"Астарта" планує збільшити земельний банк на 60%

Про це повідомив операційний директор холдингу Желько Ерцег, пише biz.nv.ua
 

"За нашою стратегії, до 2020 року ми повинні вийти на 400 тис. га, це одне з основних напрямків інвестування", - сказав він.

Коментуючи дозвіл АМКУ на придбання 3 компаній в Полтавській і Житомирській областях, він зазначив, що це невеликі господарства, які знаходяться поруч з активами холдингу, і після цієї угоди земельний банк збільшився десь на 10 тис. га.

Крім того, операційний директор заявив, що в разі відкриття ринку землі значно зросте інвестиційна привабливість країни.

"Це, можливо, занадто оптимістично, але якщо це піде масштабно, якщо це не буде довгий процес з масою адміністративних обмежень, якщо буде можливо інвесторам купувати землю, я вважаю, це буде найбільший інвестиційний бум за всю її (країни) історію", - додав Ерцег.

Він також нагадав, що компанія продовжує реалізацію своєї елеваторної програми, і зараз активно будуються два елеватори по 100 тис. т, а будівництво третього планується почати до кінця цього року в Полтавській області.

Нагадаємо, Антимонопольний комітет надав дозвіл холдингу Астарта на придбання часток у розмірі понад 50% в статутному капіталі 3 підприємств.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 ключових покупців української агропродукції

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, передає прес-служба відомства.

«За зазначений період Україна в основному експортувала наступні групи товарів: олія соняшникова, сафлорова або бавовняна з часткою 26,25% від загального агроекспорту, кукурудза – 20,34%, пшениця і суміш пшениці – 12,87%, м’ясо птиці – 2,29% та інші», - відмітила Ольга Трофімцева.

За її словами, у ТОП-5 ключових покупців української агропродукції за цей період увійшли Індія, куди було експортовано товарів на суму $1,3 млрд, Єгипет – $986,1 млн, Нідерланди – $762,8 млн, Іспанія – $ 731,6 млн, Китай – $ 631,8 млн.

«Країни ЄС займають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного експорту. При цьому, наш експорт до європейського ринку збільшився на 37,3%, або на $988 млн за звітній період, та становив $3,6 млрд», - зауважила Ольга Трофімцева.

Вона додала, що в загальній структурі зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції частка Європейського Союзу складає 35,2%.

«Цікаво відмітити збільшення експорту до країн ЄС таких перероблених продуктів як рослинна олія, експорт якої збільшився на 19,7% та сягнув $1,01 млрд. Ми також спостерігаємо зростання щодо м’яса птиці та субпродуктів – $80,3 млн зі збільшенням на 80,7%, вартість експорту маргаринової продукції збільшилась у 8,4 разів до $21,8 млн», - відзначила Ольга Трофімцева та додала, що також значним попитом на європейському ринку користуються такі українські продукти, як вироби із зерна та хлібних злаків – $62,1 млн, продукти переробки овочів, плодів – $26,6 млн, соки – $24,4 млн та інші.

«Загалом, ці актуальні дані статистики дають нам можливість прогнозувати збільшення річної вартості українського експорту аграрної та харчової продукції на 15-20%», - резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Довідка:
Експорт української аграрної та харчової продукції становив $11,475 млрд. Ключові товари: олія соняшникова, сафлорова або бавовняна – $3,01 млрд, кукурудза – $2,3 млрд, пшениця і суміш пшениці та жита – $1,5 млрд, соя – $622,7 млн, ячмінь – $432,6 млн, м'ясо та субпродукти домашньої птиці – $262,8 млн, цукор – $209,3 млн, олія соєва – $92,01 млн, хлібобулочні, кондитерські вироби – $86,8 млн, овочі бобові сушені – $82,3 млн та інші. Імпорт становив – $2,8 млрд, з ключовими товарами: насіння соняшника – понад $187 млн, риба морожена – $169,9 млн, тютюнова сировина, тютюнові відходи – $ 162,9 млн, олія пальмова – $98,2 млн та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Забій худоби вдома пропонують заборонити

Про це повідомив представник Управління Держпродспоживслужби в Черкаському районі Павло Семушин, інформує Діловий Регіон.

Раніше ця норма відтерміновувалася до 2025 року, але через поширення спалахів африканської чуми прем’єр-міністр Володимир Гройсман запропонував вивчити питання можливості заборони подвірного забою тварин, що утримують в особистих селянських господарствах населення для подальшої реалізації.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший в світі виробник соняшникової олії хоче побудувати завод у Західній Україні

Агрохолдинг "Кернел", один з найбільших в Україні, вивчає можливість будівництва заводу з переробки соняшнику в 2018-2019 роках у Західній Україні. Про це повідомляє Delo.UA.

"На заході ми вивчаємо можливості з будівництва потужностей з переробки соняшнику. Ми давно працюємо на заході, де розвиваємо інші напрями, елеваторний бізнес. Це план на 2018-2019 роки. Зараз розглядаємо Хмельницьку та Тернопільську області. Проекту ще немає", — повідомив директор департаменту виробництва, досліджень і розвитку агробізнесу "Кернел" Віталій Ставнічук в кулуарах Київського міжнародного економічного форуму.

Агрохолдинг "Кернел" в червні 2017 року придбав агрокомпанію "Агро Інвест Україна" з зембанком у 27,5 тис. га і потужностями зі зберігання 170 тис. тонн зерна.

У травні АМКУ надав дозвіл компанії Jerste B. V. (Нідерланди), яка належить Kernel Holding, на придбання частки більше 50% компанії Ukrainian Agrarian Investments S. A. ("Українські аграрні інвестиції").

"Кернел" — найбільший у світі виробник і експортер соняшникової олії, провідний виробник і постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Курятина в Україні вже коштує дорожче, ніж у Польщі та Естонії

Про це в інтерв'ю ГолосUA повідомив член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

«Ціна на курятину в Україні вже є європейською. Сьогодні вона коштує дорожче, ніж у Польщі та Естонії. У середньому ціна на філе в українському супермаркеті дорівнює 103,1 гривні за кілограм. У той же час в Естонії його можна купити за 94,6 гривні, а в Польщі – 96,5 гривні. Як наслідок, цына на м'ясо курки буде залежати від курсу долара. Якщо він буде стабільним, то курятина більше рости в ціні не повинна. Якщо вартість на курятину почне рости вгору, то до нас поїде м'ясо цієї птиці з Європи»,- сказав О. Пендзин.

Експерт зазначив, що з яйцями відбуваються постійні гойдалки. То вони дорожчають, то дешевшають. Це безпосередньо залежить від нашої експортної політики. Як тільки за територією України зростає ринок збуту, яйця і куряче м'ясо масово експортують, і як наслідок, зменшення пропозицій на вітчизняному ринку веде до зростання ціни. Як тільки там ринки закриваються, в Україні відразу різко збільшується кількість пропозицій, а ціна на яйця та курятину падає.

«Ці гойдалки говорять про велику монополізацію ринку. АМКУ нічого не робить, бо він займається тільки системою «Проззоро» і більше його нічого не цікавить», - резюмував О. Пендзин.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сільське господарство дедалі більше скидається на захопливу комп’ютерну гру

Сьогодні у світі вже активно обговорюють перспективи так званого агробізнесу 4.0., пише газета "Експрес".

"Є поняття “четверта промислова революція” (за аналогією до першої промислової революції), - розповідає Олексій Жмеренецький, аналітик, ініціатор проекту "Хартія Майбутнього". -- Тобто сьогодні ми живемо в період індустрії 4.0 - це не просто ІТ, а симбіоз цифрових технологій, робототехніки та біологічних процесів в усіх галузях".

"Є два основні тренди в сільському господарстві, які реалізовано в Україні приблизно на 10% агропідприємств, - каже Тарас Висоцький, генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу". - Перший - максимальна заміна всіх процесів на алгоритми, автоматику. За людиною залишиться прийняття стратегічних рішень. Ось якщо раніше все трималося на агрономі, який повинен був оглянути поле, рослини і прийняти певне рішення, то тепер це за нього робить дрон, який облітає поля. Тобто другий тренд - робота з великими базами даних. Йдеться про сигнали від різноманітних датчиків та систем. Наприклад, про хімічний склад грунту в різних частинах поля, силу вітру, інтенсивність сонця, вологість грунту і повітря. Також у базу вносять перелік усіх операцій, зроблених на кожній ділянці полів, статистику щодо паразитів і хвороб рослин, відеозйомку з дронів. Усі ці дані збирають в реальному режимі часу, накопичують і обробляють з використанням спеціальних алгоритмів. У результаті фермер дістає конкретні рекомендації щодо застосування техніки, добрив, пестицидів, якості роботи персоналу, плану робіт, оцінки врожаю, оптимальних цін для укладення контрактів тощо.

"Цифровий агробізнес - це компактні автономні фабрики з вироблення їжі та її складових. Такі ферми сьогодні вже тестують для застосування під час колонізації Марса і Місяця та для посушливих регіонів Африки. А ви зможете встановити в себе на подвір’ї герметичний куб, який живиться від сонячних батарей і де штучно відтворено вся екосистему. Ви заливаєте туди воду, додаєте мінерали, а дістаєте - харчі. З другого боку, сьогодні розвивається безпосередній синтез поживних речовин із сотень елементів. Наприклад, порошок Soilent нині дуже популярний у славнозвісній Кремнієвій долині. Ви розводите його водою, п’єте декілька разів на день - і взагалі не потребуєте будь-якої звичайної їжі!", - зазначає Олексій Жмеренецький

"Щодо тваринництва, то тут велика імовірність переходу людства на споживання штучного протеїну. Відтак потреба у тваринницьких комплексах може взагалі відпасти. Якщо ж говорити про садівництво, то тут виникнуть багатоповерхові закриті екосистеми-комплекси біля великих міст-агломератів, щоб витрачати мінімум ресурсів і зусиль на доставляння. Тобто рослини вирощуватимуть без землі, скажімо, на крапельному зрошуванні (цю технологію вже застосовують), за допомогою тампонів тощо", - додає Тарас Висоцький

За словами експертів, світовим лідером інновацій в агросфері є Нідерланди, де врожайність у 7 разів вища, ніж в Україні, а у деяких провінціях автономні теплиці займають 80% усіх сільськогосподарських земель. Також це Ізраїль та Японія.

У Японії можна побачити мегаферму, яка має 25 тисяч кв. м. Але для її роботи потрібно на 40% менше енергії, ніж на звичайній, а також у рази менше добрив і води.

У Голландії будують вертикальну ферму заввишки як дев'ятиповерховий будинок, яка вироблятиме продукцію цілодобово, а врожай мегаферм збиратиметься та перероблятиметься автоматично - або як поживні речовини, або як готова їжа.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview