Більше 300 гектарів сільгоспугідь підтоплено на Закарпатті

У гірській місцевості паводкова хвиля проходить із амплітудою підйому до 1 метра, у низинних районах вода виходить на заплави, повідомляє прес-служба Закарпатської ОДА.

Станом на ранок четверга 14.12.2017 року підтоплено більше 300 гектарів сільськогосподарських угідь та пасовищ, які розташовані в заплавах річок Уж, Боржава і Латориця в Ужгородському, Перечинському, Мукачівському, Берегівському, Іршавському та Виноградівському районах.

Підтоплені також ділянки двох автомобільних доріг місцевого значення: Шаланки – В. Ком’яти на Виноградівщині та Геївці – Тисаагтелек на Ужгородщині. Внаслідок різкого підйому води в р.Уж примусово зупинена система водопостачання в м.Перечин.

Подачу центральної води відновлять після того, як вода в річці піде на спад. Для зменшення наслідків негоди у водному господарстві працюють 12 насосних станцій, які відкачують внутрішні води із сільськогосподарських угідь та прилеглих сіл.

Паводкова ситуація не закінчилась і буде мати свій подальший розвиток, у найближчі дві-три доби очікується продовження підйому рівня води основних річках області. На випадок необхідності підготовлені пересувні насосні станції, а також необхідний запас мішків та сипучих матеріалів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Громади мають стати повноцінними власниками своєї землі

Про це заявив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, виступаючи на конференції «Децентралізація, управління землями та розвиток громад», організований проектом USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» (Агросільрозвиток) та Всеукраїнською асоціацією сільських та селищних рад.

«На сьогоднішній день питання передачі повноважень із розпорядження землями на місця є безальтернативним. Це необхідно не лише з огляду на загальнонаціональний курс на децентралізацію, але і для формування прозорої архітектури земельних відносин», - підкреслив перший заступник Міністра.

В Україні за часи незалежності були реалізовані різні формати розподілу повноважень в сфері земельних відносин, зокрема за посередництва Держземагентства, районних держадміністрацій, які продемонстрували високу корупційну складову та/або неефективність.

Він також нагадав, що в парламенті зареєстровано декілька законопроектів, якими в різних редакціях пропонується вирішення питання передачі повноважень розпорядження землями ОТГ, однак жоден із них досі не був проголосований. «Зважаючи на високу суспільну значимість та внесення президентського законопроекту 7363, ми сподіваємося, що вирішенню цього питання буде надано потужний імпульс», - сказав Максим Мартинюк.  

Довідка:

На сьогодні в Україні утворено 665 об’єднаних територіальних громад (ОТГ).  Загальна площа території 665 створених ОТГ складає 161 108 км 2. На території цих ОТГ проживає 5,7 млн мешканців, з яких майже дві третини становить сільське населення.

366 ОТГ, які функціонують з початку 2017 року, станом на 1.10.2017 мали на своїх рахунках 4.1 млрд гривень залишку бюджетних коштів (загальний + спеціальний фонд).  Плата за землю у доходах цих ОТГ склала за 9 місяців 2017 року майже 16%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Земельний кадастр готовий до запуску ринку землі

Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк, пише НВ.

За його словами, МінАПК залучило міжнародних партнерів для проведення незалежної оцінки стану земельного кадастру та його готовності до запуску ринку.

"Я можу з закритими очима гарантувати, що 95% приватної сільгоспземлі внесено в кадастр. Кадастр зараз повністю обслуговує ринок оренди", - сказав Мартинюк.

У кадастрі доступна інформація про земельні ділянки, які сукупно складають близько 73% території України. Решта 27% складають ліси, землі оборони, освіти, природо-заповідного фонду.

У той же час, зазначив заступник міністра, в кадастрі частково відсутні дані про ті сільгоспземлі, які були приватизовані до його появи (близько 4 млн ділянок). Але за останні два роки кількість доступної в кадастр інформації про таких ділянках зросла майже в 8 разів. Тож наразі таких ділянок може бути близько 500 тис., які не внесені до кадастру.

Раніше повідомлялося, що Верховна Рада продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2019 року.

При цьому перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк заявив, що ціна одного гектара землі може скласти 50-60 тис. грн в разі запуску повноцінного ринку сільгоспземель.

Відзначимо, що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення був прийнятий ще в 2001 році і почав діяти з 2002 року як тимчасовий захід з метою забезпечення нормативного врегулювання земельних відносин та створення інфраструктури ринку землі. Після чого парламент неодноразово його продовжував.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Україна втрачає до півмільярда доларів на рік, відмовляючись визнавати ГМ-рослини

Про це розповів директор Інституту харчової біотехнології та геноміки НАНУ Ярослав Блюм, передає propozitsiya.com. Інститут, рішенням Кабміну, є відповідальним за створення мережі випробувальних лабораторій з визначення вмісту ГМО у продукції.

Розрахунки економічної вигоди ГМ-рослин для України були здійснені на основі дослідження Інституту "Потенційний економічний та екологічний ефект від впровадження сучасних ГМ-культур у сільськогосподарське виробництво в Україні".

Економічна вигода для країни від вирощування дозволених для вирощування ГМ-культур могла б сягати до півмільярда доларів.

На сьогодніній день в Україні не існує законодавства щодо ГМ-рослин, що стримує розвиток галузі та притік інвестицій. Адже, поки у нас не буде законодавства, яке регулює питання біобезпеки, великі міжнародні компанії в Україні не прийдуть.

В Україні офіційно не зареєстрована жодна ГМ-рослина як продукт харчування чи корму, а тим більше для вирощування. Хоча, за різними оцінками, посіви ГМ-сої в нас можуть сягати 80 %, а кукурудзи — 10 %.Також в Україні немає дозвільної системи ні щодо вирощування ГМО-рослин, ні щодо їх присутності на споживчом ринку.

На думку експерта, що органічна продукція, що ГМО — це бізнес. З обох сторін йде боротьба. Проти ГМО значною мірою виступають хімічні компанії, які борються руками тих же громадських організацій.

Головне для успішної торгівлі генно-модифікованими продуктами, - щоб вони були зареєстровані. Якщо знайдені в рослині генні зміни зареєстровані, то проблем із продажами у ЄС не буде, навіть, якщо, приміром, трансгенна соя в Україні вирощена нелегально.

Присутність на ринку дозволяється безпечним продуктам, які пройшли оцінку. Для цього у світі існують відповідні процедури. Експерт радить Україні піти шляхом фармацевтичної індустрії: у деяких випадках визнавати сертифікат, який є у Європі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Підсумки ринку агрострахування-2017: нові програми, вигідні умови, гарантований результат

 Для вітчизняних аграріїв 2017-й був непростим – до вже традиційних питань пов’язаних з подорожчанням паливно-мастильних матеріалів, необхідних для проведення посівної та збиральної кампаній, відсутністю держпідтримки, складнощами у податковому законодавстві додалися ще й проблеми природного характеру. Весняні заморозки вщент знищували майбутні врожаї ягід та фруктів, а літні зливи та град – зернові культури. При цьому, більшість фермерів, на жаль, як і раніше, не поспішали застраховувати свої посіви, створюючи своєрідну «подушку безпеки» для свого бізнесу. І, як виявилося, дарма. Поточний рік позначився створенням ряду принципово нових продуктів на ринку агрострахування. Детальніше про них AgroNews.ua розповів експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

«Один з таких продуктів, що був запущений влітку поточного року - програма розширеного покриття для озимих культур при страхуванні на період перезимівлі ТОВ «Агрориск». Програма розрахована на покриття ризиків від осінньої посухи на період  20 серпня – 30 листопада (для озимого ріпаку) з відшкодуванням за збитки восені 50% від страхової суми по полю. Страховим випадком вважається неприйняття полів з озиминою на страхування перезимівлі»,- розповідає експерт.

За словами Володимира Юдіна, дана програма  ТОВ «Агрориск»  пропонується як додаткове покриття до програми страхування на період перезимівлі і розрахована, перш за все, на озимий ріпак. Програмою покривається ризик отримання слабих пагонів озимих культур внаслідок дії посушливих умов в осінній період, які нездатні перезимувати. При цьому в програмі додаткового покриття страхових ризиків пропонується зменшення кількості полів, поданих на страхування за програмою на період перезимівлі.

Загальні принципи страхування, наприклад, посівів сільгоспкультур на перезимівлю, які пропонує своїм клієнтам компанія «Агрориск», за словами Володимира Юдіна, дуже прості: якщо густота рослин на площі застрахованих посівів за період між їх прийняттям на страхування восени та відновленням вегетації навесні зменшиться на 50% та більше, то страхувальник отримує страхове відшкодування в розмірі повної страхової суми (за мінусом франшизи)

Основною перевагою програм компанії «Агрориск» є те, що  вони передбачають страхування від будь-яких погодних явищ, які можуть привести до втрати врожаю.  Згідно умов договору «Агрориск» страхує та відшкодовує  всі витрати, незалежно від їх походження, як прямі, так і непрямі.

«На жаль, послуги з агрострахування доки не дуже популярні у вітчизняних аграріїв, не тільки через брак коштів у останніх, але й через не прозорі дії деяких страховиків. Проте, наразі, в Україні вже сформовано пул надійних агростраховиків, які гарантовано виплатять страхові збитки фермеру у разі, коли це передбачено договором. І це, наразі, один з найголовніших здобутків вітчизняного ринку агрострахування»,- підкреслив Володимир Юдін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

НБУ продовжив на півроку обов'язковий продаж 50% валютної виручки

"Правління НБУ вважає за необхідне залишити вимогу без змін, оскільки наразі вона є ефективним інструментом забезпечення ритмічності надходжень іноземної валюти на міжбанківський валютний ринок і, відповідно, важливим для стабільності на валютному ринку", - йдеться в повідомленні Нацбанку, пише Інтерфакс-Україна.

Водночас НБУ зазначає, що розширив перелік операцій бізнесу, надходження за якими не є обов'язковими до продажу. "Відтепер вимога не поширюватиметься на перекази, здійснені банком за рахунок власних (не куплених) коштів клієнта, які повертаються іноземним банком", - наголошується в релізі.

Нацбанк нагадує, що, як і раніше, уповноважений банк попередньо зараховує надходження в інвалюті, на які поширюється вимога, на окремий рахунок "Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання". Наступного дня після зарахування цих коштів банк зобов'язаний здійснити їх обов'язковий продаж без доручення клієнта.

Відповідно до закону, Нацбанк може впроваджувати вимогу обов'язкового продажу валютної виручки надходжень на шість місяців. Минулого разу, в середині червня 2017 року, НБУ знизив норму такого обов'язкового продажу з 65% до 50%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview