Британці побудували дрон із меду та салямі

У такому вигляді дрон доставляє гуманітарну допомогу мирним жителям Сирії. Проект реалізовано в 2017 році, і журнал New Yorker вже назвав його одним з технологічних проривів року, пише agroday.com.ua.

Винахід являє собою планер з 3-метровим розмахом крил. Вага пристрою — 67 кг. У дрона немає двигуна, а положення крил регулюється навігаційною системою.

Гіффорд назвав свою розробку Pouncer. Основний свій шлях Pouncer долає на вантажному літаку, далі 100 км пролітає самостійно, точність доставки — до 7 км. Фюзеляж планера зазвичай заповнений зерном.

Каркас Pouncer складається з медових сот і пресованих овочів. У конструкції зберігаються дерев’яні елементи, але в подальшому їх теж планують замінити їстівними — вакуумованим сушеним м’ясом або твердим продуктом з борошна. Замість шасі у дрона — салямі.

«Моїй дружині це не подобатися, але я блукаю по супермаркетам, граюся з їжею, перевіряючи її на міцність», — жартує Гіффорд.

Головна перевага Pouncer — його можна запускати з безпечних територій, навіть із сусідньої країни. Звичайними літаками доставляти їжу в зону військових дій небезпечно, до того ж у процесі розвантаження півтонни їжі люди можуть стати легкою мішенню для снайперів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Соняшник витіснить із полів пшеницю

Це говорить про те, що структура посівів в Україні змінюється, пояснює експерт, – аграрії зважають на рентабельність культури, попит і зміни клімату, пише agroday.com.ua.

Феофілов прогнозує, що тенденція продовжиться і у 2018 році. А за кілька років олійна культура за обсягами виробництва перевищить пшеницю.

Однак збільшення площ соняшнику було не надто помітним на кінцевому продукті, відзначають аграрії. Так, за словами генерального директора асоціації «Укроліяпром» Степана Капшука, площі за рік збільшилися на 2%, до 6,075 млн га, проте врожайність соняшнику в цьому сезоні впала – з 22,4 ц/га до 20 ц/га.

Змінила свою географію ще одна ключова українська культура -кукурудза. Її посіви посувають на північ, відзначають фахівці Украгроконсалту, при цьому на сході кукурудзи висаджують все менше. Однак пропорції поки все одно на користь сходу. Там розташовані більше 30 % площ, на півночі – чверть й у центральній і західній частинах – по 22%.

Овочеві площі в Україні за шість років зменшилися на 7%. Однак, за словами експерта ринку продовольства Ольги Мозгової, за цей час обсяги виробництва овочів на підприємствах зменшилися на 1% – до 17% від загальноукраїнського виробництва. 83% українських овочів вирощують приватники.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна погодила із Саудівською Аравією сертифікат на постачання перероблених харчових продуктів

Державна служба з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужба) погодила з Саудівською Аравією використання форми сертифіката здоров'я на експорт з України перероблених харчових продуктів, пише Інтерфакс-Україна

Згідно з повідомленням на сайті відомства, ця форма надасть можливість експортувати близько 80 видів перероблених харчових продуктів відповідно до класифікації Регламенту Ради країн Перської затоки Guide for control on imported foods.

У Держпродспоживслужбі вказали, що для певних видів харчових продуктів діють додаткові умови, що вимагають наявність вимог за стандартами "Халяль".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні вигідніше за все займатись агробізнесом

Так, 90% аграрних підприємств отримали прибутки у 2017 році. Про це повідомляють у Державній службі статистики України, пише landlord.ua.

В оприлюдненому звіті Держстату, друге та третє місто після сільського господарства з отримання прибутків стали компанії зі сфери охорони здоров’я – 79% і торгівлі – 76%.

Ризиковано цього року було займатись транспортним бізнесом та утримувати складські приміщення. В цих галузях 41% підприємств працювали зі збитками. За ними найбільш ненадійними виявилися підприємства у сфері громадського харчування – 39%, операцій з нерухомістю – 36% та, на жаль, промисловість – 30%.

Загалом зі збитками цього року працювала третина всіх українських підприємств. Щодо агросфери, то протягом року витрати на виробництво сільгоспродукції збільшились на 22%. Так витрати на продукцію рослинного походження зросли на 23,4%, а тваринного — на 18,6%. Ризики збільшення собівартості виробництва аграрії вклали у ціну товарів, відповідно цей тягар ліг на плечі споживача.

Причиною зростання вартості виробництва агропродукції стало збільшення ціни на паливо та добрива, які купуються за валюту, відповідно, зростання курсу призводить до здороження продукції, пояснив Landlord економіст Олександр Охрименко.

«Якщо говорити про зерно, то в нас більше 50% витрат на його виробництво — це паливо та мінеральні добрива, які завозяться в Україну. Зростають ціни на валюту – збільшується собівартість виробництва. Як наслідок, на сьогоднішній час ми стали заручниками імпортної енергії та міндобрив. З цієї причині будь-яке коливання курсу валют автоматично призводить до того що в нас дорожчає зерно. А воно, зокрема, є головним продуктом для тваринництва», — каже він.

За його прогнозом ціна вартості агровиробництва буде зростати і надалі.

«Нафта дорожчає, скоріш за все ціна на дизпаливо та міндобрива теж зросте. Тут ми можемо тільки спостерігати, а зробити поки що нічого не можемо», — додав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У грудні закупівельні ціни на молоко стабілізувалися

Фактичний показник індексу сирого молока в листопаді склав 232 пункти (попередній прогноз дорівнював 233 пункти), що на 2 процентних пункти вище жовтня і на 22 пункти вище за аналогічний показник минулого року. Прогнозний показник індексу на грудень розраховується на рівні 233 процентних пунктів, що на 1 пункт вище листопада і на 10 пунктів вище грудня минулого року, пише infagro.

У листопаді закупівельні ціни на молоко досягли свого історичного максимуму, найвища вартість молока сільгоспвиробників склала 10,50 грн/кг. Середня ціна фермерського молока зафіксувалася на рівні 9,70 грн/кг що також є хорошим значенням при виробництві молока, адже рентабельність бізнесу в такому випадку становить 50−80%.

Погані новини в тому, що з урахуванням дорогої сировини, переробники змушені були збільшувати прайси і на кінцеві продукти. Така ситуація негативно відбилася на споживчому попиті, тому вже в грудні ціни на сире молоко припинили зростання і навіть почали трохи опускатися. Проте, індекс трохи зміцнився завдяки зростанню частки переробки дорожчої сировини сільгоспвиробників, що позначиться на середній закупівельній вартості молока.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-10 експортних позицій плодоовочевого ринку України

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на дані економіста департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрія Ярмака.

«Я впевнений, що найкраще, що сталося з українським плодоовочевим бізнесом за останні 25 років, – це втрата доступу до російського ринку, адже це змусило нас врешті-решт почати підвищувати ефективність виробництва та якість продукції», - зазначив Так, за підсумками 9 місяців 2017 року зростання обсягу експорту овочів з України становило 104% порівняно з аналогічним періодом минулого року і сягнуло $43,7 млн.

Топ-10 основних видів овочів, котрі експортуються з України, у натуральному значенні виглядає таким чином: на першому місці за обсягами експорту знаходяться помідори, далі йдуть баштанні, яблука, картопля, цибуля, капуста, огірки, суниця, черешня, лохина.

Топ-10 позицій плодоовочевого експорту у грошовому вираженні виглядає наступним чином: помідори, лохина, огірки, цибуля, яблука, баштанні, картопля, суниця, черешня, капуста.

Експерти радять виробникам нарощувати поставки не лише овочів, а й продуктів їхньої переробки, тоді доходи від продажу зростуть щонайменше на третину.

У 2017-му Україні вдалося істотно розширити географію експорту плодоовочевої продукції. Ключовими ринками збуту стали Індія (35,7%), Білорусь (34,2%), Туреччина (12,3%) та Польща (8,6%). «В 2017 році українськими яблуками ласували навіть мешканці Скандинавії та Індонезії», - розповідає А. Ярмак.

Ярмак констатує також різке збільшення експорту плодоовочевої продукції до країн Південно-Східної Азії, ЄС та Великобританії, початок системних поставок продуктів харчування до Канади в рамках договору про вільну торгівлю, а також стрімкий розвиток виробництва та експорту нішевих культур, серед яких найбільш вигідними, відповідно до дослідження експерта, є томати, лохина та огірки.

Для подальшого успішнього розвитку плодоовочевого ринку українським виробникам слід дотримуватися технологій і міжнародних стандартів, шукати нові ринки збуту, вивчати потреби закордонних та українських споживачів, коригуючи під них свої плани, а також пройти всі необхідні сертифікації.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview