Більше 10 країн ввели заборону на імпорт української курятини

Заборону на імпорт курятини з України у зв'язку зі спалахом пташиного грипу, зафіксованим у Вінницькій області в січні, ввели Японія, Корея, Азербайджан, Вірменія, Молдова, Ірак, Філіппіни, Марокко, Туніс, Сінгапур, Кувейт, Саудівська Аравія та інші країни, повідомили в агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт" (МХП). Про це пише Інтерфакс-Україна.

"Україна загалом і підприємства групи МХП, зокрема, діють у повній відповідності до міжнародних норм та стандартів. Україна ввела програму активного нагляду, що має засвідчити відсутність інфекції та відновити статус благополучної країни з точки зору безпеки продукції. Підприємства групи МХП повністю контролюють якість продукції. Сподіваємось, що європейські інституції та наші країни-партнери вже невдовзі переглянуть своє рішення на користь України", - наведено слова радника голови правління МХП із зовнішньоекономічних питань Дмитра Лося.

Крім того, у зв'язку з рішенням ЄС про встановлення правил зонування та регіоналізації з метою відновлення постачань м'яса птиці з України, МХП розраховує на швидке вирішення цього питання.

"Ми впевнені, що слідуючи європейському прикладу, інші країни відновлять імпорт української курятини найближчим часом", - зазначили у компанії.

У МХП помітили, що згідно з регламентом Всесвітньої організації з охорони здоров'я тварин (World Organisation for Animal Health) після виявлення пташиного грипу Україна має провести повну зачистку території, де було виявлено спалах і оголосити карантин тривалістю в три місяці. У цей час відбувається ретельне спостереження за територією і птахами. Після цього будь-яка країна може направити до України своїх представників з метою перевірки якості та ефективності вжитих країною заходів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Землю не будуть скуповувати сотнями гектарів: у Зеленського заспокоїли українців

Незважаючи на те, що в законопроекті про обіг сільгоспземель знижені ліміти на придбання землі "в одні руки", більшість українців продовжують побоюватися, що поля будуть сконцентровані у власності великих агрохолдингів. Однак консолідація земель в одних руках залишиться складною процедурою, розповів в інтерв'ю сайту "Сьогодні" уповноважений президента з питань землі Роман Лещенко.

"Міф, що турбує багатьох українців, – те, що землю скуповуватимуть сотнями і тисячами гектарів по всіх селах. Але юридично консолідація ділянок в одних руках – це занадто складно. Поясню, чому. На одному полі площею в 100 гектарів ділянками володіють, як правило, 30-40 осіб. Щоб консолідувати одне поле, потрібно зробити нотаріальні угоди купівлі-продажу з усіма власниками. І якщо скупник не домовиться навіть з десятьма з них, процес покупки не відбудеться. Тому що куплені ділянки, швидше за все, не будуть межувати одна з одною, і робота великогабаритної техніки на такому полі стане технологічно неефективною", – пояснив Лещенко.

Нагадаємо, Верховна Рада 6 лютого розпочала розгляд у другому читанні законопроєкту №2178-10.

Верховна Рада загалом розглянула 1506 правок про внесення змін до проекту закону №2178-10 про відкриття ринку сільськогосподарських земель з 4018.

Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться у вівторок, 3 березня 2020 року.

Також фракція "Слуга народу" просить колег по парламенту піти на компроміс, щоб прискорити розгляд поправо до другого читання законопроекту про ринок землі.

Крім того, у фракції партії "Слуга народу" переконують, що голосів для ухвалення закону про ринок землі вистачить. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські науковці допомагатимуть розвивати аквакультуру в Узбекистані

Про це повідомляє прес-служба Держрибагентства.

Як зазначається, під час двосторонньої зустріч директора Інституту рибного господарства НААН України Ігоря Грициняка з головою Асоціації «Узбекбаликсаноат» Омоном Мусаєвим було обговорено питання розвитку співробітництва у сфері рибного господарства.

Зокрема, сторони досягли домовленості щодо надання українською науковою установою консультативних послуг з розвитку аквакультури та використання сучасних інноваційних технологій для вирощування гідробіонтів в штучних умовах.

«Ми підписали двосторонній договір на три роки з Асоціацією „Узбекбаликсаноат“ про надання консультативних послуг у сфері аквакультури», — зазначив Ігор Грициняк.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

АЧС: на свинофермі в Румунії знищать 42 тисячі свиней

Ще одна свиноферма, що належить до румунської групи компаній DanBred постраждала від АЧС. Лабораторні дослідження підтвердили наявність вірусу на фермі, що знаходиться в комуні Слобозія у повіті Арджеш. В цьому районі було встановлено карантинну зону. На підприємстві утримували більше 42 тис. голів свиней, які доведеться знищити у ході ліквідації спалаху.

Минулого року група компаній Данбред втратила 29 тис. голів свиней через два послідовні спалахи захворювання на фермах, розташованих у тому ж районі. Тоді компанія отримала компенсацію за знищених тварин у розмірі 4,5 млн євро.

Загалом з моменту першого спалаху АЧС у липні 2017-го року, в Румунії знищили більше 600 тис. голів свиней. Уряд виділив для постраждалих підприємств понад 85 млн євро компенсацій.

Джерело: PigUA.info 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скасування «соєвих правок» матиме неоднозначні наслідки для розвитку АПК

Дочасне скасування Верховною Радою України «соєвих правок» неоднозначно сприйняте основними учасниками ринку олійних культур та продуктів їх переробки. Думки ключових гравців ринку розділились – хтось повністю його підтримує, проте є й ті, хто вважає, що політична доцільність ухвалення даного рішення переважила економічні. В будь-якому випадку, прийняте рішення потребує комплексної оцінки впливу на розвиток ринку насіння олійних культур в Україні та економіки сільського господарства в цілому, на доходи виробників сої і ріпаку та їх фінансовий стан, на  подальші темпи розвитку ринку переробки насіння олійних культур в Україні, експортний потенціал даного сегмента аграрного ринку, обсяги та структуру валютних надходжень, розвиток кормовиробництва та тваринництва, на доходи бюджетів та ін., зазначив віце-президент НААН, директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

16 січня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 30.08.2019 № 1210, яким вилучено пункт 63 підрозділ 2 «Особливості справляння ПДВ» розділу XX ПКУ.

Даним пунктом визначався спеціальний порядок справляння ПДВ при здійсненні операцій із експорту соєвих бобів та насіння ріпаку з метою стимулювання збільшення обсягів її переробки в Україні та, відповідно, збільшення обсягів створюваної доданої вартості.

Проте практика застосування норми, яка була відмінена, дозволяє зробити певні оцінки доцільності використання подібних механізмів та прогнозувати їх можливі наслідки для розвитку як соєвої та оліє-жирової галузей, так і економіки сільського господарства в цілому, а також забезпечення державницьких інтересів, наголосив науковець.

Широке обговорення наслідків застосування нетарифного регулювання експорту сої, з’ясування його позитивних та негативних сторін, оцінки ступеня впливу на інтереси різних категорій учасників ринку, визначення можливостей та перспектив розвитку та регулювання окремих товарних ринків дозволить уникнути помилок в майбутньому, обрати найефективніші механізми для успішного аграрного розвитку, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні автоматизація та роботизація в АПК йде дуже повільно

В Україні автоматизація та роботизація йде дуже повільно. Фермери часто скептично ставляться до високих технологій. Але наробивши помилок із ручним керуванням, приходять до думки, що треба встановлювати автоматику.

Про це у своїй колонці на Agrotimes.ua пише агроконсультант Ельвіра Абселямова.

«Робоча сила щороку дорожчає. І це факт, хочемо ми того чи ні. Люди шукають більш оплачувану працю, бажано розумову», — зауважує авторка.

У сучасному ягідництві чітко прослідковується тренд на автоматизацію праці.

Це системи поливу, які будуть працювати в комплексі з метеостанцією, з аналізаторами вологості ґрунту, приладами, які вимірюють РН та ЕС, датчиками сонячного освітлення тощо. Система зможе регулювати полив залежно від погодніх умов, фази росту рослини.

«За рахунок високих технологій господарство матиме менше трудо- та енерговитрат. Агрономові не потрібні будуть помічники з поливу, моніторингу та обліку. Адже люди схильні до ліні, можуть припускатися помилок. Наприклад, не побачити тієї чи іншої хвороби, неправильно визначити норму поливу тощо.

У садах все частіше застосовується механічне обрізування, комбайни для збирання врожаю, роботи-збирачі», — пише Ельвіра Абселямова.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview