186395

"Астарта" побудує в Полтавській області чотири елеватори

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-службу компанії.

Відзначається, що будівництво зерносховищ планується здійснити в 2018-2019 роках.

Нагадаємо, що агрохолдинг "Астарта" за підсумками 2017 року одержав 61,84 млн євро чистого прибутку, що на 25,2% менше, ніж за 2016 рік.

"Астарта" - вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, здійснює діяльність в Полтавській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській, Чернігівській, Черкаській і Харківській областях. До складу холдингу входять вісім цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком близько 250 тис. га і молочні ферми. У 2014 році холдинг ввів в експлуатацію завод з переробки сої в Полтавській області (ТОВ "Глобинський переробний завод").

 

Ваш вибір 'Подобається'.


На Волині будують унікальну ферму для корів

Про це повідомив заступник директора з тваринництва ПОСП ім. Франка Дмитро Самсоненко, – інформує прес-служба департаменту АПР Волинської ОДА, пише konkurent.in.ua.

Усі тварини на фермі утримуватимуться безприв'язно, у вільнопровітрювальних приміщеннях.

Одне із найбільш гострих питань в аграрній галузі сьогодні – прийняття нових стандартів щодо якості молока.

Директор департаменту агропромислового розвитку Юрій Горбенко наголосив, що в державному та обласному бюджеті передбачені кошти на реалізацію програм підтримки тваринницької галузі та стимулювання підвищення якості молока в господарствах.

Перспектива розвитку агровиробництва – за фермерськими господарствами та великотоварним виробництвом, які здатні виготовляти продукцію високої якості. Господарствам необхідно ідентифікувати усе поголів'я ВРХ, оскільки дотації будуть надаватися лише на ідентифікованих тварин. Представник чеського дослідного господарства ТОВ "Шауманн Агрі" Ян Роусек зазначив, що з впровадження дотацій та ідентифікації сільськогосподарських тварин розпочалося реформування галузі тваринництва в Польщі та Чехії.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В українських магазинах з'явиться ковбаса «для пенсіонерів»

Це пов'язано з тим, що виробники ковбас і так вже додають у продукт рослинні інгредієнти, а продають як товар з м'яса.

Про це повідомила провідний інженер ДП «УкрНДНЦ» Валентина Андрощук, пише ГолосUA.

«В Україні є держстандарт, що регулює склад ковбас. В документі говориться, що він включає м'ясо. Але як мені розповіли виробники, ковбасу можна виробляти взагалі без м'яса. Але тоді я не розумію, чому продукт називається «ковбаса», адже стандарт по ковбасі включає м'ясо?», - висловилася вона.

Валентиа Андрощук додала, що в ДП «УкрНДНЦ» почали готувати проект технічних умов для ковбаси, куди включають рослинні компоненти.

«Вже є проект техумов на м'ясо-рослинного продукту. Він поки не прийнятий. Але це потрібно, тому що тоді офіційно це буде коштувати дешевше. Нехай буде м'ясо-рослинний продукт на прилавках, як і ковбаса, але нехай він буде зроблений за стандартом. Може, це підійде для пенсіонерів, у яких пенсія до 1000 грн, і вони не можуть купити ковбасу», - сказала вона.

Ваш вибір 'Подобається'.


Равликовий бізнес окупиться за 2 роки

Про це пише kurkul.com.

За словами Романа Репка, тим, хто має кілька соток землі починати набагато простіше будуть менші витрати на старті. Чоловіки починали равликовий бізнес у гаражі в центрі Тернополя.

«Потім біля приватного будинку поставили три маленькі теплиці, в яких вирощували молюсків. За два роки розкрутилися, заснували товариство «Elite Snaile» — «Елітні равлики» й уже маємо теплиці на 400 кв м у селі Новики Збаразького району. А починали з 25 кг молюсків. Як розводити равликів на фермі закритого типу, у нас мало хто знає. Насправді, це досить простий бізнес, якщо добре вивчити всі його нюанси», — пригадує Роман Репко.

Підприємці розробили інтенсивний метод вирощування равликів. Синтезували досвід із різних країн, і на фермі тернополян равлики тепер розмножуються двічі на рік. За підрахунками Романа Репка, за два роки витрати на облаштування теплиці, інкубатора, за умови власної землі, окупляться повністю.

«Кілограм маточного стада для розмноження вартує  €10-12 в Україні та €17 в Польщі. На початок треба купити 20-40 кг розплідника. Це дозволить поспостерігати за равликами, погодувати, вивчити їх і зрозуміти, чи вистачить сил і часу на такий бізнес, на наших курсах усе детально пояснюємо, допомагаємо зробити підрахунки, розпочати справу», — пояснює Роман Репко.

За словами підприємця, в країнах Європи зараз існує великий попит на равликів, а от сировини бракує. Кілограм живого приспаного равлика коштує до чотирьох доларів.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В ситуації з міндобривами потрібно знайти баланс - Володимир Гройсман

Водночас, потрібно забезпечити аграріїв необхідною кількістю добрив для проведення посівної компанії. Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді України заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, пише landlord.ua.

«Я вважаю, що потрібно вирішити дві проблеми одночасно і знайти баланс. Перше: відновити роботу усіх хімічних підприємств, які виробляють міндобрива у країні. Друге: забезпечити наших аграріїв необхідними мінеральними добривами для посівної кампанії», — наголосив Прем’єр-міністр.

Та додав, що сьогодні важливо забезпечити відсутність безпідставного підняття цін на аграрну продукцію у сезон посівної.

«Це не потребує рішення уряду, це потребує розгляду спеціальної комісії, яка розгляне антидемпінгові позиції по мінеральних добривах. Її засідання 26 березня», — повідомив Гройсман.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Скотоферма: чому українці їдять курятину замість свинини

Всі, хто пов’язаний зі свинарською галуззю, напевно чули про циклічність в цьому бізнесі, точніше, навіть, відчували. Ця циклічність відображається в коливанні з 3-4-річною періодичністю і обсягів виробництва, і цін, і інвестиційної активності, оскільки ці речі взаємопов’язані. Зв’язок тут дуже простий: зростаючі ціни на м’ясо і прибутковість виробництва спонукають до збільшення поголів’я, через деякий час виробництво зростає і ціни починають падати, потім поголів’я починає скорочуватись і далі – по колу. Насправді, мало б бути навпаки, тобто розширення виробничих потужностей мало б починатись ще за низьких цін напередодні їх очікуваного росту, щоб максимально охопити період наступного подорожчання. Але на практиці виходить так як виходить. До речі, в розвинутих країнах, яким не треба було заново вчитись працювати в ринкових умовах, як нам, таких циклів немає. Це все добре видно з наведених графіків.

Як видно, останній пік поголів’я в нашій країні прийшовся на 2014 рік. Згідно з законом циклічності вже мало б бути помітним нове зростання, але на початок 2018 року ми спостерігали тільки прискорення спаду. Що ж сталося з нашим циклом? Його більше немає? Ні, він ще є! Хоча і дуже слабкий і помітний тільки в категорії промислового свинарства.

Так, починаючи з вересня минулого року офіційна статистика щомісяця фіксує скорочення відставання кількості свиней в сільськогосподарських підприємствах від відповідних показників попереднього року. Якщо в вересні 2017 р. у порівнянні з вереснем 2016 р. промислове поголів’я було на 10,4% нижче, то в березні 2018 р. у порівнянні з березнем 2017 р. відставання скоротилося до 5,4%.

Паралельно з цим приблизно в той же час зареєстровано збільшення імпорту племінних і якісних товарних свиней з Європи (переважно з Данії). Тільки за останній квартал минулого року було завезено понад 5 тис. голів, тоді як за три попередніх квартали – менше 3 тис. За два місяці цього року імпорт вже майже сягнув 2 тис. голів і, імовірно, буде зростати далі.

Отже, позитивні тенденції, незважаючи на ускладнену АЧС ситуацію, все ж таки є, проте цього недостатньо, щоб змінити баланс попиту і пропозиції на ринку і змусити ціни на м’ясо і сало рухатись вниз.

По-перше, попри цей підйом в професійному свинарстві, в категорії господарств населення спад продовжується. Причому протягом останніх п’яти місяців відставання поголів’я від попереднього року там тільки збільшувалося. Станом на початок березня воно складало вже понад 10% або більше 300 тис. голів. Це дуже суттєво, адже в домогосподарствах утримується ще 45% всього поголів’я свиней в Україні.

По-друге, той підйом в професійному секторі, який ми згадували, ще дуже слабкий. Відставання в поголів’ї складає ще близько 200 тис. голів і повністю ліквідувати його буде дуже складно. Особливо враховуючи той факт, що наявність свиноматок в сільськогосподарських підприємствах залишається набагато нижчою (на 11%) ніж торік. Крім того, інвестиційну привабливість в секторі все ще важко назвати високою через ту саму АЧС. Отже якщо під кінець цього року і вдасться наздогнати минулорічний показник кількості свиней в сільгосппідприємствах, то середньорічне поголів’я очевидно буде залишатися нижчим ніж торік. Забій буде нижчим ніж торік.

Таким чином, ми не бачимо можливостей для збільшення або принаймні повторення минулорічних обсягів виробництва свинини в Україні в цьому році. За нашими розрахунками воно, навпаки, впаде, причому доволі суттєво – на 6%. А це означає знову високі ціни, імпорт і продовження зміни структури споживання м’яса на користь курятини.

А зростання вже будемо чекати в 2019 році. І це поки що не прогноз, а лише сподівання.

Ваш вибір 'Подобається'.