Блокчейн - китайська стіна інформаційної безпеки

Блокчейн - це розподілена база даних. Будь-яка технологія має сервер, і якщо є один сервер, нехай навіть з кількома ключами, то доступ до нього знаходиться у декількох людей. Вони можуть змінити дані, якщо їм захочеться або їх хтось змусить це зробити. Також існують хакерські удари, спрямовані безпосередньо на сервер, що завдають збитків компаніям. Блокчейн, який об'єднує в собі величезну кількість серверів, при зміні будь-якої цифри або літери в якій завгодно базі даних, відображає внесені зміни на всіх серверах одразу. Відповідно, зіпсувати дані або ввести їх некоректно непомітно - неможливо. Блокчейн виключає корупцію на всіх рівнях. Хакерські удари відтворюються на конкретний сервер, в блокчейне їх сотні, тому дані, які він містить, збережуться.

Кібербезпека - одна з найважливіших задач, яка стоїть перед усім світом і Україною зокрема. Наша країна сьогодні вважаючи на війну з Росією стає одним із головних гравців у сфері кібербезпеки, але, на жаль, робота в цій царині проводиться не достатньо серйозна. Наша компанія активно працює в цьому напрямку, ми в процесі створення центру кібербезпеки "Ukrainian Dream" для України в Силіконовій Долині. Основний проект, який наразі розробляється SuntriBlockChain Operation System - земельна платформа. Навколо блокчейн технології відбувається багато хайпу у зв'язку з криптовалютою (більшість з яких, до слова, скоро перестане існувати взагалі, а те, що залишиться, буде використовуватися зовсім інакше). Найважливішим просуванням економіки і бізнесу у світовому контексті стане монетизація землі без її продажу. Інвестори з усіх куточків світу зможуть зайти в нашу кооперативну модель і купити землю. Завдяки створенню кооперативної моделі сьогодні зменшилася собівартість кожного гектара землі.

Блокчейн дає можливість кожному фермеру (неважливо, у нього 10000 або 2 га) монетизувати те, що він має. Інвестори купують токени в кооперативі на кожен га землі не купуючи землю фізично. Що вони отримують в результаті: вони збільшення ціни токена через підвищення вартості землі і дивіденди з продукції, яку дає земля. Що отримує фермер: меншу кількість витрат, кращі технології, незалежно від культури вирощування - і як результат збільшення продуктивності. А коли збільшується продуктивність - зростає ціна землі. Кооператив залучає найкращі технології - від органічних добрив, які очищають землю, до image satellite, супутникових знімків, що дозволяють стежити за землею і урожаєм зверху, бачачи цілісну картину.

Україна є одним з лідерів блокчейн технологій. Наш проект "Ukrainian dream" вперше за роки незалежності об'єднав у співпраці державу, Академію Наук і бізнес України. Крім того, Прем'єр-міністр Гройсман анонсував перехід Державного земельного кадастру на технологію блокчейн. На думку Генрі Штретенберга, ця технологія здатна змінити світ, бо скасує існування кредитної системи, банків, нотаріальних послуг тощо. Основні труднощі, з якими стикаються лобісти блокчейн, - це нестача фахівців і неготовність бізнесу активно приймати та впроваджувати нове.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно дл AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Земельний кодекс: зміни для фермерів

Законопроектом «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності» №7060 від 4 вересня 2017 року пропонується внести зміни до деяких статей Земельного кодексу.

Цілями та завданнями законопроекту вказано:

— спрощення доступу до земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності для громадян України, які виявили бажання започаткувати та вести або розширити вже створене сімейне фермерське господарство;

— створення більш сприятливих умов для набуття громадянами України земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства з метою створення та розвитку сімейних фермерських господарств;

— зменшення корупції в земельних відносинах шляхом запровадження суттєвих обмежень у використанні та обтяжень речових прав на земельні ділянки, набуті у приватну власність в порядку безоплатної приватизації із земель державної та комунальної власності, а також одержаних у користування у поза аукціонному порядку.

Зокрема, главу 5 «Землі сільськогосподарського призначення» запропоновано доповнити новою ст. 311 «Особливості використання та розпорядження земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, переданої на земельних торгах в оренду для створення та розвитку сімейних фермерських господарств».

Стаття вказує розмір земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності, яка передається в оренду на земельних торгах для фермерських господарств, — не більш як 5 га для ведення фермерського господарства.

Орендарями можуть бути виключно громадяни України, що є членами сімейного фермерського господарства.

Після закінчення строку договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності, переданої на земельних торгах в оренду для створення та розвитку сімейних фермерських господарств (далі — така земельна ділянка), громадяни України мають право:

— на поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах;

— безоплатно отримати у власність відповідну земельну ділянку або її частину у розмірі, що не перевищує 2 га;

викупити земельну ділянку або її частину із розстроченням платежу до 20 років.

Також главу 18 «Обмеження прав на землю» пропонується доповнити ст. 1111 «Обтяження речових прав на земельні ділянки та обмеження у використанні земельних ділянок, переданих із земель державної та комунальної власності у приватну власність безоплатно або за плату із розстроченням платежу, а також земельних ділянок державної та комунальної власності, переданих у користування без проведення земельних торгів».

Передбачені обмеження:

1. Особам, які отримали у власність такі землі, протягом семи років з дня державної реєстрації права власності на них забороняється відчужувати земельні ділянки (крім відчуження для суспільних потреб з мотивів суспільної необхідності), передавати їх у заставу, а також у користування третім особам.

2. Земельна ділянка може використовуватися лише для закладання та вирощування багаторічних насаджень, тваринництва, овочівництва, вирощування органічної продукції, а також для зберігання та переробки сільськогосподарської продукції.

3. Земельна ділянка має використовуватися виключно фермерським господарством, зареєстрованим як юридична особа, що має статус фермерського господарства, за умови, що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є члени виключно однієї сім’ї.

4. Зміна цільового призначення забороняється.

У разі порушення умов договору оренди такої земельної ділянки договір оренди землі підлягає розірванню. Якщо таке порушення сталося після викупу земельної ділянки, а у разі, якщо таке порушення сталося після викупу земельної ділянки її орендарем, але до сплати повної вартості, — умови договору купівлі-продажу щодо розстрочення платежу втрачають актуальність, а купівельна ціна земельної ділянки збільшується на 100%.

Джерело: Ракурс

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експериментальна ділянка: що нового вирощують українські фермери

Фермерство – більше не нудне заняття: фермерами стають і молодь, і топ-менеджери. Вони вирощують не тільки «борщовий набір», а й незвичайні овочі, ягоди, зелень і спеції, що стають все більш популярними в мешканців великих міст. Поки що обсяги такого врожаю порівняно скромні й заробляти виходить далеко не у всіх аграріїв-сміливців. Mind вивчив чотири фермерські новинки, з якими намагаються познайомити споживача. Що вдалося, а що ні українським фермерам?

Як з куща: лохинаЭкспериментальный участок: что нового выращивают украинские фермеры

 

Хто вирощує і скільки? Один з останніх трендів плодового-ягідних господарств в Україні – вирощування лохини. Лідером стала Житомирська область – під цю культуру тут відведено 400 га. Також великі площі посадки ягоди у Волинській і Київській областях.

Минулого року в Україні зібрали понад 1300 тонн цієї ягоди – майже на 25% більше, ніж позаминулого. За оцінками «АПК-Інформ», сумарні площі лохини в Україні становлять понад 1000 га, що майже в 1,5 раза більше, ніж, наприклад, займає малина.

Для кого? Понад 85% лохини українського виробництва йде на експорт. Основні покупці – Нідерланди, Білорусь, Польща, Австрія і Великобританія.

Скільки потрібно вкласти? Щоб висадити гектар лохини, буде потрібно $10 000–20 000. Перший промисловий урожай кущі дають на третій-четвертий рік і потім плодоносять до 50 років. З 1 га можна зібрати до 12 тонн ягоди.

Скільки можна заробити? Витрати на вирощування кілограма лохини становлять 10–15 грн. При цьому в сезон у роздробі лохину продають по 250–350 грн за кілограм, оптова ціна закупівлі – від 80 грн за кілограм.

Які перспективи? Щоб наситити внутрішній ринок, на думку засновника розплідника «Брусвяна» Ліліани Дмитрієвої, потрібно ще близько 6000–8000 га. Експерти вважають, що на такі обсяги фермери вийдуть через п'ять-шість років.

Лохина – явно «маркетингова» ягода. Вона нова для ринку, мода на неї сформувалася недавно, але вирощують її поки що мало. До того ж на відміну від полуниці/малини вона порівняно довго зберігається – до тижня. І добре піддається заморожуванню – не так страждають зовнішній вигляд і смакові якості, як, наприклад, у полуниці.

Модний паросток: спаржа

Экспериментальный участок: что нового выращивают украинские фермеры
 

Хто вирощує і скільки? За останні п'ять років в Україні потроїлися площі, відведені під вирощування спаржі. За даними «АПК-Інформ», зараз фермери культивують цей овоч на 70–80 га. Минулого року Україна зібрала близько 120–150 тонн аспарагуса.

Для кого? Основні покупці – мережі супермаркетів. Але у них великі партії закупівель – від 500 кг. Щоб запропонувати такі обсяги, фермеру потрібно вирощувати спаржу не менше ніж на 5 га. Невеликі партії поставляють до ресторанів і фермерських магазинів.

Скільки потрібно вкласти? Вартість розсади на 1 га становить близько $8000–10 000. «Перший промисловий урожай можна зібрати через два роки, окупити вкладення з 5 га – через п’ять років», – каже Юрій Марчук, власник фермерського господарства «Садовод». Він відвів під цю культуру 5 га.

Скільки можна заробити? З одного гектара фермер збирає близько 50 кг спаржі на день. Оптова ціна за кілограм – 100 грн. Збирають урожай з травня по червень, пагони зрізують кожні два дні в теплу погоду (за день паросток виростає на 10 см). Урожайність у перші роки становить 30–50, у наступні – 70–100 ц/га.

Спаржа, вирощена в Україні, вдвічі дешевша за імпортну. 450 г імпортної спаржі в роздробі продають за 170 грн, кілограм вирощеної в Україні коштує 180 грн.

Які перспективи? Щорічно в Україну завозиться не менше 1200 тонн спаржі – значить, місцеві фермери можуть як мінімум вдесятеро збільшити свої обсяги. Але куди перспективнішим вважається ринок ЄС: країни Євросоюзу щорічно додатково закуповують на зовнішньому ринку близько 50 000 тонн спаржі. А це майже в 330 разів більше, ніж загальний урожай спаржі в Україні. «При цьому споживання спаржі там щорічно збільшується на 10–15%. Але для експорту потрібно вийти на великі обсяги поставок, сертифікувати продукцію і вирішити питання логістики», – зазначає Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

Бізнес у мініатюрі: пророщені зерна

Экспериментальный участок: что нового выращивают украинские фермеры
 

Хто вирощує і скільки? Мікрогрін – паростки люцерни, броколі, соняшнику, горошку, цибулі, гірчиці, амаранту, руколи і редиски віком від 7 до 14 днів. Експерти навіть приблизно не можуть підрахувати обсяги ринку. Напрямок ніхто не відстежує – він новий й нішевий для України. «Вирощують не лише класичні фермери, багато хто вирощує мікрогрін вдома, тому підрахувати обсяги ринку дійсно складно. У кожному великому місті декілька виробників, ми це бачимо по конкуренції за таких клієнтів, як ресторани», – говорить Наталія Рижкова, засновниця компанії «Мікрогрін».

Для кого? Замовники – мережі супермаркетів, ресторани (переважно для прикраси страв); профільний напрям – вегетаріанські кафе і магазини, а також деякі сервіси доставки продуктів харчування. Компанія «Мікрогрін» – єдина, чия продукція представлена ​​в мережі супермаркетів. Компанія співпрацює з мережею «Сільпо».

Скільки потрібно вкласти? Для вирощування потрібна теплиця і спеціальна система поливу і освітлення: різне насіння проростає за різної температури. На початковому етапі площа не так важлива – це стелажна система. «Площа нашого приміщення – 200 кв. м, стелажі в чотири-п'ять ярусів, але нам вже не вистачає потужностей – шукаємо приміщення побільше», – каже Рижкова. У компанії «Мікрогрін» у день збирають 30–50 кг. Урожай – цілий рік.

Скільки можна заробити? Вартість пророщених рослин – від 25 до 40 грн за 50-грамову упаковку. «Рентабельність може досягати 50%. Все залежить від того, хто твій клієнт, якщо налагодити системні продажі в роздріб – вийти на таку рентабельність реально», – вважає Антон Дундій, голова фермерського кооперативу «Родинний добробут».

Які перспективи? «Ми починали бізнес в 2007 році. Було складно – про такий продукт нічого не знали. Продавали маленькими партіями в ресторани, щоб познайомити споживача. Зараз про мікрогрін українці знають. Здорова і корисна їжа – модний тренд», – розповідає Рижкова. «Ринок у зародковому стані, але він дуже швидко розвиватиметься», – переконаний Андрій Дундій. Фермер має намір розпочати вирощування мікрогріну найближчим часом.

Легкий опт: шафран

Экспериментальный участок: что нового выращивают украинские фермеры
 

Хто вирощує і скільки? Минулого року майже три десятка фермерських господарств Херсонської області в якості експерименту висадили Crocus Sativa. З цієї рослини роблять найдорожчу в світі спецію – шафран. За даними організації UHBDP (займається розвитком плодового овочівництва в Україні. – Mind), яка підтримала цей експеримент, рослину посадили на 0,5 га.

В одному з таких господарств – ТОВ «Агрофокус» – під вирощування Crocus Sativa відвели 20 соток. «З першого врожаю зібрали 1,5 кг шафрану. Але продали лише 50 грамів, решту – роздали», – повідомили в компанії. Фермер Олег Демченко посадив Crocus Sativa на 5 сотках і зібрав 250 г прянощів. Йому вдалося реалізувати весь урожай.

Для кого? Спецію в основному купують кондитерські та ресторани з Києва, Харкова і Львова маленькими партіями: шафран фасують по 1–2 г, вага 5 г вважається вже оптовою закупівлею. «Вирощування шафрану – перспективне, але потрібно визначитися з ринком збуту. Українським ресторанам не потрібні великі обсяги – тут не так розвинена висока кухня», – каже Тетяна Гетьман.

Скільки потрібно вкласти? Для посадки 1 га потрібно від 20 000 до 30 000 євро інвестицій, а зібрати з нього згодом вдасться від 6 до 20 кг. Кожна така посадка потім дає урожай протягом семи-восьми років.

Шафран цвіте восени два-три тижні, кожна квітка – по два-три дні. Збирати квіти слід на світанку, поки вони ще не розкрилися. На спецію йдуть рильця – їх потрібно дістати протягом трьох годин після розкриття квітки. Щоб отримати 1 кг спеції, необхідно вручну зібрати не менше 100 000 квіток і витягнути близько 400 000 тонких червоних волосків.

Скільки можна заробити? В Україні фермери продавали шафран по $5 за грам. Шафран, вирощений у ЄС, коштує 12–15 євро/г, в Ірані та Індії, де збирають квітки масово, – $1,5–2/г. Але вартість спеції вищої якості може досягати $65 за грам. У світі вирощується близько 300 т такої приправи. Лідер з  вирощування – Іран, він виробляє близько 90% спеції.

Які перспективи? Поки вирощування шафрану в Україні має експериментальний характер. Але клімат і ґрунт на півдні країни рослині підійшли. Наприклад, Олег Демченко цього року збільшив площі під шафран вп'ятеро – до 25 соток. Розраховує заробляти не тільки на спеціях, але і на продажу посадкового матеріалу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як захистити інтелектуальну власність агропідприємства

Про це повідомив адвокат, керівник юридичної служби Групи компаній UKRAVIT Василь Рябченко під час ІІ щорічної конференції Аграрних юристів, пише Аgronews.ua.

У сучасних реаліях в агрохімічній галузі існують зовнішні та внутрішні загрози інтелектуальної власності.

«Зовнішні можуть виникати з боку конкурентів, дії яких мають мету переманювати персонал, який має потужний інтелектуальний потенціал та володіє інформацією про інтелектуальну власність підприємства. В свою чергу, внутрішні – з боку працівників підприємства, діяльність яких спрямована на зниження можливостей використання інтелектуальної власності»,- пояснив керівник юридичної служби Групи компаній UKRAVIT.

Серед основних причин виникнення загроз, Василь Рябченко назвав високу конкуренцію серед підприємств, необхідність постійного вдосконалення існуючих технологій та процесів на підприємстві, появу інформаційного, обчислювального та телекомунікаційного обладнання, яке вимагає особливого ставлення до захисту, необхідність використання підприємствами найновітніших інформаційних технологій, досліджень та розробок в частині створення нових продуктів, товарів тощо, неможливість стабільної діяльності підприємства без забезпечення належного рівня безпеки інтелектуальної власності.

При цьому Василь Рябченко виділив три стадії захисту інтелектуальної власності підприємства:

1.      Аналіз і класифікація відомостей про інтелектуальну власність та застосування її об’єктів на практиці

-  Формування переліку відомостей, що містять інформацію про інтелектуальну власність;

-  Аналіз можливих каналів витоку інформації про інтелектуальну власність;

-  Розробка правових документів, що закріплюють права підприємства на інтелектуальну власність.

2. Організація процесу захисту об’єктів інтелектуальної власності підприємства

-  Організація захисту інформації щодо інтелектуальної власності при обробленні на ЕОМ;

-  Організація процесу діловодства та контролю за конфіденційними матеріалами щодо інтелектуальної власності.

3. Регулювання взаємовідносин стосовно інтелектуальної власності

-  Здійснення економічної оцінки потенційних втрат інтелектуальної власності підприємства;

-  Моніторинг та оцінювання дієвості системи захисту інтелектуальної власності на підприємстві.

З метою зменшення внутрішніх загроз інтелектуальної власності, на думку Василя Рябченка, потрібно приділити увагу розвитку корпоративного духу працівників підприємства, впровадженню механізмів стимулювання працівників, підвищенню рівня дисципліни та відповідальності за порушення нормативів підприємства.

Крім того, створення дієвої системи захисту інтелектуальної власності за рахунок удосконалення діяльності служб безпеки підприємств та окремих посадових осіб, які мають доступ до інформації, допоможе уникнути фінансових втрат та мінімізувати ризики посягання на об’єкти інтелектуальної власності.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

UKRAVIT розпочав підготовку до «Днів поля DLG-2018»

Головна спрямованість - на покращення якості власної продукції, щоб надати споживачам продукт, який буде оптимально відповідати їх вимогам. Результати цієї роботи, вже традиційно, демонструються Компанією під час різноманітних Днів поля, участь в яких бере UKRAVIT в усіх регіонах України, повідомляє Аgronews.ua.

І хоча цього року аграрний сезон вже майже закінчився, а разом з ним і проведення Днів поля, підготовку до наступних заходів в 2018 році у компанії розпочали вже зараз. Зокрема, до Міжнародних Днів поля в Україні – DLG, що відбудуться протягом 20-22 червня в смт Дослідницьке на Київщині.

Варто зазначити, що формат «Дні поля DLG» - є відкритою незалежною платформою для спілкування експертів-дорадників, а також виробників насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту рослин та техніки для рослинництва з сільськогосподарськими виробниками. Сучасні сорти рослин, засоби виробництва, новітні технології, сільськогоcподарська техніка наживо та наукові винаходи - все це робить «Міжнародні дні поля в Україні» унікальною подією.

Наразі група компаній UKRAVIT, готуючись до Міжнародних Днів поля,провела сівбу насіння з різними варіантами протруювання. В подальшому для захисту сільськогосподарських культур будуть застосовані фунгіциди та інші ЗЗР виробництва UKRAVIT. Це робиться для того, щоб наступного року фахівці компанії показали ефективність та результати їх застосування для аграріїв зі всієї України.

При цьому особливий інтерес агрономів та дослідників UKRAVIT викликають посіви гороху озимого.

«Вирощування гороху озимого – це новий етап в галузі рослинництва України. Наразі його посіви вже два роки в Україні детально досліджує лише один потужний агрохолдинг. Компанія UKRAVIT також долучилася до дослідження цієї культури та запропонує аграріям комплексні системи захисту для неї»,- зазначив керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT  Олександр Мигловець.

За словами фахівця, в агроекологічних умовах України оптимальний період для сівби гороху відповідає періоду другої декади вересня-першої жовтня.

«Насіння перед посівом необхідно обробити протруйниками, мікродобривами і стимуляторами росту. Компанія UKRAVIT рекомендує для цих цілей використовувати протруйники власного виробництва «Супервін» або «Рекорд», залежно від фітопатологічних аналізів зерна. Також дуже важливим є захист від ґрунтових та ранньопіслясходових шкідників, де необхідно застосовувати інсектицидний протруйник «Матадор». Особлива увага в перебігу вегетації гороху озимого повинна бути приділена захисту посівів від бур'янів, хвороб та шкідників. Захист від бур'янів передбачає застосування ґрунтових і страхових гербіцидів. В компанії UKRAVIT представлений широкий портфель фунгіцидів та інсектицидів, які є обов’язковим елементом інтегрованого захисту посівів гороху озимого від шкідливих організмів. Важливим елементом є застосування мікродобрив ТМ Авангард та стимуляторів росту, які сприяють суттєвій прибавці врожаю та збільшують показники якості зерна гороху озимого», − зазначив Олександр Мигловець.

 

Довідка: UKRAVIT – один із лідерів ринку засобів захисту рослин. Виробляє та продає пестициди, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул. Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

UKRAVIT створить інноваційний біотехнологічний агроіндустріальний парк

Про це повідомив власник Групи компаній UKRAVIT Віталій Ільченко під час Третього міжнародного Інвестиційного форуму, що відбувся на Черкащині 12 жовтня за участі представників Кабінету Міністрів, представників закордонних дипломатичних місій, вітчизняних та іноземних бізнесменів та науковців, пише agronews.ua.

Зазначимо, що відомий український виробник засобів захисту рослин (ЗЗР) та мінеральних добрив  - Група компаній UKRAVIT - виступила провідним партнером заходу.

На початку форуму його гості переглянули презентаційний ролик про Черкащину, створений Групою компаній UKRAVIT.


Виступаючи під час панельної дискусії «Точки зростання агроіндустрії», власник групи компаній UKRAVIT Віталій Ільченко зазначив, що наразі Україна є експортером сировинних матеріалів, натомість імпортуємо ми готові товари.

«Нам потрібно хоча б імпортозаміщення зробити. Бо я дуже дивуюсь, чому деякі товари, які ми імпортуємо, не можна виробляти в Україні. Ми дуже багато викидаємо того, що можливо переробити. Те, що ми викидаємо, – це великі гроші в світі. Сучасні напрямки розвитку АПК – такі як біотехнологічні агроіндустріальні парки – це потужний стимул для розвитку регіональної інфраструктури, створення нових сучасних виробництв, появи нових робочих місць у регіонах»,– зазначив Віталій Ільченко.

Спікерами вищезазначеної дискусійної панелі також стали засновник K-Fund Василь Хмельницький, президент KTD GROUP Олександр Громико, директор компанії Chemical Elements Ukraine Ілля Леоненко, які разом із Віталієм Ільченком були співініціаторами створення Агенції регіонального розвитку Черкащини. На прикладі агенції, якою спільно управляють органи влади, бізнес, наука та громадськість, вони обговорили  можливості створення стабільного механізму забезпечення сприятливого середовища для ведення бізнесу.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview