Баржі і кавуни: динаміка річкових перевезень в Україні (інфографіка)

«Слово і Діло» розібралося в історії галузі та її потенціалі.

Прославлена баржа з кавунами, яка недавно трохи не допливла до Києва і встала під розвантаження в Переяславі-Хмельницькому, була не найбільшою представницею свого племені – її вантажопідйомність становить близько тисячі тон.

Максимальна вантажопідйомність суховантажних барж (кавун парадоксальним чином є сухим вантажем) становить 4 тисячі тон, але є баржі, які можуть відвезти і понад 10 тисяч тон, однак возять вони наливні вантажі.

З огляду на, що на перевезення такої ж ваги знадобиться близько двох сотень вантажівок або склад з 57 залізничних вагонів і невисоку вартість такого перевезення, перспективи збільшити їх обсяги виглядають досить заманливо.

В даний час на Дніпрі налічується 17 великих вантажних портів і перевантажувальних терміналів, причому всі порти належать акціонерним товариствам різного типу, а більшість перевантажувальних терміналів – приватні і належать ТОВ «Нібулон» й будувалися для перевезень сільськогосподарської продукції. Ще чотири порти розташовані на Дунаї – в Ізмаїлі, Кілії, Рені та Усть-Дунайську.

Заяви прем'єр-міністра Володимира Гройсмана про відродження річкових перевезень по Дніпру після відправки баржі з кавунами з Херсона до Києва викликали нещодавно ажіотаж в ЗМІ і соцмережах. Слово і Діло розібралося в історії галузі та її потенціалі.
Зараз ситуація з перевезенням вантажів річковим транспортом в Україні виглядає досить гнітюче: в порівнянні з кінцем 80-х і початком 90-х років, коли щорічно по найбільших річках України (переважно по Дніпру і Дунаю) перевозили майже 70 мільйонів тон вантажу. Пік падіння перевезень на світанку приватизації припав на 1996 рік, коли річковий флот стояв на причалах без діла, продавався до інших країн або пилявся на метал. Потім обсяги почали повільно зростати і до 2008 року досягли максимуму з початку 21 століття – 15,1 мільйонів тон за рік.

Однак уже в наступному році через світову фінансову кризу знову повернулися на колишній рівень, причому показники стали навіть гірше – 7 мільйонів тон.

З тих часів ситуація не поліпшилася: у 2016 році загальний обсяг вантажних перевезень склав лише 3,6 мільйона тон – близько 5% від обсягів чвертьвікової давнини.

У першому кварталі поточного року по річках України перевезли всього лише 366 тисяч тон, однак на перший квартал припадає зима, коли навігація річками утруднена або припиняється зовсім.

Заяви прем'єр-міністра Володимира Гройсмана про відродження річкових перевезень по Дніпру після відправки баржі з кавунами з Херсона до Києва викликали нещодавно ажіотаж в ЗМІ і соцмережах. Слово і Діло розібралося в історії галузі та її потенціалі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нині усі зусилля мають спрямовуватися на підготовку якісної земельної реформи

За нинішніх умов Україна не готова до запровадження земельного ринку, зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

На її думку, перш за все, слід навести лад у земельних відносинах. Вирішити існуючі проблеми з наповненням Державного земельного кадастру. Адже майже у кожному земельному масиві є декілька ділянок, відомості про які до кадастру не внесені. Це, зокрема, земельні ділянки, сформовані до 2004 року – коли кадастрові відомості почали вноситись у електронній формі, невитребувані та/або нерозподілені земельні ділянки тощо.

Розв’язання також потребують проблеми накладення меж суміжних земельних ділянок та межові спори.

Крім того, важливим є виявлення земельних ділянок, на які видано два і більше державних акти, та урегулювання даного питання за рахунок наявних земель державної власності – запасу й резервного фонду.

Цьому, безумовно, сприятиме проведення інвентаризації земель, зауважила експерт. Адже воно допоможе виявити існуючі проблеми та виправити помилки, а відомості про земельні ділянки занести до Державного земельного кадастру.

Ще одним важливим моментом, який має передувати запровадженню ринку земель є передача розпорядження землями за межами населених пунктів територіальним громадам у контексті децентралізації. Це сприятиме посиленню їх матеріальної і фінансової спроможності, пояснила Ольга Ходаківська.

Вкрай необхідно розробити механізми підтримки малих і середніх форм господарювання. Адже запровадження ринку земель саме по-собі не зробить людей багатими. Багатими ми можемо стати тоді, коли використаємо усі можливі ресурси, забезпечимо розвиток малих і середніх форм господарювання, їх кооперацію, запровадимо переробку, нові виробництва, подолаємо ярмо сировинної зони, зазначила експерт.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, експортувавши у 2015 році 19,0 млн т кукурудзи, 13,4 млн т пшениці як сировини, Україна експортувала 209 тис. робочих місць та близько 60 млрд грн доданої вартості. А це потенційні доходи вітчизняних аграріїв та доходи українських місцевих бюджетів, тобто кошти на якісні дороги, нові вікна у школах, дитячих садочках, ремонт дахів, розвиток медицини, освіти, науки, благоустрій територій тощо.

Тому зараз вкрай важливо запровадити програми підтримки малих і середніх форм господарювання, забезпечивши їм доступ до матеріально-технічних та фінансових ресурсів. Йдеться, зокрема, про довгострокові пільгові кредити на придбання земель, механізми розстрочення платежу при викупі належних їм земельних ділянок, а також стимулювання й підтримку молодих фермерів.

При цьому необхідно встановити, що зазначені механізми підтримки можуть поширюватися лише на місцевих фермерів і місцевих товаровиробників, які проживають на території, де розміщена земельна ділянка, та мають відповідний досвід роботи або освіту.

Такий підхід унеможливить доступ до землі спекулянта, у тому числі й геополітичного. Земля повинна належати тим, хто на ній працює, і якщо й вибудовувати ринок, то виключно в інтересах тих, хто на ній живе і працює, а не для спекулянтів та латифундистів, бо ті мають гроші, зауважила Ольга Ходаківська.

Слід також встановити, що у разі якщо покупець не відповідає встановленим вимогам, а власник паю хоче його продати і він має на це право, викупити землю має територіальна громада або держава.

Звичайно, ідеальним варіантом було б створення Державного чи національного земельного банку, який би здійснював регулювання обігу прав на землі або створення  іншої незалежної інституції, необтяженої корупційною історією.

Стратегічним напрямом уведення ринкового обігу земель є розвиток довгострокового кредитування аграрного сектору економіки шляхом одержання позики під заставу земельних ділянок і прав на них, зазначила Ольга Ходаківська.

Крім того, це створить можливість залучати довгострокові іпотечні кредити, що нинішня банківська система не спроможна здійснити.

Отже, нині усі зусилля науковців, політиків і практиків необхідно спрямовувати на підготовку всебічно виваженої земельної реформи, оскільки необдумані рішення несуть серйозну загрозу національним інтересам, підсумувала Ольга Ходаківська.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український виробник заморожених овочів та фруктів експортуватиме продукцію до Канади та Ізраїлю

Про це повідомляє agravery.com

Наразі розробляється контракти на експорт продукції до Ізраїлю та Канади.

«До 2014 року існували як сировинний придаток у межах потреб російського ринку. Утім зараз переорієнтовуємося. Підприємство за останніх два з половиною роки пройшло необхідну сертифікацію, аби мати змогу власну продукцію експортувати до інших країн. Зараз комерційна служба відпрацьовує контракти, пов’язані з поставками до Ізраїлю, Канади», — розповіла директор підприємства Ірина Павленко.  

За її словами, підприємство також активно працює над збільшенням своєї присутності на українському ринку.

«Цей процес не швидкий, однак реальний», — зауважила Павленко.

Довідка:

«Фрау Марта» було засновано у 2003 році із залученням іноземних інвестицій. Першу продукцію випустили у 2005 році. Зараз виробнича база підприємства охоплює понад 6 тис. га землі в Черкаській області. Виробничий цикл містить усі технологічні етапи виготовлення кінцевого продукту — від обробки земель до збору врожаю і його переробки і заморозки. Основу асортименту компанії складають горошок і кукурудза. Також на підприємстві заморожують цибулю, перець, баклажани, гарбуз, цвітну капусту і брокколі. З 2014 року тут запустили фруктову лінійку, яка включає п'ять видів фруктів: яблука, полуницю, чорницю, вишню і смородину.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери VS Агрохолдинги — названо найперспективнішу модель розвитку агросектору України

Яка модель агросектору найбільш перспективна для України, розповів експерт юридичної фірми ОМП Вадим Арістов у блозі на Latifundist.com.

За його словами, частіше про ці моделі говорять як про дві альтернативні та взаємовиключні: або агрохолдинги, або фермери. Також побутує думка, що агрохолдинги шкідливі й по-хижацькому експлуатують природні ресурси, попутно знищують село, а фермери — благо, і тільки відсутність належної турботи та підтримки з боку держави не дає їм стати успішним і найбільш представленим класом.

"Не буде перебільшенням сказати, що наявним статусом могутнього агроекспортера та досить помітним становищем у глобальній економіці України зобов'язана саме агрохолдингам. Окрім виробництва традиційних високомаржинальних культур рослинництва, агрохолдинги розвивали стратегії вертикальної інтеграції, розвивали переробку, виробництво продуктів харчування, створювали потужності зі зберігання і перевалки. Це, зокрема, й десятки тисяч робочих місць», — стає на захист холдингів Арістов.

Та водночас він додає, що без фермерства Україна також багато втратить, адже малий виробник здатен зробити те, що неможливо у жодному вертикально інтегрованому агрохолдингу.

"Особисто, своїми руками, підв'язати кожен кущик, обрізати кожне дерево, подивитися за кожною твариною. Фермер може максимально розкрити й реалізувати потенціал земельної ділянки, рослини, тварини. Саме фермер, і тільки фермер, може створювати гастрономічні шедеври виноробства або сироваріння. Наскільки це може бути затребуваним і стає економічно ефективним і успішним бізнесом? Сьогодні зростає кількість людей, охочих не просто їсти, а бажаючих вживати якісну, в їхньому розумінні, смачну, здорову їжу. Така тенденція спостерігається і в світі, і в Україні. Внутрішнє споживання зростає і, відповідно, зростає попит на продукти харчування з додатковою споживчою цінністю - органічні продукти, біопродукти, фермерські продукти, суперфуд, фітнес-продукти», — зазначив експерт юридичної фірми.

На його думку, найперспективніша модель розвитку українського агросектору — це синергія агрохолдингів і фермерських господарств.

"Ми маємо унікальну можливість об'єднати обидві моделі. Нині агрохолдинги увійшли в стадію здорової конкуренції. Вони вже змушені конкурувати за ресурси — насамперед, людські. Конкуренція за доступ до землі посилюється. На черзі, гадаю, вода. У цій, уже багато в чому ринковій, конкуренції виживуть і переможуть найбільш пристосовані з погляду ефективності компанії. Решта припинять своє існування. Їхнє місце займуть нові. Більш ефективні. Паралельно можливо та необхідно розвивати малий і середній бізнес. Тільки збільшення загальної кількості економічно активних одиниць забезпечить розвиток ринкових відносин за рахунок конкуренції, забезпечить оздоровлення, зростання і розвиток економіки», — підсумував Вадим Арістов.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кабмін створить регіональні штаби для недопущення рейдерства врожаю у фермерів

Таке рішення було ухвалене членами уряду на засіданні за пропозицією міністра юстиції Павла Петренка, передає  УНН.

"Є пропозиція прийняти протокольне рішення уряду, яким доручити головам ОДА спільно з територіальними підрозділами МВС, Держземгеокадастру, Мін'юсту, аграрними асоціаціями створити оперативні штаби на місцях. Зараз відбувається збирання врожаю. Щороку з цього приводу іноді бувають, на жаль, форс-мажорні обставини, захоплення врожаю і землі з боку не чистих на руку ділків в наших селян. Тому є пропозиція ухвалити системне рішення, яким дати доручення створення таких штабів по всій країні", - сказав він.

За словами міністра, голови ОДА інформували кожні два тижні про оперативну ситуацію в областях.

"На рівні уряду ми сформуємо робочу групу під керівництвом Прем'єра, куди ввійде Мін'юст, МВС, Мінагрополітики, прокуратура за її згодою, профільний комітет, де будуть даватися оцінки і жорстке реагування на будь-які прояви рейдерства в аграрному секторі", - наголосив Павло Петренко.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман підтримав ініціативу створення оперативних штабів по всіх областях.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Україна побила антирекорд з кількості спалахів АЧС

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Свинарі України».

У цифрах це:

- знищені майже 130 тисяч свиней — понад 13 тис. у присадибників і близько 117 тис. з ферм, лише за поточний рік.
- на компенсацію збитків, завданих АЧС країна витратила понад 15 млн гривень, виплати тривають.

Від появи хвороби у 2012-му, в Україні було вилучено і знищено понад 120 тисяч голів свиней (2014-й — 339 тис., 2015-й — 67,8 тис., 2016-й — 51,9 тис.). На відшкодування збитків витрачено більше 136 млн гривень (присадибним та спеціалізованим свинарським господарствам).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.