Автоматизація виробництва та відхід від ручної праці - основні тренди вітчизняного АПК

Про це заявила Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, під час круглого столу «Чи здатний вітчизняний АПК дати поштовх українській економіці?», який відбувся 2 листопада у Києві.

«Сьогодні є глобальна проблема з кадрами. Багато фермерів на Західній Україні бідкаються, що працівники їдуть у Польщу на заробітки. При цьому польські фермери теж скаржаться на брак робочої сили, так як поляки їдуть на заробітки в Європу. Світ стає глобальним селом. Тому нам потрібно вже зараз реагувати на ці виклики», - заявила Ольга Трофімцева.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зміна клімату: які наслідки для світового сільського господарства?

Про це заявив доктор Ебергард Фауст, керівник відділу досліджень "Кліматичні ризики та природні небезпеки» з Munch Re у Варшаві під час  34-го конгресу AIAG - Міжнародної організації, що об'єднала страховиків cільгоспризиків з усього світу, пише Аgronews.ua

Спираючись на дані  дослідження, що було проведено з 1956 по 2005 рр,  зміна клімату у світі має певні як позитивні, так і негативні наслідки. З позитивних: вона сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур. З негативних:  часом створюються більш підходящі умови для шкідників та грибкових атак. Потенційно зміни клімату призводять до  пізніх заморозків  у районах, прилеглих до тропічних, що впливають на виноградарство та плодові культури (яблука та ін.)

Наприклад, в Європі у 2017 році внаслідок зміни клімату аграрії зазнали таких збитків лише тільки щодо плодоовочевих культур ≥ 2 млрд. дол США. Страхові збитки склали  ≥ 0,6 млрд. дол. США, але це ще не остаточні цифри, як зазначив доктор Ебергард Фауст. Відбулося зменшення врожаю в Німеччині: - 50% для яблук та груш, - 40% по вишні, для слив і чорносливу  – це  60% . Очікувані втрати для плодівництва близько 200 млн. євро. Додаткові серйозні втрати очікуються щодо виноградарства.

До речі, наслідки глобальної зміни клімату стають все більш відчутними в Україні. За останні 20 років середньорічна температура зросла на 0,8⁰С, а середня температура січня та лютого - на 1-2⁰С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ - весняних паводків, початку цвітіння та випадіння снігу.

Як зазначив експерт з агрострахування, гендиректор компанії "Агрориск" Володимир Юдін, клімат України надзвичайно чутливий до зміни глобального клімату, і підвищення температури повітря на нашій території відбувається швидко. Глобальні зміни клімату зможуть сприяти новим можливостям аграрного сектора, проте це можливо лише в разі абсолютної адаптації сільськогоспвиробництва до нових кліматичних умов, що синхронізуються  з темпами їхньої зміни.

Саме тому у цьому процесі синергія адаптаційних факторів має неабияке значення.

Завдяки біокліматичному потенціалу, який зростатиме, економічно вигідним для аграріїв буде заміна сучасних сортів зернових більш пізніми, фотосинтезуюча система яких працює довше, і продуктивність агроекосистем підвищиться.

Доктор Ебергард Фауст підсумував, що зі зміною клімату збільшуються не лише ризики для аграріїв, але й певні переваги, такі як подовження вегетаційного періоду. Треба більше враховувати різні природні зони, щоб вчасно реагувати на сільгоспризики.

Вчені  давно визначили, що середня температура повітря біля поверхні землі підвищується усюди в світі. Внаслідок чого в атмосфері відбувається перебудова глобальних процесів перенесення тепла і вологи на всіх континентах, що супроводжується різким почастішанням природних катаклізмів: посух і повеней, тайфунів і смерчів, градів, зсувів тощо. Підвищення температури та посухи обмежать продуктивність сільського господарства. Наприклад, такий аспект, що пов’язаний із потеплінням, можливе збільшення у удвічі чисельності основних комах-шкідників, для яких потепління клімату є благодатним для розмноження. Зона екологічного оптимуму різних видів шкідників поширюється на території, де раніше температурні умови для них були несприятливими. Якщо кліматичні зони змістяться, шкідники почнуть заселяти нові території, де рослини не пристосовані і значно вразливіші для такої загрози. Тож, при страхуванні сільськогосподарських ризиків також відбудуться зміни. Аграрії дуже часто покладаються на прогноз погоди  і переводять у дані показники зі своїх полів, які можуть допомогти їм прогнозувати моделі та планувати господарство більш ефективно. Але саме зміна клімату підштовхує їх ще більше замислитися над необхідністю «подушки безпеки», а саме, агрострахування. Не оминають ризики, пов’язані зі зміною клімату, й Україну.  «Один з таких «сюрпризів» погоди обрушився на аграріїв центрального регіону країни на початку вересня 2017 року. Град, розміром зі сливу, що тривав близько 20 хвилин, завдав чимало збитків аграріям Вінниці. Даний катаклізм стався у вересні місяці, чого раніше практично ніколи не спостерігалося. Тобто, можна говорити про те, що кліматичні зміни в світі  вже дісталися до України, а значить наші аграрії просто зобов'язані враховувати ці ризики при плануванні розвитку свого бізнесу», - зазначає експерт в області агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське зерно може втратити ринок Індонезії

Про це на конференції «Експорт зерна з України» у Києві 2 листопада повідомив заступник начальника Управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби України Вадим Чайковський, пише "АПК-Інформ".

Зокрема, з початку 2017 року 2 нотифікації надійшло від Індонезії, 3 – від Білорусі та 86 – від Індії.

«У поточному сезоні нотифікації від Індонезії надійшли із-за неефективності фумігації. Є ризик втрати даного ринку для українського зерна. Не виключено, що через такі дії доведеться звертатися до ради національної безпеки і ініціювати регуляцію сегмента», – пояснив В. Чайковський.

За його словами, в листопаді п. р. планується підписання вимог фітосанітарії з Індонезією.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

25% зернових в Україні перевозяться автотранспортом

Про це розповів президент Української зернової асоціації Микола Горбачов, пише AgroPolit.com.

За словами Горбачова, якщо брати європейську модель, то там абсолютна інакша ситуація. В Європі лише 10% зернових вантажів перевозиться залізничним транспортом. Все інше — авто- та річковим транспортом.

В Україні річкова система недорозвинена. По автомобільних дорогах існують суттєві обмеження. Ці обмеження були введенні нещодавно, тому бізнес ще не встиг адаптуватися до закупівлі нового автотранспорту.

"Закон, який обмежує рух автотранспорту понад 40 т — збитковий і недоопрацьований. Дороги руйнують не автівки, а колеса, які знаходяться на полотні. Тому обмежувати потрібно навантаження на вісь, а не вагу транспорту", — вважає президент УЗА.

І додає, що найефективніший спосіб — річкові перевезення, але сьогодні в Україні потрібно прикласти немало зусиль для розвитку цього напрямку.

"Я маю надію, що в Україні почнуть розвиватися річкові перевезення. Річки знімають навантаження з залізниці та автомобільних доріг. В Європі 50% транспортування зерна відбувається саме по річках. Але це довгострокова надія, адже для розвитку річок потрібно побудувати буксирів, барж, річкових елеваторів. Це дуже інвестиційно важко для українських компаній. Навіть для міжнародних це складно і потребує певного часу", — зазначає експерт.

І додає, що найшвидший спосіб доставки — автотранспорт.

"Та водночас потрібно економічне обґрунтування його використання, оскільки він конкурує із залізницею та річками. Коли ціна доставки автотранспортом стає в 2—3 рази більшою за залізничну, то виробники чи трейдери краще почекають декілька тижнів, ніж будуть переплачувати", — підсумував Микола Горбачов.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи відповість екс-губернатор Дніпропетровської області - власник KSG Agro за підготовку замаху на банкіра?

Бізнес Сергія Касьянова починався з імпорту болгарської зубної пасти "Поморін" і шампуню "Кря-кря", але ось реальні мільйони доларів екс-губернатор Дніпропетровщини заробив, провертаючи незаконні махінації в банківському секторі. Попросту - "кидав" державні банки, змінюючи заставне майно, повідомляє Agronews.ua.

Однак потім дійшло і до відвертого криміналу - правоохоронні органи розслідують діяльність Касьянова і його родича, побіжного нардепа Олександра Шепелева в підготовці вбивства і незаконному утриманні банкіра Сергія Дядечка. Шепелев вже ховається від правосуддя в Росії, а Касьянов, враховуючи інтерес до його персони з боку силовиків, в тривозі живе в Україні.

Ім'я Олександра Шепелєва стало відомо у зв'язку з гучною історією "Родовід Банку", який не пережив кризи 2008 року. Розлючені вкладники, серед яких було чимало пенсіонерів, ледь не штурмували відділення, щоб забрати свої гроші. На тлі цього тодішній прем'єр Юлія Тимошенко кинулася рятувати банк з метою набрати очки перед президентськими виборами 2010 року. У підсумку держава рекапитализувала "Родовід", викупивши 99,97% акцій банку. "Наглядати" за новим державним банком був призначений народний депутат від БЮТ Шепелев.

Але значна частина виділених державою грошей на порятунок потерпілого крах банку пішла зовсім на інші цілі. Як розповіли пізніше перебуваючий під арештом тимчасовий адміністратор банку Сергій Щербина, а також екс-віце-президент "Родовід Банку" Сергій Дядечко, організатором розкрадання коштів держбанку був Шепелєв. За словами Дядечко, головну роль в схемі вимивання фінансів з "Родовід Банку" грало адвокатське об'єднання "Бріарей". Даній компанії банк заплатив 301,6 млн грн за надання юридичних послуг, після чого гроші декількома траншами було перераховано на рахунки людей близьких до Шепелеву. Втім, були схеми і скромніше і простіше. Так, за даними слідства, 24 млн грн було вкрадено на фіктивному ремонті в офісному комплексі на розі Софійської площі і Рильського провулка в Києві, який належав дружині Шепелєва Галині.

На ключового свідка схем з викачування грошей з "Родовід Банку" - банкіра Сергія Дядечка - кілька разів робили замах. У 2012 році кілер випустив по автомобілю Дядечко 26 куль і лише завдяки щасливому випадку, банкір залишився живий, а водій і випадковий перехожий отримали поранення.

Після цього, Дядечко намагалися вивезти в Росію. "Влітку 2013 року Шепелєв приступив до організації наступного замаху. Він домовився в Росії, що там буде сфабриковано проти мене кримінальну справу про тероризм. Дали показання, що я нібито передавав гроші чеченським бойовикам. Після цього мене повинні були оголосити в міжнародний розшук, після чого Інтерпол повинен був мене затримати і передати в Росію, де зі мною розправилися б у в'язниці", - розповів банкір.

За словами Дядечко, за фабрикацію цієї кримінальної справи його організаторам в РФ перерахували 1,3 мільйона доларів з рахунків компанії ICD Investments, яка належить свату Шепелєва Касьянову.

Як пізніше стало відомо правоохоронним органам, нині переховуючийся від українського правосуддя Олександр Шепелев направив на банківські рахунки, які належать Сергію Касьянову компанії грошові кошти, частина з яких Сергій Касьянов за домовленістю з Шепелєвим передав в розпорядження безпосередніх виконавців злочинів як матеріальну винагороду їх злочинних дій по відношенню до Сергія Дядечко.

 

Ось платіжки, які підтверджують, що близько 10 мільйонів доларів були переведені з рахунків Ledoyen Holdings Limited (за фіктивним договором позики на 29 млн євро) на рахунок ICD Investments. Цю фірму якраз і контролює Сергій Касьянов. Саме з рахунку ICD Investments в Росію, знову-таки за договором позики були перераховані 1,3 млн дол на компанію Triumph Art Promotion.

З цього епізоду в серпні 2016 року Касьянову суд вибрав запобіжний захід - домашній арешт.

Зараз Касьянов намагається використати політичну нестабільність в країні, намагаючись домовитися з владою. Але жертви його замахів живі і активно виступають за те, щоб справа була доведена до кінця. Крім того, занадто багато питань у суспільства накопичилося і до махінацій у банківській сфері, в результаті яких постраждали мільйони українців. А значить, зростає шанс того, що справу буде доведено до кінця.

В кінці-кінців, Генпрокурору Юрію Луценку треба буде звітувати перед Президентом Петром Порошенком про завершення кримінальних справ стосовно високопосадовців/

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

212 фермерських господарств отримають 65 млн гривень

Всього на одержання такої підтримки претендувало 308 фермерських господарств.

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

«За держпрограмою надання кредитів фермерським господарствам у цьому році  вдалося задовольнити 70% заявок. Зазначу, з Луганської та Донецької області задовольнили 100% заявок. Перевага надавалась тим господарствам, які мають в обробітку до 500 га землі,  є членами кооперативів або займаються розведенням ВРХ,  ягідництвом, виноградарством чи органічним виробництвом, а також чия діяльність показує динаміку розвитку. Важливим є те, що вперше фінансову підтримку отримає  сімейне фермерське господарство», - повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час виступу на міжнародній виставці ефективних рішень для агробізнесу «АгроКомплекс 2017».

Загальна сума асигнувань, визначених програмою на 2017 рік, складає 65 млн гривень, що у 4 рази більше ніж минулого року (2016 – 15,7 млн).

До складу конкурсної комісії, яка проводила конкурсний відбір та займається формуванням реєстру фермерських господарств для одержання фінансової підтримки, увійшли: представники громадських організацій, профільних асоціацій, дорадчих служб, представники Мінагрополітики, Укрдержфонду. Усі засідання комісії транслювалися у режимі  онлайн.

Після погодження Мінагрополітики реєстру фермерських господарств, що отримали право на одержання фінансової підтримки, міністерство спрямує розподілений обсяг коштів до Укрдержфонду, який укладатиме з ФГ-переможцями конкурсу договори про надання кредитів та перерахує їм бюджетні кошти.

Довідка:

Законом України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” за  бюджетною програмою “Надання кредитів фермерським господарствам” передбачено бюджетні асигнування в обсязі 65 млн грн, з яких: 25 млн грн – за рахунок загального фонду, 40 млн грн за рахунок спеціального фонду.

Відповідно до Порядку  використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам,  затвердженого постановою Уряду № 1102 від 25 серпня 2004 року, фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається  фермерським господарствам у розмірі, що не перевищує 500 тис. гривень, за умови  забезпеченням виконання зобов’язання щодо повернення бюджетних коштів та створення нових робочих місць у селі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview