Автомобілі вироблятимуть із соломи та стебел кукурудзи

Очікується, що це дозволить знизити викиди парникових газів і створювати більш дешеві автомобілі, повідомляє Popular Science, пише agroday.com.ua.

Вуглецеве волокно в п’ять разів легше і в сотні разів міцніше за сталь. Однак вартість матеріалу дуже висока, адже він виробляється з нафти. Виготовивши рослинний аналог, вчені вирішили проблему дорожнечі, а також перетворили вуглепластик в більш екологічний продукт.

Американці розклали рослини до цукрів, потім перетворили їх в кислоту, а з допомогою каталізатора вже отримали необхідне волокно. Причому процес не супроводжувався викидом токсичних речовин або надлишкового тепла.

Зараз матеріал тестують у виробництві економічних автомобілів. Оскільки корпус складається з вуглепластика, машини вимагають в рази менше палива, а значить, можуть добре заощадити на бензині.

«Надалі плануємо більш фундаментальні дослідження. Будемо розширяти виробництво рослинного вуглеплатика й використовувати його для виготовлення інших побутових матеріалів», — розповів Грег Бекхем, керівник наукової групи Національної лабораторії відновлюваної енергії в США.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Західні ЗМІ заговорили про український мораторій на продаж землі

Якби не продовження мораторію на продаж землі, вже у 2018-му можна було б очікувати важливих інвестиційних вливань, у першу чергу, в розбудову зерносховищ та у зведення вагонів для транспортування зерна. На жаль, цього не станеться – принаймні, в поточному році.

Про це пише авторитетний аграрний журнал Top Agrar, статтю якого цитує експерт із міжнародних питань Борис Немировський у публікації для сайту "24".

Так, журналісти німецького видання впевнені: щойно Україна відкриє ринок землі – вона зможе значно збільшити свій аграрний експорт до ЄС та до всього світу.

Тієї ж думки дотримуються й Міжнародний Валютний фонд разом зі Світовим банком. Перший високо оцінює український земельний кадастр, другий офіційно порекомендував українському уряду скасувати ухвалений мораторій вже у 2018 році, не очікуючи, поки спливе його термін.

"Від цього залежать не лише чергові грошові транші, які має надати Україні МВФ, а ще й великі обсяги грошових інвестицій в українську економіку",– зазначає експерт.

Офіційні підстави для подовження мораторію роз'яснив для європейців інший фаховий часопис – швейцарський Schweizer Bauer, зазначивши, що українські депутативказують на відсутність механізму прозорого продажу земельних наділів, додає Немировський. Окрім того, українські парламентарі побоюються, що лібералізація земельного ринку може стати загрозою для "продовольчої безпеки країни".

Однак, на думку швейцарського журналу із 2001 року, коли і був ухвалений цей мораторій можна було б подбати і про прозорість, і про продовольчу безпеку. Певно, є якісь інші, неназвані підстави робити "тимчасовий" мораторій фактично постійно діючим, припускають журналісти.

"Україна – аграрна держава і навіть без потужних інвестицій, без модернізації свого сільського господарства примудряється експортувати продукти та сировину за кордон – але в цьому році добрі показники виявилися, швидше, справою випадку, аніж здобутком українських промисловців: зрештою, прогноз на 2017 рік виглядав гіршим, ніж згодом виявилися реальні цифри. Добрі прогнози цього року стосуються також і врожаю озимих – до 6,1 млн тон. Тож із такими показниками ні неврожай, ані лібералізація "продовольчій безпеці" не загрожують", – зауважує Schweizer Bauer.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Кіровоградщині вирощують дієтичних африканських сомів

Бaсейни oблaднaли у Пaвлиші Oнуфpівськoгo paйoну, пише dostyp.com.ua.

Гoспoдapі кaжуть, щo aфpикaнський сoм пoдібний дo свoгo укpaїнськoгo виду, aле швидше poсте і не мaє влaстивoгo pибі apoмaту, a більше пoдібний дo куpятини. Кеpівник фіpми «Сoм з Пaвлишa» Oлексaндp Нoвoхaткo зaзнaчaє, щo цей вид pиби зa півpoку з мaлькa мoже дoсянути poзміpу з кілoгpaм і більше. Бaгaтo хтo купує йoгo для дітoк (бo це дієтичнa pибa), для спopтсменів (в ній бaгaтo білкa).

Pибнa феpмa пoвністю aвтoмaтизoвaнa і пoбудoвaнa зa пpинципoм зaмкненoгo вoдoпoстaчaння. Тут вoдa “хoдить” пo кoлу. Із бaсейнів вoдa пoступaє дo мехaнічнoгo, ультpaфіoлетoвoгo тa біoлoгічнoгo фільтpів, де пoвністю oчищується. Мaльків теж виpoщують нa цій феpмі. Гoдується pибa пpиpoдним кopмoм – aзoвськoю тюлькoю. Жoдних хімікaтів тa стимулятopів poсту нa aквaфеpмі не викopистoвують.

У пpиpoднoму сеpедoвищі тaкі сoми мoжуть дoсягaти 60 кг, aле у Пaвлиші її вилoвлюють poзміpoм від 500 г дo 3 кг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Британці збираються впроваджувати в Україні аграрні інновації

На український ринок заходить лідер британського зернового ринку і агропослуги Frontier Agriculture Limited. Про це заявив виконавчий директор компанії Марк Ейтчісон, повідомляє Національний промисловий портал.

За його словами, Україна є перспективним ринком для впровадження британських аграрних інновацій.

"Ми обслуговуємо 10 тис. британських фермерів, маємо 160 агрономів, 14 тис. демополей і 29 демолокацій для наукових досліджень. Ми вже зараз готові виходити на український ринок разом з продуктами нашої компанії Intracrop", – повідомив Ейтчісон.

У поточному році в Україні компанія буде тестувати нові добриво-антістрессант “Талісман” на посівах кукурудзи, соняшнику, пшениці, сої. Потенційно його використання може підвищити врожайність культур на 0,25-2 т/га.

Frontier Agriculture Limited задіяна в повному циклі виробництва орних культур і торгівлі зерном; вона поставляє аграріям насіння, ЗЗР та добрива в поєднанні з агрономічними послугами завдяки команді з 160 агрономів. У Frontier є кілька підрозділів, які надають додаткові консультації фермерам. До них відносяться підрозділ SOYL, який спеціалізується на наданні послуг з високоточного виробництва сільськогосподарських культур.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені розробили новий біопестицид широкого спектру дії

Нещодавно дослідницька група професора Ся Юйсяна з Чунцінського університету (КНР), яка розробила комплексний інсектицидний metarhizium OD, виконала всі вимоги, пов'язані з реєстрацією, і отримала дозвіл на реєстрацію технічних матеріалів і продуктів для складання рецептури, а також дозвіл на виробництво, пише Зерно.

У 2003 році дослідницька група Ся Юйсяня розробила перший в світі біопестицид-метаризіум в Піднебесній, який був використаний для застосування в 10 регіонах Північного Китаю, де спостерігалося нашестя сарани, довівши свою ефективність на 90% у боротьбі з комахами-шкідниками.

Завдяки багаторазовим дослідженням вчені змогли ідентифікувати metarhizium anisopliae (вид ентомопатогенних грибів із родини Clavicipitaceae, що живе в грунтах по всьому світу і викликає захворювання у різних комах) великого спектру дії з більш ніж 1000 інсектицидних мікробіологічних штамів. З 2011 року за підтримки Міністерства сільського господарства Китаю були проведені демонстраційні випробування в основних районах виробництва рису в провінціях Хубей і Хунань, де було створено близько 100 демонстраційних майданчиків.

Випробування показують, що біопестицид не тільки володіє високою ефективністю і широким спектром дії, але він також простий і зручний у використанні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Поляки хочуть збудувати в Україні завод з виробництва кормів

Голова Львівської ОДА Олег Синютка зустрівся із представниками польської компанії «Kemos», яка здійснює переробку відходів виключно пташиного походження та виробництво кормів. Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА

Очільник області ознайомив представників компанії із сприятливим інвестиційним кліматом Львівщини.

В межах зустрічі сторони порушили питання побудови на теренах області заводу з утилізації відходів тваринного походження та виготовлення кормів.

Олег Синютка запевнив представників компанії у співпраці в напрямку розвитку аграрної сфери.

Довідка:

Основна діяльність компанії Kemos - переробка відходів забою птиці, з яких виготовляють кормову муку і кормовий жир. Виробництвом займаються три автономічні підприємства, що знаходяться на території трьох птахофабрик: сувальська птахофабрика в Сувалках, седлецька птахофабрика "Drosed" в Торуні і птахо- м’ясокомбінат "SuperDrob" в Карчеві (неподалік Варшави). Перероблена сировина є матеріалом низького ризику категорії 3, та не представляє небезпеки для здоров'я людей або тварин. Підприємства сертифіковані лікарями-ветеринарами для переробки сировини тваринного походження категорії 3 і їм присвоєні відповідні Номери ветеринарної ідентифікації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview