Безпека майбутнього в управлінні глобальними ресурсами

У кінці жовтня у м.Тампа, (штат Флорида, США), пройшов щорічний  симпозіум  провідних експертів та науковців аграрної сфери. Тема зустрічі – «Управління глобальними ресурсами задля безпеки майбутнього». Україну на цій події представляли фахівці компанії AgriLab.

Організатори симпозіуму – Американське агрономічне товариство, а також Спілка сільськогосподарських культур і ґрунтознавців Америки. Окрім презентацій та обговорень ключових питань аграрної сфери 2017 року, проводились тематичні тури на фермерські господарства Флориди, під час яких учасники заходу ознайомилися із сучасними практиками ведення агробізнесу та впровадженням новітніх технологій.

Зміна клімату – топ-тема на міжнародному рівні

«Ключові питання цього масштабного міжнародного заходу зосереджені навколо тем глобальних змін клімату та управлінні ресурсами, а також створення стратегії ефективного розвитку сільського господарства з огляду на ті природно-кліматичні виклики, які сьогодні постають перед людством, - зауважив Ярослав Бойко, СЕО компанії AgriLab, представник Міжнародної організації з точного землеробства в Україні. Кліматичні наслідки для сільського господарства є результатом взаємодії змін клімату з вразливістю або позитивною віддачою систем управління природними і людськими ресурсами. На сесіях описували зміни клімату та пов'язані з ними екстремальні події (наприклад, теплові хвилі, посуха, екстремальні опади, вітрова ерозія, і т.д) на наземні екосистеми, і представляли адаптивні рішення (генетика, покривні культури, технології землеробства) або різні моделі для реалізації довгострокових стратегій адаптації та пом'якшення».

Розвиток точного землеробства

Окрім того, як зазначив Ярослав Бойко, ще однією важливою темою, яка обговорювалася на конференції, був розвиток сучасних інноваційних технологій, зокрема точного землеробства у країнах, що розвиваються, як важливого аспекту їх продовольчої безпеки:

«В Україні хоч і повільно, але з’являються компанії, які починають системно впроваджувати точне землеробство. Удорожчання ресурсів змушує аграріїв замислитись про оптимізацію їх використання, а збільшення вартості оренди землі з часом суттєво прискорить процес впровадження точних технологій».

Агрономічні дослідження

Також під час конференції було представлено багато вузькогалузевих досліджень, практична реалізація яких необхідна для розвитку нових технологій, зокрема – точного землеробства. Наприклад,  цікавий експеримент був проведений щодо використання активних і пасивних датчиків для визначення потреби в азотному живленні рослин.

До активних сенсорів (процес зйомки, обробки даних і калькуляції норми в онлайн режимі) відносились: NIR (780nm), Red Edge (730 nm), Red ( 670 nm). До пасивних датчиків (пост-обробка даних, а після – створення карти внесення добрив) належали: NIR (790nm), Red Edge ( 735 nm), RED (660nm), Green (550nm), RGB. У результаті дослідження ефективності цих технологій для визначення потреби в азотному живленні рослин, науковці зробили  висновок, що  варіабельність отриманих даних по спектральній зйомці рослин значно більша в пасивних датчиків ніж в активних. При тому дані, отримані з пасивних датчиків, були занижені за показником індексу росту рослин, а відповідно потреба в азотному живленні була завищена.

Ще одна цікава доповідь була представлена на тему інгібіторів втрати азоту із аміачної селітри в ґрунті залежно від ґрунтово-вбирного комплексу та кислотності ґрунту.

Підсумком проведеного дослідження по внесенню аміачної селітри було те, що значення ґрунтово-вбирного комплексу було найбільш консолідованою зміною для прогнозу втрати азоту. Наступним показником за вагою впливу на втрату азоту вчені назвали рН ґрунту. А от тип ґрунту, на думку дослідників, не є меншим фактором від якого залежить втрата азоту. Також результати експерименту показали, що втрата азоту при використанні добрив з інгібіторами NBPT + NPPT  у середньому на 18% була меншою.

Кадрова проблема виходить за рамки університетів і держав

Однак тематика міжнародного симпозіуму у Флориді не обмежувалась лише питаннями агрономії та новітніх технологій. Під час заходу велика увага приділялась проблематиці кадрового забезпечення аграрного сектору. Адже дефіцит фахівців із агрономії, ґрунтознавства, агрохімії – це проблема, яку відчувають чи не всі країни світу. Організатори заходу запросили до Флориди студентів аграрних напрямків з різних навчальних закладів США. Тут їм було представлено нові освітні програми, гранти для проведення досліджень тощо.

«Сьогоднішні студенти - це ті , хто будуть впроваджувати інновації на виробництві завтра. У США в підготовку кадрів для сільськогосподарського сектору виділяються значні ресурси. Однак, не стоять осторонь навчального процесу виробничі компанії, - зазначив куратор українського освітнього агропроекту AgriStart. Досвід західних країн переконує: якісна аграрна освіта можлива лише за умов співпраці навчальних закладів та бізнесу. Адже поєднання наукової теорії, виробничої практики та наявність умов, передусім – матеріальних, для розвитку інноваційних ініціатив та сучасних технологій – це те, що дозволяє економікам розвинених країн рухатись вперед».   

Міжнародне визнання українського вченого

Приємним моментом міжнародної конференції у Тампі (Флорида) стало те, що український вчений Петро Киверига, випускник Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП), а зараз - доцент факультету агрономії Університету штату Айови, директор відділу аналітики Асоціації Соєвих Виробників штату Айови та експерт компанії AgriLab отримав найвище визнання від Американського товариства агрономії і став членом кафедри «Біометричного і статистичного обчислення товариств». Підсумовуючи конференцію, він зауважив:

«Моя точка зору  від заходу цього року - це забагато хороших подій, та презентацій, які проходили одночасно і в одному місці. Було проведено кілька симпозіумів та презентацій, присвячених використанню точних технологій в сільському господарстві, засобів дистанційного зондування та моделювання культурних рослин в управлінні родючості ґрунтів, підвищення ефективності та рентабельності фермерських господарств. Незважаючи на те, що використання технологій з часом у США зростає, багато фахівців з промисловості та університету обговорили шляхи кращого партнерства між фермерами, державними та приватними установами, щоб підвищити цінність цих технологій для вирішення виробничих та екологічних проблем. Деякі дискусії були спрямовані на вдосконалення процесу прийняття рішень за допомогою великої аналітики даних та різних приватних і комерційних баз даних, інструментів та платформ прийняття рішень».

Міжнародний симпозіум провідних експертів та науковців аграрної сфери, що проходив у місті Тампа з 22 по 25 жовтня, дав відповіді на багато теоретичних і практичних питань щодо управління ресурсами з огляду на глобальні світові зміни. Тепер – крок за виробниками.

Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Блокчейн - китайська стіна інформаційної безпеки

Блокчейн - це розподілена база даних. Будь-яка технологія має сервер, і якщо є один сервер, нехай навіть з кількома ключами, то доступ до нього знаходиться у декількох людей. Вони можуть змінити дані, якщо їм захочеться або їх хтось змусить це зробити. Також існують хакерські удари, спрямовані безпосередньо на сервер, що завдають збитків компаніям. Блокчейн, який об'єднує в собі величезну кількість серверів, при зміні будь-якої цифри або літери в якій завгодно базі даних, відображає внесені зміни на всіх серверах одразу. Відповідно, зіпсувати дані або ввести їх некоректно непомітно - неможливо. Блокчейн виключає корупцію на всіх рівнях. Хакерські удари відтворюються на конкретний сервер, в блокчейне їх сотні, тому дані, які він містить, збережуться.

Кібербезпека - одна з найважливіших задач, яка стоїть перед усім світом і Україною зокрема. Наша країна сьогодні вважаючи на війну з Росією стає одним із головних гравців у сфері кібербезпеки, але, на жаль, робота в цій царині проводиться не достатньо серйозна. Наша компанія активно працює в цьому напрямку, ми в процесі створення центру кібербезпеки "Ukrainian Dream" для України в Силіконовій Долині. Основний проект, який наразі розробляється SuntriBlockChain Operation System - земельна платформа. Навколо блокчейн технології відбувається багато хайпу у зв'язку з криптовалютою (більшість з яких, до слова, скоро перестане існувати взагалі, а те, що залишиться, буде використовуватися зовсім інакше). Найважливішим просуванням економіки і бізнесу у світовому контексті стане монетизація землі без її продажу. Інвестори з усіх куточків світу зможуть зайти в нашу кооперативну модель і купити землю. Завдяки створенню кооперативної моделі сьогодні зменшилася собівартість кожного гектара землі.

Блокчейн дає можливість кожному фермеру (неважливо, у нього 10000 або 2 га) монетизувати те, що він має. Інвестори купують токени в кооперативі на кожен га землі не купуючи землю фізично. Що вони отримують в результаті: вони збільшення ціни токена через підвищення вартості землі і дивіденди з продукції, яку дає земля. Що отримує фермер: меншу кількість витрат, кращі технології, незалежно від культури вирощування - і як результат збільшення продуктивності. А коли збільшується продуктивність - зростає ціна землі. Кооператив залучає найкращі технології - від органічних добрив, які очищають землю, до image satellite, супутникових знімків, що дозволяють стежити за землею і урожаєм зверху, бачачи цілісну картину.

Україна є одним з лідерів блокчейн технологій. Наш проект "Ukrainian dream" вперше за роки незалежності об'єднав у співпраці державу, Академію Наук і бізнес України. Крім того, Прем'єр-міністр Гройсман анонсував перехід Державного земельного кадастру на технологію блокчейн. На думку Генрі Штретенберга, ця технологія здатна змінити світ, бо скасує існування кредитної системи, банків, нотаріальних послуг тощо. Основні труднощі, з якими стикаються лобісти блокчейн, - це нестача фахівців і неготовність бізнесу активно приймати та впроваджувати нове.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно дл AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зміна клімату: які наслідки для світового сільського господарства?

Про це заявив доктор Ебергард Фауст, керівник відділу досліджень "Кліматичні ризики та природні небезпеки» з Munch Re у Варшаві під час  34-го конгресу AIAG - Міжнародної організації, що об'єднала страховиків cільгоспризиків з усього світу, пише Аgronews.ua

Спираючись на дані  дослідження, що було проведено з 1956 по 2005 рр,  зміна клімату у світі має певні як позитивні, так і негативні наслідки. З позитивних: вона сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур. З негативних:  часом створюються більш підходящі умови для шкідників та грибкових атак. Потенційно зміни клімату призводять до  пізніх заморозків  у районах, прилеглих до тропічних, що впливають на виноградарство та плодові культури (яблука та ін.)

Наприклад, в Європі у 2017 році внаслідок зміни клімату аграрії зазнали таких збитків лише тільки щодо плодоовочевих культур ≥ 2 млрд. дол США. Страхові збитки склали  ≥ 0,6 млрд. дол. США, але це ще не остаточні цифри, як зазначив доктор Ебергард Фауст. Відбулося зменшення врожаю в Німеччині: - 50% для яблук та груш, - 40% по вишні, для слив і чорносливу  – це  60% . Очікувані втрати для плодівництва близько 200 млн. євро. Додаткові серйозні втрати очікуються щодо виноградарства.

До речі, наслідки глобальної зміни клімату стають все більш відчутними в Україні. За останні 20 років середньорічна температура зросла на 0,8⁰С, а середня температура січня та лютого - на 1-2⁰С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ - весняних паводків, початку цвітіння та випадіння снігу.

Як зазначив експерт з агрострахування, гендиректор компанії "Агрориск" Володимир Юдін, клімат України надзвичайно чутливий до зміни глобального клімату, і підвищення температури повітря на нашій території відбувається швидко. Глобальні зміни клімату зможуть сприяти новим можливостям аграрного сектора, проте це можливо лише в разі абсолютної адаптації сільськогоспвиробництва до нових кліматичних умов, що синхронізуються  з темпами їхньої зміни.

Саме тому у цьому процесі синергія адаптаційних факторів має неабияке значення.

Завдяки біокліматичному потенціалу, який зростатиме, економічно вигідним для аграріїв буде заміна сучасних сортів зернових більш пізніми, фотосинтезуюча система яких працює довше, і продуктивність агроекосистем підвищиться.

Доктор Ебергард Фауст підсумував, що зі зміною клімату збільшуються не лише ризики для аграріїв, але й певні переваги, такі як подовження вегетаційного періоду. Треба більше враховувати різні природні зони, щоб вчасно реагувати на сільгоспризики.

Вчені  давно визначили, що середня температура повітря біля поверхні землі підвищується усюди в світі. Внаслідок чого в атмосфері відбувається перебудова глобальних процесів перенесення тепла і вологи на всіх континентах, що супроводжується різким почастішанням природних катаклізмів: посух і повеней, тайфунів і смерчів, градів, зсувів тощо. Підвищення температури та посухи обмежать продуктивність сільського господарства. Наприклад, такий аспект, що пов’язаний із потеплінням, можливе збільшення у удвічі чисельності основних комах-шкідників, для яких потепління клімату є благодатним для розмноження. Зона екологічного оптимуму різних видів шкідників поширюється на території, де раніше температурні умови для них були несприятливими. Якщо кліматичні зони змістяться, шкідники почнуть заселяти нові території, де рослини не пристосовані і значно вразливіші для такої загрози. Тож, при страхуванні сільськогосподарських ризиків також відбудуться зміни. Аграрії дуже часто покладаються на прогноз погоди  і переводять у дані показники зі своїх полів, які можуть допомогти їм прогнозувати моделі та планувати господарство більш ефективно. Але саме зміна клімату підштовхує їх ще більше замислитися над необхідністю «подушки безпеки», а саме, агрострахування. Не оминають ризики, пов’язані зі зміною клімату, й Україну.  «Один з таких «сюрпризів» погоди обрушився на аграріїв центрального регіону країни на початку вересня 2017 року. Град, розміром зі сливу, що тривав близько 20 хвилин, завдав чимало збитків аграріям Вінниці. Даний катаклізм стався у вересні місяці, чого раніше практично ніколи не спостерігалося. Тобто, можна говорити про те, що кліматичні зміни в світі  вже дісталися до України, а значить наші аграрії просто зобов'язані враховувати ці ризики при плануванні розвитку свого бізнесу», - зазначає експерт в області агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Земельний кодекс: зміни для фермерів

Законопроектом «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності» №7060 від 4 вересня 2017 року пропонується внести зміни до деяких статей Земельного кодексу.

Цілями та завданнями законопроекту вказано:

— спрощення доступу до земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності для громадян України, які виявили бажання започаткувати та вести або розширити вже створене сімейне фермерське господарство;

— створення більш сприятливих умов для набуття громадянами України земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства з метою створення та розвитку сімейних фермерських господарств;

— зменшення корупції в земельних відносинах шляхом запровадження суттєвих обмежень у використанні та обтяжень речових прав на земельні ділянки, набуті у приватну власність в порядку безоплатної приватизації із земель державної та комунальної власності, а також одержаних у користування у поза аукціонному порядку.

Зокрема, главу 5 «Землі сільськогосподарського призначення» запропоновано доповнити новою ст. 311 «Особливості використання та розпорядження земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, переданої на земельних торгах в оренду для створення та розвитку сімейних фермерських господарств».

Стаття вказує розмір земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності, яка передається в оренду на земельних торгах для фермерських господарств, — не більш як 5 га для ведення фермерського господарства.

Орендарями можуть бути виключно громадяни України, що є членами сімейного фермерського господарства.

Після закінчення строку договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності, переданої на земельних торгах в оренду для створення та розвитку сімейних фермерських господарств (далі — така земельна ділянка), громадяни України мають право:

— на поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах;

— безоплатно отримати у власність відповідну земельну ділянку або її частину у розмірі, що не перевищує 2 га;

викупити земельну ділянку або її частину із розстроченням платежу до 20 років.

Також главу 18 «Обмеження прав на землю» пропонується доповнити ст. 1111 «Обтяження речових прав на земельні ділянки та обмеження у використанні земельних ділянок, переданих із земель державної та комунальної власності у приватну власність безоплатно або за плату із розстроченням платежу, а також земельних ділянок державної та комунальної власності, переданих у користування без проведення земельних торгів».

Передбачені обмеження:

1. Особам, які отримали у власність такі землі, протягом семи років з дня державної реєстрації права власності на них забороняється відчужувати земельні ділянки (крім відчуження для суспільних потреб з мотивів суспільної необхідності), передавати їх у заставу, а також у користування третім особам.

2. Земельна ділянка може використовуватися лише для закладання та вирощування багаторічних насаджень, тваринництва, овочівництва, вирощування органічної продукції, а також для зберігання та переробки сільськогосподарської продукції.

3. Земельна ділянка має використовуватися виключно фермерським господарством, зареєстрованим як юридична особа, що має статус фермерського господарства, за умови, що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є члени виключно однієї сім’ї.

4. Зміна цільового призначення забороняється.

У разі порушення умов договору оренди такої земельної ділянки договір оренди землі підлягає розірванню. Якщо таке порушення сталося після викупу земельної ділянки, а у разі, якщо таке порушення сталося після викупу земельної ділянки її орендарем, але до сплати повної вартості, — умови договору купівлі-продажу щодо розстрочення платежу втрачають актуальність, а купівельна ціна земельної ділянки збільшується на 100%.

Джерело: Ракурс

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експериментальна ділянка: що нового вирощують українські фермери

Фермерство – більше не нудне заняття: фермерами стають і молодь, і топ-менеджери. Вони вирощують не тільки «борщовий набір», а й незвичайні овочі, ягоди, зелень і спеції, що стають все більш популярними в мешканців великих міст. Поки що обсяги такого врожаю порівняно скромні й заробляти виходить далеко не у всіх аграріїв-сміливців. Mind вивчив чотири фермерські новинки, з якими намагаються познайомити споживача. Що вдалося, а що ні українським фермерам?

Як з куща: лохинаЭкспериментальный участок: что нового выращивают украинские фермеры

 

Хто вирощує і скільки? Один з останніх трендів плодового-ягідних господарств в Україні – вирощування лохини. Лідером стала Житомирська область – під цю культуру тут відведено 400 га. Також великі площі посадки ягоди у Волинській і Київській областях.

Минулого року в Україні зібрали понад 1300 тонн цієї ягоди – майже на 25% більше, ніж позаминулого. За оцінками «АПК-Інформ», сумарні площі лохини в Україні становлять понад 1000 га, що майже в 1,5 раза більше, ніж, наприклад, займає малина.

Для кого? Понад 85% лохини українського виробництва йде на експорт. Основні покупці – Нідерланди, Білорусь, Польща, Австрія і Великобританія.

Скільки потрібно вкласти? Щоб висадити гектар лохини, буде потрібно $10 000–20 000. Перший промисловий урожай кущі дають на третій-четвертий рік і потім плодоносять до 50 років. З 1 га можна зібрати до 12 тонн ягоди.

Скільки можна заробити? Витрати на вирощування кілограма лохини становлять 10–15 грн. При цьому в сезон у роздробі лохину продають по 250–350 грн за кілограм, оптова ціна закупівлі – від 80 грн за кілограм.

Які перспективи? Щоб наситити внутрішній ринок, на думку засновника розплідника «Брусвяна» Ліліани Дмитрієвої, потрібно ще близько 6000–8000 га. Експерти вважають, що на такі обсяги фермери вийдуть через п'ять-шість років.

Лохина – явно «маркетингова» ягода. Вона нова для ринку, мода на неї сформувалася недавно, але вирощують її поки що мало. До того ж на відміну від полуниці/малини вона порівняно довго зберігається – до тижня. І добре піддається заморожуванню – не так страждають зовнішній вигляд і смакові якості, як, наприклад, у полуниці.

Модний паросток: спаржа

Экспериментальный участок: что нового выращивают украинские фермеры
 

Хто вирощує і скільки? За останні п'ять років в Україні потроїлися площі, відведені під вирощування спаржі. За даними «АПК-Інформ», зараз фермери культивують цей овоч на 70–80 га. Минулого року Україна зібрала близько 120–150 тонн аспарагуса.

Для кого? Основні покупці – мережі супермаркетів. Але у них великі партії закупівель – від 500 кг. Щоб запропонувати такі обсяги, фермеру потрібно вирощувати спаржу не менше ніж на 5 га. Невеликі партії поставляють до ресторанів і фермерських магазинів.

Скільки потрібно вкласти? Вартість розсади на 1 га становить близько $8000–10 000. «Перший промисловий урожай можна зібрати через два роки, окупити вкладення з 5 га – через п’ять років», – каже Юрій Марчук, власник фермерського господарства «Садовод». Він відвів під цю культуру 5 га.

Скільки можна заробити? З одного гектара фермер збирає близько 50 кг спаржі на день. Оптова ціна за кілограм – 100 грн. Збирають урожай з травня по червень, пагони зрізують кожні два дні в теплу погоду (за день паросток виростає на 10 см). Урожайність у перші роки становить 30–50, у наступні – 70–100 ц/га.

Спаржа, вирощена в Україні, вдвічі дешевша за імпортну. 450 г імпортної спаржі в роздробі продають за 170 грн, кілограм вирощеної в Україні коштує 180 грн.

Які перспективи? Щорічно в Україну завозиться не менше 1200 тонн спаржі – значить, місцеві фермери можуть як мінімум вдесятеро збільшити свої обсяги. Але куди перспективнішим вважається ринок ЄС: країни Євросоюзу щорічно додатково закуповують на зовнішньому ринку близько 50 000 тонн спаржі. А це майже в 330 разів більше, ніж загальний урожай спаржі в Україні. «При цьому споживання спаржі там щорічно збільшується на 10–15%. Але для експорту потрібно вийти на великі обсяги поставок, сертифікувати продукцію і вирішити питання логістики», – зазначає Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

Бізнес у мініатюрі: пророщені зерна

Экспериментальный участок: что нового выращивают украинские фермеры
 

Хто вирощує і скільки? Мікрогрін – паростки люцерни, броколі, соняшнику, горошку, цибулі, гірчиці, амаранту, руколи і редиски віком від 7 до 14 днів. Експерти навіть приблизно не можуть підрахувати обсяги ринку. Напрямок ніхто не відстежує – він новий й нішевий для України. «Вирощують не лише класичні фермери, багато хто вирощує мікрогрін вдома, тому підрахувати обсяги ринку дійсно складно. У кожному великому місті декілька виробників, ми це бачимо по конкуренції за таких клієнтів, як ресторани», – говорить Наталія Рижкова, засновниця компанії «Мікрогрін».

Для кого? Замовники – мережі супермаркетів, ресторани (переважно для прикраси страв); профільний напрям – вегетаріанські кафе і магазини, а також деякі сервіси доставки продуктів харчування. Компанія «Мікрогрін» – єдина, чия продукція представлена ​​в мережі супермаркетів. Компанія співпрацює з мережею «Сільпо».

Скільки потрібно вкласти? Для вирощування потрібна теплиця і спеціальна система поливу і освітлення: різне насіння проростає за різної температури. На початковому етапі площа не так важлива – це стелажна система. «Площа нашого приміщення – 200 кв. м, стелажі в чотири-п'ять ярусів, але нам вже не вистачає потужностей – шукаємо приміщення побільше», – каже Рижкова. У компанії «Мікрогрін» у день збирають 30–50 кг. Урожай – цілий рік.

Скільки можна заробити? Вартість пророщених рослин – від 25 до 40 грн за 50-грамову упаковку. «Рентабельність може досягати 50%. Все залежить від того, хто твій клієнт, якщо налагодити системні продажі в роздріб – вийти на таку рентабельність реально», – вважає Антон Дундій, голова фермерського кооперативу «Родинний добробут».

Які перспективи? «Ми починали бізнес в 2007 році. Було складно – про такий продукт нічого не знали. Продавали маленькими партіями в ресторани, щоб познайомити споживача. Зараз про мікрогрін українці знають. Здорова і корисна їжа – модний тренд», – розповідає Рижкова. «Ринок у зародковому стані, але він дуже швидко розвиватиметься», – переконаний Андрій Дундій. Фермер має намір розпочати вирощування мікрогріну найближчим часом.

Легкий опт: шафран

Экспериментальный участок: что нового выращивают украинские фермеры
 

Хто вирощує і скільки? Минулого року майже три десятка фермерських господарств Херсонської області в якості експерименту висадили Crocus Sativa. З цієї рослини роблять найдорожчу в світі спецію – шафран. За даними організації UHBDP (займається розвитком плодового овочівництва в Україні. – Mind), яка підтримала цей експеримент, рослину посадили на 0,5 га.

В одному з таких господарств – ТОВ «Агрофокус» – під вирощування Crocus Sativa відвели 20 соток. «З першого врожаю зібрали 1,5 кг шафрану. Але продали лише 50 грамів, решту – роздали», – повідомили в компанії. Фермер Олег Демченко посадив Crocus Sativa на 5 сотках і зібрав 250 г прянощів. Йому вдалося реалізувати весь урожай.

Для кого? Спецію в основному купують кондитерські та ресторани з Києва, Харкова і Львова маленькими партіями: шафран фасують по 1–2 г, вага 5 г вважається вже оптовою закупівлею. «Вирощування шафрану – перспективне, але потрібно визначитися з ринком збуту. Українським ресторанам не потрібні великі обсяги – тут не так розвинена висока кухня», – каже Тетяна Гетьман.

Скільки потрібно вкласти? Для посадки 1 га потрібно від 20 000 до 30 000 євро інвестицій, а зібрати з нього згодом вдасться від 6 до 20 кг. Кожна така посадка потім дає урожай протягом семи-восьми років.

Шафран цвіте восени два-три тижні, кожна квітка – по два-три дні. Збирати квіти слід на світанку, поки вони ще не розкрилися. На спецію йдуть рильця – їх потрібно дістати протягом трьох годин після розкриття квітки. Щоб отримати 1 кг спеції, необхідно вручну зібрати не менше 100 000 квіток і витягнути близько 400 000 тонких червоних волосків.

Скільки можна заробити? В Україні фермери продавали шафран по $5 за грам. Шафран, вирощений у ЄС, коштує 12–15 євро/г, в Ірані та Індії, де збирають квітки масово, – $1,5–2/г. Але вартість спеції вищої якості може досягати $65 за грам. У світі вирощується близько 300 т такої приправи. Лідер з  вирощування – Іран, він виробляє близько 90% спеції.

Які перспективи? Поки вирощування шафрану в Україні має експериментальний характер. Але клімат і ґрунт на півдні країни рослині підійшли. Наприклад, Олег Демченко цього року збільшив площі під шафран вп'ятеро – до 25 соток. Розраховує заробляти не тільки на спеціях, але і на продажу посадкового матеріалу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як захистити інтелектуальну власність агропідприємства

Про це повідомив адвокат, керівник юридичної служби Групи компаній UKRAVIT Василь Рябченко під час ІІ щорічної конференції Аграрних юристів, пише Аgronews.ua.

У сучасних реаліях в агрохімічній галузі існують зовнішні та внутрішні загрози інтелектуальної власності.

«Зовнішні можуть виникати з боку конкурентів, дії яких мають мету переманювати персонал, який має потужний інтелектуальний потенціал та володіє інформацією про інтелектуальну власність підприємства. В свою чергу, внутрішні – з боку працівників підприємства, діяльність яких спрямована на зниження можливостей використання інтелектуальної власності»,- пояснив керівник юридичної служби Групи компаній UKRAVIT.

Серед основних причин виникнення загроз, Василь Рябченко назвав високу конкуренцію серед підприємств, необхідність постійного вдосконалення існуючих технологій та процесів на підприємстві, появу інформаційного, обчислювального та телекомунікаційного обладнання, яке вимагає особливого ставлення до захисту, необхідність використання підприємствами найновітніших інформаційних технологій, досліджень та розробок в частині створення нових продуктів, товарів тощо, неможливість стабільної діяльності підприємства без забезпечення належного рівня безпеки інтелектуальної власності.

При цьому Василь Рябченко виділив три стадії захисту інтелектуальної власності підприємства:

1.      Аналіз і класифікація відомостей про інтелектуальну власність та застосування її об’єктів на практиці

-  Формування переліку відомостей, що містять інформацію про інтелектуальну власність;

-  Аналіз можливих каналів витоку інформації про інтелектуальну власність;

-  Розробка правових документів, що закріплюють права підприємства на інтелектуальну власність.

2. Організація процесу захисту об’єктів інтелектуальної власності підприємства

-  Організація захисту інформації щодо інтелектуальної власності при обробленні на ЕОМ;

-  Організація процесу діловодства та контролю за конфіденційними матеріалами щодо інтелектуальної власності.

3. Регулювання взаємовідносин стосовно інтелектуальної власності

-  Здійснення економічної оцінки потенційних втрат інтелектуальної власності підприємства;

-  Моніторинг та оцінювання дієвості системи захисту інтелектуальної власності на підприємстві.

З метою зменшення внутрішніх загроз інтелектуальної власності, на думку Василя Рябченка, потрібно приділити увагу розвитку корпоративного духу працівників підприємства, впровадженню механізмів стимулювання працівників, підвищенню рівня дисципліни та відповідальності за порушення нормативів підприємства.

Крім того, створення дієвої системи захисту інтелектуальної власності за рахунок удосконалення діяльності служб безпеки підприємств та окремих посадових осіб, які мають доступ до інформації, допоможе уникнути фінансових втрат та мінімізувати ризики посягання на об’єкти інтелектуальної власності.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview