кожної технології. І взагалі, яким шляхом іти.

До яких висновків спікери прийшли в ході обговорення можна подивитись у матеріалах:

 

Прямий ефір заходу доступний на нашій сторінці у facebook чи за посиланням.

Нагадаємо, що завтра ProAgro організовує III Аграрну конференцію "Стратегії експорту: трейдинг і логістика", в рамках якої будуть обговорюватися перспективи вітчизняного експорту, а також шляхи розвитку логістики та інфраструктури. За новинами слідкуйте на нашому сайті.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Давосі спрогнозували швидкий ріст українського агробізнесу за рахунок інвестицій у технології

Дискусійна панель «Європейська Агро Супердержава: Україна, рухома технологіями та інноваціями» відбулася 23 січня. Agrohub, завдяки дискусії, привернув увагу світових гравців до України, розповів про можливості українського агробізнесу та представив Україну як гідного учасника в пулі світових інноваторів.

Юлія Порошенко (Україна) – засновник і керівник проекту Agrohub, співзасновник технологічного кластера Radar Tech, розповіла, що Agrohub створений для того, щоб об'єднати зусилля гравців з різних сфер для розвитку агросфери.

«Якщо ви інвестор – подивіться на українські агростартапи. Agrohub аналізує їх, знаходить найкращі рішення і допомагає вдосконалюватися. А наші партнери з агробізнесу дають їм можливість перевірити свої прототипи на реальних фермах і полях.
Якщо ви – стартап, і у вас є готове технологічне рішення для сільського господарства – Agrohub стане вашою точкою входу в український агробізнес. Ми знаємо кому потрібне ваше рішення, і знаємо, хто приймає в компаніях такі рішення», – розповіла Юлія Порошенко.

За її словами, Agrohub шукає і приваблює інвесторів в розвиток агросфери в Україні, розвиває стартапи, будує мости з іншими країнами, щоб зробити відчутний внесок в розвиток агро України.

«Спостерігаючи за Україною протягом 5 років, я побачив в фермерстві підприємництво і креативність. Але в плані впровадження цифрових технологій, Україна стоїть тільки на початку шляху. Однак на дуже хорошому початку. У мене є гарна новина для тих, хто хоче почати своє цифрове фермерське підприємство: вам не потрібно для цього багато грошей. Вам необхідна тільки ваша креативність. Все інше: комп'ютери, цифрове забезпечення, доступ на ринок – ви зможете взяти в оренду майже безкоштовно. Не дивіться на величезні цифри, вам не потрібен такий тип інвестування. Ринок величезний і потенціал теж величезний. І тут дійсно є можливість для кожного», – зазначив Тобіас Менне (Tobias Menne), (Німеччина) – Global Head Digital Farming Bayer AG.

Міхаель Хорш (Michael Horsch) (Німеччина) – співзасновник і керуючий Horsch Machines, провідного європейського виробника сільськогосподарської обробки ґрунту і посівного обладнання, під час дискусії зауважив:

«Україна має вражаючі результати у виробництві зернових культур у великих кількостях, такими результатами може похвалитися тільки Бразилія і Аргентина. Але якщо говорити про загальне виробництво, то Україна має одну з лідируючих позицій в списку світових виробників зерна.

Що дивує саме мене, це те, що інвестиції в цю сферу в Україну приходять не ззовні, не від іноземців, а від самих українців. Це вражає і трохи лякає нас, іноземних фермерів, оскільки вони можуть вивести нас, іноземців, з гри. Тому я кажу, що я краще буду працювати з ними зараз, а не перешкоджати їм робити те, що вони роблять. Я вважаю, що Україна на правильному шляху».

Юрій Косюк, ПАТ Миронівський хлібопродукт: «20 років тому, коли ми почали наш бізнес з виробництва курячого м'яса, ми були єдиними в своїй галузі. Ніхто не говорив нам: робіть так, чи робіть ось так, чому ви робите так чи інакше. І на сьогоднішній день Польща повторює модель нашого бізнесу. Повірте, сільське господарство в Польщі, зокрема курячий бізнес, через 10-15 років буде виглядати так само, як і в Україні. Вся інша частина Європи побоюється розвитку такого потенціалу в курячому бізнесі в Польщі. Успішні компанії намагаються розвивати свій бізнес. А ми намагаємося знайти щось нове. Можливо, застосування якихось розумних технологій в сільському господарстві.

Вірте в нас. У нас достатньо потенціалу і достатня кількість розумних людей, величезна база з більш ніж тисячі експериментів, щоб розробити щось нове, щось унікальне. У нас велика територія, задіяно багато людей і засобів, щоб виявити щось нове. Саме в цьому і причина нашого оптимізму. Ви знаєте, що багато розумних і потрібних людей на сьогоднішній день задіяні в тіньовому бізнесі. Виходить, чим менше розумних людей братиме участь у ньому, тим більше тямущих керівників ми отримаємо. Те ж саме стосується і грошей. Якби ці тіньові гроші вкладалися в нові бізнес ідеї, розвивався б потенціал країни».

Також Юрій Косюк зазначив величезний потенціал для інвестування:

«Україна – це одне з кращих місць для бізнесу в Європі. Я вже займався бізнесом в європейських країнах і країнах Азії. У нашій країні є багато місць, де можна робити бізнес. Тут безпечно, навколо хороші, добрі і освічені люди, які здатні бути успішними».

Алекс Ліссітса, Генеральний директор агрохолдингу ІМК, громадський діяч, президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", модератор дискусії підсумував:

«Сьогодні Україна стрімко займає позиції аграрної європейської наддержави. Ми впроваджуємо інноваційні рішення, інтегруємо нові технології у виробництво та інвестуємо в агроінновації, і можемо прогнозувати, що тільки агротех експорт України досягне більше 5 млрд.доларів США вже в найближчі 5-7 років».

Дискусійну панель відвідали понад 70 учасників.

Онлайн трансляція доступна на сторінці Agrohub, а також на офіційних ресурсах UKRAINE HOUSE Davos.

Для інформації:  

Agrohub – проект з розвитку агроінновацій. Його мета – покращити ефективність агросектору за рахунок впровадження інновацій і технологій, даючи можливість талантам реалізовувати свій потенціал.

Для цього Agrohub акумулює інформацію, будує зв'язоки і стає каталізатором відносин між агрокомпаніями і розробниками технологічних рішень, експертами, науковими установами, медіа та міжнародними співтовариствами.

Agrohub навчає управлінців агрокомпаній філософії та практиці інновацій, а також популяризує культуру інновацій в агросекторі через освітні програми та медіа. Восени 2017 року Agrohub разом з компанією «Миронівський хлібопродукт» та технологічним кластером Radar Tech запустив акселератор аграрних інновацій MHP Accelerator.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Чернігівщині дітей знайомили з усіма етапами виробництва молока

Долучатися до соціальних ініціатив, особливо, якщо вони пов’язані з турботою про молоде покоління – не лише корисно, але й напрочуд приємно.

У цьому змогли пересвідчитися всі організатори та учасники заходу, присвяченого профорієнтації дітей та підлітків з особливими потребами, що відбувся 25 січня 2018 року на Чернігівщині.

Група компаній «АгроВет Атлантик», лідер із кормовиробництва для тваринництва, разом зі своїми партнерами  – Чернігівською індустріальною молочною компанією організували для учнів Чернігівського навчально-реабілітаційного центру №2 екскурсію на молочну ферму в с. Великий Зліїв Ріпкинського району Чернігівської області, де дітей познайомили з усіма процесами виробництва молока.

Дітки на власні очі змогли побачити всі етапи розвитку великої рогатої худоби: від новонароджених телят до дійних корів, а також спостерігати за процесами годівлі та доїння; дізналися чимало цікавих фактів про тонкощі вирощування та годівлі корів.

Дана екскурсія була вкрай важливою не лише для розвитку та соціалізації дітей з особливими потребами, але й стала профорієнтаційно. Усім відомо, що дітям з особливостями розвитку, залишаючи навчальний заклад, буває дуже непросто влаштуватися в житті. Тому даний захід стане поштовхом для обрання багатьма дітьми майбутньої професії.

«Ми вдячні організаторам за те, що вони створили для наших вихованців це маленьке свято. В очах дітей світилося таке щастя, і цей день вони пам’ятатимуть іще довго! Але дуже важливо й те, що даний захід став корисним з погляду профорієнтування. Можливо, для багатьох з дітей робота на фермі стане їх майбутньою професією. Адже сьогодні працевлаштування наших випускників є великою проблемою. Не всі розуміють потреби наших дітей. Але насправді в наших вихованців дуже добре виходить усе, що стосується роботи з рослинами чи тваринами. В нас навіть з’явилася думка зробити на базі нашого навчального закладу міні-ферму, де б дітки змогли власноруч доглядати за тваринами. Такі діти легко знаходять з ними спільну мову», - зазначає Регіна Гусак, директор Чернігівського навчально-реабілітаційного центру №2.


«Нам було напрочуд приємно долучитися до даної ініціативи. Завдяки подібним заходам ми сподіваємося, що в ці діти зможуть знайти своє місце в суспільстві. Вони займатимуться потрібною, і головне, улюбленою для них справою.
Ми маємо намір і надалі продовжувати організовувати подібні ініціативи. Вже навесні плануємо екскурсії для дітей не лише на тваринницькі комплекси наших партнерів, але й садівничі, аби дітки змогли долучитися до процесу вирощування овочів та фруктів. Адже це ті професії, де особливі діти можуть реалізуватися вповні, і працювати так само ефективно, як і звичайні, що не мають особливостей розвитку.

Але важливо те, що сьогодні було зроблено перший крок для майбутньої допомоги випускникам даного закладу у працевлаштуванні. Серед наших партнерів дуже багато господарств, які потребують робочих рук на вакансії, які не вимагають спеціальної освіти. Ці господарства готові надати працівникам і житло, забезпечити іншими соціальними гарантіями. Отож, можна бути впевненими, що в цих дітей буде майбутнє і можливість для повноцінного життя в суспільстві», - підкреслив Денис Захваткін, комерційний директор напрямку ВРХ ГК «АгроВет Атлантик».

А завершився цей чудовий день смачним частуванням, яке організували ГК «АгроВет Атлантик» разом з ЧІМК для дітей. Крім того, кожен учасник екскурсії отримав від ГК «АгроВет Атлантик» пам’ятний подарунок.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як на Одещині шампіньйони на фермі вирощують

Одеські підприємці Марина Джунусаліева та Ігор Музика вже давно не ходять по гриби в ліс. Вони ростуть у них на роботі – в цехах сімейної компанії «Гелека-М».

З п’ятиярусних грибниць подружжя щодня збирають близько 3 т готових до продажу грибів. В місяць «Гелека-М» вирощує приблизно 100 тонн грибів, бувши найбільшим їх виробником в регіоні, пише Національний промисловий портал.

Вирощувати гриби одеситів навчили в Польщі, куди вони в 2001 році приїхали в гості до родичів. Кількох годин екскурсії по фермі печериць місцевого грибника Войтека Песткі їм вистачило, щоб перейнятися цією справою назавжди. Повернувшись до Одеси, Марина та Ігор провели невелике дослідження ринку, і виявилося, що в рідному місті є тільки одна торгова точка з печерицями.

Переймати досвід подружжя поїхало до вже знайомого Пестке і до грибників Голландії, де вирощування грибів є високоприбутковим бізнесом. Після стажування молоді підприємці закупили обладнання: шість 20-тонних камер для вирощування грибів – і в 2001 році заснували свою компанію «Гелека-М».

Перші інвестиції склали $350 000. Вкладені кошти подружжя повернули за перші три роки роботи.

Сьогодні на підприємстві шість камер по 200 кв. м, шість по 300 кв. м і 12 по 400 кв. м. У кожній камері два стелажі, що складаються з п’яти полиць. Всього площа грибниць становить 8100 кв. м. Компанія вирощує 3 тонн грибів щодня і до 100 тонн – щомісяця.

З новими технологіями в компанії планують наростити виробництво до 135 тонн в місяць.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview