Бджолярам невигідно продавати мед

Про проблему у даному секторі розповів глава спільноти бджолярів Миколаївської області Андрій Галдіна. На його думку бджільництво переживає зараз кризовий етап, пише agro-business.com.ua.

Одним з факторів, що впливають на скорочення виробництва меду, це щорічна протрава бджіл. Також, як зауважує експерт, важливим моментом є штучно занижена експортна оптова закупівельна ціна меду.

«Ці два факти, накладаючись один на одного, гальмують галузь, і відкидають її, я б навіть сказав, на кілька років назад. Тому що бджолярі, які планували розширення своїх господарств, зараз навпаки замислюються про заморожування, про переробку меду і подальшу його реалізацію не як сировинного продукту, а як продукту кінцевого споживання. Тобто, шляхом фасування, шляхом переробки в медові вина», - заявляє фахівець.

За словами Галдіна, недавно в їх співтовариство надійшла пропозиція подібного характеру від однієї з фірм у Харківській області про переробку меду в порошок. Цей порошкоподібний мед використовується в оборонній промисловості в якості енергетичної добавки в харчування солдатів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держпідтримку АПК на 2019 рік скорочено на мільярд гривень

Про це повідомив народний депутат Вадим Івченко (фракція "Батьківщина"), пише Інтерфакс-Україна.

Водночас депутат не повідомив, які саме програми підтримки сільгоспвиробників під скорочення потрапили.

Як повідомлялося, Кабінет Міністрів України запропонував скоротити програму підтримки фермерів у 2019 році до 800 млн грн з 1 млрд грн в 2018 році і збільшити держпідтримку на придбання сільгосптехніки до 1 млрд 381,8 млн грн торішніх з 945 млн грн. Загальна сума програм держпідтримки АПК в 2019 році, за пропозицією уряду, мала становити близько 6,7 млрд грн, витрати на апарат Мінагропроду - 7,3 млрд грн.

За інформацією на сайті Мінагропроду, станом на 16 листопада використано 35,8% держпідтримки АПК, передбаченої на 2018 рік - 2 млрд 262 млн грн. Зокрема, на здешевлення кредитів використано 29,66 млн грн, на підтримку фермерських господарств - 22,9 млн грн, на підтримку тваринництва - 1 млрд 688 млн грн, на часткову компенсацію с/г техніки та обладнання - 420,3 млн грн, на хмеле- і садівництво - 101 млн грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні стрімко зростає популярність крафтового пива

Про це сказав СЕО “Уманьпиво” Ігор Кисіль, пише Інтерфакс-Україна.

Проте, крафтові пивоварні все ще займають невелику частку, сумарно близько 0,5% пивного ринку в Україні. Ще близько 7-8% належить регіональним виробникам. Решта понад 90% — це великі промислові підприємства.

У той же час в Європі мінімум 20-30% ринку належить регіональним пивоварням, у Німеччині, Бельгії та Чехії обсяг продукції таких пивоварень може становити до 40% ринку.

“Традиційно в європейських країнах невеликі пивоварні користуються величезною популярністю. В одній тільки Німеччині налічується майже півтори тисячі локальних виробників. Практично в кожному містечку є хоча б одна пивоварня; в більших містах їх зазвичай декілька”, — зазначив І.Кисіль.

Довідка:

“Уманьпиво” — український виробник пива та безалкогольних напоїв з закритим циклом виробництва. Пивоварня в Умані була заснована в 1878 році. Компанія володіє чотирма агрофірмами. В асортименті продукції пиво ТМ “Вайсбург”, “Своє”, квас, сидр і лимонад. Компанія займає до 1% українського пивного ринку.

За даними Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб-підприємців кінцевими бенефіціарами ТОВ “Уманьпиво” є Ігор і Марія Кисіль.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Азовському морі майже не лишилось риби

Про це розповіла Олена Сидоренко, директор НДІ «Держводекологія», професор Київського національного торговельно-економічного університету, пише agroday.com.ua.

«Із дикої морської риби Україна має в основному свій бичок. Але і з ним катастрофа. Як і з Азовським морем, — говорить вона. — Під контролем Держрибагентства там проводяться псевдонаукові лови. Виловлюється навіть малорозмірний бичок».

Хоча вилов малорозмірної риби заборонений на законодавчому рівні. «Якщо ви зловили такий бичок, то маєте зміститися на милю для подальшого лову. На практиці трюми забиваються малорозмірним, і лише потім судно переїжджає на нове місце», — розповідає Сидоренко.

Вона згадує, що раніше Азовське море мало потужну кормову базу, там були величезні запаси риби, в тому числі, осетрових. Але осетрових давно знищили. І з огляду на те, що квоти на вилов  продовжують роздавати, на черзі — бичок.

Рибопереробні заводи, які знаходяться поруч, відчувають гострий брак сировини. Аби завантажити свої потужності, вони починають розводити для себе кларієвого сома в бочках або іншу рибу.

Зазначимо, за розрахунками фахівців, Азовське море ще може відносити свій потенціал. Для цього потрібно заборонити вилов риби не менш ніж на 5 років.

За даними Державного агентства рибного господарства, за перше півріччя 2018 р. вилов всіх водних біоресурсів в Азовському морі порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротився вдвічі і склав 5,6 тис. т.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Верховна Рада прийняла відставку Тараса Кутового

На пленарному засіданні парламенту в четвер, 22 листопада, таке рішення підтримали 257 народних депутатів, сказано на сайті ВРУ.

Відзначимо, Кутовий подав заяву про відставку 23 травня 2017 року. Він пояснив такий крок бажанням повернутися в бізнес і займатися залученням інвестицій.

Тарас Кутовий пробув міністром аграрної політики 13 місяців. Питання його відставки парламент не міг розглянути півтора року. Формально залишаючись міністром, на робочому місці Тарас Кутовий з тих пір не з’являвся. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Прощавай, гречко: чому українські аграрії переходять на нут і амарант

Чим привернули українців такі екзотичні культури, як нут, кіноа і амарант, пише ЕtСetera.

Зазвичай рентабельність пшениці становить 30-40%. Це непогано, але деякі екзотичні культури мають вдвічі-вп’ятеро більшу рентабельність. Наприклад, льон, гірчиця, нут і амарант (50-70%), а також кіноа, чіа і батат (до 200%).

Амарант – це рослина родом з Південної Америки і Мексики. Там його культивували протягом 8 тисяч років. З його насіння варили каші, робили борошно. Зараз амарант, відомий в Україні як кормова рослина щириця, у всьому світі використовується в основному як крупа для каш. Його популярності сприяє повсюдне захоплення «суперфудом».

Всього за рік площі посівів амаранту в Україні збільшилися втричі, відзначає глава Асоціації виробників амаранту і амарантової продукції Олександр Дуда. Причина такого «захоплення» українських фермерів цією культурою криється в її вартості. Одна тонна насіння амаранту коштує втричі дорожче, ніж тонна пшениці – близько 24 тис. гривень. Урожайність у пшениці і амаранту практично однакова, витрати на вирощування – теж. Тож вирощувати амарант виявилося дуже вигідно.

Нут – це рослина сімейства бобових, родич гороху. В Україні він мало використовується, зате дуже популярний на Близькому Сході, в Азії та Індії. При цьому його врожайність в українських умовах набагато вища, ніж у рідних для нуту Пакистані або Туреччині.

Рентабельність вирощування нуту на українських полях становить 50%. Одна тонна нуту коштує близько 25 тис. гривень, практично весь урожай йде на експорт: як в Азію, так і в Європу, де нут вважається основою здорового харчування.

Кіноа культура родом з Південної Америки. У високогір’ї Перу і Болівії її вирощували як хлібну культуру.

Мода на кіноа з’явилася зовсім недавно, в Україні з 2016 року її пробує «акліматизувати» Сумський аграрний університет. Його приклад вже наслідують українські агрохолдинги, які зрозуміли, що захоплення Європи «суперфудом» і «екологічною продукцією» – це шанс для виходу на світові ринки.

Перешкодою для вирощування екзотичних культур в Україні стає відсутність досвіду у аграріїв і відсутність зернового фонду для посівів, відзначає засновник Bio farm organic Світлана Віязловська. До того ж, не всі культури готові до боротьби за виживання в українському кліматі.

У той же час, коли продукція йде на експорт як органічна, використання пестицидів під час її вирощування не допускається. А це також підвищує ціну готового продукту.
Тож, поки українці чекають появи дешевої гречки на полицях магазинів, вітчизняні аграрії освоюють закордонні ринки «суперфуду».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview