150670

Бій з тінню: Олександр Бакуменко про "сірий" ринок АПК, програми державної підтримки-2019 і конфлікт фермерів з "УЗ"

В інтерв'ю з в.о. голови профільного комітету ВР Олександром Бакуменком УНН поговорив про насування світового голоду, продуктовий запас України, дотації для фермерів і звичайно ж про їхній конфлікті з "Укрзалізницею".

- Міжнародна сільськогосподарська організація ФАО (ООН) попередила про насування світового голоду, зважаючи на зміни клімату. Чи готова Україна до таких викликів?

- Україна сьогодні на 90% забезпечена продуктами харчування власного виробництва. Виняток становить імпорт, який необхідний для широти асортиментного ряду.

І якщо на початку 2000-х років наша країна імпортувала дуже велику кількість продуктів харчування, включаючи м'ясо, курятину, яйця і молочні продукти, то сьогодні Україна їх експортує. Тому населення України може бути спокійним, продуктів вистачить на всіх.

Інше питання - рівень споживання продуктів тваринництва на одного жителя в Україні поступається аналогічному споживанню у провідних країнах світу і є меншим у порівнянні з рекомендованими фізіологічними нормами, але це не пов'язано з обсягами виробництва. Це пов'язано з низькою купівельною спроможністю населення.

Тому нам потрібно вирішувати ось такі соціальні питання, шляхом нарощування обсягів виробництва, збільшення експорту продукції з доданою вартістю, що дозволить збільшити зайнятість населення, надходження податків до бюджету і забезпечить зростання ВВП.

- За останніми даними, частка сировини в експорті АПК становить близько 85%. Вона йде на "ура" на світових ринках, але ж країна від цього практично нічого не отримує...

- Річ у тім, що продукція з доданою вартістю - це готові продукти харчування - вони перебувають у жорсткій конкуренції на світових ринках. І для того, щоб Україні конкурувати, треба мати високу якість продукту і низьку собівартість.

Сьогодні всі розуміють, що продукція з високою доданою вартістю потрібна кожній країні. Як було згадано - це нові робочі місця, надходження до бюджету, розв'язання питання зайнятості, і тому тут немає іншої альтернативи.

Україні вкрай важливо позбутися статусу "сировинного придатка" для розвинених країн. Ви знаєте, у нас же свого часу і космічна потужна індустрія була, і авіабудування. І якщо ми говоримо про АПК, то продукція з доданою вартістю - це передусім продукція тваринництва та переробної промисловості.

- Чому їм так складно?

- Нашим виробникам доводиться конкурувати з такими світовими гігантами як США, Бразилія та ЄС. Для цього необхідні дуже серйозні інвестиції у суперсучасне виробництво, яке буде відповідати двом основним показниками - якість продукції і низька собівартість.

Це не простий процес, тим більше, що всі ми розуміємо, у якій складній ситуації перебуває Україна: військові дії, питання корупції і так далі. Але я все одно оптимістично дивлюся у майбутнє.

- Держава їм якось допомагає?

- Безумовно, уряд акцентує держпідтримку на виробництві продукції з високою доданою вартістю.

Активна підтримка переробної промисловості та тваринництва, які своєю чергою просувають товар на зовнішні ринки, забезпечує створення товаровиробниками нових робочих місць, пожвавлення сільських територій, забезпечення надходжень податків та інших доходів до місцевих бюджетів, поліпшення соціальних стандартів життя.

Паралельно існують програми для дрібних фермерів і сімейних ферм. Один із перспективних напрямків - це органічне виробництво, де Україна має колосальні можливості.

Ми ухвалили дуже важливий закон, і я впевнений у тому, що протягом найближчих двох років Україна буде одним з найсильніших гравців на експортних ринках органічної продукції. Це вирішить і проблему порожніх сіл. Ми ж розуміємо, що низька зайнятість на сільських територіях - причина низького рівня соціального життя місцевих жителів.

Все, що повинен робити фермер для доступу до цих програм - це не мати заборгованості перед бюджетом, чесно платити податки і легально працевлаштовувати працівників.

- Скільки на ринку зараз "тіньових фермерів"? І чому вони самі себе позбавляють доступу до дотацій?

- Близько 40% невеликих і середніх ферм перебувають у "тіні". Вони не платять зарплати, не платять податки. Ми вже ухвалили закон, який дозволяє компенсувати 90% ЄСВ за рахунок держави. Все просто - виходь із "тіні", бери компенсацію ЄСВ і користуйся держпідтримкою для розвитку свого бізнесу.

У Швейцарії та Австрії дрібні фермери через кооперативи роблять чудові сири. Невже у нас це неможливо зробити у тих же Карпатах? Або та ж лохина. Це теж експортна продукція, і там найвища зайнятість. Це все ручна праця.

Держава готова допомагати всім у міру сил, але воно не може направляти гроші бюджету у прірву. Ми повинні допомогти "тіньовикам" покинути "сіру" зону.

- Багато фермерів скаржаться на провал держпрограм цього року. Чому це сталося?

- Проблема полягає у наступному. Завжди новий порядок повинен мати крок у часі. Дуже складно адаптуватися під нові умови, особливо коли порядок реалізації цих держпрограм виходить практично через півроку.

Окрім цього, повинна бути просвітницька робота. Крім МінАПК, активно інформувати фермерів про це повинні і у новостворених територіальних громадах. А багато фермерів і зараз не знають про існування порядків надання держпідтримки.

Ще один важливий аспект - незмінність рамкової концепції держпрограми. Можна міняти механізми, щоб вони були життєздатними, але сама програма повинна діяти щонайменше п'ять років.

І зараз головне підтягнути все, щоб цей фермерський "мільярд" до кінця року був використаний тими, хто на нього сподівався.

- Чого чекати фермерам наступного року? На які бюджети і держпрограми розраховувати?

- Ми визначили, що не менше 1% ВВП буде направлено на підтримку аграрного сектора. Сьогодні це близько 7 млрд грн. Цей 1% ми прописали на 5 років, а також те, що 4 млрд грн буде використано на розвиток тваринництва і переробку, про що ми з вами говорили у контексті генерації доданої вартості.

Зафіксували компенсацію на розвиток сільгоспмашинобудування. Ця програма передбачена для фермера, який купує техніку вітчизняного виробництва.

Ця програма дуже правильна, ми з одного боку відновлюємо свою промисловість, а з іншого - підтримуємо фермера за рахунок того, що держава компенсує частково йому 25% вартості купленої техніки. Але і в цій програмі, до речі, є проблема - невикористані гроші.

І обов'язково наступного року ми надамо підтримку дрібним фермерам - це окремий напрямок того "мільярда". Особливо це стосується нових сімейних ферм, які сьогодні з'явилися і від яких буде значна реплікація. Збільшення кількості діючих кооперативів дасть велику зайнятість населення. Адже, якщо ми торкнемося теми тваринництва, то зі 100% кількості робітників у сільській місцевості 80% - це працівники тваринництва і переробки і всього 20% - рослинництва.

Іншими словами, без розвитку тваринництва і переробки не буде ні нових робочих місць, ні розвитку сільських територій. Тому, коли у нас почали знижуватися показники виробництва, ми розробили програму підтримки тваринництва і переробки. І я вважаю це правильним.

Єдине, що потрібно від самого фермера, - платити податки і не видавати зарплату в конвертах.

- З дрібними фермерами все зрозуміло. А що робити з великими, вони ж то податки платять і людей працевлаштовують, але кожен раз знаходяться охочі відібрати у них підтримку держави?

- У нас дуже багато популізму навколо цієї теми. Багато хто любить тему фермерів, особливо напередодні виборів. Але якщо говорити предметно, то українська модель розвитку аграрного сектора повинна передбачати можливість розвитку для всіх - і великотоварного виробництва, і дрібного фермера.

Ми вже говорили про те, як великому виробнику нелегко торувати шлях на світові ринки, особливо якщо йдеться про продукцію з високою доданою вартістю. Тому його точно так само потрібно підтримувати, тому що насамперед це продовольча безпека, на стабільність якої весь час орієнтує нас ФАО.

Понад 50% продукції виробляється саме великими і середніми підприємствами. Це вектор експорту, який потрібно підтримувати.

У кожного сегмента цього ринку є своє місце для життя. І держава повинна знайти ті ефективні механізми, які стимулюють розвиток всіх учасників. Тим більше, що великий і дрібний виробник нічого між собою не ділять. У нас, як уже було сказано, навпаки - проблема недовикористання грошей цього року.

- Ви співавтор законопроекту "Про засади державної аграрної політики і державної політики сільського розвитку". Як має розвиватися вітчизняний АПК?

- У нас був закон, він діяв до 2015 року, який так і називався "Про засади державної аграрної політики". Його вже немає, він не актуальний. Але немає й іншого основоположного документа, який би регулював і давав перспективу розвитку аграрного комплексу України.

У проекті, який узгоджений з експертами і підтриманий ЄС, визначені 15 пріоритетів державної аграрної політики, зокрема, підвищення конкурентоспроможності українського аграрного сектора і його продукції, збільшення експорту сільськогосподарської продукції з більшою доданою вартістю, впровадження нових механізмів підтримки та стимулювання розвитку окремих галузей, забезпечення захисту прав та інтересів землевласників і землекористувачів, підвищення рівня зайнятості сільського населення та ін.

Крім цього законопроект визначає серед головних завдань держави забезпечення максимальної реалізації різними виробниками своїх можливостей, а саме:

  • стимулювання розвитку сімейних фермерських господарств, фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів та аграрних кластерів;
  • впровадження ефективної системи державної підтримки для малих виробників сільськогосподарської продукції, включаючи сприяння їхньому об'єднанню;
  • сприяння створенню конкурентних переваг у виробництві нішевої продукції і продукції з високою доданою вартістю;
  • забезпечення на державному рівні політики щодо формування конкурентних переваг на міжнародних ринках для виробників сільськогосподарської продукції, а також забезпечення розвитку логістичних потужностей і стабільності оподаткування.

Це - каркасний документ, він прописує саму модель. Але найважливіше - те, що ми даємо основи, а далі уряд на 5 років буде розробляти стратегію.

Важливо, що у цій стратегії будуть завдання і методи, якими вона буде досягатися, індикатори оцінки результативності, будуть рядки виконання програми і фінансове забезпечення, яке буде підтримуватися бюджетом.

Майже у кожній розвиненій країні світу є такий закон - про розвиток аграрного комплексу. Це важливо ще й тому, що і ЄС, і наші внутрішні донори - вони вкрай зацікавлені у допомозі. Але вони кажуть: ми повинні допомагати, бачачи чому. Що у нас повинна бути перспектива, законодавчо оформлена, не просто постанова, а закон України, який показує стратегію і розвиток українського аграрного сектора.

- Наостанок хочемо поговорити про конфлікт сільгоспвиробників з "Укрзалізницею". Що насправді там відбувається?

- Проблема залізниці - це не лише проблема АПК, на який припадає близько 12-14% перевезень усієї залізниці. Це проблема і металургів, і хіміків, і дорожніх будівельників - на жаль, комплексна системна проблема.

Усі розуміють, що парк локомотивів зношений, і з вагонами - те ж саме. Окрім різкого погіршення оборотності вагонів, почали закриватися зернові станції, при чому "Укрзалізниця" це зробила абсолютно не відповідно до законодавства, вона не має права це робити самостійно. А потім - збільшила тарифи на перевезення майже вдвічі, без попередження і будь-яких обговорень з операторами ринку. Залізниця ставати тромбом, який заважає розвитку економіки.

Чому ці проблеми такі гострі для АПК? Ось, наприклад, зараз йде збирання врожаю такої експортної культури, як кукурудза. Її необхідно прибрати з поля, вивезти, посушити, доставити на елеватори, далі - до портів для виконання контрактів, які були укладені заздалегідь. Але у всьому цьому ланцюжку ми стикаємося з проблемою браку вагонів і подорожчання перевезення. Як у таких умовах сільгоспвиробникам виконувати свої зобов'язання за договорами?!

Коли наприкінці серпня до нашого комітету звернулися аграрні асоціації з цими проблемами, почалася активна робота над їхнім вирішенням. Ми провели спільні наради з комітетами з питань транспорту, промислової політики та енергетики, за участю представників профільних міністерств і відомств, галузевих асоціацій та бізнесу.

Ми обговорили озвучені пропозиції, пропрацювали їх, виписали комплексне бачення розв'язання проблем і оформили їх у вигляді звернення до Прем'єр-міністра України (також поінформували Президента України) за підписом 4-х керівників парламентських комітетів і народних депутатів України, а також керівників асоціацій і товаровиробників.

Нашим аграрним комітетом було проведено засідання і ухвалено рішення про проведення наради у Кабінеті міністрів України, і вже 23 жовтня віце-прем'єр-міністр України Кістіон Володимир Євсевійович провів таке засідання, де було ухвалено рішення терміново створити робочу групу при Мінагрополітики.

І вже 30 жовтня відбулося перше засідання робочої групи з оперативного розв'язання питань логістики у сільському господарстві під головуванням першого заступника міністра аграрної політики і продовольства України Мартинюка Максима Петровича.

Участь у засіданні робочої групи взяли народні депутати України, представники Кабміну, Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Мінекології, Держекоінспекції, Держпродспоживслужби, Держлісагентства, Антимонопольного комітету України, ДФС, ПАТ "Укрзалізниця", ДП "Адміністрація морських портів України", представники провідних громадських асоціацій і аграрних компаній.

Також у режимі "скайп-конференції" взяли участь представники портових операторів, які здійснюють обробку зернових вантажів і керівники регіональних філій ПАТ "Укрзалізниця".

Ми домовилися, що робоча група в оперативному режимі буде обробляти конкретні проблемні питання та надавати конкретні варіанти їхнього вирішення. Нам необхідно удосконалити перевезення залізничним транспортом за допомогою системи планування і прогнозованості обсягів завантаження, а також можливості використання інших видів перевезень - автомобільного та річкового транспорту. Так що, продовжуємо працювати в активному темпі.

- А як щодо локомобілів, створених на базі ХТЗ? Якщо вони можуть частково розв'язати проблему з тягою, чому б їх не додати до списку с/г техніки, за покупку якої передбачено компенсацію?

- Я не готовий відповісти на ваше запитання конкретно, але я вважаю, що ця ідея має право на життя. Це стосується і теми вагонів, і вітчизняного виробництва. І якщо таке рішення буде ухвалено - я вважаю, що ідея може бути абсолютно правильною.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому пластівці та готові каші корисніші для здоров'я

Ірина Брославцева, директор ТОВ «Добродія Фудз», що входить до агропромислової групи Agricom Group, розповіла Аgroreview про технології виробництва пластівців та переваги даної продукції.

- Розкажіть, будь ласка, про напрямки роботи компанії.
- Торговий дім «Добродія Фудз» молодий напрямок агропромислового холдингу Agricom Group. Основною сферою діяльності торгового дому є продаж бакалійної групи товарів під власною торговою маркою «Добродія» - борошно пшеничне сортове, борошно з інших зернових, пластівці із зернових, суміші злакових.

-Як виникла ідея створення власного підприємства з переробки?

- У 2016 році, розуміючи що для відкриття експортних ринків  в першу чергу потрібне власне виробництво, було прийняте рішення про запуск переробного заводу. Розрахували окупність, переконали інвесторів та за  рік ми побудували нове підприємство на місці старого комбікормового заводу. У 2018 році ми запустили виробництво. Компанія «Бюллер» поставила нам обладнання. Лише за два тижні були проведені пусконалагоджувальні роботи та запущено виробництво.

- Якою на сьогоднішній день є стратегія розвитку компанії?

- Думка споживача – пріоритетний напрямок для   нас, тому ми постійно вдосконалюємо існуючі рецептури, розробляємо нові види продукції, безперервно покращуємо та модернізуємо технології виробництва, шукаємо нові рішення і успішно впроваджуємо їх.

- Які пластівці користуються найбільшим попитом серед споживачів?

- Попитом серед покупців користуються і ячмінні пластівці, і пшеничні, і дуже цікаві суміші злаків. Ми не стоїмо на місці. Споживачеві хочеться щось нового, більш цікавого, ніж просто звичайні вівсяні пластівці. Думка споживача – пріоритетний напрямок для   нас, тому ми постійно вдосконалюємо існуючі рецептури, розробляємо нові види продукції, безперервно покращуємо та модернізуємо технології виробництва, шукаємо нові рішення і успішно впроваджуємо їх. Через місяць на полицях українських магазинів повинні з'явиться моно каші, при створенні яких ми врахували побажання споживачів.

- Чи виробляють в компанії  безглютенову продукцію?

- На наших потужностях ми можемо виробляти безглютенову продукцію. Але поки не бачимо у цьому сенсу, так як згідно з дослідженнями тільки 1% споживачів проявляють інтерес до цієї продукції.

- Пластівці та готові каші, звичайно,  значно допомагають зекономити час на приготування їжі. А які ще переваги даної продукції  перед звичними для нас усіх кашами?

- Зазвичай, людина купляє, наприклад,  пшеничну кашу і приносить її додому, промиває та  варить мінімум 20 хвилин. Тобто, відбувається термообробка. Що відбувається із зерном, коли виробляються пластівці? Наприклад, ще років 40 тому при виробництві витримували зерно під паром близько 20 хвилин, потім розчавлювали і отримували пластівці. Зараз же технології йдуть вперед. Сьогодні інший підхід до виробництва і обладнання. Застосовується той же процес пропарювання, але протягом  лише 15 секунд, а пар той же, але тиск і сила пара інші. З допомогою сучасної техніки подається пар в ємність, протягом 15 секунд він проникає в зерно, замість 20 хвилин варіння звичайної крупи на домашній кухні, робить зерно еластичним, і більше термообробки не відбувається. При цьому зберігаються всі вітаміни і корисні речовини. Наша рецептура не допускає використання різного роду штучних наповнювачів — лише високоякісні злаки, льон і корисні фрукти - що дозволяє віднести продукцію до категорії здорового харчування. У своїй роботі ми застосовуємо підхід, заснований на обов'язковому збереженні корисних властивостей вихідного продукту.

- Як, на Вашу думку, потрібно спонукати споживача переходити на здорове харчування?

- На жаль, в Україні культура споживання залишилася на певному рівні, а можливості і технології зовсім інші, люди не володіють достатньою інформацією і не знають, що  багато продуктів корисніше вживати у іншій формі. Поки ми намагаємося донести інформацію про користь нашого продукту через Інтернет. Постійно проводимо екскурсії на підприємстві, для того, щоб всі бажаючи мали змогу на власні очі побачити процес виробництва та контроль за дотриманням якості продукції. Дуже хочеться, щоб у українців не було проблем з ожирінням, щоб все більше людей дотримувалися здорового харчування. На мою думку, повинна бути інформованість на державному рівні, можливо, як варіант, масштабний національний проект для підтримки здоров'я нації.
 

Довідка: Доброді́я Фу́дз — торговий дім, що входить до складу національної агропромислової групи Agricom Group. Основною сферою діяльності є випуск і продаж бакалійної групи товарів із зернових культур під власними торговими марками. Головний офіс компанії розташований у Києві.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У 2019 ХТЗ планує виробити близько однієї тисячі тракторів

Як відомо, підприємство належить групі DCH Олександра Ярославського, який придбав ХТЗ в 2016 році і в стислі терміни забезпечив відновлення виробництва після тривалого простою. Про це в ході п'ятого агропромислового форуму AGROPORT в Харкові заявив журналістам генеральний директор Харківського тракторного заводу Андрій Коваль, повідомляє прес-служба ХТЗ.

«Зараз за фактом інвестовано близько $5 млн. У наступному році - ще близько $5 млн», - сказав Коваль.

Гендиректор підкреслив, що ХТЗ зробив в 2018 році значний упор на поліпшення якості вироблених тракторів.

«У продукт тільки з початку року було внесено більш ніж 200 поліпшень - від невеликих до досить значних: адаптовано нову лінійку моторів, ефективних, сучасних, економічних. Крім того, ми хочемо, щоб трактор возив більше, працював надійніше, споживав менше палива і так далі. Тобто споживчі властивості продукту і надалі будуть покращуватися», - сказав Коваль.

Генеральний директор ХТЗ додав, що підприємство працює не тільки безпосередньо над продуктом, але і над підвищенням загальної ефективності виробничого процесу.

«Зараз завод в стані великого будівництва: ми реконструюємо цех, купуємо нове обладнання, оптимізуємо структуру виробництва. Це дозволить дати ще більш приємну ціну продукту», - сказав Коваль.

За його словами, в 2018 році завод по Україні збільшив реалізацію продукції на 40%. У 2019 планується виробити близько 1 тисячі тракторів.

«Хотів би окремо подякувати нашому акціонерові Олександру Ярославському за особливе ставлення до підприємства. У нього багато активів, але в даному випадку у нього ХТЗ - це «хобі №1». Він дуже зацікавлений в розвитку ХТЗ, в тому, щоб Україна отримала свій український трактор, який не гірший, а, можливо, в чомусь і кращий, якщо брати ціну і якість, за імпортну продукцію», - підсумував гендиректор ХТЗ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що потрібно знати успішному агроному

Втім, молодим теж не відмовляють.  Landlord розпитав головного агронома ПрАТ «Агрофорт» Групи МХП Віктора Чайковського про те, які вимоги висувають до фахівців у цій сфері, як змінилася професія за останні роки та що з нею буде далі.

Вікторе Леонідовичу, розкажіть, як та чому ви обрали таку професію?

Я народився в селі, мати була дояркою, батько — трактористом, дядько — агрономом. Я часто з батьком бував у полі. Робота мені сподобалася, і після закінчення школи у 1982 році я вирішив поступити до Житомирського інституту на агрономію.

Працювати пішли відразу після вишу?

Після інституту пішов до армії, а потім вже вийшов на роботу. І тут з’ясувалося, що теорія та практика — це зовсім різні речі. Багато того, із чим стикаєшся на роботі, у виші не вчать. Найголовніше в навчанні агронома — знати фізіологію рослин, ґрунти, агрохімію тощо. Організаційні тонкощі стосовно агрономії та виробництва доводилося опановувати самотужки.

В якому господарстві починали?

Я прийшов молодим агрономом у село Великі Пріцьки Кагарлицького району Київської області. Два роки працював агрохіміком, потім три — головним агрономом, після цього у сусідньому селі був п’ять років головою колгоспу. Згодом почали організовуватися фірми, і я працював головним агрономом у господарстві із 27 000 га землі. Після його розпаду у 2008 році прийшов до «Агрофорту» на посаду головного агронома.

Наскільки змінилися вимоги до агрономів за останні роки?

Технології дуже схожі, хіба що трохи удосконалилися. А ось техніка суттєво змінилася. Раніше ми працювали із МТЗ, Т-75, Т-74. Сьогодні вся техніка іноземна, і, звичайно, якість обробітку ґрунту, посіву, обмолоту зовсім інша. Якщо у середині 1990-х ми отримували до 60 ц/га пшениці, то тепер за рахунок більш продуктивних техніки та насіння — 7–8 т.

Дуже змінилися засоби захисту рослин, мінеральні добрива. Сьогодні під кожну культуру, під кожен період внесення розроблені різні формули. Для внесення цієї продукції з’явилося багато техніки, якої раніше не було.

Основа ж технології залишилася незмінною. Знання з фізіології рослини та її потреб у різні періоди росту залишилися майже тими самими. Та, звісно, їх треба вдосконалювати, щоб обирати найбільш ефективну технологію.

Чому вам доводиться вчитися, де підвищуєте кваліфікацію?

Дуже багато компаній проводять тренінги, є багато літератури, періодичних видань. Ще буваємо на семінарах, Днях поля. Усе це допомагає оновлювати знання.

Сьогодні агроном — одна з найбільш затребуваних професій у сільському господарстві. Чи відчуваєте дефіцит фахівців? Як виховуєте кадри?

Кожного року до нас приходять на практику чотири-п’ять осіб. З них залишитися може один. Тих, хто хоче працювати на землі за покликанням, дуже мало. Більшість йдуть навчатися, щоб отримати вищу освіту, а потім шукають себе в інших сферах. Ми ж намагаємося підбирати таких працівників, у яких лежить душа до землі.

Наше підприємство сьогодні забезпечене кадрами. Ми їх вчимо, залучаємо для цього фахівців різних компаній, проходимо всі технології по всіх культурах.

Як вважаєте, якими специфічними навичками повинні будуть володіти агрономи через п’ять років?

Професія вдосконалюється, з’являється все більше електроніки. Та з комп’ютера чи дрону не побачиш причини виникнення хвороби у рослини, бур’янів або порушення технології саме на місці. Електронні носії допомагають, зокрема, зберігати інформацію, але агроном повинен жити разом з рослиною від посіву до збирання. Справа агронома — це творча робота в полі, а ніяк не за столом, комп’ютером чи планшетом. Тому крім необхідних навичок роботи з комп’ютерними системами, агроном у першу чергу повинен бути гарним управлінцем та вміти правильно організувати робочий процес, володіти знаннями сучасного виробництва.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як в Україні борються з фальсифікатом вершкового масла

Про моніторингові дослідження на ринку масла розповіла в інтерв’ю виданню «Infagro» завідувач сектору аналізу ризиків Управління держконтролю Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Оксана Борейко.

Сьогодні в Україні, в молочній галузі дійсно є проблеми, що стосуються фактів фальсифікації масла вершкового. До квітня 2018 року всі заходи здійснення державного контролю регулювались Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Тобто у випадку надходження звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю позаплановий захід здійснювався виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Така процедура займала багато часу від моменту отримання звернення до фактичного виходу на перевірку. Ефективність такого контролю була дуже низька.

З 4 квітня 2018 року відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» планові заходи державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів здійснюються без попередження, а позапланові заходи – без погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Упродовж 8 місяців 2018 року було проведено 12 639 моніторингових досліджень з метою виявлення фальсифікації традиційних молочних продуктів (масло, тверді сири). У результаті проведеної роботи було виявлено 513 випадків порушень, у 463 випадках відкликано харчові продукти, що не відповідають вимогам законодавства.

Упродовж останніх 2-х місяців із метою реагування на результати незалежного моніторингу, надані громадськими організаціями, об’єднаннями, які повідомили про факти фальсифікації традиційних молочних продуктів, здійснено 37 перевірок, з яких встановлено 24 випадки порушень. За результатами встановлених невідповідностей державними інспекторами ветеринарної медицини у 20 випадках було складено припис про відкликання, вилучення з обігу харчових продуктів. На чотири підприємства винесено постанови про порушення законодавства про харчові продукти та стягнуто штраф на загальну суму 167 570 грн. Також встановлено факти 7 «фейкових» підприємств, про що було повідомлено Національну поліцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим завойовує прихильність фермерів виробник техніки

При цьому визначальними для сільгоспвиробників при виборі техніки  є функціональна багатоваріантність, за якої агрегат використовується для різних видів робіт, а також якість, надійність, продуктивність, економічність та сервісне обслуговування.

Компанія VELES AGRO зайняла заслужене місце серед провідних виробників ґрунтообробних машин і запчастин, а продукція отримала визнання якості, не тільки в Україні, а й за її межами. Про переваги техніки та «ноу-хау» від українського виробника Аgroreview.com розповіла керівник департаменту маркетингу та розвитку компанії VELES AGRO Наталія Коваленко.

- Чим Ви завойовуєте прихильність фермерів?

- Насамперед це нашими інноваційними рішеннями та нашою якістю. Компанія VELES AGRO працює в Україні вже понад 20 років та залишається у тренді, тому що йде в ногу з технологіями,  постійно розвивається. Головною перевагою є якість нашої продукції, адже  наші комплектуючі та агрегати працюють у надважких умовах. Сьогодні в Україні аграрії часто стикаються з такою проблемою, як відсутність вологи у ґрунті, тому не вийде робити гарні агрегати з чогось неякісного. Ми використовуємо імпортний метал та імпортні комплектуючі для нашої техніки. Всі фахівці в один голос говорять про те, що українські фермери через брак коштів на нове обладнання експлуатують техніку понаднормово. Ми з цим стикаємось кожен день. Ті агрегати, які розраховані на 3-5 тисяч гектар, проходять вдвічі більше. Тому перед усім на перше місце ставимо якість вироблених нами агрегатів.

- Які новинки техніки були представлені компанією у цьому році?

- У 2018 році ми випустили  агрегат смугового обробітку грунту Strip-Тill. Також активно застосовуємо технологію вертикального обробітку ґрунту. Це, насамперед, агрегати Strip-Till KRIOS та Verti-Till, розроблені спеціально для посушливих регіонів. Крім того, постійно проводимо досліди з науковцями для визначення кращої технології. Ми не відходимо від класичних зразків техніки, таких як плуги, культиватори, дискові борони, але разом з тим йти в ногу з часом та тримати лідерство на ринку, бути в полі зору аграріїв та стати запорукою їхнього успіху, збільшуючи врожаї та рентабельність виробництва, залишається прерогативою нашої діяльності.

- Яке Ваше ставлення до стереотипу, що все імпортне краще за вітчизняне?

- На мою думку, це проблема української ментальності. Сьогодні безліч вітчизняних виробників доводять, що в Україні здатні виробляти високоякісну продукцію, яка за своїми характеристиками іноді навіть краща за імпортні аналоги. Що стосується сільгосптехніки, то сьогодні все більше аграріїв віддають перевагу саме українському виробнику. Компанія  VELES AGRO постійно презентує техніку, як це було на «Битві Агротитанів», разом зі світовими брендами. І це говорить про те, що український виробник техніки зараз в одній лінійці з імпортними підприємствами. Наші дискові борони на сьогоднішній день не мають аналогів. Наприклад, німецький агрегат створений для німецького ринку та геоумов, а ми, як вітчизняний виробник, коригуємо та підлаштовуємо техніку до умов українських ґрунтів. Завдяки тому, що виробництво знаходиться в Україні, ми маємо змогу швидко реагувати на потреби аграріїв, адаптуючи агрегати під реалії регіону. Ми намагаємося зробити найкращий продукт для українського виробника сільгосппродукції. Але разом з тим, компанія VELES AGRO також успішно експортує свою продукцію. Наші агрегати добре себе зарекомендували і завоювали довіру і в Австралії, і в Казахстані, Румунії, Польщі, Болгарії, тощо. Географія нашого експорту дуже обширна.

- Як в компанії налагоджена система продажів? 

- Ми беремо участь у профільних виставках, презентуємо техніку на Днях поля, постійно влаштовуємо заходи від заводу-виробника. У нас також розгалужена система представництв, де менеджери безпосередньо працюють з клієнтами, надаючи аграріям всю необхідну інформацію.

- Які Ваші ноу-хау, яких немає ще в жодного виробника техніки?

- У цьому році ми отримали патент на універсальний дисковий агрегат «Zeus», який може підлаштовуватися під умови та потреби, безпосередньо, кожного господарства, змінюючи комплектуючі: чи це буде вертикальне лущення ґрунту, чи дискування і т.д. Також за допомогою цього агрегату можна вносити і мінеральні добрива. Тобто, в одному агрегаті зібраний дуже широкий спектр функцій. На сьогоднішній день в Україні аналогів «Zeus» немає.

- Яка цінова політика компанії? Чи суттєва різниця між вітчизняними агрегатами та імпортними?

- Звичайно, різниця у ціні між імпортною та українською технікою дуже відчутна. Аграрії роблять вибір на користь техніки VELES AGRO завдяки зваженій ціновій політиці та якості продукції.

- Для аграріїв дуже важливим чинником при виборі техніки є можливість швидкого реагування на поломки та сервісне обслуговування. Як VELES AGRO справляється з цією задачею?

- Звичайно, як у заводу-виробника у нас передбачене гарантійно-сервісне обслуговування. У 2018 році ми запустили «гарячу лінію» для клієнтів, адже сервіс завжди має бути на високому рівні. Миттєво реагуємо на всі запити наших клієнтів ще і завдяки співпраці з партнерами, оскільки велика доля сервісу знаходиться саме у їхніх руках. 

- Які плани компанії на майбутнє?

- Передові технологій від VELES AGRO є нашим пріоритетом. Тому плануємо розробку комплексних рішень для українських фермерів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview