178171
182818

Без ґрунту: розроблено інноваційний спосіб вирощування овочів та фруктів

Японець Юічі Море вирощує фрукти і овочі, не використовуючи для цього грунт. Натомість японський вчений застосовує матеріал, спочатку призначений для лікування людських нирок - прозору і проникну полімерну плівку, пише EastFruit.

Рослини ростуть зверху плівки, що допомагає зберігати рідини і поживні речовини.

Крім того, ця технологія дозволяє вирощувати овочі в будь-яких умовах, вона також використовує на 90% менше води, ніж традиційне сільське господарство, і не вимагає застосування пестицидів - сам полімер блокує віруси і бактерії.

Це один із прикладів того, як Японія - де не вистачає землі і робочої сили - робить революцію в сільському господарстві.

"Я адаптував матеріали, які використовуються для фільтрації крові під час діалізу нирок", - розповів учений.

Його компанія Mebiol має патенти на винахід, зареєстровані майже в 120 країнах.Це - приклад сільськогосподарської революції в Японії: поля перетворюють на технологічні центри з допомогою штучного інтелекту (AI), інтернету (IoT) і передових знань.

Здатність агротехнологій підвищити точність контролю і догляду за врожаєм може виявитися життєво важливою в найближчому майбутньому.

У цьому році Всесвітній звіт ООН з питань розвитку водних ресурсів передбачає, що 40% виробництва зерна і 45% світового валового внутрішнього продукту опиняться під загрозою до 2050 року, якщо деградація навколишнього середовища і водних ресурсів триватиме нинішніми темпами.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Посуха продовжує впливати на осінню посівну

Деякі області значно перевиконали план:

Луганська область – 4,4 тис. га або 244% до прогнозу;
Запорізька – 45,1 тис. га або 177%;
Донецька – 26,5 тис. га або 176%.

На відміну від рекордсменів, в центральних,південних і південно-східних областях наслідки літньої засухи заважають виконувати заплановані обсяги робіт. Так, найменше всього площ під озимий ріпак засіяно у Полтавській області – 13,5 тис. га або 41% до прогнозу, Черкаській – 40,8 тис. га або 56% та Вінницькій – 72,9 або 65%. Саме в цих регіонах була зафіксована найменша кількість опадів за літній період.

Відсутність достатнього рівня зволоженості ґрунтів також негативно впливає на посіви озимої пшениці, ускладнюючи аграріям проведення необхідних технологічних операцій.  Всього по Україні засіяно 4,9 млн. га під дану культуру. Деякі області встигли засіяти більше 90% площ під озиму пшеницю, а саме: Луганська, Донецька та Полтавська засіяли  91% площ до прогнозу.

Активно триває збирання соняшнику. Аграрії зібрали 12,6  млн. т врожаю з 5,2 млн. га  або 90% до прогнозу з соняшнику, обробивши 325,5 тис. га або 100% до прогнозу та намолотивши  958,4 тис. тонн. 

Щодо інших культур, то 7 областей України завершили збирання гречки та всього в країні обробили 61,9 тис. га або 92% до прогнозу під цією культурою. По збиранню цукрових буряків та кукурудзи виконано майже половину плану,  з показниками 105,4 тис. га або 48% до прогнозу та 2,2 млн. га або 45% відповідно.

Джерело: Аналітичний департамент УАК

 



Ринкові ніші у плодоовочевому бізнесі все більш «вислизають» в масовий ринок

На сьогоднішній день тенденції розвитку плодоовочевого ринку такі, що, так звані ринкові ніші все більш «вислизають» в масовий ринок. Про це заявив економіст інвестиційного департаменту ФАО Андрій Ярмак виступаючи перед учасниками Національної конференції «Плодоовочевий сектор Молдови – кращі інвестиційні ніші», повідомляє прес-служба УПОА.

Як приклад трансформації ніші в масовий продукт економіст ФАО привів лохину.

 «Десять років тому про лохину практично ніхто не чув. На сьогоднішній же день це масовий продукт. Він перестав бути нішевим, так як його виробляють всі, і кожен рік обсяг виробництва зростає. І це постійно відбувається і з іншими культурами. Тому найгірша і одночасно хороша новина для садівників: ви не можете знайти собі постійну нішу і заспокоїтися, а необхідно постійно рухатися в своєму розвитку», – зазначив Андрій Ярмак.

Він також додав, що виробникам плодоовочевої продукції на сьогоднішній день важливо розуміти, що на сучасному ринку практично не існує, так званих, нішевих продуктів. Це обумовлено тим, що ринкові ніші не бувають вічними, а прискорення поширення інформації різко знижує термін їх «життя».

 

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні оформлено аграрних розписок на $320 млн

Про це повідомив спеціаліст з фінансового сектору Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Кирило Мухомедзянов.

За його словами, загалом із початку впровадження в Україні аграрних розписок вітчизняним сільгоспвиробникам видано понад 2,1 тис. таких розписок.

«Проект існує в Україні п’ятий рік – це останній рік його існування, оскільки в червні 2020 року він завершується. Водночас уже на сьогодні проектом профінансовано майже $600 млн аграрних розписок, що є дуже суттєвою сумою», –  зауважив Кирило Мухомедзянов.

Він підкреслив, що з відкриттям ринку землі в Україні очікується зростання залучення аграрних розписок, адже він створить певний тиск на оборотний робочий капітал агровиробників. 

Кирило Мухомедзянов додав, що аграрні розписки прийшли до України з Бразилії, де завдяки цьому інструменту агровиробники щорічно отримують до $30 млрд. Потенціал зростання обсягу аграрних розписок в нашій країні також є дуже великим. 

Нагадаємо, що зараз із аграрними розписками вже працюють понад 130 кредиторів, серед яких як українські, так і міжнародні компанії. На сьогодні кошти залучаються під заставу 35 різних сільгоспкультур, зокрема і нішевих. 

Джерело: AgroTimes

Ваш вибір 'Подобається'.


Основні покупці української кукурудзи

Про це свідчать дані ДФС, пише agro-yug.com.ua.

Основними імпортерами української кукурудзи за 9 місяців 2019 року були:

Китай — на $ 500,81 млн (13,53%);
Нідерланди — на $ 454,6 млн (12,31%);
Єгипет — на $ 444,42 млн (12,01%);
Інші — $ 2,3 млрд (62,15%).

Ваш вибір 'Подобається'.


Земельну ділянку вартістю 8,1 млн грн повернуть державі

Монастирищенським відділом Уманської місцевої прокуратури у ході реалізації представницьких повноважень встановлено, що громадянином, всупереч вимог ст.116 Земельного кодексу України, на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області в 2017 році отримано в приватну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності, площею 1,7 га для ведення особистого селянського господарства. Про це повідомили у прес-службі Уманської місцевої прокуратури.

Зазначеною особою в 2012 році вже реалізовано право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яку в подальшому відчужено шляхом укладення договору дарування.

На захист інтересів держави прокурором заявлено позов з вимогами скасувати відповідний наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та скасувати запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку – ринковою вартістю 8,1 млн. грн.

Рішенням Монастирищенського районного суду позовні вимоги прокурора задоволено повністю.