170513

Біогазові потужності в Україні з початку року зросли на половину

Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Держенергоефективності.

"70 МВт біогазових установок встановлено в Україні станом на 1 жовтня 2019 року", - повідомили у відомстві.

Зокрема:

25 МВт – працюють на сміттєзвалищах;
20 МВт – на агровідходах.
Як вказано, досвід провідних країн світу (Німеччини, Данії та інших) свідчить, що виробництво біогазу - вкрай вигідна справа, адже дозволяє:

- утилізувати відходи на підприємствах агросектору;
- зменшувати обсяги сміттєзвалищ;
- генерувати енергію для власних потреб підприємств;
- заміщувати споживання газу;
- отримувати органічні добрива для сільського господарства;
- скорочувати шкідливі викиди.

Для стимулювання розвитку цієї сфери в Україні ще у 2015 році запроваджено "зелений" тариф на електроенергію із біогазу на рівні 12,39 євроценти/кВт-год.

Крім цього, законодавством передбачено, зокрема, збереження чинного "зеленого" тарифу на електроенергію з біогазу до 2030 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні внесли до кадастру дані про 30,4 млн га сільськогосподарських земель

Про це УНН повідомили у прес-службі Держгеокадастру.

"Держгеокадастр продовжує активне наповнення Державного земельного кадастру відомостями про земельні ділянки. Для прикладу, станом на 1 листопада 2019 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про 20,8 млн земельних ділянок загальною площею 39,8 млн га, зокрема, 13,9 млн земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 30,4 млн гектарів", - повідомили у відомстві.

Так, за останній тиждень внесено дані про 25,3 тис. новосформованих земельних ділянок площею 13,0 тис. га.

Також вказано, що триває процес внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо адміністративно-територіальних одиниць: станом на 31 жовтня 2019 року із загальної кількості населених пунктів на території України за заявами органів місцевого самоврядування внесено відомості про межі 4 756 адміністративно-територіальних одиниць (за останній тиждень – 83) та нормативну грошову оцінку 2 228 населених пунктів (за останній тиждень – 17).

Нагадаємо, до кінця 2019 року Держгеокадастр планує завершити інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1018,9 тис. га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське молоко дорожче, ніж у європейських сусідів

На думку аналітиків Інфагро, офіційні дані завищені, хоча загальна динаміка зниження практично збігається з їх оцінкою – в 2019 році надходження молока на промпереробку за три квартали скоротилося на 9% до аналогічного періоду минулого року.

Дані Держстату та Інфагро щодо зниження обсягів сировини, що надходить на переробку від населення, збігаються (зменшення обсягів на 22%). А ось по категорії сільськогосподарських підприємств зменшення поставок на переробку за дев’ять місяців склало 2,5%, а не 0,4%, як випливає з даних Держстату. Але при цьому, за розрахунками, у вересні на переробку надійшло майже стільки ж молока, скільки і в минулому році.

Через зменшення виробництва і реалізації молока на переробку, його закупівельна ціна вже зросла до рекордних показників. Українське молоко зараз дорожче, ніж у європейських сусідів – Білорусі, Польщі та країн Балтії. Тобто, очевидна економічна причина зростання імпорту молочних товарів і непривабливість експорту.

В кінці жовтня молоко сільгосппідприємств в Україні реалізовувалося в діапазоні 9,50- 10,90 грн/кг. В середньому, після перерахунку на показники жиру 3,8% і білка 3,2%, як у Східній Європі, середня вартість якісного українського молока-сировини становить 0,35 євро/кг без ПДВ. Для порівняння, польське молоко з цими ж показниками оцінюється в 0,31 євро/кг, литовське в 0,28-0,30 євро/кг, аналогічний перерахунок білоруської сировини від ферм дає 0,32 євро/ кг.

За розрахунками Інфагро, якщо в 2018 році експорт всіх молочних і молоковмісних продуктів становив 1,1 млн. тонн в еквіваленті сирого молока, то в 2019 році він скоротиться до 0,8 млн. тонн, тобто знизиться майже на 30%. По імпорту картина зворотна: у 2018 році було імпортовано 160 тис. тонн, а в 2019 – 250 тис. тонн, тобто, імпорт зріс на 50%. Україна поки залишається експортоорієнтованою молочною країною, але темпи зміни балансу в 2019 році створюють загрозу появи інших сценаріїв вже в найближчі роки.

Обговорення поточної ситуації і сировинних проблем молочного ринку відбудеться 20 листопада в Києві на конференції Молочний Бізнес. Для цього програмою передбачена окрема дискусійна панель, де виробники і переробники будуть шукати рішення проблем. Інфагро і Спілка молочних підприємств запрошують взяти участь.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Цьогоріч вітчизняні аграрії зберуть рекордний врожай зернових

Експерти прогнозують можливий рекорд врожаю зернових у 2019 році – понад 70 мільйонів тонн, що пов'язано зі сприятливими погодними умовами в Україні.

Про це повідомила начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко, пише УНІАН.

"Загалом, у 2019 році були сприятливі погодні умови, і врожай абсолютно всіх культур зібрано на рівні минулого року. Зокрема, для кукурудзи роль відіграє не лише погодний фактор, але і технології, і сорти. Кукурудза випереджає по врожайності минулий рік, якість її теж непогане. Соняшник і соя на рівні минулого року або трохи нижче. Але загальний вал – вже вище минулого року, при цьому зібраний ще не весь урожай. Цілком вірогідний черговий рекорд - за 70 мільйонів тонн", – сказала вона.

Експерт зазначила, що умови для збиральної кампанії також були сприятливими, оскільки не було дощів, а жовтень видався теплим. Але при цьому погодні умови для сівби озимих культур по Україні були нерівномірними.

За словами Адаменко, у 2019 році загалом по країні не було масштабних посух, однак у Черкаській області та прилеглих районах сусідніх областей спостерігається великий дефіцит опадів. "Посів урожаю озимих в Черкаській області під великою загрозою", – додала вона.

Також Адаменко повідомила, що у 2019 році в Україні середньорічна температура на 2-3 градуси перевищує норму, при цьому тренд на підвищення температури зберігається. "У найближчі десять років, за прогнозами, найжорсткіші умови очікуються для ранніх ярових культур (ячмінь, овес), які сіються навесні. Шляхом підвищення температури в літні місяці вегетаційний період скорочується і зменшується врожайність", - сказала вона.

Водночас, підвищення температури сприятливо позначається на вирощуванні кукурудзи та соняшника в північних і західних областях України. "Теплові ресурси тепер дозволяють вирощувати соняшник і отримувати хороший урожай на всій території, тоді як ще тридцять років тому в західних, північних областях соняшник не визрівав. Що ж стосується кукурудзи – вона теж не скрізь визрівала, не вистачало тепла в Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській областях, а зараз там отримують найвищий урожай, тому що тепла достатньо, а вологість там набагато краща, ніж на сході", – зазначила Адаменко.

Нагадаємо, станом на 1 листопада аграрії провели збирання зернових та зернобобових культур в Україні на площі 14,1 млн га або 92% до прогнозу та зібрали 66,7 млн тонн зерна при середній врожайності 47,2 ц/га.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині стався масовий мор риби: загинуло понад 2 мільйони особин

Про це під час селекторної наради у Херсонській ОДА у понеділок, 4 листопада, повідомив директор департаменту екології та природних ресурсів ОДА Юрій Попутько, пише agro-yug.com.ua.

«За попередньою інформацією, більше 2 млн особин риби загинуло. На сьогодні це ще не остаточна цифра, будуть підраховуватися збитки, заподіяні навколишньому середовищу», –зазначив Попутько.

За його словами, на місці події працювали представники департаменту, екологічної інспекції Чорного моря, слідчо-оперативна група Голопристанського відділення поліції.

Було відібрані проби води, їх доправляють в Одесу для проведення лабораторних досліджень. Попередньо розглядається версія того, що під час робіт у кар’єрі був підірваний пласт піску на глибині, і вийшов сірководень, що спричинило мор риби.
«Оскільки риба з лиману (Дніпровсько-Бузького лиману – ред.) заходить на зимівлю саме у такі місця, там, де є глибини, на жаль, така ситуація», – каже Попутько.

Як зазначив директор департаменту екології та природних ресурсів ОДА, на території кар’єру відчувається сильний запах сірководню.

Також він зазначив, що для з’ясування причин того, що спричинило масову загибель риби, необхідно залучити представників Держпраці, оскільки є підозра, що був порушений процес видобування піску. Він також наголосив на необхідності проведення моніторингу місцевих ринків Держпродспоживслужбою, щоб не допустити продажу загиблої риби, оскільки місцеві мешканці їдуть на місце мору збирати рибу.

Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв вже дав доручення своєму заступнику Сергієві Козирю спільно з Департаментом екології облдержадміністрації із залученням природоохоронних й правоохоронних органів області невідкладно розібратись у цій ситуації. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

Губернатор наголосив, що винних у морі риби на Херсонщині буде притягнуто до відповідальності задля унеможливлення подібних ситуацій у майбутньому.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Серійна новинка LOZOVA MACHINERY на AGRITECHNICA

До уваги відвідувачів і фахівців аграрної індустрії буде представлена серійна новинка – унікальна важка дискова борона ДУКАТ GOLD з шириною захвату 6 метрів. Знаряддя, що не має аналогів в світі, призначене для обробки ґрунту на площах з пожнивними залишками грубостебельних культур, таких як кукурудза і соняшник. Всього за один прохід машина швидко і якісно виконує передпосівну підготовку по неораному полю без забивання робочих органів. Оптимальне перемішування ґрунту і органічної маси досягається, завдяки індивідуальній підпружиненій стійці.

Агрегат характеризує висока продуктивність і відмінна прохідність, як по пересушеному кам'янистому ґрунту, так і по болотистій місцевості. Оснащення дисками збільшеного діаметру 724 мм дозволяє знаряддю працювати на глибину до 20 см.
Підшипникові вузли, робочі органи і шарніри рам ДУКАТ GOLD-6 не містять точок змащення, борона комфортна в застосуванні і вимагає мінімум обслуговування.
Транспортна ширина агрегату – 3 метри повністю відповідає вимогам європейського ринку.

Крім базової комплектації є п'ять версій змінних ковзанок для різних ґрунтів.
Європейські фермери підтверджують ефективність ДУКАТ GOLD – за 2019 рік машина успішно пройшла ряд серйозних випробувань і тест-драйвів на місцевих полях.

LOZOVA MACHINERY на AGRITECHNICA – зал 12, стенд А06.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview