Браконьєри виловили риби на понад 12 млн грн

Про це повідомляє УНН з посиланням на прес-центр Держрибагентства.

"Сума збитків, завданих рибному господарству за три місяці, склала 12,1 млн грн. З них 8,6 млн грн зафіксував Азовський рибоохоронний патруль, 781 тис. грн – Черкаський рибоохоронний патруль та 572 тис. грн – Одеський рибоохоронний патруль", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що найбільшу кількість порушень зафіксовано в Черкаській, Полтавській, Одеській, Дніпропетровській, Запорізькій та Київській областях, а також Азовським басейновим управлінням.

Усього рибоохоронними патрулями та органами рибоохорони було здійснено 2 938 рибоохоронних рейдів. В результаті проведених заходів виявлено 10 723 порушення. З викритих правопорушень 24 % є грубими (2 579).

Як зазначили у прес-службі, в рамках проведення рибоохоронних рейдів інспектори вилучили 75 тонн (75 394 кг) водних біоресурсів та 9 403 од. заборонених знарядь лову. Затримано 172 транспортних засоби. За цей період складено та направлено до судів 3 396 справ для притягнення порушників до адміністративної відповідальності. Ще 71 справу направлено судами для відкриття кримінальних проваджень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Світове виробництво вина стало рекордним за 15 років

Про це свідчать дані Міжнародної організації виноградарства і виноробства (OIV), пише finance.ua.

Як стверджують фахівці організації, виробництво вина досягло позначки в 292,3 млн гектолітрів, або 39 млрд пляшок. При цьому зростання прогнозувалося не більше 12%, навіть з урахуванням поганого врожаю винограду в 2017 році.

Італія зберегла статус найбільшого виробника вина в світі завдяки збільшенню виробництва на 28,9%, до 54,8 млн гектолітрів. В інших європейських країнах приріст виявився ще істотнішим – у Франції темпи зростання досягли 34,8%, в Іспанії – 36,7%.

Найбільшим експортером в натуральному вираженні стала Іспанія (20,9 млн гектолітрів), а у вартісному – Франція (9,3 млрд євро).

США виявилися головними споживачами вина – обсяг випитого вина в країні склав 33 млн гектолітрів. Франція посіла друге місце з показником в 26,8 млн гектолітрів.

Однак за показником споживання на душу населення американці посіли лише 20-е місце (12,4 літра на людину на рік), а на чолі списку опинилися португальці (62,1 літра).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Київщині застрелили голову фермерського господарства

Про це повідомляє УНН з посиланням на відділ комунікації поліції в Київській області.

На місці події працювали керівництво Головного управління поліції Київщини, працівники прокуратури області, слідчо-оперативна група Фастівського відділу поліції, криміналістична лабораторія, кінологи. Під час огляду місця злочину поліцейські виявили та вилучили речові докази.

Тіло чоловіка, на якому фахівці виявили декілька отворів від куль, направлено на проведення судово-медичної експертизи для встановлення причин смерті.

За фактом умисного вбивства відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України. Тривають оперативно-розшукові заходи щодо встановлення осіб, причетних до даного злочину, розглядаються різні версії вбивства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Імпорт свинини перевищує експорт у 19 разів

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

Так, головним постачальником свинини в Україну була Польща. З Польщі Україна імпортувала свинини на 7,5 млн дол.

Друге місце у списку належить Німеччині. У січні-березні Україна завезла з Німеччини свинини на 2,7 млн дол.

На третьому місці - Данія. За три місяці цього року Україна імпортувала з Данії свинини на 1 млн дол.

Водночас, у січні-березні Україна поставила на експорт всього 316 тонн свинини загальною вартістю 702 тис. дол.

Таким чином, імпорт свинини перевищує експорт у 19 разів (у грошовому вираженні).

За словами парламентарія Сергія Тригубенка, так багато свинини, як зараз, ми не імпортували останні 4 роки. Більш того, така ситуація призвела до відчутного подорожчання сала і свинини на внутрішньому ринку.

І оскільки з АЧС наші контролери впоратися досі не можуть, то, за прогнозами фахівців, українцям варто готуватися до подальшого зростання цін на продукцію свинарства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Молоді фермери можуть отримати до 40 тис. грн

Так, голова фермерського господарства віком до 35 років 1 раз на рік може отримати бюджетну субсидію до 40 тис. грн на розвиток свого господарства.

Про це зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета в інтерв'ю одному з українських радіо та додав, що детально з програмами підтримки АПК на 2019 рік можна ознайомитись на спеціальному сайті, який присвячено виключно дотаціям – https://dotacii2019.minagro.gov.ua/ua.

«Важливою метою для Уряду і Мінагрополітики є забезпечення сталості державної підтримки. Але, разом з тим, ми реагуємо на виклики галузі і доповнюємо програми новими актуальними напрямами. Зокрема, йдеться про підтримку молодих фермерів, новостворених фермерських господарств, галузі бджільництва, відшкодування вартості обладнання для шокової заморозки ягід та інше», - зауважив Віктор Шеремета.

За словами заступника Міністра, Уряд надає бюджетну субсидію новоствореним фермерським господарствам у розмірі 3 тис. грн на 1 гектар (до 60 тис. грн) на одне фермерське господарство. Дотація надається у перші три роки після його створення для провадження сільськогосподарської діяльності. Отримані кошти господарство може витратити, наприклад, на паливо для проведення комплексу весняно-польових робіт.

Також Віктор Шеремета відмітив, що бджільництво є дуже перспективним напрямом сільськогосподарської галузі, тому цей напрям було додано до програми здешевлення кредитів для тваринників. Так, держава компенсує відсотки за банківськими кредитами, залученими для витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності в галузях вівчарства, козівництва, бджільництва, звірівництва, кролівництва, шовківництва та аквакультури (рибництва) у розмірі 1,5 облікової ставки НБУ.

Крім того, у Мінагрополітики працюють над доповненням програми з підтримки розвитку фермерських господарств і кооперативів. Планується відшкодовувати кооперативам частину вартості обладнання іноземного виробництва для шокової заморозки ягід та виробництва продукції бджільництва.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому зернотрейдери йдуть із залізниці

При цьому експорт зерна з країни склав приблизно 52 млн тонн, 95–97% якого відвантажується через морські торговельні порти. Більша його частина (32,6 млн тонн, або 63% експортних зернових вантажів) транспортувалася з лінійних елеваторів у порти залізничним транспортом. Хоча залізниця багато років поспіль є ключовим перевізником зерна всередині країни, але хронічні проблеми з логістикою призвели до того, що аграрії починають шукати альтернативні способи транспортування. Валерій Ткачов, заступник гендиректора з логістики ТОВ «ТД Дельта Вілмар», розповідає Mind, у чому полягають основні проблеми у взаємодії аграріїв з «Укрзалізницею» (УЗ) і як їх можна вирішити за наявності «політичної волі» у залізниці.

У 2001 році Україна виробляла близько 40 млн тонн зерна, з яких експортувала приблизно 10 млн тонн. У 2018-му виробництво (разом з олійними) зросло більш ніж удвічі (92 млн тонн), а експорт – більш ніж уп'ятеро (до 52 млн тонн). Але логістична інфраструктура України виявилася не готова до такого зростання. Наприклад, минулого року аграрії фізично не змогли вивезти з полів біля 3 млн тонн кукурудзи. Лінійні елеватори були переповнені, УЗ не встигала відвантажувати олійні та пізні зернові культури.

«Укрзалізниця» зараз знаходиться в жалюгідному технічному і фінансовому стані.  Знос локомотивів досяг 95–97%, вагонів – 87%, прострочені ремонти 60% залізничного полотна.

Що робить керівництво УЗ, щоб змінити ситуацію? У компанії стартували реформи, які торкнулися, зокрема, й аграріїв.

По-перше, проведено тотальну маршрутизацію відправок зерна. Відправки укрупнилися, оскільки було прийнято рішення відвантажувати і відправляти зернові вантажі лише залізничними маршрутами, тобто по 54 вагони.

По-друге, закрито малодіяльні залізничні станції.

По-третє, проведено дерегуляцію вагонної складової – аграрії почали платити УЗ добову орендну плату за використання вагонів, а це підвищило загальну вартість транспортування вантажів.

Що в підсумку отримали аграрії?

Майже 80% лінійних елеваторів тепер фактично відрізані від залізничної інфраструктури або у них утруднений доступ до неї. З приблизно 800 лінійних елеваторів, обладнаних залізничною інфраструктурою, відвантажувати зерно цілими «маршрутами» на сьогодні здатні лише 80–90 елеваторів, тобто близько 10%.

Ці «маршрутні» елеватори розташовані по території України нерівномірно і не покривають усі зони виробництва зерна. Вони знаходяться на 77 залізничних станціях, при цьому 36 станцій – у складі Південно-Західної залізниці, 23 – на Південній залізниці. А на Львівській залізниці знаходяться тільки п'ять станцій, на Придніпровській – дві, на Донецькій – лише одна маршрутна станція.

Наслідки дерегуляції вагонної складової тарифу призвели до значного збільшення вартості транспортування зерна залізницею – майже вдвічі за минулий рік.

Чому зернотрейдери йдуть із залізниці

Як урятувати «Укрзалізницю» і не нашкодити зростаючому зерновому ринку?

Треба переглядати загальну систему тарифікації перевезень вантажів і підвищувати операційну ефективність. В УЗ зберігається диференціація вартості транспортування від класу вантажу (існує три тарифних класи вантажів і позакласні вантажі).

Тобто вартість транспортування залежить від того, до якого класу належить вантаж. Наприклад, позакласні вантажі та вантажі 1-го класу транспортуються значно дешевше, ніж вантажі 2-го і 3-го класу. Різниця може становити 1,5–2 рази. Іншими словами, вантажі 2-го і 3-го класу субсидують транспортування позакласних вантажів і вантажів 1-го класу.

Кому це вигідно?

Перш за все, вантажовідправникам позакласних вантажів і вантажів 1-го класу. Це компанії гірничо-металургійного комплексу (ГМК), вугільники, будівельники. Вони перевозять свої вантажі нижче собівартості транспортування, чим погіршують становище «Укрзалізниці». УЗ, у свою чергу, недоодержуючи коштів, не проводить модернізацію локомотивного і вагонного парку. Держкомпанія зараз навіть не може підтримувати в робочому стані наявну інфраструктуру. І тому намагається компенсувати цей розрив за рахунок вантажів 2-го і 3-го класу.

Зернові вантажі належать до 2-го тарифного класу. У структурі вантажоперевезень УЗ вони займають близько 10–12%. А на вугілля, руду, будматеріали в цілому припадає близько 70% всього вантажопотоку залізниці.

Аграрії ж при скромному обсязі транспортування забезпечують 40% валютних надходжень у країну. А враховуючи, що потенціал зростання виробництва аграрної продукції в Україні величезний, і вже через 2–3 роки ми вирощуватимемо понад 100 млн тонн зерна і експортуватимемо близько 70 млн тонн на рік, необхідно терміново переглядати тарифну політику «Укрзалізниці».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview