Автоматизація виробництва та відхід від ручної праці - основні тренди вітчизняного АПК

Про це заявила Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, під час круглого столу «Чи здатний вітчизняний АПК дати поштовх українській економіці?», який відбувся 2 листопада у Києві.

«Сьогодні є глобальна проблема з кадрами. Багато фермерів на Західній Україні бідкаються, що працівники їдуть у Польщу на заробітки. При цьому польські фермери теж скаржаться на брак робочої сили, так як поляки їдуть на заробітки в Європу. Світ стає глобальним селом. Тому нам потрібно вже зараз реагувати на ці виклики», - заявила Ольга Трофімцева.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Зміна клімату: які наслідки для світового сільського господарства?

Про це заявив доктор Ебергард Фауст, керівник відділу досліджень "Кліматичні ризики та природні небезпеки» з Munch Re у Варшаві під час  34-го конгресу AIAG - Міжнародної організації, що об'єднала страховиків cільгоспризиків з усього світу, пише Аgronews.ua

Спираючись на дані  дослідження, що було проведено з 1956 по 2005 рр,  зміна клімату у світі має певні як позитивні, так і негативні наслідки. З позитивних: вона сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур. З негативних:  часом створюються більш підходящі умови для шкідників та грибкових атак. Потенційно зміни клімату призводять до  пізніх заморозків  у районах, прилеглих до тропічних, що впливають на виноградарство та плодові культури (яблука та ін.)

Наприклад, в Європі у 2017 році внаслідок зміни клімату аграрії зазнали таких збитків лише тільки щодо плодоовочевих культур ≥ 2 млрд. дол США. Страхові збитки склали  ≥ 0,6 млрд. дол. США, але це ще не остаточні цифри, як зазначив доктор Ебергард Фауст. Відбулося зменшення врожаю в Німеччині: - 50% для яблук та груш, - 40% по вишні, для слив і чорносливу  – це  60% . Очікувані втрати для плодівництва близько 200 млн. євро. Додаткові серйозні втрати очікуються щодо виноградарства.

До речі, наслідки глобальної зміни клімату стають все більш відчутними в Україні. За останні 20 років середньорічна температура зросла на 0,8⁰С, а середня температура січня та лютого - на 1-2⁰С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ - весняних паводків, початку цвітіння та випадіння снігу.

Як зазначив експерт з агрострахування, гендиректор компанії "Агрориск" Володимир Юдін, клімат України надзвичайно чутливий до зміни глобального клімату, і підвищення температури повітря на нашій території відбувається швидко. Глобальні зміни клімату зможуть сприяти новим можливостям аграрного сектора, проте це можливо лише в разі абсолютної адаптації сільськогоспвиробництва до нових кліматичних умов, що синхронізуються  з темпами їхньої зміни.

Саме тому у цьому процесі синергія адаптаційних факторів має неабияке значення.

Завдяки біокліматичному потенціалу, який зростатиме, економічно вигідним для аграріїв буде заміна сучасних сортів зернових більш пізніми, фотосинтезуюча система яких працює довше, і продуктивність агроекосистем підвищиться.

Доктор Ебергард Фауст підсумував, що зі зміною клімату збільшуються не лише ризики для аграріїв, але й певні переваги, такі як подовження вегетаційного періоду. Треба більше враховувати різні природні зони, щоб вчасно реагувати на сільгоспризики.

Вчені  давно визначили, що середня температура повітря біля поверхні землі підвищується усюди в світі. Внаслідок чого в атмосфері відбувається перебудова глобальних процесів перенесення тепла і вологи на всіх континентах, що супроводжується різким почастішанням природних катаклізмів: посух і повеней, тайфунів і смерчів, градів, зсувів тощо. Підвищення температури та посухи обмежать продуктивність сільського господарства. Наприклад, такий аспект, що пов’язаний із потеплінням, можливе збільшення у удвічі чисельності основних комах-шкідників, для яких потепління клімату є благодатним для розмноження. Зона екологічного оптимуму різних видів шкідників поширюється на території, де раніше температурні умови для них були несприятливими. Якщо кліматичні зони змістяться, шкідники почнуть заселяти нові території, де рослини не пристосовані і значно вразливіші для такої загрози. Тож, при страхуванні сільськогосподарських ризиків також відбудуться зміни. Аграрії дуже часто покладаються на прогноз погоди  і переводять у дані показники зі своїх полів, які можуть допомогти їм прогнозувати моделі та планувати господарство більш ефективно. Але саме зміна клімату підштовхує їх ще більше замислитися над необхідністю «подушки безпеки», а саме, агрострахування. Не оминають ризики, пов’язані зі зміною клімату, й Україну.  «Один з таких «сюрпризів» погоди обрушився на аграріїв центрального регіону країни на початку вересня 2017 року. Град, розміром зі сливу, що тривав близько 20 хвилин, завдав чимало збитків аграріям Вінниці. Даний катаклізм стався у вересні місяці, чого раніше практично ніколи не спостерігалося. Тобто, можна говорити про те, що кліматичні зміни в світі  вже дісталися до України, а значить наші аграрії просто зобов'язані враховувати ці ризики при плануванні розвитку свого бізнесу», - зазначає експерт в області агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Українське зерно може втратити ринок Індонезії

Про це на конференції «Експорт зерна з України» у Києві 2 листопада повідомив заступник начальника Управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби України Вадим Чайковський, пише "АПК-Інформ".

Зокрема, з початку 2017 року 2 нотифікації надійшло від Індонезії, 3 – від Білорусі та 86 – від Індії.

«У поточному сезоні нотифікації від Індонезії надійшли із-за неефективності фумігації. Є ризик втрати даного ринку для українського зерна. Не виключено, що через такі дії доведеться звертатися до ради національної безпеки і ініціювати регуляцію сегмента», – пояснив В. Чайковський.

За його словами, в листопаді п. р. планується підписання вимог фітосанітарії з Індонезією.

25% зернових в Україні перевозяться автотранспортом

Про це розповів президент Української зернової асоціації Микола Горбачов, пише AgroPolit.com.

За словами Горбачова, якщо брати європейську модель, то там абсолютна інакша ситуація. В Європі лише 10% зернових вантажів перевозиться залізничним транспортом. Все інше — авто- та річковим транспортом.

В Україні річкова система недорозвинена. По автомобільних дорогах існують суттєві обмеження. Ці обмеження були введенні нещодавно, тому бізнес ще не встиг адаптуватися до закупівлі нового автотранспорту.

"Закон, який обмежує рух автотранспорту понад 40 т — збитковий і недоопрацьований. Дороги руйнують не автівки, а колеса, які знаходяться на полотні. Тому обмежувати потрібно навантаження на вісь, а не вагу транспорту", — вважає президент УЗА.

І додає, що найефективніший спосіб — річкові перевезення, але сьогодні в Україні потрібно прикласти немало зусиль для розвитку цього напрямку.

"Я маю надію, що в Україні почнуть розвиватися річкові перевезення. Річки знімають навантаження з залізниці та автомобільних доріг. В Європі 50% транспортування зерна відбувається саме по річках. Але це довгострокова надія, адже для розвитку річок потрібно побудувати буксирів, барж, річкових елеваторів. Це дуже інвестиційно важко для українських компаній. Навіть для міжнародних це складно і потребує певного часу", — зазначає експерт.

І додає, що найшвидший спосіб доставки — автотранспорт.

"Та водночас потрібно економічне обґрунтування його використання, оскільки він конкурує із залізницею та річками. Коли ціна доставки автотранспортом стає в 2—3 рази більшою за залізничну, то виробники чи трейдери краще почекають декілька тижнів, ніж будуть переплачувати", — підсумував Микола Горбачов.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

212 фермерських господарств отримають 65 млн гривень

Всього на одержання такої підтримки претендувало 308 фермерських господарств.

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

«За держпрограмою надання кредитів фермерським господарствам у цьому році  вдалося задовольнити 70% заявок. Зазначу, з Луганської та Донецької області задовольнили 100% заявок. Перевага надавалась тим господарствам, які мають в обробітку до 500 га землі,  є членами кооперативів або займаються розведенням ВРХ,  ягідництвом, виноградарством чи органічним виробництвом, а також чия діяльність показує динаміку розвитку. Важливим є те, що вперше фінансову підтримку отримає  сімейне фермерське господарство», - повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час виступу на міжнародній виставці ефективних рішень для агробізнесу «АгроКомплекс 2017».

Загальна сума асигнувань, визначених програмою на 2017 рік, складає 65 млн гривень, що у 4 рази більше ніж минулого року (2016 – 15,7 млн).

До складу конкурсної комісії, яка проводила конкурсний відбір та займається формуванням реєстру фермерських господарств для одержання фінансової підтримки, увійшли: представники громадських організацій, профільних асоціацій, дорадчих служб, представники Мінагрополітики, Укрдержфонду. Усі засідання комісії транслювалися у режимі  онлайн.

Після погодження Мінагрополітики реєстру фермерських господарств, що отримали право на одержання фінансової підтримки, міністерство спрямує розподілений обсяг коштів до Укрдержфонду, який укладатиме з ФГ-переможцями конкурсу договори про надання кредитів та перерахує їм бюджетні кошти.

Довідка:

Законом України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” за  бюджетною програмою “Надання кредитів фермерським господарствам” передбачено бюджетні асигнування в обсязі 65 млн грн, з яких: 25 млн грн – за рахунок загального фонду, 40 млн грн за рахунок спеціального фонду.

Відповідно до Порядку  використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам,  затвердженого постановою Уряду № 1102 від 25 серпня 2004 року, фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається  фермерським господарствам у розмірі, що не перевищує 500 тис. гривень, за умови  забезпеченням виконання зобов’язання щодо повернення бюджетних коштів та створення нових робочих місць у селі.

Ваш вибір 'Подобається'.

ТОП-7 найпопулярніших сортів яблук в Європі

Майже той самий сортовий склад в США, з включенням ще Фуджі, Гренні Сміт. Азійські країни більш полюбляють червоне яблуко. Про це розказав Дмитро Крошка, голова асоціації «Укрсадпром», пише propozitsiya.com.

80% у товарній структурі виробництва країн Південної півкулі займають такі сорти: Гала, Ред Делішес, Фуджі, Гренні Сміт, Кріпс Пінк.

Найбільшим виробник яблук в Європі є Польща. «З 2010 року коли почала діяти дотаційна програма, збільшився врожай, Польща посунула Італію, Францію, Бельгію – історичних гравців на ринку фруктів, бо стала вирощувати дешеві яблуки», - додав Д. Крошка. У Південній півкулі лідує Чилі.

На думку Д. Крошки українські садівники вирощують надто багато сортів, що не дозволяє формувати великі експортні партії. «В деяких господарствах доходить до декількох десятків сортів», - додав спікер.

В останні роки стрімко зростає виробництво яблук в КНР. Там зосереджена половина світового урожаю яблук і 2/3 світового урожаю груш. Будучи найбільшим виробником Китай є і найбільшим споживачем цих фруктів. Друге місце займає Індія. Там діє заборона на імпорт до нового року.

«Українські виробники майже нічого не роблять, щоб реалізовувати яблука не з поля, а зберігати, щоб отримати потім більший прибуток. Ринок вимагає товарної якості, для цього потрібні кроки пов’язані з логістикою, крім того правильно виростити», - розказав Д. Крошка.

Більше 100 країн імпортує українські яблука. А взагалі в світі лише 24 країни завозять більше 100 тис т цих фруктів. Для закордонних поставок дуже важлива тара. Якщо вітчизняний споживач готовий купувати яблука примяті чи з іншими дефектами, то закордонний більш вимогливий.

Нинішній рік вцілому не урожайний. По ЄС зменшилась урожайність на 20%. Найбільше постраждала Бельгія, Польща втратили близько 30% урожайності.

По Україні державна статистика показує приріст урожаю на 1%. Проте Крошка досить скептично оцінює ці данні. «За нашою інформацію зменшення урожаю складе близько 40%. Великої шкоди було задано якості продукції – багато сітки на Голдені, багато деформації», - додав голова асоціації «Укрсадпром».

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.