Бобові підвищать родючість ґрунтів

Про особливості сучасної технології та загальну роль гороху у сівозміні розповів Микола Малієнко, доктор сільськогосподарських наук, директор СТОВ «Перемога», пише superagronom.com.

За словами експерта, нестача органічних добрив — одна з головних причин негативної динаміки вмісту гумусу у ґрунтах. Одним зі шляхів підвищення родючості ґрунту фахівець називає введення у сівозміну достатнього обсягу бобових, зокрема, гороху. Адже бобові — це такі собі самодостатні культури, котрі фіксують азот з повітря, і не лише для власних потреб під час вегетації, а й «залишають» значну частку азоту в ґрунті для наступної культури.

«Науково обґрунтована сівозміна передбачає участь бобових культур в сівозміні щонайменше на 25%. Сьогодні ж бобові культури займають тільки 7,2%. Хочу зауважити, що переважну частку  в цих 7,2% складає соя — 6%. Горох же лише близько 1%, хоча це культура №1 для українського сільгоспвиробника, з якої повинна розпочинатися сівозміна», — наголошує Микола Малієнко.

Горох, каже експерт, забезпечує азотом не лише себе, а й як мінімум дві наступні культури. Тож введення гороху до сівозміни — шлях до отримання стабільних врожаїв та певної економії ресурсів.

Фахівець наголошує, що успішність рослинництва на сьогоднішній день великою мірою залежить від родючості ґрунтів, яка, у свою чергу формується тими культурами, що вирощуються у сівозміні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як зміниться вартість української гречки в наступному році

Про це розповіли представники Національної академії аграрних наук України, пише etcetera.media.

Розширення

У 2017 році площі посівів гречки досягли 163 тисяч гектарів, при цьому 45% площ було засіяно вітчизняними сортами. За словами експертів це пов’язано з високою рентабельністю вирощування культури. Аграрії стверджують, що при правильних умовах, на 1 гектарі землі, засіяної гречкою, можна отримати чистого прибутку на 12 тисяч гривень.

"Гарний врожай гречки – це 2 тонни за гектар, але окремі господарства, ті які передбачливо готуються до вирощування цієї культури, приділяють значну увагу насіннєвому матеріалу, технології вирощування і збору цієї культури, отримують з одного гектара по 3 тонни крупи і більше", - каже Віктор Кабанець, директор Інституту сільського господарства НААН.

Падіння ціни

Відзначимо, що за 2017 рік, гречка виявилася єдиним продуктом, який подешевшав. Зараз 1 кілограм гречки коштує близько 17 гривень, що майже на 25% дешевше, ніж в минулому році. Якщо виробництво гречаної крупи буде і далі розширюватися, то ціни на один з найпопулярніших продуктів в Україні продовжать падати.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Окупанти продали кримський винзавод "Новий світ"

Про це повідомляє RNS з посиланням на апарат так званого голови Криму Сергія Аксьонова, пише УНІАН.

«Новий світ» придбала компанія «Південний проект» за 1,5 млрд рублів», — повідомили в Аксьонова.

Нагадаємо, після анексії Криму Росією українське державне підприємство «Завод шампанських вин «Новий Світ» було «націоналізоване» проросійською владою півострова. Україна зберегла за собою торгову марку «Новий Світ», ігристе вино під цим брендом розливали на заводі в Харкові.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське яблуко потіснило польське на полиці супермаркету Великобританії

Інформація здавалась досить далекою від реальності, адже вже давно склався стереотип, що шлях до європейського ринку яблук Україні закрила Польща – найбільший виробник яблук в Європі, а якість нашого яблука не витримує жодної критики на ринку розвинутих країн Європи. Втім, на минулому тижні в мережі Facebook з’явились перші фото, підтверджуючі присутність нашого яблука на полицях ASDA - однієї з провідних роздрібних мереж Великобританії. Як з’ясував «Інфо-Шувар», за цим дивом стоїть кропітка і довготривала робота команди фахівці, які не мають жодних сумнівів, щодо потенціалу України на ринках розвинутих країн.

«Переговори з ASDA розпочалась ще 2 роки тому, весь цей час ми вивчали особливості ринку Великобританії на поставках баштанних, дині, гарбуза. Не всі ці поставки були вдалими, саме на помилках ми і вчились, іншого шляху, на жаль, не існує», – розповідає Максим Кулик, консультант з експорту ООО «Винигретта». «На підготовку першої експортної партії пішло 2 місяці, адже вимоги в покупця були досить специфічні. Наприклад, головною умовою була наявність сертифікату Global Gap, а він є сьогодні в поодиноких господарствах України. Загальний перелік вимог розтягся на 12 сторінок договору!».

Крім сертифікату Global Gap, треба було виконати всі вимоги, прописані в специфікації продукту: калібр плодів 65 + з відхилення не більш ніж 5 мм, забарвлення не менше ніж 50%, допуск по браку та дефектам не більше 5%. Досить жорсткі вимоги постачальник назвав і в специфікації до тари: яблуко завантажувалось в нові дерев’яні або пластикові контейнери до яких обов’язково додавались сертифікати підтвердження безпечності. Перед тим, як потрапити на полиці ASDA українське яблуко ще раз перепаковувалось в поліпропіленові пакети по 6 штук.

«Головним викликом був тест на наявність пестицидів в незалежній лабораторії Великобританії і наші яблука виявились повністю безпечними, а по якості навіть кращими від польських. Цього разу покупець обрав сорт Роял Гала і це не було несподіванкою, бо це один з найулюбленіших сортів мешканців Великобританії, а в Україні є всі умови для того, щоб виростити це яблуко належної якості. Непагані перспективи ми також бачимо по сортах Голден Делішес и Гренні Сміт,»- зауважив пан Кулик.

В плани компанії –постачальника не входить суттєве збільшення обсягів експорту в цьому сезоні, більше уваги буде приділятись відпрацюванню операційних процесів з поступовим збільшенням поставок протягом найближчих 3-5 років.

«Ми не фокусуємось на стрімкому збільшенні поставок тому що, по-перше, в нас ще не так вже і багато яблука, яке відповідає вимогам європейських покупців, по-друге, всі операційні процеси потребують ретельного доопрацювання. Наприклад, цього разу перепакування українського яблука відбувалось на складі покупця, а ми б хотіли те саме робити безпосередньо в місці завантаження, це суттєво б збільшило додану вартість продукції»,– каже Максим Кулик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії пікетуватимуть засідання податкового комітету Верховної Ради

 

Причиною цьому стала податкова політика, оскільки прийнята Парламентом правка № 180 забере право аграріїв на бюджетне відшкодування ПДВ при експорті соняшника, сої, ріпаку, що завдасть збитків в розмірі 10-16 млрд грн.

Нагадаємо, що 19 грудня в Українському Домі відбулося Всеукраїнське аграрне віче з представниками найбільших аграрних асоціацій, керівниками сільгосппідприємств, представниками центральних органів державної влади, де й прийняли рішення про пікетування вищезгаданого комітету.

Які наслідки чекають аграріїв через урядові «інновації» у податковому та бюджетному законодавстві — розповіли представники аграрних асоціацій. Усі вони одностайні — такі зміни негативні і спрямовані проти інтересів українських аграріїв, на користь олігархічних компаній.

Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» пояснив суть питання:

«У 2016-му, коли відміняли спецрежм ПДВ, держава обіцяла компенсацію: відновлення відшкодування ПДВ при експорті олійних культур (сої, ріпаку, соняшника) та програму «квазіакумуляції ПДВ».

Цього року, 7 грудня ці позиції були скасовані. Що це означає для аграрія? Це означає зниження закупівельних цін на олійні культури, яке неминуче станеться, оскільки аграрії втратять право на бюджетне відшкодування ПДВ при експорті соняшника, сої, ріпаку та будуть змушені включати сплачений ними податковий кредит у витрати».

Андрій Дикун, голова ВАР зауважив, що всі виробники мають бути в рівних умовах:

«Сьогодні треба подякувати Верховній Раді, яка дійсно об’єднала всіх вітчизняних аграріїв — дрібних, великих, середніх. Нарешті ми всі знайшли спільну мову.

У всіх цивілізованих країнах при експорті продукції повертається ПДВ. Те, що сьогодні в українських аграріїв його забрали — свавілля і пряме порушення норм світової торгівлі. Чому ми не можемо працювати в рівних умовах? У нас не має бути поділу на дрібних і олігархів».

Колег підтримав голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков:

«Такі дії — внесення поправок вночі — справжнє шахрайство. Ми всі хочемо жити в правовій державі. Тому, єдино можливий вихід у такій ситуації — відкрита дискусія.

А зараз, коли виробники вже нікому не вірять, єдине що переконає — ухвалення проекту ЗУ №7403 (Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур).

Людям дійсно урвався терпець».

Аграрії обурені — так звані «аграрні» депутати відвернулися від виробників. На їх думку, народні обранці не виконують своїх прямих обов’язків. Відтак, люди готові на радикальні заходи — загальнонаціональний страйк, — щоб їх почули.

«Аграрний комітет повністю підтримує позицію профільних асоціацій. Члени нашого комітету вже зробили заяву щодо поправки №180 до Податкового кодексу України, що скасовує бюджетне відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) на експорт сої, соняшнику і ріпаку. Ми переконані, що її треба скасувати», — запевнив Олександр Бакуменко, голова Аграрного комітету.

Представники парламентських партій - «Батьківщина», «Самопоміч», «Народний фронт» і «Воля народу» запевнили, що ініціюватимуть розгляд проекту Закону №7403.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Споживачі масово скаржаться на якість продуктів - МінАПК

Про це під час брифінгу повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева, передає УНН.

"Держпродспоживслужба в цьому році провела більше ніж 10 тисяч перевірок через скарги споживачів на певні продукти. Більше ніж у половині випадків рішення було прийнято на користь споживачів", - сказала вона.

Нагадаємо, з 2014 року в Україні діє мораторій на перевірки бізнесу, в умовах якого Держпродспоживслужба не в змозі здійснювати повноцінний контроль за безпекою продуктів харчування та санітарними нормами. Перевірки здійснюються за виключних обставин, зокрема за скаргою споживачів.

Раніше на мораторій скаржилися у Мінприроди та Держслужбі з надзвичайних ситуацій. ДСНС зафіксувала різке збільшення пожеж цього року. У відомстві зазначають, що не всі пожежонебезпечні підприємства вдається перевірити вчасно. Через супротив власників підприємств, які прикриваються мораторієм, співробітники ДСНС змушені звертатися до суду, аби отримати дозвіл на перевірки.

Мінприроди у свою чергу не може перевірити підприємства, які працюють з токсичними відходами, через дію мораторію. Як наслідок, у регіонах із небезпечними відходами отруюються діти, а регулятор не може цьому завадити. За оцінкою експертів, на ринку утилізації токсичних відходів близько 90% підприємств займаються псевдодіяльністю.

Попри це, дію мораторію продовжено до 2019 року. Крім того, Кабмін послабив контроль за небезпечними підприємствами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview