174499

Більшість українців проти земельної реформи

Більшість українців (52%) не схвалюють доручення президента України Володимира Зеленського про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології, пише РБК-Україна.

Позитивно ставляться до доручення щодо запровадження ринку землі 35% опитаних, 13% не змогли відповісти на запитання.

Більшість українців проти продажу землі і хочуть референдум

У той же час дві третини українців (64%) вважають, що питання про продаж землі сільськогосподарського призначення має вирішуватися тільки на всеукраїнському референдумі, 26% вважають, що це питання повинні вирішувати президент, Верховна рада та Кабінет міністрів. 10% не змогли відповісти на запитання.

Більшість українців проти продажу землі і хочуть референдум
КМІС провів опитування методом CATI телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews 16-19 вересня 2019 року по всій Україні за виключенням окупованих областей. У ході опитування проведено 1500 інтерв'ю, похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 2,6%.

Нагадаємо,  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Також президент України Володимир Зеленський назвав маячнею страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть українську землю вагонами у разі відкриття ринку землі.

Нагадаємо, законопроект про ринок землі опубліковано на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України.

Щорічно на залізниці крадуть зерна на 120–400 млн грн

Про це розповів керівник логістичного напрямку ГО «Бізнес-Варта» Валерій Ткачов, пише landlord.ua.

Валерій Ткачов відзначив, що Укрзалізниця щорічно перевозить 35 млн т зернових, при цьому втрати внаслідок крадіжок становлять 0,1–0,3%, у грошовому вираженні це 120–400 млн грн.

За словами експерта, основна причина крадіжок – недосконалість системи пломбування вагонів. Займаються крадіжками організовані злочинні групи (до складу яких входять працівники УЗ, колишні правоохоронці, кримінальний елемент) з чітким розподілом ролей:

одні – роздобувають інформацію про найбільш вартісні вантажі, що перевозяться;
другі (диспетчери, укладачі залізничних станцій) – заганяють певні вагони до підготовленого місця крадіжки;
треті – фізично крадуть і вивозять крадене зерно;
четверті – реалізують його;
п’яті – прикривають цю діяльність.

Як вважає Валерій Ткачов, щоб побороти проблему крадіжок, потрібен комплексний підхід, який передбачає три блоки заходів.

Технічні:

- змінити систему пломбування вагонів-зерновозів (ЗПУ встановлювати безпосередньо на кришки розвантажувальних люків вагонів-зерновозів);
- встановити ребра жорсткості на кришки розвантажувальних люків; провести інші конструктивні зміни розвантажувальних вузлів вагона-зерновоза, які унеможливлять або -  - ускладнять доступ до вантажу під час перевезення;
- дозволити застосування ЗПП, які руйнуються при навмисному зовнішньому механічному впливі.

«У цьому напрямку ми працюємо. Організація «Бізнес-Варта» уже звернулася до керівництва Укрзалізниці з проханням провести інженерне дослідження і встановити, що треба технічно зробити, аби унеможливити крадіжки», – розповів Валерій Ткачов.

Організаційно-правові:

- змінити нормативну базу і підвищити відповідальність злочинців за крадіжки зерна під час перевезення;
- зернові вантажі, що мають високу ринкову вартість, транспортувати під охороною ВОХР УЗ;
- організовувати спільне патрулювання на станціях з представниками вантажовласників (як це роблять великі компанії, зокрема «Кернел», «Нібулон»).

Оперативно-розшукові:

- виявлення осіб, що беруть участь у крадіжці. Це завдання Національної поліції.

В Україні запустили завод з виробництва яблучного пектину

Про це повідомив власник групи “T.B.Fruit” Тарас Барщовський на своїй сторінці в соцмережах, передає 032.ua.

За словами Барщовського, завод вироблятиме 3 тисячі тонн яблучного пектину на рік. Потужності в Городоцькому районі компанія будувала упродовж двох років.

Завод від “T.B.Fruit” стане одним із трьох найбільших виробників яблучного пектину в світі та покриє до 8% світового ринку з виробництва цього продукту. Загалом, за даними бізнесмена, у світі виробляють близько 45 тисяч тонн цитрусового і яблучного пектину на рік. Тож власник потужностей на Львівщині конкуруватиме із сімома масштабними виробниками, серед яких: CP Kelco, Cargill, DuPont та H&Fox.

Ми всі за оренду: чому села проти одноразового продажу землі

Про це заявила глава Озерянської сільради (Полтавська область) Наталія Синяговська, пише УНН.

На території цього села орендують та обробляють землю два агропідприємства "Кернел" і "Добробут". Попри реєстрацію в іншій місцевості, "Кернел" виділяє чималу фінансову допомогу для ремонту доріг та благоустрою.

"Без цієї компанії ми не уявляємо сьогодні Дні села, очищення взимку доріг, скошених бур'янів на узбіччі й інших важливих справ", - каже Синяговська.

Тому коли пропонують просто продати землю і на цьому все, це нікого не влаштовує, продовжує вона. Потрібні або зміни в законодавство, коли нові власники землі будуть платити за місцем обробки землі, або залишати оренду і допомогу агровиробників, впевнена глава сільради.

"Якщо знімають мораторій і не змінюють законодавство — тільки оренда, якщо знімають мораторій і змінюють законодавство — продаж. Якщо просто продавати землю — власники та бюджет отримають гроші, але лише один раз і на цьому все закінчиться. Тому ми всі за оренду", - підкреслила вона.

Про це ж каже глава Річківської ОТГ Сумської області Микола Солодовник. У цій місцевості обробляє землю інший великий агрохолдинг - "Миронівський хлібопродукт" (МХП).

"Поки не відомо, який саме механізм продажу земель буде затверджений. Але поки ми за те, щоб стабільно, щороку отримувати орендну плату. Тому що сільські бюджети добре наповнюються, у тому числі, коштом орендарів", - сказав він.

Приклад тому — ще один "підопічний" МХП — Степанецька ОТГ Канівського району, яка вирвалася зі статусу "депресивного району" в лідери рейтингу економічного благополуччя Черкаської області. Загальний бюджет ОТГ збільшився з 9,5 млн грн до 76 млн грн, при цьому 80% надходжень забезпечують місцеві компанії МХП.

Крім податків, важливу роль МХП грає і в облаштуванні соціальної інфраструктури. Ремонт садків, шкіл, доріг, медичних пунктів — усе це часто на плечах холдингу.

Але все це села можуть втратити, тому й не поспішають цілком підтримувати модель одноразового продажу землі.

Нагадаємо,  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Також президент України Володимир Зеленський назвав маячнею страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть українську землю вагонами у разі відкриття ринку землі.

Нагадаємо, законопроект про ринок землі опубліковано на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України.

Третина продуктів харчування в Україні потрапляє на сміттєзвалище

Це, за приблизними підрахунками, — 7 млн тонн продуктів на загальну суму 5,5 млрд грн. Продукти псуються, перш ніж ми встигаємо їх з’їсти.

Головна причина — в неналежній організації вирощування, зберігання та передпродажної підготовки. Якщо овочі й фрукти, які надходять у магазини та супермаркети, неякісні, ніякі холодильники не допоможуть.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Василь Худицький. За його словами, найважливіше — виростити продукт, який відповідав би всім вимогам споживача, а з цим в Україні — проблеми.

“Наша продукція не є стовідсотково технологічно вирощена, — каже експерт аграрного ринку Іван Стефанишин. — Якщо говорити про овочі, то більшість їх — від 85 до 95% — вирощує населення в особистих селянських господарствах. Технологія вирощування там рік у рік гірша. По-перше, дуже низький рівень професійної підготовки. По-друге, незадовільне сервісне обслуговування. Дуже багато фірм, які продають населенню насіння, добрива, засоби захисту тощо, торгують фальсифікатом. Там безліч підробок. У результаті, продукції, яка б відповідала всім вимогам споживачів, дуже мало. Кількісно її ніби й вистачає, але якісної — бракує”.

Джерело: vkursi.te.ua

Як вивести українське виноробство з кризи

На заводах первинного і вторинного виноробства залишилися великі залишки продукції від минулого року, це сталося через втрату внутрішніх та зовнішніх ринків Донбасу, АР Крим, Росії, Білорусі, Казахстану. А тому вони навіть не мають змоги прийняти новий урожай. Тож залишається велика ймовірність, що виноград залишиться на кущах, а це, своєю чергою, потягне розвиток хвороб і неврожай наступного року.

За інформацією з  південних регіонів, близько 500 га виноградників цього року викорчовується на Одещині, 200 га – на Миколаївщині. Обсяги імпорту винопродукції з 2014 по 2018 рік у валютному еквіваленті зросли із $180 млн до $204 млн, тоді як обсяги експорту становлять всього $ 56,5.

Аналітики вважають, що  головними причинами цього є втрата одного із найбільших ринків збуту; не розвинений внутрішній ринок, низька купівельна спроможність населення; фальсифікація винопродукції, відсутність ефективного контролю за виробництвом винопродукції, відсутність обмежувальних заходів щодо імпорту продукції для захисту вітчизняних виробників; відсутність належного належного ефекту дерегуляції у виноробстві.

Вихід із кризи на думку фахівців може забезпечити ухвалення Закону «Про венесення змін до Законів України «Про насіння і садивний матеріал», «Про «Внесення змін до Закону України «Про виноград і виноградне вино», створення бренду «Українське вино», розробка та затвердження дорожньої карти розвитку виноградно-виноробної галузі, перегляд зон вирощування винограду.

Джерело: infoindustria.com.ua