178171

Безпілотник обійдеться фермеру від 80 тис. грн та окупиться за кілька років

 Але ця інвестиція зможе окупитися кілька разів протягом перших кількох років її експлуатації, повідомляє  agroday.com.ua.

Будь-який БПЛА, незалежно від виробника, може мати цілий набір функцій, які він виконує. Але є особливості, які варто врахувати агровиробнику при його виборі. При цьому виходити найправильніше зі своїх цілей.

За типом конструкції безпілотники можна об’єднати в дві групи: мультикоптери (щось на зразок літаючого хімбака з безліччю пропелерів) і літаюче крило. Мультикоптери (безпілотники вертолітного типу) здатні злітати і сідати вертикально, на тривалий час нерухомо зависати над певною ділянкою, обертатися навколо своєї осі, однаково добре літати вперед, назад, убік. Але швидкість при цьому у них досить невисока. Таким чином, вони підійдуть для моніторингу відносно невеликої ділянки поля. Якщо ж фермеру потрібно досліджувати сотні гектарів поля, то варто звернути увагу на крилату машину (безпілотник літакового типу). Їх швидкість моніторингу та обробки значно вища і багато в чому залежать від конструкції і площі крила. Саме це визначає швидкісні, маневрені і вагові характеристики такого БПЛА. Такий безпілотник більш стійкий на тривалих ділянках маршруту, більш простий в експлуатації, але програє мультикоптеру в маневреності.

Особливості БПЛА важливо знати й тим, хто поки не впевнений в необхідності такого придбання, але збирається скористатися послугами однієї з компаній, що надають безпілотники в оренду. Як правило, такі компанії разом з безпілотником надають пакет послуг. Наприклад, збір і обробка отриманих даних. Середня вартість оренди безпілотника для здійснення моніторингу полів складе 5 грн/га (близько 3 тис. га на день), вартість внесення добрив за допомогою БПЛА складе $30 за гектар (0,03–1 тис. га в день), трихограми – $2 за гектар (близько 1,5 тис. га на день). Остаточна ціна буде залежати від типу безпілотника і виконуваної ним роботи, але, варто відмітити, різниця буде незначною.

Нагадаємо, 17 квітня на розгляд Верховної Ради України подано законопроект №8275, згідно з яким до переліку сільськогосподарської техніки та обладнання пропонується додати БПЛА. Ці зміни в подальшому дозволять українським аграрним виробникам компенсувати 25% вартості БПЛА за державною програмою часткової компенсації вартості с/г техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

Український виробник кормів відкрив виробництво на Львівщині

Теґи: 

На підприємстві отримало роботу 500 осіб. Встановлено сучасне обладнання від провідних світових виробників, а також розширена пакувальна лінія, що дозволить поліпшити якість упаковки до світових стандартів. Загальна сума інвестицій в будівництво лінії склала 460 тисяч євро.

Зі слів керівника підприємства Ростислава Вовка, перший завод компанії був побудований в 2003 році. Сумарна потужність фабрик складає 16 тисяч тонн вологих і 28 тисяч тонн сухих кормів на рік. 80 відсотків продукції реалізується в Україні. На даний момент підприємство планує вийти на ринок США і Чилі. У 2018 році ТОВ «Кормотех» має намір інвестувати в розширення виробництва 2,3 млн. євро, в наступному році відкрити завод в Латвії.

джерело: atmagro.ru

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.

МінАПК виступило ініціатором заборони імпорту сульфату амонію з РФ

Міністерство аграрної політики і продовольства України виступило ініціатором заборони імпорту з Російської Федерації двох видів азотних добрив: сульфату амонію, а також суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими неорганічними речовинами, що не є добривами.

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Про те, що саме аграрне відомство ініціювало дану пропозицію, стало відомо з матеріалів судового провадження щодо визнання незаконними положення урядової постанови про заборону імпорту відповідних речовин.

Згідно з документами, уряд не мав наміру забороняти імпорт зазначених добрив, але включив дані положення у постанову після отримання відповідних зауважень від Мінагропроду. При цьому дане рішення було прийняте без проведення жодних консультацій із учасниками ринку.

Аграрне міністерство не врахувало того факту, що власних потужностей з виробництва сульфату амонію в нашій країні не вистачає, і це підтверджують самі хіміки, а РФ була основним постачальником даної продукції в Україну. Відтак заборона імпорту цих добрив призведе до їхнього дефіциту на вітчизняному ринку. При цьому існує пряма необхідність у внесенні в ґрунти добрив, що містять сірку. Через існуючий дефіцит та завищені ціни на добрива всередині країни аграрії вимушені вносити їх значно менше за норму, що призводить до виснаження земель. В результаті Україна недоотримує значний об’єм врожаю.

Тому 29 січня 2018 року ГС «Всеукраїнський аграрний форум», ПП «МІНЕРАЛІЗ», ТОВ «Виробниче об’єднання «Адамас», а також ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив» звернулись до Адміністративного суду міста Києва з проханням визнати незаконними положення постанови Кабміну від 20.12.2017 № 1022 у частині, яка стосується щодо заборони імпорту сульфату амонію, а також суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими неорганічними речовинами, що не є добривами, походженням з Росії.

Нагадаємо, за даними дослідження, яке провели ННЦ «Інститут аграрної економіки», консалтингове агентство «Украгроконсалт» та центр «Соціальний моніторинг» на замовлення ВАР, втрати вітчизняного аграрного сектору через недобір врожаю у зв’язку з недостатнім внесенням добрив щорічно складають понад 32 млрд грн. А кожен гектар українських сільгоспземель щороку втрачає від 200 до 400 кг поживних речовин.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Уряд затягує процес передачі земель громадам

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-службу ВАР.

Як повідомляється, проблема полягає в тому, що цей процес закріплений лише в урядовому розпорядженні, а не на рівні закону, а сама постанова Кабміну прописує передачу земель ОТГ лише за «заявницьким» принципом. Іншими словами, процедура розпочинається з моменту подачі громадою заявки до відповідного обласного Держгеокадастру, який може навмисно затягувати терміни передачі земель через, наприклад, неправильне оформлення заявки.

«Держгеокадастр не в змозі швидко приймати рішення у разі виникнення якихось спірних питань. Плюс завжди існують корупційні ризики. На місцях депутатський корпус і землевпорядники зможуть ефективніше управляти землями», - зазначив Віктор Молоток, ФГ «Калмичанка».

Аграріїв впевнені, що управління землями на місцях мінімізує корупційні ризики, сприяє підвищенню ефективності управління ділянками та поглибленню процесу децентралізації. Однак, ВАР повідомляює, що Кабінет міністрів затягує процес передачі земель громадам.

 «Усі земельні питання однозначно буде простіше вирішувати на місцях, коли самі фермери зможуть приймати рішення. Держава, на жаль, дискредитувала себе в даному питанні», - Андрій Бобровицький, фермер з Луганщини.

В Аграрній Раді вважають, що для ефективної передачі земель необхідно прийняти закон, який забезпечить реформування Держгеокадастру і запровадить комплексний підхід до передачі земель державної власності у розпорядження ОТГ.

 

ДПЗКУ збільшила чистий прибуток в 11,3 рази

Теґи: 

ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (ДПЗКУ) за підсумками січня-березня 2018 року збільшило чистий прибуток в 11,3 рази в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року – до 519,57 млн грн, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Згідно з квартальним звітом компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР, її чистий дохід у першому кварталі збільшився на 2,2% - до 3,047 млрд грн.

Валовий прибуток скоротився на 38,6% - до 255,1 млн грн, операційний - у 5,4 рази, до 43,3 млн грн.

У той же час стаття "інші доходи" ДПЗКУ у першому кварталі показала зростання в 6,8 рази – до 2,275 млрд грн.

Як повідомлялося, в 2016 році ДПЗКУ скоротила чистий збиток майже в п'ять разів порівняно з 2015 роком - до 765,5 млн. грн. Її чистий дохід від реалізації в 2016 році зріс на 5,6% - до 13,1 млрд грн.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Ціна на українську кукурудзу знижується через скорочення експортного попиту

Про це повідомляє Graintrade, пише landlord.ua.

Згідно інформації, закупівельна ціна на кукурудзу на СРТ-порт складає $ 188-190 за тонну або 5850-5950 гривень за тонну.
«При прогнозованому USDA обсягу експорту кукурудзи з України у 2017/18 МР на рівні 20 млн т станом на 20 квітня на зовнішні ринки поставлено лише 14 млн т, що на 1,7 млн т поступається показнику на відповідну дату минулого року», — йдеться у повідомленні.

Разом з цим, ціни на кукурудзу в США, напроти зростають.

«Через затримку посівної кампанії в США травневі ф’ючерси на кукурудзу в Чикаго виросли до $ 155,2 за тонну. Кукурудзою тут засіяно лише 5% запланованих площ проти 10% на цю дату у минулому році та 9% в середньому за 5 років. Різниця між ціною української та американської кукурудзи сягнула максимального в сезоні рівня $ 45 за тонну», — підрахували аналітики.

Та додали, що додатково на ціни в США тисне скорочення середньодобового виробництва етанолу нижче психологічного рівня 1 млн барелів до 985 тис барелів/добу.

«Зменшення врожаю кукурудзи в Бразилії на тлі активного експорту сприяє зростанню цін на внутрішньому ринку. Уряд країни оголосив чергу аукціонів з продажу майже 1 млн т кукурудзи з держрезервів задля збільшення обсягу пропозицій зернової на внутрішньому ринку, насамперед, для тваринників, які дуже стурбовані суттєвим зростанням цін на фуражне зерно», — кажуть фахівці.