Багатостраждальних овець, що 2 тижні чекали на митниці, передадуть на екоферму

Багатостраждальні вівці, що мучилися на митниці, – повертаються до Одеси. Надалі тварини мешкатимуть на екофермі. Власниця отари передала її новому господарю, це підкріпили і документальною угодою, передає "5 канал".

Нині на території екоферми облаштовані кілька ангарів, пасовисько та сільгоспприміщення. Територія обладнана всіма необхідними комунікаціями. Для отари ще й спорудять окремий загін та завезуть сіна.

Читайте також: Без їжі та води: у порту «Чорноморськ» майже два тижні простоює фура з 300 вівцями, половина з яких вже загинули

Як повідомлялося, протягом двох тижнів 300 овець перебували зачиненими у вантажівці на території порту в Чорноморську. Покупець у Туреччині відмовився від поставленого товару, але вантажівку не випускали з території порту, оскільки побоювалися спалахів небезпечних тваринних недуг. Наприкінці жовтня фуру з отарою вивезли до спеціального майданчика на Вінниччині. 60 померлих овець – утилізували. Решта ж – от дочекалася еко-проживання.

"Інформація про те, що вівці здорові, в нас підтверджена начальником Держпродспоживслужби України. Але документального підтвердження, хоча б в скрін-копії, ми ще не бачили", – уточнила волонтер Вікторія Козаченко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії відмовляються від неефективної держпідтримки аграрної галузі

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) у складі ГС «Всеукраїнський аграрний форум» звернулась до Президента України Петра Порошенко із закликом сприяти скасуванню неефективної державної підтримки аграрної галузі, за якої виплати здійснюються або на користь великих компаній, або залишаються в бюджеті невикористаними, повідомляє прес-служба ВАР.

Натомість аграрії запропонували направити ці кошти на компенсацію втрат доходів бюджету від ухвалення законопроектів щодо зниження ставки ПДВ для деяких видів сільгосппродукції до 10% (сприятиме зниженню роздрібних цін на продукти харчування) та запровадження податку на виведений капітал (призведе до розвитку економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці).

«Незважаючи на виділення у державному бюджеті безпрецедентних сум на державну підтримку українських аграріїв, реальні малі і середні сільгоспвиробники її практично не отримують… Ми вважаємо неприпустимим таке витрачання державних коштів в ситуації, коли відчувається гострий дефіцит бюджетного фінансування гострих соціальних потреб, а також невідкладних заходів щодо стимулювання розвитку національної економіки… Ми вважаємо за необхідне припинити виділення коштів на державну підтримку аграрного сектора, тому що події останніх років переконали нас в тому, що Уряд і Верховна Рада України інституційно нездатні справедливо і ефективно їх розподіляти», - йдеться у тексті офіційного звернення, яке було направлене на ім’я голови держави.

Так, результати використання бюджетних коштів за програмами держпідтримки аграрного сектору у 2018 році були катастрофічними. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства й Державного казначейства України, станом на кінець вересня 2018 року передбачені програми були виконані лише на 14%. Таким чином, з закладених у Держбюджеті на 2018 рік 6,3 млрд грн станом на кінець вересня було виплачено лише близько 887 млн грн. При цьому, за підсумками 2017 року і дев'яти місяців 2018 року на користь найбільших агрохолдингів було здійснено 38% і 21% від усіх бюджетних виплат відповідно.

Незважаючи на це, Уряд наполягає на продовженні даної негативної практики. Кабінет міністрів подав у проекті Держбюджету-2019 пропозиції в частині агарних дотацій практично ідентичні тим, що діють у 2018 році, або навіть збільшив фінансування статей, які не виконуються. А Комітет Верховної Ради з питань бюджету фактично підтримав політику Уряду при розгляді поданих поправок до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

У той же час Комітет відхилив усі пропозиції ВАР щодо зміни розподілу і спрямування бюджетних коштів на програми, які реально затребувані середніми і малими агровиробниками. Зокрема, аграрії пропонували:

    обмежити суми компенсації відсоткової ставки за кредитами за програмою «Фінансова підтримка шляхом здешевлення кредитів» у 10 млн грн в одні руки, з урахуванням пов'язаних осіб;
    повернути програму так званої «квазіакумуляції ПДВ», що була запроваджена у 2017 році, та повністю скасована цьогоріч. Її перевагою був автоматичний та прозорий розподіл коштів між сільгоспвиробниками без втручання чиновників. Однак керуючись політичними мотивами профільне міністерство замість того, щоб виправити недоліки в роботі даної програми, які були виявлені у 2017 році, повністю припинило її фінансування. А тому сільгоспвиробники вимагають у 2019 році збільшити його до 2 млрд грн та виплачувати ці кошти пропорційно виручці;
    зменшити ступінь локалізації сільгосптехніки вітчизняного виробництва до 20%, що дозволило б дати реальний поштовх розвитку українського тракторо- і комбайнобудування;
    зробити виплату дотацій за програмою «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» пропорційною легальній виручці від продажу сільгосппродукції що дозволило б створити реальний стимул для виходу з тіні малих фермерських господарств.

Однак Комітет ці пропозиції не підтримав. Тому аграрії прийняли рішення відмовитись від запропонованої державної підтримки, яка розподіляється неефективно та несправедливо, натомість підтримати законопроекти про зниження ставки ПДВ на харчові продукти на запровадження податку на виведений капітал.

«Враховуючи наведене, просимо доручити Уряду розглянути внесення відповідних змін до проекту Державного бюджету на 2019 рік та сприяти їхньому прийняттю як таких, що спрямовані на підтримку всіх, насамперед соціально незахищених, верств населення, тому що їх впровадження матиме наслідком зниження роздрібних цін на харчові продукти, а також розвиток економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці у випадку запровадження податку на виведений капітал», - йдеться у тексті звернення до Президента.

Крім того, аграрії закликали Порошенко визначити зазначені законопроекти № 7420-1 та №7420-2 щодо зниження ставки ПДВ невідкладними для їх позачергового розгляду Верховною Радою. А також застосувати свій авторитет Почесного Голови партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» та закликати фракцію цієї партії у парламенті не голосувати за прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», якщо пропозиції Всеукраїнського агарного форуму не будуть враховані у редакції законопроекту, винесеного на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українець вперше відстояв у суді право на землю попри мораторій

Про це інформує Opendatabot, пише Главком.

Нагадаємо, 22 серпня Європейський суд визнав мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення таким, що порушує права людини.

Це перший прецедент, коли спираючись на це рішення ЄСПЛ були захищені майнові права в українському суді.

Прокурору, який звертався з вимогою визнати обмін землі недійсним у зв’язку з мораторієм, було відмовлено.

Нагадаємо, мораторій на продаж сільськогосподарських земель діє в Україні з 2001 року.

Україна залишається однією з 6 країн світу, де досі закритий ринок землі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні подешевшала низка соціальних продуктів харчування

Про це свідчать дані інфляційного барометра, зафіксовані у період із 1 по 31 жовтня, передає УНН.

Зокрема, курятина подешевшала на 1,6% до 91,9 грн/кг, хліб пшеничний в середньому подешевшав на 15,5% до 23,6 грн/кг, яйця - на 0,6%, до 31,6 грн за десяток.

У той же час впала ціна на свинину — на 8,7% до 104,4 грн/кг. Проте, подорожчала яловичина — на 4,2%, до 134,9 грн/кг.

У жовтні також впали в ціні крупи гречані — на 11,3% до 17,7 грн за кг, ковбаси на 0,3% до 178,1 грн за кг, рис на 0,2% до 26,2 грн за кг.

Водночас, відбулося подорожчання олії — на 0,05% до 37,7 грн/ кг та молока - на 1,9% до 23,6 грн/л.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Головного українського "Мрійника" впіймали в Швейцарії

Екс-голова ради директорів агрохолдингу “Мрія” Микола Гута повернувся в Україну. На вимогу українських правоохоронців екстрадицію 5 листопада здійснила Швейцарія. Про це на своїй сторінці в Facebook написав заступник генерального прокурора України Євген Єнін.

“Сьогодні зі Швейцарії до України передано екс-очільника одного з найбільших агрохолдингів, розшукуваного за вчинення шахрайства в особливо великих розмірах — близько 800 мільйонів гривень”, — написав Єнін.

За його словами, екстрадиція ускладнювалась протидією “зацікавлених осіб” не тільки у швейцарській, а і в українській правоохоронній та судовій системах.

Нагадаємо, в січні 2015 року Микола Гута за запитом української сторони був оголошений Інтерполом в міжнародний розшук. Гуту підозрюють у заволодінні шахрайським шляхом грошей восьми іноземних інвестиційних фондів на загальну суму понад 100 млн доларів.

Агрохолдинг “Мрія” заснований в 1992 році Іваном і Клавдією Гут. Микола Гута приєднався до Групи “Мрія” у 2002 році. Групою компаній “Мрія” володіла компанія Mriya Agro Holding Plc, яка була зареєстрована на Кіпрі.

У свою чергу 80% кіпрської компанії володіла ще одна закордонна структура — HF Assets Management Limited, якою володіла сім’я Гут. Йдеться про Івана, Клавдію, та їх синів — Андрія і Миколу Гутів.

Група компаній “Мрія” потрапила в складне фінансове становище — в серпні 2014 року агрохолдинг оголосив технічний дефолт. Загальний борг компанії становив близько 1,3 мільярда доларів.

У лютому 2015 року контроль над агрохолдингом перейшов кредиторам, які обрали нове керівництво компанії, що здійснював ефективне управління їхніми активами.

Напередодні стало відомо, що компанія, якою володіють бізнесмени із Саудівської Аравії завершила угоду з купівлі агрохолдингу “Мрія”.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«UKRAVIT» організувала семінар для українських виноградарів у Молдові

Але сучасні виноградарі мають інший рецепт успіху: замість вклонятися землі вони застосовують комплексні технології вирощування й охоче діляться своїм досвідом з колегами.  І семінар, який 24 – 27 жовтня зібрав у Молдові передових виноградарів України та Молдови, не став винятком.  

У ході семінару  фахівці «Коблево», «Таврії», «Чорноморської перлини» та інших господарств із Півдня України  відвідали найкращі виноробні підприємства Молдови – «Крікова», «Асконі», «Мімі», «Пуркар». Українські виробники побували у найстаріших в країні виноробних господарствах, оцінили рівень виробництва, дізналися про проблеми, з якими найчастіше стикаються при вирощуванні винограду в Молдові, а також про системи захисту та підживлення, які дозволяють цих проблем уникати.  

Натомість, вони поділилися з колегами своїм досвідом вирощування винограду.  Завдяки «Інституту здоров’я рослин», який відкрився в Україні у червні цього року, до їхніх послуг комплексний технологічний та агробіологічний сервіс. Науковці та технологічні експерти розробляють індивідуальні системи захисту та підживлення винограду та супроводжують їх у процесі застосування. А можливості унікального демоцентру при Інституті дозволяють попередньо протестувати систему в кліматичних умовах будь-якого регіону чи навіть країни. Тож неважливо, вирощуєте ви виноград в Україні чи Молдові, – системи захисту та живлення від «Інституту здоров’я рослин» допоможуть захистити виноградники і отримати гарний врожай. 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview