182818
178171

Борис Колесніков не буде продавати "АПК-Інвест"

Про це повідомив його власник Борис Колесніков, пише Інтерфакс-Україна.

"Ніякого продажу компанії" АПК-Інвест "не буде. Навпаки, в планах компанії - збільшення поголів'я до 1 млн свиней, в той час як зараз вона нараховує 570 тис.", - сказав він.

Б.Колесніков додав, що "АПК-Інвест" також планує впровадити кілька нових технологій в сільському господарстві, які широко застосовуються в Західній Європі і США, але є новими не тільки для України, але і для багатьох країнах Східної Європи.

Згідно з оголошенням компанії від 21 березня про проведення 23 квітня річних зборів акціонерів, "АПК-Інвест" в 2017 році отримала чистий прибуток 889,09 млн грн, з якої на дивіденди планується направити 36,52 млн грн, 849,78 млн грн - на розвиток.

Загальна вартість активів компанії за підсумками року зросла на 16,7% - до 5,157 млрд, власний капітал - в 1,5 рази, до 3,178 млрд грн.

Щодо повідомлення Антимонопольного комітету України про надання попередніх висновків щодо необхідності або відсутності необхідності отримання дозволу на придбання фізичними особами акцій ПрАТ Б.Колесніков заявив, що мова йде про внутрішню реструктуризацію в "АПК-Інвест", яка жодним чином не вплине на склад власників компанії.

"АПК-Інвест" (ТМ "М'ясна весна") - вертикально інтегрована агропромислова компанія з повним замкнутим циклом виробництва охолодженої свинини: від вирощування зернових і виготовлення комбікормів до виробництва та реалізації м'ясної продукції.

"АПК-Інвест" в 2016 році збільшила чистий прибуток в 3,9 рази - до 252,5 млн грн, виручку - на 4,7%, до 1,932 млрд грн.

Згідно з даними системи розкриття інформації НКЦПФР, безпосереднім власником 98% акцій ПрАТ на кінець 2017 року виступало ТОВ "Укрінвест", бенефіціарами "АПК-Інвест", згідно з держреєстру, є Б.Колесніков і його дружина Світлана.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Через високі ціни на міндобрива українські аграрії торік втратили 32 млрд грн

 Про це на прес-конференції повідомила завідувач відділу земельних відносин Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Ольга Ходаківська, представляючи результати відповідного дослідження, передає УНН.

"Оцінка потенційних втрат врожаю за 2017 рік через ціновий фактор (високі ціни на мінеральні добрива і як наслідок неспроможність фермерів внести необхідну кількість мінеральних добрив або внести їх взагалі - ред.) становить 32 млрд грн щодо усіх категорій господарств, а стосовно сільськогосподарських підприємств – понад 23 млрд грн", - сказала вона.

При цьому, за словами Ходаківської, втрати аграріїв через інші проблеми з мінеральними добривами (невчасні поставки, неякісні мінеральні добрива тощо), в цілому є вищими. За мінімальними оцінками по всіх категоріях господарств втрати врожаю становлять понад 40 млнд грн, в тому числі по сільськогосподарських підприємствах – близько 30 млрд грн.

Вона також додала, що обсяги недоотриманого прибутку за всіма категоріями господарств через ціновий фактор (завищення цін на мінеральні добрива, в тому числі азотної групи) становлять близько 18 млрд грн, в тому числі стосовно сільськогосподарських підприємств - 12,5 млрд грн.

"Через таку ситуацію, економіка України втратила понад 2,5 млрд грн надходжень до Державного бюджету, 52 млн грн у формі ПДФО, близько 30 тисяч сезонних робочих місць та близько 63 млн грн єдиного соціального внеску", - звернула увагу Ходаківська.



Юлія Порошенко назвала 13 стартапів-фіналістів MHP акселератора

Співзасновниця проекту AgroHub і керівник корпоративного MHP Accelerator Юлія Порошенко назвала 13 стартапів, які пройшли у фінал конкурсу аграрних стартапів, пише liga.net.

"Після 11 годин обговорень ми відібрали 13 команд у фінал MHP Accelerator. Найдивовижніше, що 2х команд - переможців не існувало до нашого експериментального Idea Garage, де ми озвучили завдання холдингу 150 талановитим хлопцям. Там же були сформовані команди, згенеровані за допомогою менторів МХП ідеї. За місяць до фіналу хлопці зробили прототипи продуктів і були відібрані у фінал у нелегкій боротьбі з вже існуючими компаніями", - написала Порошенко на своїй сторінці в Facebook.

У фінал проходять 13 проектів:
1. AeroDrone - безпілотні літаки для захисту рослин в промислових масштабах.
2. AgroLact - агробіотехнологія праймування (обробки) насіння злаків для підвищення стресостійкості і врожайності.
3. BIODrum - автоматизований комплекс із вирощування мікроводоростей (хлорели) для подальшого використання як добавки в корм тварин і птахів, а також утилізації вуглекислого газу з переробкою суспензії на біопаливо.
4. Graintrack - CTRM для управління бізнес-процесами зернотрейдерів: контрагентами, угодами, товарними і фінансовими потоками.
5. Hideez - рішення для безконтактної ідентифікації особистості в ІТ-сервіси та системах контролю фізичного доступу.

6. METEOTREK - IoT-продукт для моніторингу погодних умов, планування технологічних операцій в агровиробництві та моделювання ризиків виникнення захворювань рослин.
7. Peoplemeter MHP - "Смарт-килимок" для віддаленого контролю кількості товарів на полиці в магазині, температури і вологості середовища, в якому товар перебуває, а також статистики та контролю на точках продажу товарів.
8. Profeed - комплексна система контролю та керування процесом годівлі тварин на м'ясо-молочних фермах, допомагає фермерам оптимізувати бізнес-процеси і раціонально використовувати корм, який споживають тварини.
9. Sovtes - РЅааЅ-рішення для вигідного управління вантажоперевезеннями. Sovtes забезпечує замовникам транспортних послуг перевізникам швидке взаємодія.
10. Детектор здоров'я - пристрій, що визначає гігієнічний стан рук персоналу перед проходженням у виробничі приміщення.
11. Моніторинг полів - програмне забезпечення на базі штучного інтелекту, що дозволяє на основі інформації з дронов і систем датчиків ідентифікувати захворювання сільськогосподарських рослин.
12. Сонце в курнику - система модульних сонячних електростанцій на дахах виробничих будівель в агропромисловому секторі та інших галузях.
13. MobiMill - компанія з розробки software і hardware-рішень, в тому числі для діджиталізації бізнес-процесів у рослинництві.

За словами Юлії Порошенко, 2 квітня для резидентів акселератора почнеться двомісячна акселеративна програма.

Нагадаємо, в кінці 2017 року співзасновники проекту Tech Radar Юлія Порошенко і Максим Бахматов разом з агрохолдингом Миронівський Хлібопродукт Юрія Косюка запустили акселератор аграрних інновацій. У конкурсі міг взяти участь будь-який бажаючий стартапер, у якого є ідея або прототип технологічного рішення для семи напрямків в АПК: агробіотехнології, діджіталізація в агросекторі, торговельні майданчики, автоматизація промислових процесів, енергоефективність, корпоративне управління, інновації кінцевої продукції.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Молодим фермерам та новоствореним кооперативам уряд не дасть грошей на розвиток

Про це йдеться в статті «Сім кіл пекла — чи реально фермеру отримати підтримку держави?» на AgroPolit.com, підготовлений експертами Асоціації тваринників України (АТУ).

«Відповідно до пункту 3, фінансова підтримка надається фермерському господарству, у власності та/або користуванні якого перебуває не більше ніж 500 гектарів земель сільськогосподарського призначення, яке має чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній рік до 15 000 000 гривень. С/г обслуговуючий кооператив повинен у своєму складі мати не менш як 20 членів, серед яких повинні бути не менше від одного фермерського господарства, а інші — фізичні особи, у власності та користуванні кожної з яких перебуває не більше ніж 100 гектарів земель сільськогосподарського призначення. Дотації в 2018 році отримають лише ті кооперативи, які вже працюють та відповідають цілому ряду інших вимог щодо кількості членів у своєму складі, зокрема фермерських господарств, і наявності земель сільськогосподарського призначення», - зазначає прес-служба «Асоціації тваринників України».

Отже, порядок встановлює жорсткі вимоги до фермерських господарств та кооперативів, які хочуть скористатися державною фінансовою підтримкою. Складається ситуація, що влада не врахувала малі фермерства, в яких може не бути достатньо ресурсів, щоб об’єднатися в кооператив.

"Наприклад, для утримувачів корів недоцільно мати у власності чи користуванні гектари земель с/г призначення. А це означатиме, що жодної фінансової підтримки вони не отримають. Більше того, щоб не вирізати корів, здавати молоко через кооператив, який отримає державне відшкодування на доїльне та холодильне обладнання, треба обов’язково залучити до складу кооперативу щонайменше одне нефермерське господарство. Навіщо ставити закріплювати таку залежність і створювати додатковий обов’язок як необхідну умову отримання коштів? Це ярмо, яке ляже на плечі людей, і замість стимуляції, навпаки, перешкоджатиме розвитку галузі", - інформує прес-служба «АТУ».

 



Вчені виводять корову з дивовижними особливостями

У перспективі вони мають намір вивести так звану «гіпоалергенну корову», пише newsyou.info

«У коров'ячому молоці є особливий білок — бета-лактоглобулін, який провокує алергічну реакцію. Цей білок можна методами геномного редагування інактивувати, і молоко від такої корови перестане викликати алергію навіть у людини з високою чутливістю до бета-лактоглобулину», — сказала академік РАН Ольга Донцова.

В які терміни планується здійснити ідею, не уточнюється.



Проект закону про основні засади аграрної політики зареєстровано у Парламенті

Цей рамковий закон є насамперед стратегією, що пропонує план комплексного реформування агропромислового комплексу України та наближення до стандартів Євросоюзу.

Підготовка та реєстрація цього вкрай важливого законопроекту є прикладом плідної співпраці Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, Міністерства аграрної політики та продовольства, громадських професійних об’єднань і європейських партнерів. Прийняття законопроекту закладе стійкий фундамент подальших системних реформ в аграрному секторі економіки України. Загалом ініціаторами проекту виступили 29 народних депутатів.

Стратегія визначає 10 пріоритетів державної аграрної політики відповідно до євроінтеграційних зобов’язань, серед яких: продовольча безпека, малі виробники, агроінновації захист довкілля, лісове господарство, зайнятість населення, конкурентоспроможність, земельні питання, туристична привабливість, підвищення якості життя.