150670

Бій з тінню: Олександр Бакуменко про "сірий" ринок АПК

В інтерв'ю з в.о. голови профільного комітету ВР Олександром Бакуменком УНН поговорив про насування світового голоду, продуктовий запас України, дотації для фермерів і звичайно ж про їхній конфлікті з "Укрзалізницею".

- Міжнародна сільськогосподарська організація ФАО (ООН) попередила про насування світового голоду, зважаючи на зміни клімату. Чи готова Україна до таких викликів?

- Україна сьогодні на 90% забезпечена продуктами харчування власного виробництва. Виняток становить імпорт, який необхідний для широти асортиментного ряду.

І якщо на початку 2000-х років наша країна імпортувала дуже велику кількість продуктів харчування, включаючи м'ясо, курятину, яйця і молочні продукти, то сьогодні Україна їх експортує. Тому населення України може бути спокійним, продуктів вистачить на всіх.

Інше питання - рівень споживання продуктів тваринництва на одного жителя в Україні поступається аналогічному споживанню у провідних країнах світу і є меншим у порівнянні з рекомендованими фізіологічними нормами, але це не пов'язано з обсягами виробництва. Це пов'язано з низькою купівельною спроможністю населення.

Тому нам потрібно вирішувати ось такі соціальні питання, шляхом нарощування обсягів виробництва, збільшення експорту продукції з доданою вартістю, що дозволить збільшити зайнятість населення, надходження податків до бюджету і забезпечить зростання ВВП.

- За останніми даними, частка сировини в експорті АПК становить близько 85%. Вона йде на "ура" на світових ринках, але ж країна від цього практично нічого не отримує...

- Річ у тім, що продукція з доданою вартістю - це готові продукти харчування - вони перебувають у жорсткій конкуренції на світових ринках. І для того, щоб Україні конкурувати, треба мати високу якість продукту і низьку собівартість.

Сьогодні всі розуміють, що продукція з високою доданою вартістю потрібна кожній країні. Як було згадано - це нові робочі місця, надходження до бюджету, розв'язання питання зайнятості, і тому тут немає іншої альтернативи.

Україні вкрай важливо позбутися статусу "сировинного придатка" для розвинених країн. Ви знаєте, у нас же свого часу і космічна потужна індустрія була, і авіабудування. І якщо ми говоримо про АПК, то продукція з доданою вартістю - це передусім продукція тваринництва та переробної промисловості.

- Чому їм так складно?

- Нашим виробникам доводиться конкурувати з такими світовими гігантами як США, Бразилія та ЄС. Для цього необхідні дуже серйозні інвестиції у суперсучасне виробництво, яке буде відповідати двом основним показниками - якість продукції і низька собівартість.

Це не простий процес, тим більше, що всі ми розуміємо, у якій складній ситуації перебуває Україна: військові дії, питання корупції і так далі. Але я все одно оптимістично дивлюся у майбутнє.

- Держава їм якось допомагає?

- Безумовно, уряд акцентує держпідтримку на виробництві продукції з високою доданою вартістю.

Активна підтримка переробної промисловості та тваринництва, які своєю чергою просувають товар на зовнішні ринки, забезпечує створення товаровиробниками нових робочих місць, пожвавлення сільських територій, забезпечення надходжень податків та інших доходів до місцевих бюджетів, поліпшення соціальних стандартів життя.

Паралельно існують програми для дрібних фермерів і сімейних ферм. Один із перспективних напрямків - це органічне виробництво, де Україна має колосальні можливості.

Ми ухвалили дуже важливий закон, і я впевнений у тому, що протягом найближчих двох років Україна буде одним з найсильніших гравців на експортних ринках органічної продукції. Це вирішить і проблему порожніх сіл. Ми ж розуміємо, що низька зайнятість на сільських територіях - причина низького рівня соціального життя місцевих жителів.

Все, що повинен робити фермер для доступу до цих програм - це не мати заборгованості перед бюджетом, чесно платити податки і легально працевлаштовувати працівників.

- Скільки на ринку зараз "тіньових фермерів"? І чому вони самі себе позбавляють доступу до дотацій?

- Близько 40% невеликих і середніх ферм перебувають у "тіні". Вони не платять зарплати, не платять податки. Ми вже ухвалили закон, який дозволяє компенсувати 90% ЄСВ за рахунок держави. Все просто - виходь із "тіні", бери компенсацію ЄСВ і користуйся держпідтримкою для розвитку свого бізнесу.

У Швейцарії та Австрії дрібні фермери через кооперативи роблять чудові сири. Невже у нас це неможливо зробити у тих же Карпатах? Або та ж лохина. Це теж експортна продукція, і там найвища зайнятість. Це все ручна праця.

Держава готова допомагати всім у міру сил, але воно не може направляти гроші бюджету у прірву. Ми повинні допомогти "тіньовикам" покинути "сіру" зону.

- Багато фермерів скаржаться на провал держпрограм цього року. Чому це сталося?

- Проблема полягає у наступному. Завжди новий порядок повинен мати крок у часі. Дуже складно адаптуватися під нові умови, особливо коли порядок реалізації цих держпрограм виходить практично через півроку.

Окрім цього, повинна бути просвітницька робота. Крім МінАПК, активно інформувати фермерів про це повинні і у новостворених територіальних громадах. А багато фермерів і зараз не знають про існування порядків надання держпідтримки.

Ще один важливий аспект - незмінність рамкової концепції держпрограми. Можна міняти механізми, щоб вони були життєздатними, але сама програма повинна діяти щонайменше п'ять років.

І зараз головне підтягнути все, щоб цей фермерський "мільярд" до кінця року був використаний тими, хто на нього сподівався.

- Чого чекати фермерам наступного року? На які бюджети і держпрограми розраховувати?

- Ми визначили, що не менше 1% ВВП буде направлено на підтримку аграрного сектора. Сьогодні це близько 7 млрд грн. Цей 1% ми прописали на 5 років, а також те, що 4 млрд грн буде використано на розвиток тваринництва і переробку, про що ми з вами говорили у контексті генерації доданої вартості.

Зафіксували компенсацію на розвиток сільгоспмашинобудування. Ця програма передбачена для фермера, який купує техніку вітчизняного виробництва.

Ця програма дуже правильна, ми з одного боку відновлюємо свою промисловість, а з іншого - підтримуємо фермера за рахунок того, що держава компенсує частково йому 25% вартості купленої техніки. Але і в цій програмі, до речі, є проблема - невикористані гроші.

І обов'язково наступного року ми надамо підтримку дрібним фермерам - це окремий напрямок того "мільярда". Особливо це стосується нових сімейних ферм, які сьогодні з'явилися і від яких буде значна реплікація. Збільшення кількості діючих кооперативів дасть велику зайнятість населення. Адже, якщо ми торкнемося теми тваринництва, то зі 100% кількості робітників у сільській місцевості 80% - це працівники тваринництва і переробки і всього 20% - рослинництва.

Іншими словами, без розвитку тваринництва і переробки не буде ні нових робочих місць, ні розвитку сільських територій. Тому, коли у нас почали знижуватися показники виробництва, ми розробили програму підтримки тваринництва і переробки. І я вважаю це правильним.

Єдине, що потрібно від самого фермера, - платити податки і не видавати зарплату в конвертах.

- З дрібними фермерами все зрозуміло. А що робити з великими, вони ж то податки платять і людей працевлаштовують, але кожен раз знаходяться охочі відібрати у них підтримку держави?

- У нас дуже багато популізму навколо цієї теми. Багато хто любить тему фермерів, особливо напередодні виборів. Але якщо говорити предметно, то українська модель розвитку аграрного сектора повинна передбачати можливість розвитку для всіх - і великотоварного виробництва, і дрібного фермера.

Ми вже говорили про те, як великому виробнику нелегко торувати шлях на світові ринки, особливо якщо йдеться про продукцію з високою доданою вартістю. Тому його точно так само потрібно підтримувати, тому що насамперед це продовольча безпека, на стабільність якої весь час орієнтує нас ФАО.

Понад 50% продукції виробляється саме великими і середніми підприємствами. Це вектор експорту, який потрібно підтримувати.

У кожного сегмента цього ринку є своє місце для життя. І держава повинна знайти ті ефективні механізми, які стимулюють розвиток всіх учасників. Тим більше, що великий і дрібний виробник нічого між собою не ділять. У нас, як уже було сказано, навпаки - проблема недовикористання грошей цього року.

- Ви співавтор законопроекту "Про засади державної аграрної політики і державної політики сільського розвитку". Як має розвиватися вітчизняний АПК?

- У нас був закон, він діяв до 2015 року, який так і називався "Про засади державної аграрної політики". Його вже немає, він не актуальний. Але немає й іншого основоположного документа, який би регулював і давав перспективу розвитку аграрного комплексу України.

У проекті, який узгоджений з експертами і підтриманий ЄС, визначені 15 пріоритетів державної аграрної політики, зокрема, підвищення конкурентоспроможності українського аграрного сектора і його продукції, збільшення експорту сільськогосподарської продукції з більшою доданою вартістю, впровадження нових механізмів підтримки та стимулювання розвитку окремих галузей, забезпечення захисту прав та інтересів землевласників і землекористувачів, підвищення рівня зайнятості сільського населення та ін.

Крім цього законопроект визначає серед головних завдань держави забезпечення максимальної реалізації різними виробниками своїх можливостей, а саме:

  • стимулювання розвитку сімейних фермерських господарств, фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів та аграрних кластерів;
  • впровадження ефективної системи державної підтримки для малих виробників сільськогосподарської продукції, включаючи сприяння їхньому об'єднанню;
  • сприяння створенню конкурентних переваг у виробництві нішевої продукції і продукції з високою доданою вартістю;
  • забезпечення на державному рівні політики щодо формування конкурентних переваг на міжнародних ринках для виробників сільськогосподарської продукції, а також забезпечення розвитку логістичних потужностей і стабільності оподаткування.

Це - каркасний документ, він прописує саму модель. Але найважливіше - те, що ми даємо основи, а далі уряд на 5 років буде розробляти стратегію.

Важливо, що у цій стратегії будуть завдання і методи, якими вона буде досягатися, індикатори оцінки результативності, будуть рядки виконання програми і фінансове забезпечення, яке буде підтримуватися бюджетом.

Майже у кожній розвиненій країні світу є такий закон - про розвиток аграрного комплексу. Це важливо ще й тому, що і ЄС, і наші внутрішні донори - вони вкрай зацікавлені у допомозі. Але вони кажуть: ми повинні допомагати, бачачи чому. Що у нас повинна бути перспектива, законодавчо оформлена, не просто постанова, а закон України, який показує стратегію і розвиток українського аграрного сектора.

- Наостанок хочемо поговорити про конфлікт сільгоспвиробників з "Укрзалізницею". Що насправді там відбувається?

- Проблема залізниці - це не лише проблема АПК, на який припадає близько 12-14% перевезень усієї залізниці. Це проблема і металургів, і хіміків, і дорожніх будівельників - на жаль, комплексна системна проблема.

Усі розуміють, що парк локомотивів зношений, і з вагонами - те ж саме. Окрім різкого погіршення оборотності вагонів, почали закриватися зернові станції, при чому "Укрзалізниця" це зробила абсолютно не відповідно до законодавства, вона не має права це робити самостійно. А потім - збільшила тарифи на перевезення майже вдвічі, без попередження і будь-яких обговорень з операторами ринку. Залізниця ставати тромбом, який заважає розвитку економіки.

Чому ці проблеми такі гострі для АПК? Ось, наприклад, зараз йде збирання врожаю такої експортної культури, як кукурудза. Її необхідно прибрати з поля, вивезти, посушити, доставити на елеватори, далі - до портів для виконання контрактів, які були укладені заздалегідь. Але у всьому цьому ланцюжку ми стикаємося з проблемою браку вагонів і подорожчання перевезення. Як у таких умовах сільгоспвиробникам виконувати свої зобов'язання за договорами?!

Коли наприкінці серпня до нашого комітету звернулися аграрні асоціації з цими проблемами, почалася активна робота над їхнім вирішенням. Ми провели спільні наради з комітетами з питань транспорту, промислової політики та енергетики, за участю представників профільних міністерств і відомств, галузевих асоціацій та бізнесу.

Ми обговорили озвучені пропозиції, пропрацювали їх, виписали комплексне бачення розв'язання проблем і оформили їх у вигляді звернення до Прем'єр-міністра України (також поінформували Президента України) за підписом 4-х керівників парламентських комітетів і народних депутатів України, а також керівників асоціацій і товаровиробників.

Нашим аграрним комітетом було проведено засідання і ухвалено рішення про проведення наради у Кабінеті міністрів України, і вже 23 жовтня віце-прем'єр-міністр України Кістіон Володимир Євсевійович провів таке засідання, де було ухвалено рішення терміново створити робочу групу при Мінагрополітики.

І вже 30 жовтня відбулося перше засідання робочої групи з оперативного розв'язання питань логістики у сільському господарстві під головуванням першого заступника міністра аграрної політики і продовольства України Мартинюка Максима Петровича.

Участь у засіданні робочої групи взяли народні депутати України, представники Кабміну, Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Мінекології, Держекоінспекції, Держпродспоживслужби, Держлісагентства, Антимонопольного комітету України, ДФС, ПАТ "Укрзалізниця", ДП "Адміністрація морських портів України", представники провідних громадських асоціацій і аграрних компаній.

Також у режимі "скайп-конференції" взяли участь представники портових операторів, які здійснюють обробку зернових вантажів і керівники регіональних філій ПАТ "Укрзалізниця".

Ми домовилися, що робоча група в оперативному режимі буде обробляти конкретні проблемні питання та надавати конкретні варіанти їхнього вирішення. Нам необхідно удосконалити перевезення залізничним транспортом за допомогою системи планування і прогнозованості обсягів завантаження, а також можливості використання інших видів перевезень - автомобільного та річкового транспорту. Так що, продовжуємо працювати в активному темпі.

- А як щодо локомобілів, створених на базі ХТЗ? Якщо вони можуть частково розв'язати проблему з тягою, чому б їх не додати до списку с/г техніки, за покупку якої передбачено компенсацію?

- Я не готовий відповісти на ваше запитання конкретно, але я вважаю, що ця ідея має право на життя. Це стосується і теми вагонів, і вітчизняного виробництва. І якщо таке рішення буде ухвалено - я вважаю, що ідея може бути абсолютно правильною.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Державна політика і підтримка в АПК повністю відсутні

Про це заявив на IX Міжнародній конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM), Айварас Абромавічус, екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України, акціонер компанії «Агро-Регіон», повідомляє Аgroreview.com.

"Якщо подивимося на ЄС, то там 174 млн гектарів земель, а субсидії на аграрний сектор становлять 59 млрд євро. У Литві близько 3 млн гектарів сільськогосподарських земель. Країна отримує 675 млн євро дотацій з бюджету Євросоюзу. І дивлячись, який ефект державна підтримка має на сектор, то очевидно, що багато господарств близько ¾ свого доходу мають від субсидій. У деяких випадках, операційні збитки повністю покриваються державною підтримкою", - зазначив Айварас Абромавічус.

На його думку, Україна багато чому може навчитися у Європи та перейняти  успішний досвід інших країн.

Читайте також: Айварас Абромавічус будує агро-технологічний парк на Київщині

"Україна конкурує на глобальному ринку з країнами, в яких допомога аграрному сектору є досить істотною. Державна політика і державна підтримка в аграрному секторі в Україні повністю відсутні. Підтримка держави звичайно потрібна, а державні дотації є обов'язковими, але тільки за умови, що вони зрозумілі, справедливі і прості в адмініструванні. Будь-які дотації, які потребують ручного управління, в країні з високим рівнем корупції будуть використовуватися неефективно і для «обраних». Звичайно ж, потрібен цілий набір механізмів допомоги малим фермерам та фермерам-початківцям. А для великих і середніх фермерів головне, щоб держава не заважала та не запроваджувала нових мит, податків і не створювала дискримінаційних умов купівлі землі після закінчення мораторію", - зауважив Айварас Абромавічус.

Довідка:

Міжнародна конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) – аграрна конференція №1 в СНД та Європі, котра повністю розкриває всі аспекти управління аграрним бізнесом. Цьогорічна ключова тема конференції – Агробізнес 2018: АГРО чи БІЗНЕС. Захід організований Українським клубом аграрного бізнесу (УКАБ) та проходить 19-20 вересня 2018 року у с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київська область.

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Київщині поєднали унікальну технологію вирощування риби та овочів

Про те, як в Україні впровадили високотехнологічний спосіб ведення органічного сільського господарства, Аgroreview.com розповіла Оксана Прокоса, виконавчий директор «AQUAFARM».

- Розкажіть, будь ласка, у чому полягає метод аквапоніки?
- Аквапоніка поєднує у собі вирощування риби та рослин без грунту в системі рециркуляції води. Основою аквапоніки є природний баланс, що дає можливість вирощувати органічну продукцію і дбайливо використовувати природні ресурси. Суть методу, який освоїла компанія «AQUAFARM», полягає в тому, що риба збагачує воду органічними добривами, і така вода з розчиненими органічними мікроелементами використовується для вирощування рослин (зелені і овочів). На «AQUAFARM» ми вирощуємо аквакультури циклічно протягом року в рециркуляційних системах, що виключає вплив негативних зовнішніх факторів. Вода постійно рециркулює, очищається та повертається назад у систему. Тобто, таким чином заощаджується використання водних ресурсів. Також у нас є тепличний комплекс, де ми вирощуємо овочі. На даний момент у нас вже є перші результати: томати, вирощені без використання пестицидів, гербіцидів, шкідливих хімічних добрив та домішок. Також плануємо вирощувати болгарський перець, зелень і трави. Вміст нітратів в овочах і зелені, вирощених за допомогою аквапоніки, нижче вп’ятеро-вдесятеро порівняно з традиційним вирощуванням.

- Яку рибу розводять на аквафермі?

- На аквафермі в рециркуляційних системах вирощують кларієвого сома та тилапію без використання антибіотиків, стимуляторів росту і гормонів. Мальок риби компанія імпортує з Нідерландів. Ми маємо всі сертифікати походження. При вирощуванні риби використовуємо лише імпортний корм з Данії та Франції, так як він якісний, збалансований, високопротеїновий. До його складу входять костна мука, зернові, рибна мука, тобто збалансоване харчування для риби.

- Скільки часу займає розведення риби?
- Щоб виростити малька сома до товарного вигляду необхідно близько семи місяців. У тилапії трошки довше темпи росту, це приблизно вісім-дев’ять місяців.

- Чому серед аквакультур були обрані саме сом та тилапія?
- Для цих риб природним середовищем є Африка, де високий температурний режим та тепла вода. Ми також зосередилася саме на цих двох видах риби, так як система одна, відповідно і вода має бути однакової температури. Зараз на аквафермі температура води 27 градусів, а вологість 99%. Для того, щоб зрошувати коріння рослин методом аквапоніки, потрібна тепла вода. Щоб не підігрівати її, ми теплу воду по трубам транспортуємо одразу до теплиць, і вона зрошує коріння рослин. Тобто не потрібні додаткові витрати на енергоносії. Ми в компанії дуже бережно ставимося до навколишнього середовища. Щоб економити електроенергію, ми використовуємо сонячні колектори в теплий період року. Також при реалізації риби ми застосовуємо пакети, які піддаються утилізації.

- Як часто ви змінюєте воду в басейнах для риби?
- Вода в системах рециркуляції при вирощуванні риби замінюється лише на 10%. Вона постійно рециркулює. Від басейну поступає до фільтра, де тверді залишки відходів від життєдіяльності риб залишаються в органічному фільтрі, потім вона поступає в біофільтр, де є ультрафіолет, який вбиває будь-які  бактерії. Ми не додаємо стимуляторів росту, антибіотики. Плюс у біофільтрі є біозагрузка, де в природному середовищі вирощуються корисні бактерії, які очищають воду. Частина поступає назад у басейн, а частина йде до теплиць. Тобто це такий симбіоз життєдіяльності риби та рослин.

- Як виникла ідея такого виробництва?
- Під час відвідин Нідерландів, ми бачили гідропонні теплиці, де вирощували огірки, перець, томати й інші рослини. Коли ми поїхали до Берліну, то побували на невеличкій експериментальній аквафермі, де вирощували тилапію і рослини. Її збудували студенти німецького аграрного університету, які виграли грант. Наочно ми раніше не бачили нічого подібного.

-З якими труднощами зіткнулися під час запуску виробництва?
- Перш за все, треба було зрозуміти всі нюанси виробництва. Головною проблемою стало правильне балансування системи: кількість риби повинна відповідати кількості овочів, тому що якщо забагато буде поживних елементів, рослини не будуть рости, вони будуть просто гнити.

- Де брали необхідне обладнання?
- Устаткування, органічні фільтри - все українського виробництва. Ми співпрацюємо з українською компанією, яка нам також надає сервісне обслуговування. А гідропонні системи та освітлення ми імпортуємо з закордону. Це інноваційне обладнання, яке ще в Україні не виробляється. Такі системи дуже популярні в США та Азії. Взагалі, все нове, це добре забуте старе. Ще атстеки вирощували овочі методом аквапоніки. В Азії вдало поєднують вирощування рису та вугря.

- Чи є в нашій країні подібні виробництва?
- Немає. Ми перші в Україні. Об’єми виробництва риби у нас становлять 100 тон на рік. Ми орієнтуємось на Європу. У нас щільність посадки риби на метр кубічний 160-180 кг, що відповідає європейським стандартам. В деяких господарствах щільність риби сягає 400 кг на метр кубічний. Але умови утримання для риби вже стають поганими. Для нас же головним залишається якість нашої продукції. Ми постійно проводимо лабораторні дослідження води та риби, у нас встановлена сучасна система очистки води.

- Як ви реалізуєте свою продукцію?
- Ми приймаємо участь в гастрономічних ярмарках на Київщині. Також наша продукція представлена в провідних ресторанах Києва.  А 16 вересня у місті Васильків Київської області відкрився перший магазин рибних делікатесів «AQUAFARM».

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Придбання іноземцями найбільшого вітчизняного агрохолдингу не означає купівлю української землі - Петро Порошенко

Про це написав у своєму Тwitter Президент України Петро Порошенко.

Він підкреслив, що рішення SALIC - одного із найбільших у світі агроінвесторів - прийти в Україну є яскравою демонстрацією, що держава готова створити для них всі необхідні умови. Це - найбільший контракт у сільськогосподарському секторі за історію незалежної України.

"Контракт між «Мрія Агрохолдинг» та SALIC не означає купівлю української землі. Це означає купівлю українських активів, підвищення рівня інвестицій в агрокомплекс і підвищення рівня технологій, які будуть сприяти підвищенню врожайності, експорту, створенню нових робочих місць", - зауважив Петро Порошенко.

Нагадаємо, Компанія Continental Farmers, акціонерами якоЇ є уряд і члени королівської родини Саудівської Аравії, планує купити  український агрохолдинг"Мрія".

У серпні 2014 року "Мрія" не змогла розрахуватися з кредиторами за поточними зобов'язаннями і оголосила дефолт. Сукупна заборгованість агрохолдингу з урахуванням гарантій і поруки, наданих "Мрією" компаніям, афільованим з сім'єю Гут (колишніх власників), на момент оголошення дефолту становила 1,3 млрд дол.

З лютого 2015 року контроль над активами "Мрії" перейшов до її кредиторів - переважно європейських і американських інвесторів, які прийняли рішення зберегти агрохолдинг. Тоді ж був призначений новий менеджмент агрохолдингу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська харчова промисловість забезпечує внутрішній ринок на 90%

Окрім цього, галузь відіграє надзвичайно важливу роль у зовнішній торгівлі країни, формуючи понад 50% зовнішньоторговельного обігу продукції АПК України.

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева під час офіційного відкриття Всеукраїнського тижня харчових технологій та галузевих виставок «Inprodmash & Upakovka’2018», «Bakery Ukraine’2018» та «Sweets  Ukraine’2018».

«До харчової промисловості належать понад 40 галузей і виробництв, а промислове виробництво харчових продуктів здійснюють понад 5 тисяч підприємств, які виробляють широкий асортимент продуктів харчування », - наголосила заступник Міністра у своєму виступі.

За словами Ольги Трофімцевої, розвиток повного циклу технологічних процесів – починаючи від первинної обробки сільськогосподарської сировини, до випуску готової упакованої харчової продукції за найвищими стандартами безпечності та якості продуктів харчування та її експорту на світові ринки є ключовим пріоритетом секторальної експортної стратегії, яка розроблена командою Мінагрополітики.

«Я б назвала харчову галузь локомотивом економіки України, зважаючи на важливість харчової галузі для всього сектору АПК та його розвитку. Без створення ланцюга доданої вартості в країні, поглибленої переробки та експорту готового продукту під брендом «Made in Ukraine»  ми не зможемо говорити про ефективний розвиток АПК чи всієї економіки України», - підкреслила заступник Міністра.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Земля не повинна потрапити у руки великих агрохолдингів - Володимир Гройсман

Водночас земля не повинна потрапити у руки великих агрохолдингів. Про це він сказав під час форуму Реанімаційного пакету реформ "Повна мобілізація: спільний план дій", передає Укрінформ.

"Я категорично проти відкриття ринку земель усього для усіх і на всі сторони. От я проти і це моя позиція, як громадянина України. Це для мене є принциповим питанням. Вважаю, що треба дати можливості українцям один у одного купувати землю в обмеженій кількості і для відповідного фахового використання", - сказав Гройсман.

На його переконання, найоптимальнішу модель земельних відносин можна підібрати.

"Я вважаю, що земля - це дуже серйозний наш національний актив. І тут треба підходити дуже виважено. Я розумію, що ліберальний підхід і треба все відкрити, але, повірте, не все те золото, що блищить", - додав прем'єр-міністр.

Гройсман запевнив, що уряд готовий до відкритої дискусії стосовно проведення земельної реформи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview