Біоетанол - друге дихання для спиртової галузі України

Таку думку озвучив в. о. керівника ДП "Укрспирт" Юрій Лучечко, пише lb.ua. За його словами, близько 80% потужностей, які є в управлінні держави, могли б і повинні забезпечити виконання програми з переробки і створення попиту всередині країни. Але для цього потрібні зміни законодавства.

“Якщо звертати увагу на позитивну динаміку експорту зернових та іншої сировини, можна сказати, що в межах країни існує велика сировинна база. Що стримує наш експортний потенціал? Відсутність гармонізованого законодавства з європейським союзом в частині експорту підакцизної продукції. У Податковому кодексі на сьогоднішній день немає роз'яснення того, що таке етиловий спирт. Це і харчовий етиловий спирт, і технічний, і біоетанол, і спиртовмісні речовини. Підакцизна ставка на них уніфікована. Тобто на омивач (для склоочисників - ред.) такий же акциз, як і на харчовий етиловий спирт, горілку. Це призводить до того, що власного виробництва омивача в Україні немає, він переважно імпортується. Із зміною Податкового кодексу і митного законодавства навіть з тими технічними можливостями і зношеністю обладнання, але з хорошою та дешевою сировиною, можна говорити про експортну привабливість і попит на нашу продукцію", - зазначив Юрій Лучечко.

Зміна законодавства, на думку в. о. керівника "Укрспирту", має стосуватися і застосування біоетанолу.

"Виробництво біоетанолу на сьогоднішній день заблоковано, його немає через відсутність стимулу для його виробництва й реалізації на внутрішньому ринку", - розповів Лучечко. За його словами, ДП "Укрспирт" спільно з Асоціацією біопалива розробили спільний законопроект, який передбачає обов'язкове додавання біоетанолу до всіх видів кольорового палива - те, чого вимагає європейське законодавство. Законопроект пройшов обговорення в комітеті з питань палива та енергетики ВР.

“ Виробництво біоетанолу є для нас другим диханням. У спиртовій галузі є хороший потенціал для залучення приватних інвестицій", - резюмував Лучечко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині учасники АТО мають у власності 2082 земельні ділянки

 

За даними ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, найбільше земельних ділянок отримали військові у Скадовському районі – 361 (60,5 га), місті Херсоні – 276 (123,0 га), Каховському – 258 (463,6 га) та Білозерському – 179 (211,25 га) районах.

 

Крім того, учасникам АТО та членам родин загиблих військовослужбовців надані 4495 дозвільних документів на розробку проектів землеустрою для відведення землі. Після завершення процедури оформлення земельних ділянок вони отримають у власність понад 4,4 тисячі гектарів.

Найбільшу кількість дозволів на розроблення землевпорядної документації на Херсонщині отримали учасники АТО у Каховському (618 – на площу 1089,7 га), Скадовському (547 – на площу 145,83 га), Генічеському ( 411 – на площу 161,2 га) районах та у місті Херсоні (393 – 158,67 га).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Артемсіль" може припинити роботу через арешт рахунків

Рахунки державного соледобувного підприємства "Артемсіль" увечері 2 листопада були заарештовані, тож робота підприємства може бути паралізована.

Про це інформує Інтерфакс із посиланням на повідомлення держпідприємства.

Зокрема, арешт відбувся в рамках виконавчого провадження на стягнення з ДП "Артемсіль" 70,5 млн грн штрафних санкцій в результаті порушення умов договору з КПВІ "Пам'ять" в період 2014 -2015 рр.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Динаміка витрат на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні у 2017 році

Індекс цін на матеріально-технічні ресурси промислового походження, що споживаються сільським господарством, - 126,7%, інформує УкрАгроКонсалт.

При цьому індекс витрат на виробництво продукції рослинництва був на рівні 123,8%, а продукції тваринництва – 118,8%.

Індекс витрат на виробництво сільськогосподарської продукції зріс у вересні порівняно з серпнем на 101,2%, а індекс цін на матеріально-технічні ресурси промислового походження, що споживаються сільським господарством, - на 101,3%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дрібні фермерські господарства в найближчі 5 років в Україні не з'являться, - експерт

Конкурувати, коли працівники вручну засаджують гектар продукції, нереально, вважає Валерій Свідерський, керівник компанії «Орт Груп Трейд», великого постачальника свіжих ягід і фруктів. Про це він заявив на круглому столі "Чи здатний вітчизняний АПК дати поштовх українській економіці", пише facenews.ua.

Валерій Свідерський зазначає, що розвитку дрібного фермерства не сприяє і українське законодавство.

«Я володію часткою в шести регіонах України. Більш-менш якось виживає лише Закарпаття. І це не завдяки українському законодавству, а завдяки «чорним грошам» угорської влади, які просто ходять і роздають частки колгоспникам. Можливо, ще Львівська область, де Польща заходить на ці території. Все інше - дуже плачевно. Електроенергії немає, інтернету немає, а якщо немає інтернету, то не буде і технологій», - сказав Свідерський.

За його словами, труднощі виникають навіть з підведенням електроенергії до земельних ділянок, які мають статус особистого сільського господарства (ОСГ), призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

«Треба вводити у приватну власність під будівництво хоча б одну-дві сотки, а це вже гроші і договорняки. Плюс треба робити проект, проект треба узаконювати, цей ланцюжок тягне за собою колосальні гроші. На 1 га землі, щоб хоч щось посадити треба мінімум 20 000 доларів. У селянина таких грошей просто немає», - сказав Свідерський.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що і почім будуть їсти українці в наступному році

Українське зерно, соняшник, овочі і фрукти, які наша країна вирощує в достатку, і активно продає на зовнішні ринки, в цьому році виявилися драйверами подорожчання.

"Якщо  станом на кінець жовтня, загальна інфляція в Україні склала 15,7%, то деякі продукти додали в ціні по 30-50% і більше. Скажімо, морква подорожчала більш ніж на 60%, картопля на 30%, цибуля і капуста - на 20% ", - розповів 
глава Асоціації постачальників торгівельних мереж України Олексій Дорошенко.

Втім, зараз продавці починають сезон з чистого аркуша: на ринок активно надходить продукція нового врожаю і формуються нові прайси.


Strana.ua дізналася, що буде з цінами на основні продукти продовольчого кошика - хліб, крупи, картопля, овочі борщового набору, фрукти, і чим варто запасатися вже з осені.

Дві буханки на долар

Цього року Україна збере менше зерна, ніж у минулому. Міністерство аграрної політики і продовольства озвучує прогнози на рівні 61-63 млн.т, але експерти називають більш реальною нижню планку. Для порівняння: в минулому році урожай склав рекордні 66 млн.т.

З огляду на різке погіршення погодних умов в Україні, експерти не виключають: частина врожаю може взагалі залишитися в полях.

Тим часом, експортери вже побили всі рекорди, вивозячи з країни урожай швидше, ніж селяни встигають його збирати.

Наприклад, з початку нинішнього маркетингового року (липень-2017) експорт пшениці перевищив 7 млн ​​тонн, з них продовольчої - 3,9 млн тонн, що на 20% випереджає торішню динаміку.

Активність трейдерів так налякала чиновників, що вони вже змусили їх підписати меморандум з Мінагропродом, обумовивши граничні обсяги експорту зерна на рівні 16,5 млн тонн (з них продовольчого - 10,7 млн.т).

Але навіть ці обмеження все одно не врятують українців від підвищення цін на хліб і крупи.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук каже, що ціни на зерно в Україні безпосередньо залежать від міжнародних котирувань. Вони ж на хвилі нових прогнозів про збільшення світових запасів зерна трохи просіли.  Але через девальвацію національної валюти ціни на внутрішньому ринку падати не збираються. Навпаки, борошно нового врожаю продається дорожче торішнього в середньому на 10% (близько 11 грн. / кг). Так як борошно - це близько 43% собівартості хліба, його подорожчання змусить переписувати цінники і пекарів, - вважає Марчук.

Але у пекарів заготовлений і аргумент чистіше цін на борошно.

"Якщо девальвація гривні продовжиться до 29,3 грн ./$, як прописано в проекті бюджету -2018, то хліб точно подорожчає. Формула наступна: здешевлення національної валюти на 1 грн. спровокує підвищення ціни на хліб на 50 коп. Тобто, долар по 30 грн.- це хліб по 15 грн. за буханець", - підрахував Денис Марчук.

Казахська каша

Не краща ситуація з крупами. Хоча Україна їх майже не експортує, а значить, теоретично не існує прямої залежності від світових цін, більшість круп, проте, дорожчає. Продукція нового врожаю додала, в середньому, 1 грн. / кг.

Переписувати цінники продавцям дозволяє зниження пропозиції. Круп'яні культури - нішеві, орієнтовані суто на внутрішнього покупця і не відрізняються високою маржинальністю. Аграріям набагато вигідніше засівати поля пшеницею або соняшником, ніж, скажімо, просом або гречкою.

В результаті з кожним роком посівні площі під круп'яними культурами скорочуються. Відповідно, падає і виробництво круп. Наприклад, в цьому році їх випустили близько 30 тис.т, що на 5% менше, ніж в минулому сезоні. Втім, є й винятки. Скажімо, виробництво вівсяної крупи за рік зросла в 4,6 раз, а гречаної - в 1,4 рази. І це вже відбилося на цінах.

Наприклад, як свідчать дані Держстату, всього за 10 днів жовтня - з 10 по 20 - гречка подешевшала майже на 4%, з 21,18 грн. / кг до 20,35 грн. Для порівняння: рис за цей же час подорожчав на 2%, до 20 грн. / кг.

Втім, Олексій Дорошенко каже, що розпродаж гречки спровокував імпорт великих партій крупи з Казахстану.

"Ціни на більшість круп у нас вже цілком європейські, що робить український ринок привабливим для постачальників з усього світу. Інша справа, що не всі крупи підходять нам за смаком. Скажімо, китайська гречка, яку влада кілька років тому купували в Піднебесній на хвилі дефіциту , залишилася незатребуваною", - каже Дорошенко.

Час для борщу

Судячи з усього, українцям не бачити і дешевих овочів. Хоча, поки, за даними Держстату, вони трохи впали в ціні. Скажімо, в жовтні картопля подешевшала на 2,5% (до 5,9 грн. / кг), капуста - на 5,2% (до 4,55 грн. / кг), морква - майже на 4% (до 6, 65 грн. / кг), цибуля - на 3% (до 562 грн. / кг), буряк - на 0,8% (до 5,3 грн. / кг).

На львівському оптовому ринку "Шувар" в останній тиждень жовтня просіли ціни майже на всі овочі, - констатують в "Інфо- Шувар". Найбільше подешевшали кольорова і білокачанна капуста - на 40-50% (до 5-8 грн. і 3,5 грн. / кг відповідно). На 18-20% за тиждень опустилися ціни на томати (до 22-27 грн. / кг), на 10% - на солодкий перець, кабачки і баклажани (до 34-38 грн. / кг і 17-18 грн. відповідно) .

Але експерти пов'язують розпродаж з масовим надходженням на ринок продукції нового врожаю. І стверджують - знижки скоро закінчаться.

"Практично за всіма овочам в Україні знизилося виробництво. Тому ціни будуть зростати", - прогнозує представник FAO (продовольча організація ООН) Андрій Ярмак. З ним згодна і експерт плодоовочевого ринку Східної Європи Тетяна Гетьман: "Площі під більшістю овочевих культур скоротилися, а самих фермерів, що спеціалізуються на овочах, стало менше, що пов'язано з несприятливим минулим сезоном. Адже ціни почали рекордно рости тільки з весни 2017р, до цього вони падали. І ті, хто продали врожай в першій половині року, заробили, м'яко кажучи, мало", - пояснює Тетяна Гетьман.

За даними Держстату, станом на жовтень картоплі в Україні прибрали 21,9 млн.т, що на 2% більше, ніж на аналогічну дату, а овочів - 7,2 млн.т (плюс 0,2% до минулого року). Але, за підсумками збиральної кампанії, загальний вал буде менше, ніж в минулому році, на 7% -10%, -вважає експерти. Крім того, велика частина врожаю не відрізняться високою якістю. А якщо врахувати ще й дефіцит в Україні сучасних сховищ, можна припустити, що до весни продукція просто не доживе.

У передчутті дефіциту продавці вже з грудня почнуть підвищувати ціни, - вважає Олексій Дорошенко.

Пікових значень вони досягнуть навесні, так як Україні доведеться масово імпортувати овочі, зокрема, з Польщі. Експерти не виключають, що картоплю продаватимуть по 7-10 грн. / кг, капусту - по 7 грн., моркву - по 10-12 грн., буряк - по 8 грн. / кг.

Хоча реальні цінники можуть виявитися ще вище, так як будуть прив'язані до прайсів на імпортні овочі, а значить, до курсу долара і євро.

Можуть істотно подорожчати і яблука. Світова асоціація виробників яблук (WAPA) спрогнозувала зниження яблучного врожаю в Україні на 10%. Але ще більше - на 30% - скоротиться збір плодів у Польщі, яка традиційно поставляє до нас яблука. Ці прогнози, за словами Тетяни Гетьман, вже спровокували зростання цін, в порівнянні з минулим роком, на 20% (близько 13 грн. / кг).

До кінця сезону ціна може вирости до 15 грн. / кг, - допускає Гетьман.

Втім, як каже Олексій Дорошенко, крім об'єктивних чинників, як то обсяги і якість врожаю і світова цінова кон'юнктура, на ціни на більшість продуктів буде впливати підвищення пенсій і зарплат в Україні. Хліб, крупи, овочі і фрукти входять в щоденний раціон наших співгромадян, так що, швидше за все, купувати вони їх будуть частіше і більше.

"Це буде сприяти подорожчанню і збільшенню рівня інфляції додатково на 0,6-0,8%", - вважає Дорошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview