Біоцукор - солодощі майбутнього

На Аграрній нетворкінг-конференції AgroReview познайомилися з проектами Інноваційного реінжиніронгового бюро, яке займається розробкою, конструюванням та впровадженням інноваційних технологій.

Інноваційне реінжіінірінгове бюро займається питаннями інноваційного інжинірингу, за якого досягається підвищення ефективності технологічних процесів від 10 до 25%, а також ставить цілі і завдання інноваційного реінжинірингу щодо підвищення ефективності процесів від 100%, ініціює технічні проблеми, вирішуючи їх, знаходить і створює випереджальні технології на нових (для галузі) фізичних принципах.

У цукровому виробництві практично від початку процесу мийки буряка та до випарювання, технологічне середовище містить воду. Вода є провідником електричного струму. На різних ділянках технологічного ланцюга, для вирішення поставлених завдань, застосовується система електродів і супутного устаткування зі складним алгоритмом параметрів підводжувального струму напруги і частоти з впливом на технологічне середовище. Дані системи дозволяють на класичній схемі отримання цукру підвищувати ефективність виходу готової продукції від 0,5% до 11% від кожної електрофізичної системи. На сьогодні боро має портфель пропозицій електрофізичних технологій, випробуваних і працюючих на діючих заводах.

Виморожувальна (кріогенна) технологія

З 60-х років минулого століття провідними НДІ розробляли теоретичні основи і принципи переробки сільськогосподарської сировини за допомогою негативних температур. Основна відмінність кріогенної технології від випарної полягає в тому, що міжклітинна вода при замерзанні розширяться, руйнуються мембранні стінки клітини і вода зі збереженими поживними, а головне з біологічно активними речовинами, після відтавання і під дією пресів витягується з сировини, з високим ступенем ефективності. Кріогенна технологія також основана на феномені води і полягає в тому, що хімічно і фізично зв'язана вода з іншими компонентами клітини вже у віджатому соці, при кристалізації позбавляється від всіх домішок на молекулярному рівні. Залишається відвести замерзлу воду від збережених «домішок» - поживних речовин БВРів і вітамінів.

На даному етапі наша технологія дозволяє прибрати від 60% води з соку сировини, що переробляється. За випарної технології вода в клітці закипає, руйнуючи всі БАРи, вітаміни і частину поживних речовин з подальшим неповним отриманням. Отриманий сік випарюють до сухого залишку. З теоретичної точки зору енергетичного балансу на перетворення 1 кг води в пар необхідно дати +2252 кДж тепла, а на перетворення 1кг води в лід - необхідно відібрати 335 кДж тепла (тобто витрати енергії на льодоутворення в 6,7 рази менше ніж на пароутворення ). В середньому на українських цукрових заводах для переробки 1 тонни буряка необхідно витратити 38 м3 газу з них, майже 27м3 йде на випарювання. Отже, якщо Україна зібрала в 2016 році майже 14 млн тонн буряків, то, переробивши її, спожила більше 500 млн м3 газу.

Серед безлічі теоретичних напрацювань і виготовлення дослідних установок до 2011 року жодна лабораторія не досягла позитивних результатів у отриманні необхідних продуктів з цукрових буряків за кріогенної технології. Фахівцями ІРБ вдалося в 2011 році на основі чинного Яготинського цукрового заводу, сконструювати, змонтувати і успішно запустити інноваційний проект, який не має аналогів у світі, експерментальний зразок-приставку з отримання згущеного бурякового соку («Біоцукор») зі складом 60% сухих речовин і 40% води. Сировиною для роботи приставки були відходи бій буряків. Таким чином, вдалося на практиці підтвердити правильність теоретичних викладок і розробити обладнання, яке працює з кріогенної технології і готове до масштабування. Розроблено концептуальні проекти на установки по отриманню біоцукру від 50 тонн і вище. На підставі цієї технології розроблені проекти «Цукровий завод майбутнього» із застосування нової організаційно-технологічної схеми вирощування, зберігання і переробки буряка і нового сировини, що дозволить на поточних виробничих площах цукрового заводу, який може працювати цілий рік, збільшити випуск цукру-піску в три рази і знизити його собівартість в два рази, перетворивши цукровий завод на фабрику по цілорічному випуску широкої номенклатури продукції.

Для отримання біоцукру зі збереженням всіх цінних речовин і з 1% вологи і менше, необхідно застосувати сублімаційні технології, що в невеликих промислових масштабах економічно не доцільно. Виробники БАДів можуть собі дозволити отримувати суху речовину через сублімацію, але й ціна на готовий продукт у виробників буде зовсім інша.

У концентраті цукрових буряків знаходиться весь комплекс БАРов і вітамінів для повноцінних метаболічних процесів по переварюванню як тих, що надійшли з концетратом вуглеводів, так і ВСІХ додаткових вуглеводів, білків і жирів. Хімічні реакції проходять повільно і послідовно, даючи організму розтягнуту в часі енергію і поживні речовини для поглинання. До речі, завдяки цій феноменальній здатності, сік буряка застосовують в профілактиці цукрового діабету 1-2 ступеня, немає одномоментного вкидання інсуліну, як при вживанні стандартного цукру. Концентрат цукрових буряків може замінити антоціномісткі овочі та фрукти, а набору вітамінів цукрових буряків достатньо для проходження повноцінних метаболічних процесів.

Немає необхідності витрачати надзусилля для вилучення окремих компонентів із сільгоспсировини, що переробляється. Тільки мультикомплекс дає стабільний синергетичний ефект оздоровлення і профілактики. Можна додавати і змішувати, різні концентрати для посилення зворотнього профілактичного ефекту. Так влаштована наша людська біохімічна фабрика.

На підставі вище сказаного з урахуванням промислових масштабів вирощування сировини на найродючішій Українській землі, роблять біоцукор найбільш доступною, вигідною, живильною, биостимулюючою, імуномодуюючою, загальнозміцнюючою та цілющою основою або добавкою для більшості продуктів, які споживає людина, і особливо діти!

За словами Ігоря Сорокіна, засновника Інноваційного реінжіінірінгового бюро, а також ініціатора проектів групи вчених, конструкторів і винахідників:

У нас під ногами зелена аптека, яку ми досі не навчилися піднімати з землі. Є технологія, що дозволяє з будь-якого с / г сировини витягати максимальну кількість корисних речовин.

 

Розробники стверджують, що технологія не складна і вони готові до масштабування, мінімальним кордоном якого буде тонна готової продукції.

При виготовленні звичайного цукру використовується тільки 13% сировини, решта просто викидається. Насправді цукрові буряки дуже багаті на вітаміни, амінокислоти та біологічно активні речовини, які при комплексному впливі на організм людини допомагають підтримувати його в здоровому стані. При нашій технології всі поживні речовини відділяються від води і сахароза надається у вигляді концентрованого соку. Технологія виготовлення сипучого цукру полягає у випаровуванні сахарози, яка при вживанні знову розчиняється у воді, всі вживають цукор в рідкому вигляді. Основною цінністю біоцукру є те, що всі цінні елементи зберігаються при заморожуванні.

Контакт засновника Ігоря Сорокіна 0688407540, 0665153538.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії б’ють на сполох: як не дати перерости озимому ріпаку?

Однак, в поточному сезоні українські аграрії стурбовані проблемою можливого переростання своїх посівів напередодні перезимівлі культури, що викликано гідро-термічними умовами більшості регіонів. Про це пише Аgronews.ua.

Чи переживуть посіви зиму, залежить не лише від погодних умов, а й від технологічних прийомів в осінній період, зокрема застосування регуляторів росту та борвмісних добрив.

При побудові системи основного живлення та позакореневих обробок ріпаку озимого важливо все розрахувати в кожному конкретному випадку для кожного поля. Все залежить від ґрунту, погоди і обраної технології вирощування.

«Але слід пам'ятати, що надмірне внесення азотних добрив восени та дуже ранні строки сівби, можуть призвести до зайвого нарощування вегетативної маси. Ріпак з великою ймовірністю просто вимерзне взимку. Саме тому, важливо проводити своєчасний моніторинг посівів і брати до уваги майбутні прогнози погодних умови у конкретному регіоні та планувати обприскування із застосуванням фунгіцидів та регуляторів росту», - зазначає керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець.

На сьогоднішній день в портфелі Групи компаній UKRAVIT є високоефективний фунгіцид системної дії з регулятивними властивостями для обробки посівів ріпаку - «Унікаль».

Його регулюючі властивості полягають у зниженні висоти стебла, уповільненні росту вегетативної маси (у рослини клітини не так швидко розтягуються), при цьому його розвиток проходить відповідно до фенофаз. «Унікаль» також контролює ряд грибкових хвороб, зокрема альтернаріоз, фомоз, борошнисту росу, які можуть уже проявлятися від фази 3-4 листків ріпаку. В осінній період зазвичай норма його витрати становить 0,7-1,0 л/га, - зазначає Олександр Мигловець.

«Але необхідно пам’ятати та зважати на температурні умови, оскільки практично усі триазоли ефективно діють за температури від + 10 0С. Беручи до уваги температурний режим останніх кількох днів (в нічні години температура понижується до +4..+5 0С), тактику регуляції посівів ріпаку озимого необхідно переглянути. За таких умов ми рекомендуємо застосовувати цілеспрямовані регулятори росту, зокрема «Берегиня», до якої входить хлормекват-хлорид та який ефективно буде діяти при понижених температурах", - наголошує Олександр Мигловець.

«Норма його використання для посівів ріпаку озимого в осінній період становить 1,0-1,5 л/га. Важливим фактором обрання норми витрати є фаза на момент обробки, а також густота стояння рослин на 1 га. Тобто препарат у мінімальних нормах підійде за фази обробки 3-4 листків та оптимальної щільності рослин, натомість максимальні норми витрати необхідні для посівів із раннім строком посіву, фази 5-6 і більше листків та щільним стеблостоєм. Окрім фунгіцидів та регуляторів росту, для накопичення вищої кількості цукрів для кращої перезимівлі, обов’язково в осінній період необхідно застосувати «Авангард Р Бор» у нормі 1,0-1,5 л/га», - зазначає Олександр Мигловець.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 135 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися: ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул.Дегтярівська, 25/1.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яким буде українське сільське господарство через 5 років: роботи, блокчейн і 100 мільйонів тонн зернових

 

Сьогодні я хочу ще раз уявити, яким буде найближче майбутнє українського сільського господарства. Подивимося, чи будете ви сміятися ще через п'ять років.

Дрони над українськими полями

Дрони над полем уже нікого не дивують. А як щодо дуже великої кількості дронів, які виконують різні завдання? Недалеко від поля стоять вежі - не водонапірні, це станції підзарядки для цих дронів.

Щоранку фермер виїжджає на поле, щоб проконтролювати все, що там відбувається: посів, внесення ЗЗР, збір врожаю. Але крім цього у фермера і так багато справ, а в майбутньому стане ще більше (про це трохи пізніше). Так що замість нього над полем може кружляти зграя дронів: одні - його очі, які передають на планшет відео того, що відбувається, інші обприскують засобами захисту і так далі.

Я впевнена, що це логічний сценарій, тому що найцінніше, що у нас є - це час. І якщо є робота, яку техніка може виконати самостійно, то варто дати їй таку можливість.

Завдяки тому, що вартість акумуляторів падає, а ємність зростає, вже в недалекому майбутньому ми отримаємо такі акумулятори, які дозволять дронам довго кружляти над полями. А якщо акумулятор сів - долетіти до найближчої станції підзарядки.

На поле виїхали роботи

Роботам можна доручити буквально будь-яку роботу: сіяти, поливати, вносити добрива, збирати урожай, шукати хворі рослини, викорчовувати бур'яни. І, звичайно, техніка зменшує соціальні витрати аграрія і вирішує проблему плинності кадрів.

Втім, роботи не витіснять людей повністю. Ще не розроблений такий штучний інтелект, який умів би добре збирати спаржу (її необхідно збирати вибірково протягом декількох місяців). До того ж, кому-то потрібно контролювати роботу всієї системи. Але очевидно, що роботи будуть справлятися з більшістю поставлених завдань куди краще людей. Так що скоро на українських полях буде менше людей, зате більше штучного інтелекту, захованого в металеві корпуси різних форм і розмірів.

Є ще одна причина активно використовувати роботів: так як людей на планеті все більше, нам потрібно більше їжі. Саме автоматизація збільшить врожайність і зменшить втрати при виробництві продуктів харчування.

 

Безпілотні вантажівки замінили перевантажені фури

Безпілотні вантажівки будуть перевозити добрива і насіння, зерновоз - зерно з поля на елеватор, трали перевозитимуть техніку - і все це без участі людей. Вони також забезпечені датчиками, які не дозволяють машині їхати, якщо на неї завантажили більше, ніж треба або якщо є неполадки, які можуть стати причиною аварії.

Массачусетський технологічний інститут прогнозує, що безпілотні вантажівки їздитимуть по дорогах США вже через 5-10 років.

Річкова логістика - не предмет для сміху

Баржа з ​​кавунами, яка цього літа вирушила з Херсона до Києва і стала об'єктом насмішок, як і мої роздуми про дрони п'ять років тому - це тільки початок відновлення річкової логістики. В українських річок величезний потенціал - в радянський період по ним перевозили вантажів на 66 млн тонн. Знову ж таки, давайте згадаємо, що одна баржа може перевести в сотні разів більше вантажу, ніж одна фура.

Подальший розвиток інфраструктури, здійснюваний, в тому числі, і приватним бізнесом, як уже робив «Нібулон», дозволить українським автомобільним дорогам нарешті зітхнути вільніше. А заодно зменшить навантаження на зерновози «Укрзалізниці», з якими у аграріїв вже який рік виникають проблеми.

 

Фермерські кооперативи

У країнах, де добре розвинений агросектор, фермери активно створюють кооперативи. В Україні це явище не дуже розвинене. В першу чергу тому, що фермерські господарства стали активно розвиватися саме останнім часом. Я вірю, що українські фермери найближчим часом будуть зростати не тільки кількісно, ​​але і якісно, ​​з успіхом використовуючи переваги кооперативів: торговельних, фінансових, страхових і так далі - як це роблять їхні колеги з багатьох країн світу. Тому що вирішувати проблеми разом простіше, ніж окремо.

 

«Друкарський» ремонт - дешевше і швидше

3D-друк звільняє аграрія від залежності від виробників техніки і запчастин, прискорює і здешевлює виробництво потрібних вузлів і деталей. Друкувати вже можна не тільки з пластику, а з металу, скла, навіть органіки. Так що замінити зламану деталь в тракторі, використовуючи 3D-друк, реально і вигідно. Особливо це важливо для невеликих фермерських господарств, які мають у своєму розпорядженні більш скромні фінансові ресурси і менші можливості купити все про запас.

 

Поновлювані ресурси з полів

У аграрної галузі є одна цікава особливість: вона може сама забезпечити себе енергією, на відміну від будівельників, офісних працівників та інших. А все тому, що газ, електрику і тепло можна виробляти просто на полях - з відходів виробництва або завдяки енергії сонця і вітру.

У 2020 році Україна відмовилася від імпорту газу з інших країн. Це сталося завдяки зростанню видобутку власного природного газу і зростання виробництва біогазу.

Також аграрії збільшили свою незалежність від традиційних виробників енергії завдяки тому, що отримали дешеві кредити на установку сонячних і вітрових електростанцій, теплових насосів. Зараз такі кредити вже пропонує «Укргазбанк», а протягом найближчих років до нього підключаться і інші.

Блокчейн гарантує безпеку української продукції

У 2018 році всі державні реєстри стали перекладатися на технологію блокчейн. Завдяки цій технології реєстри не можна підробити. Тепер блокчейн гарантує якість української продукції - всі дані про походження сировини, насіння, кормів, добрив, ідентифікації тварин, всі операції записані в такому вигляді, що їх неможливо фальсифікувати.

 

Аграрії і мобільні оператори співпрацюють один з одним

SIM-карта в телефоні - потужний інструмент агробізнесу, тому що вона може передавати дані від вас до співрозмовника, а також від машини до машини, скажімо, між комп'ютером в офісі і трактором в полі.

Крім того, мобільні оператори надають аграріям додаткові послуги, актуальні саме для них: прогноз погоди, аналітику, дані про стан грунту, навіть фінансові кредити або цільове інвестування. Цільова аудиторія у таких сервісів вже є - дрібні фермери та індивідуальні господарства, які не володіють настільки серйозними фінансовими ресурсами, як агрохолдинги.

 

Сільським господарством займаються в містах на вертикальних фермах

З огляду на прогнози зростання кількості населення на Землі - 10 мільярдів чоловік до 2050 року, - світу знадобиться більше площ для сільського господарства і зростання врожайності. Тому сільським господарством почали займатися не тільки в селах, а й у містах.

Такі ферми заполонили українські міста і дають нові робочі місця. Особливо перспективно влаштовувати їх в невеликих містечках на сході країни, які раніше були промисловими, але постраждали через економічну кризу, або бойові дії.

 

Точне землеробство стало must-have

Точне землеробство - це підхід до сільського господарства, який дозволяє йому працювати як годинник завдяки високим технологіям. Використовуючи синергію супутників, роботів, великих даних, мобільних пристроїв, штучного інтелекту, інтернету речей і всіляких датчиків, які контролюють всі процеси на полі і за його межами, можна досягти вражаючих результатів: знати, в якому місці на полі урожай вже дозрів, а де ще немає, розуміти стан грунтів і вносити саме таку кількість добрив, як треба, заздалегідь відстежувати зміну погоди, домагатися кращого результату з меншими витратами грошей і ресурсів.

Точне землеробство робить роботу аграрія такою ж точною і ювелірною, як і робота хірурга. І для українських аграріїв стати такими хірургами - перспектива найближчого десятиліття.
 

Розквіт агро-IT-стартапів

Сучасний агробізнес неможливий без технологій, а технології - без інновацій. Ці інновації розробляють не тільки вчені в лабораторіях, а й стартапери, чиї проекти складають конкуренцію потужним індустріальним гігантам.

Grammarly, Gitlab, PetCube, Ecoisme, SolarGaps ... Список можна продовжувати ще довго. Це стартапи з українським корінням, які завоювали визнання в світі. Однак в Україні є і перспективні стартапи в аграрній сфері. Наприклад, Agri Eye, який розробляє технологію дистанційного зондування та аналізу грунту. Envi Sensor - датчик СО2 в повітрі, який регулює його подачу при необхідності. Petiole - трекер росту рослин.

 

Технології як драйвер зростання аграрного експорту

Україну в світі знають не тільки завдяки зерну або олії, але і завдяки молоку, м'ясу, консервам, органічній продукції. Український агробізнес остаточно переорієнтувався на Європу і Азію, в тому числі завдяки такому масштабному освоєнню технологій - тому що вони дозволяють дотримуватися високих стандартів якості. Тепер повсюдно використовуються системи автоматичного доїння, і молоко приватників, яке раніше було непридатне для вживання, теж йде на експорт в Європу, Азію, Африку.

Але і про зернові не варто забувати: врожайність в Україні досягла 80 центнерів з гектара, а урожай зернових - 100 млн тонн. Щоб підлаштуватися під такі потужності, парк зерновозів «Укрзалізниці» став найбільшим в Європі, розвиваються Південний і Чорноморський порти.

 

Український фермер стає виробником

80 центнерів з гектара - це, звичайно, добре, але не найголовніше досягнення українського аграрія через 5-10 років, і навіть не найголовніша його турбота. Тому що він вже зайнятий керуванням переробними потужностями: на вітчизняний та європейський ринки пішли українські дитячі суміші, соєві шрот і олія, консерви і так далі - товари, над якими необхідно попрацювати більше, ніж просто над збором врожаю, але які приносять великий дохід.

А для цього потрібно домовитися з іноземними супермаркетами, налагодити доставку в інші країни, застрахувати вантаж. Саме тому часу відвідувати щоранку поля немає - замість аграрія за всім стежать дрони, які виводять дані на планшет або на величезний монітор на всю стіну прямо в його кабінеті.

 

В Україні з'явилися цифрові ферми

На них домінують не люди - зооінженери, ветеринари, агрономи. Тепер тут заправляють роботи, гаджети, месенджери і цифри. Людей зовсім мало - щоб контролювати роботу такої ферми, не потрібно багато співробітників. Але в селі все одно багато жителів, тому що така ферма має відмінні фінансові результати, платить досить податків в бюджет, і на ці податки сільрада побудувала хороші дороги, організувала місця для відпочинку, клуб, фастфуд - зробило село комфортним для життя, і приводів виїхати жити в місто у селян все менше. При необхідності до міста можна легко дістатися на автобусі, який ходить чітко за розкладом. А на переробному заводі в тому ж селі працює в основному місцева молодь.

Можливо, комусь ці прогнози здадуться нереалістичними, але згадайте, що говорячи про дрони п'ять років тому, я мала рацію. Не треба недооцінювати наших аграріїв. Сучасний агробізнес вже позбувся п'яних трактористів, яких не можна застати на роботі. Ця галузь здивує вас своїми технологіями.

Автор: Владислава Рутицька, віце-президент фонду SigmaBleyzer

За матеріалами: AIN.UA

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Страховий продукт повинен бути максимально зрозумілим для фермера

Мінімізувати збитки в даному випадку в усьому світі покликане страхування сільгоспризиків фермерами. Страховка дає можливість продовжити працювати без перерв і проблем з фінансовою стійкістю в разі настання страхового випадку. Іншими словами, вона дає фермерам впевненість в завтрашньому дні. У той же час рівень довіри аграріїв до страховиків в Україні, незважаючи на невелике зростання кількості укладених договорів, залишається вкрай низьким на відміну від інших країн. ІА AgroNews.ua вирішило розібратися в причинах, що гальмують розвиток страхового ринку аграрного сектора.

Як зазначає експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін, в українському аграрному секторі укладання страхових договорів часто пов'язано з фінансовою складовою. «У тому сенсі, що фермери, а частіше, середні і великі агрохолдинги, страхуються не для того, щоб убезпечити себе в разі настання будь-яких форс-мажорних обставин, а лише тоді, коли це є обов'язковою умовою для отримання банківського кредиту», - каже гендиректор компанії «Агрориск».

За даними Міжнародної фінансової корпорації (IFC), обсяг зібраних страхових премій у сфері страхування аграріїв в 2016 андеррайтинговому році (період осінь 2015 - осінь 2016) склав 156 млн грн. В цілому сільгоспвиробники застрахували 675,6 тис. га земель. При цьому загальний обсяг премій за договорами страхування сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень виріс на 46,3% і склав 5,8 млн грн. «Насправді, незважаючи на зростання, для України - це досить низький показник. Це пояснюється тим, що в силу непростого фінансового становища аграріїв не всі з них мають можливість оплачувати страхові договори повністю, а субсидування державою ринку агрострахування у нас не працює», - зазначає Володимир Юдін.

Варто відзначити, що в розвинених країнах державою компенсується від 30% до 65% суми страхового платежу. При цьому в них застраховано понад 50% сільськогосподарських угідь. В Україні ж цей показник коливається в межах 2-3%.

Одним з факторів, крім чисто фінансового аспекту, що гальмують розвиток агрострахування, є незрозумілість умов страхування і, як наслідок, недовіра фермерів до страховиків. «Страховий продукт повинен бути максимально зрозумілим для клієнта. У створенні такої клієнтської пропозиції і полягає успіх роботи страховика на ринку. Аграрій повинен чітко розуміти всі умови договору, усвідомлювати за що він платить свої гроші і на яких умовах буде здійснено відшкодування страхових виплат у разі настання страхового випадку - вони повинні бути максимально прозорими. Такі умови для своїх клієнтів підбирає компанія «Агрориск». Всі умови наших страхових програм, ще на етапі укладання договору, роз'яснюються клієнтам кваліфікованими фахівцями. У разі ж настання страхового випадку наші клієнти гарантовано отримують належні їм виплати», - зазначає Володимир Юдін.

Довідкова інформація про ««Агрориск».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агрострахування допомагає фермерам захиститися від ризиків і твердо стояти на ногах

Засуха або ж, навпаки, безжальні на своєму шляху небувалі норми опадів часом залишають селян без врожаю, а значить і можливості  подальшого планування розвитку бізнесу, розрахунку з кредиторами і найманими працівниками. У цих умовах тема агрострахування набуває все більшої актуальності, а страховики стають надійними партнерами фермерів в їх бізнесі, пише Аgronews.ua

Один з таких «сюрпризів» погоди обрушився на аграріїв центрального регіону країни на початку поточного місяця. Град, розміром зі сливу, що тривав близько 20 хвилин, завдав чимало збитків аграріям Вінниці.

«Зверніть увагу, що даний катаклізм стався у вересні місяці, чого раніше практично ніколи не спостерігалося. Тобто, можна говорити про те, що кліматичні зміни в світі  вже дісталися до України, а значить наші аграрії просто зобов'язані враховувати ці ризики при плануванні розвитку свого бізнесу», - зазначає експерт в області агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Відзначимо, що дане стихійне лихо - далеко не єдине, що відбулося в Україні в поточному сезоні. Так, в кінці серпня потужний град розміром з перепелине яйце повбивав птицю в агрогосподарствах Львова, а ще раніше дані опади знищили посіви овочів в місті Очакові на Миколаївщині - розмір  граду там сягав двох сантиметрів в діаметрі.

Захиститися від примх погоди, тим самим створивши собі певну подушку безпеки, фермеру успішно допоможе агрострахування від впливу можливих погодних ризиків. «У всьому цивілізованому світі це вже усталена практика і вона допомагає аграріям твердо стояти на ногах, незважаючи ні на які природні катаклізми», - зазначає Володимир Юдін.

Сьогодні в портфелях українських страховиків існує чимало продуктів, які вони пропонують своїм клієнтам. Наприклад, компанія «Агрориск» пропонує програму «Тотальний збиток». На страхування за даною програмою приймаються врожаї озимої пшениці, озимого жита, озимого тритикале, озимого ячменю, озимого ріпаку та озимої гірчиці.

Страхування за даною програмою носить катастрофічний характер, тобто відшкодування проводиться за умови, що страхувальник, з огляду на загибель понад 50% сходів на конкретному полі, приймає рішення про не продовження робіт на даному полі і проводить його культивацію.

Важливим моментом є те, що клієнт сам вирішує, що йому вигідніше: продовжувати роботи або отримувати відшкодування.

«Своїм клієнтам ми також пропонуємо програму «Мультириск». За цією програмою можуть бути застраховані врожаї озимої і ярої пшениці, озимого і ярового жита, озимого і ярового ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Вартість тони врожаю може бути прийнята за домовленістю зі страховою компанією, тобто страхування може бути за рівнем витрат», - зазначає Володимир Юдін.

При цьому експерт підкреслює, що ще до укладення договору фахівці компанії проводять обов'язковий передстраховий огляд врожаю. У разі ж настання страхового випадку, компанія гарантує відшкодування страхових виплат відповідно до умов договору з клієнтом.

Довідкова інформація про «Агрориск».

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери запитують – UKRAVIT відповідає на Дні поля у Харкові

Все це обговорили  8-го вересня у Харкові на базі Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН України. Тут відбувся День поля, який провели разом один із провідних науково-дослідних інститутів України аграрного профілю та Група компаній UKRAVIT, пише Аgronews.ua.

Сьогодні вченими інституту проводяться дослідження з 15-ти польових культур, забезпечуючи повний цикл від розробки теоретичних основ селекції та створення вихідного матеріалу до розробки та впровадження високоефективних систем насінництва та технологій вирощування створених сортів і гібридів. А компанія UKRAVIT - найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 130 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах, активно долучається до науки. Так, спеціалістами UKRAVIT під час Дня поля  фермерам  були надані рекомендації з проведення сівби та захисту сільськогосподарських культур під врожай 2018 року.

«Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва спільно з Групою компаній UKRAVIT проводить цьогоріч вже вдруге такий профільний захід. У липні відбувся День поля по зернових культурах, а вересні – по пізніх культурах. Це буряки цукрові, соняшник, кукурудза, соя, а також обговорювали посівну кампанію 2018-го року, враховуючи специфіку регіону та гідро-термічні умови. Ми в цьому році плідно розпочали співпрацю з інститутом в контексті наукових досліджень, застосування препаратів компанії на різних культурах і залишилися задоволені результатами. Сьогодні зібралися не лише аграрії практично кожного району Харківської області, але й наукова спільнота, як з інституту, так і представників нашого наукового департаменту, а також і інших освітніх установ» - зазначив керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР Групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець.

Всі сорти пізніх культур, які були продемонстровані, це українська селекція, вітчизняні розробки, гібриди та сорти, які вже зарекомендували себе не лише в Україні, і вони усі були оброблені препаратами компанії UKRAVIT. «При цьому, враховуючи, що за весь період: від початку весни по сьогоднішній день,  майже не було жодних опадів (і лише на днях випало на рівні 20 мм опадів), культури практично увесь період росли у дуже екстремальних умовах. Але результат є доволі хорошим», - підкреслив Олександр Мигловець.

На цьому профільному заході був власник Групи компаній UKRAVIT − Віталій Ільченко, наукові співробітники дослідного центру, а також регіональні представники компанії. «Було дуже багато запитань від аграріїв, адже рік досить специфічний та складний, і ми спільно зі спеціалістами інституту рослинництва допомагали і консультували аграріїв. Актуальним стало питання контролю бур’янів у посівах сої. Нашими спеціалістами наочно на полі було продемонстровано застосування нового двокомпонентного гербіциду, який цього року компанія вивела на ринок, це Флагман Екстра, який на високому рівні контролює широкий спектр бур’янів, зокрема лободу білу. Аграріїв цікавив також захист соняшнику, кукурудзи та інших вирощуваних культур. Звичайно, що також аграріїв уже зараз турбує питання вибору того чи іншого протруйника, враховуючи фактори регіону та сівозміни», -   зазначив Олександр Мигловець.

З питань продажу та співпраці звертатися: ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул.Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview