Tempo950x100

Tempo300x100

Бережіть бджолу!

Бережіть бджолу!

[[{“fid”:”290265″,”view_mode”:”default”,”fields”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”type”:”media”,”field_deltas”:{“3”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”5″:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false}},”attributes”:{“class”:”media-element file-default”,”data-delta”:”3″}}]]

Україна виконала квоти по поставках меду до Євросоюзу ще на початку січня. Якими є об’єми експорту українського меду?

Квоти надаються на мед, який ми постачаємо до ЄС і який не оподатковується. Такого меду ми можемо експортувати 5 тисяч тонн, але загальний світовий експорт цього продукту складає близько 70 тисяч тонн.

Якщо мед робити більш рідким, піддаючи його термічній обробці, в продукті можуть активізуватися шкідливі речовини.

Чим український мед корисніший за європейський?

Українці споживають мед у тому вигляді, в якому він створюється, в природному. Якщо він закристалізований, то він закристалізований. В Європі інша культура споживання, вони звикли до більш рідкого меду. Оскільки більша частина меду (близько 90%) що експортується закордон соняшниковий і ріпаковий мед, його виробляється найбільше і ці сорти кристалізуються. В ньому ще можуть бути домішки гречки, яка теж швидко кристалізується. Через те з ним вчиняють так звану гуманізацію ще в Україні: мед розігрівають до 45 градусів, це допустима температура, якій можна піддавати цей продукт, після чого його розміщують у спеціальних ваннах-змішувачах, де безпосередньо відбувається гуманізація меду. Цей процес розбиває кристали, і у подальшому вигляді мед має консистенцію сметани. Після цього він фасується у 200-літрові бочки та відправляється за кордон. Формуються партії по 18-20 тонн і відправляються на експорт. Якщо мед робити більш рідким, піддаючи його термічній обробці, в продукті можуть активізуватися шкідливі речовини. Але при цьому, розбавляти мед у великій кількості гарячої води можна. З давніх часів мед використовували як лікувальний засіб, додаючи до гарячого чаю чи молока. Шкідливі речовини виділяються при підігріві самого меду, коли зменшуються його вологість.

Розкажіть про кристалізацію.

Ті сорти меду, що кристалізуються, мають більший вміст сахарози. Кристалізація процес природний і непоганий. Просто певні сорти меду, як от: гречаний, соняшниковий, ріпаковий тощо, мають у своїй структурі кристали, що спричиняють густішання. Мед з акації може стояти упродовж 4-5 років і не кристалізуватися. Спочатку цвіте ріпак, а потім акація. І якщо пасічник пропустив рамку, в якій був ріпаковий мед, і він потрапляє до акацієвого, відповідно, потрапляють кристали, змінюється структура продукту, і цей мед вже теж починає кристалізуватися.

[[{“fid”:”290266″,”view_mode”:”default”,”fields”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”type”:”media”,”field_deltas”:{“4”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”6″:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false}},”attributes”:{“class”:”media-element file-default”,”data-delta”:”4″}}]]

Продукти бджільництва. Які з них є неосвоєними?

Недостатньо освоєним продуктом бджільництва є маточне молочко (маточне молочко містить вітаміни та амінокислоти, і є рекомендованим для дорослих при розладах травлення, гіпертонії, стресах та інших проблем зі здоров’ям. Також маточне молочко вживають для поліпшення апетиту, після важких захворювань, як загально зміцнювальний засіб AR),  дуже недооцінене. Воно взагалі недешеве, але якщо використовувати його з профілактичною метою, зараз його вживають без переробки: беруть маточник, заморожують його, для споживання зберігають у морозильній камері. Одна людина, залежно від віку та ваги, потребує три-чотири маточника на день як курс профілактичного лікування. Вартість такого маточника становить 15 гривень. Тобто, 45 гривень на день, курс лікування до 2 тижнів. Маточне молочко підвищує імунну систему, а також виводить радіонукліди з організму, має радіопротекторну дію.

Культура споживання маточного молочка розпочалася з Японії?

Так, після бомбардування Хіросіми та Наґасакі, коли величезна кількість японців була заражена радіонуклідами, вони почали активно шукати шляхи, як допомогти людям, і звернули увагу на цей продукт. 70% виробленого маточного молочка у світі досі споживається в Японії. Там побутує навіть соціальна практика: давати цей продукт дітям і пенсіонерам безкоштовно.

На користь окремих продуктів бджільництва звертає увагу організація Апімондія (Міжнародна федерація бджільницьких об’єднань. Створена в 1949 з центром у Римі. Налічує більше 115 країн-членів і є наступницею Секретаріату Міжнародного Бджільницького Конгресу, заснованого в 1895 AR), збори якої відбуваються раз на 2 роки. Останній Конгрес Апімондії відбувся у вересні минулого року в Стамбулі. Серед великої кількості доповідей, особливу увагу звертали на прополіс, який допомагає організму відновлюватися, запобігає старінню. Окрім того, прополіс знищує шкідливі мікроби в організмі, залишаючи при цьому корисні.

Японські імпортери українського меду позначають країну походження продукту, розміщуючи етикетку з українським прапором

Україна ділить ⅔ місце із США за об’ємами експорту меду у світі?

Так, але США здійснює реекспорт, експортуючи імпортоване. Окремої уваги потребує той факт, що японські імпортери українського меду позначають країну походження продукту, розміщуючи етикетку з українським прапором. На відміну від американських та європейських імпортерів, які змішують український продукт зі своїм, і розповсюджують як продукт внутрішнього виробництва.

Інтерактивна карта українських експортерів меду допоможе бджолярам довідатись,  де знаходиться той чи інший експортер, та як з ним можна зв’язатись.

Де в Україні купувати мед: магазини/виставки/ярмарки що порадите пересічному споживачеві?

Я би радив шукати спілки пасічників і звертатися до них. До спілок входять найбільш активні виробники, які сумлінно дбають про якість меду. Якщо спілка проводить якийсь ярмарок, перед виходом у продаж, здійснюється ревізія пасічника, який буде представлений на ярмарку. Перевіряють санітарію, роботу пасіки тощо.

Спілка пасічників України ініціює проведення на День Незалежності всеукраїнської акції біля Михайлівського Собору. Це буде ярмарок, де разом із випічкою відвідувачам пропонуватимуть куштувати та купувати мед різних вітчизняних виробників. Свого роду, популяризація культури вживання меду. Однією із умов участі в ярмарку буде те, що пасічник виділятиме частину свого продукту на безоплатній основі для відвідувачів.

Наразі в Україні немає акредитованої лабораторії, що здійснює дослідження меду, які визнаються в Європі.

Стандарти держави: Україна ставить вищі вимоги для виробників меду ніж ЄС?

За деякими показниками – так. Але, коли мед експортується до ЄС, він має пройти аналіз за їхніми стандартами. Наразі в Україні немає акредитованої лабораторії, що здійснює дослідження меду, які визнаються в Європі. Наш продукт відправляється до Ганноверу, де проходить сертифікацію, і після чого може бути експортований до ЄС. Я стикався із “цікавою” ініціативою одні польські підприємці пропонували виготовляти “медовий продукт”: замість збирання пилку, бджоли отримували звичайний цукор, обробляли його, і цей продукт планували продавати як мед. Але впровадження такої практики сильно би вдарило по іміджу держави як виробника меду, адже такий продукт не має корисних властивостей і є фактично сурогатом.

Спілкувалася Дар’я Анастасьєва

Перегляди: 6
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/berezhit-bdzholu
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати