178171
182818

Британці припиняють виробництво цукру в Україні

Українська дочірня компанія одного з найбільших виробників цукру в світі ED&F Man має намір тимчасово відмовитися від виробництва цукру в Україні, як і від вирощування цукрових буряків. Компанія володіє Засельским цукровим заводом в Миколаївській області, повідомляє delo.ua.

"Враховуючи передбачуваний надлишок цукру в короткостроковій перспективі, ми вирішили гнучко підійти до управління активами агропромислового комплексу, завдяки чому завод тимчасово зупинить виробництво, а сільськогосподарський підрозділ переорієнтується на більш вигідні сьогодні ротаційні культури, такі як бобові" –повідомляє компанія.

Ігор Бучацький, СЕО ED&F Man Ukraine, зазначив, що "компанія не планує запускати завод ні в цьому, ні в наступному році".

У попередні роки компанія до 70% потреб цукрових буряків покривала за рахунок власних ресурсів, лише 30% закуповувала в інших агрогосподарств.

У наступні кілька років від вирощування цукрових буряків компанія відмовиться. Не буде виробляти буряк і для інших виробників.

"Сфокусуємося на зернових і олійних, будемо розширювати площі під бобовими — нутом і сочевицею", — говорить Ігор Бучацький.

Нагадаємо, в 2012 році дочірнє підприємство ED&F Man "Юкрейніан Шугар Компані" спільно з аграрно-торговою фірмою "Агро-Справа" зайнялися вирощуванням цукрових буряків для виробництва бурякового цукру.

В середині 2017 року компанія ED&F Man Ukraine заявила, що має намір збільшити земельний банк з 13 до 30 тис. га.

Крім того, окрему увагу планувалося приділити зрошенню. У квітні 2017 року ED&F Man запустила першу чергу зрошувального комплексу в Херсонській області вартістю $5 млн на 1 тис. га. Планувалося, що до 2020 року буде відновлено зрошувальний комплекс на загальній площі 20 тис. га в Херсонській і Миколаївській областях. Заявлений обсяг інвестицій — понад $60 млн.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Виробники молока проти цьогорічних порядків держпідтримки тваринництва

Такі результати показало голосування, проведене серед учасників ХІ Молочного конгресу, до якого долучились 1200 представників галузі, серед яких 760 виробників з 280 провідних молочних ферм України, передає прес-служба ВАР.

«Сьогодні у цій залі знаходиться більше половини представників вітчизняного молочного ринку з усіх куточків нашої держави. Тому вибірка репрезентативна. А результати проведеного голосування дають розуміння того, як аграрії оцінюють результати роботи Міністерства аграрної політики та затверджені урядом порядки розподілу дотацій», - повідомив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун.
Так, за результатами голосування, 93,2% виробників молока висловились проти затверджених Кабміном порядків розподілу держпідтримки АПК на 2018 рік. Натомість, на думку 74,03% молочарів, ідеальною програмою державної допомоги могла б стати виплата дотації на 1 грн реалізованої дотаційної продукції. Близько 14,3% виробників надають перевагу виплаті дотації на 1 га, зайнятий під вирощування дотаційних культур.

Тим часом, 97,44% виробників зазначили, що надають перевагу автоматичній виплаті дотацій, об’єм яких пропорційний виручці – так званій «квазіакумуляції ПДВ», але з рядом допрацювань, які були запропоновані Всеукраїнською Аграрною Радою в середині минулого року. Лише 2,6% учасників конгресу висловились на підтримку інших видів державної підтримки, розподіл яких здійснюється через регіональні комісії.

80% виробників молока переконані, що при розподілі державних дотацій через регіональні комісії аграріям доведеться зіштовхнутися з корупцією у вигляді вимагання «відкатів». Близько половини сільгоспвиробників стикались з подібними випадками у попередні роки. За даними 50% опитаних, розмір «відкатів» за такої практики становив 20-30%. Трохи менше половини виробників (46,4%) свідчать про «відкати» у розмірі 10%. А 3,6% представникам галузі довелось зіштовхнутись з вимогою сплатити регіональним комісіям хабарі у розмірі 30-40%.

Крім того, близько половини учасників конгресу вкотре відмітили, що цьогорічні програми державної підтримки тваринництва неефективні.

За даними заступника голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайла Соколова, у поточному році уряд направив на підтримку аграрної галузі 6,3 млрд грн проти 5,5 млрд грн в 2017 році. Зокрема, Кабінет міністрів спрямував на державну підтримку галузі тваринництва 4 млрд грн. Однак, на переконання експерта, незважаючи на те, що загальна сума державної допомоги у 2018 році зросла порівняно з попереднім, сільгоспвиробники фактично не побачать цих дотацій, оскільки затверджений механізм держпідтримки вкотре сприятиме збагаченню окремих олігархічних компаній.

Як зазначив народний депутат України від фракції «Воля народу» Сергій Лабазюк, для напрацювання дійсно ефективного розподілу бюджетних коштів необхідно виключити фактор «чиновника» з цього процесу, оскільки участь державних службовців створює додаткові корупційні ризики.

Народний депутат від ВО «Батьківщина» Вадим Івченко закликав уряд до комунікації з учасниками аграрного ринку, оскільки тільки разом ми зможемо розробити дійсно ефективний механізм державної підтримки, який сприятиме розвитку галузі.

Крім того, до дискусії долучились народні депутати Дмитро Лінько («Радикальна партія» та Оксана Продан («БПП»). У своїх виступах вони зазначили важливість ефективної підтримки та стимулювання розвитку молочної галузі з боку держави.

У свою чергу, заступник міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева, яка також взяла участь у обговоренні круглого столу, представила урядове бачення державної підтримки галузі тваринництва на 2018 рік.

Дане обговорення було проведене в ході Національного круглого столу на тему «Державна підтримка галузі тваринництва», що відбувся в рамках ХІ Молочного конгресу. Вже одинадцять років поспіль Молочний конгрес є головною подією молочного сектору України, який щорічно збирає керівників молочних підприємств, народних депутатів та провідних експертів галузі.



Світовий рейтинг якості продуктів: Україна посіла 8-ме місце з кінця

Про це повідомляє УНН з посиланням на "М Сonsulting Group".

Рейтинг країн, ранжируваних згідно зі ставленням споживачів до якості вироблених товарів, сформований на основі опитування 43 тис. жителів з 52 держав світу.

Основне питання, яке хотіли з’ясувати автори дослідження, звучало наступним чином: товари якої країни походження вважаються в світі найбільш якісними?

В результаті перше місце в рейтингу посіла Німеччина (100 балів), друге — Швейцарія (98 балів), а третє — Європейський союз (92 бали).

Таким чином, жителі країн, що брали участь в опитуванні, вважають найбільш якісними товари, вироблені в Німеччині. У першій десятці рейтингу більшість позицій посідають європейські країни, за винятком США, Канади та Японії.

Україна в цьому рейтингу посіла 45-е місце з 35 балами зі 100 можливих. Трохи вище розташувалася Індонезія (36 балів), а нижче у списку — В’єтнам (34 бали).

Для порівняння, найближчі сусіди України виявилися на більш високих позиціях рейтингу. Так, Польща набрала 51 бал, Росія — 46 балів, Угорщина — 45 балів.

Нагадаємо, за оцінками експертів, за останні кілька років в Україні значно впала якість вироблених товарів, зокрема і продуктів.

Таку негативну тенденцію пояснюють зубожінням населення, відсутністю контролю, і, як наслідок, постійними спробами з боку виробників здешевити кінцевий продукт.

За словами депутата Сергія Тригубенка, найвища ступінь фальсифікації продукції — в молочній галузі. Для цього використовують пальмову олію, обсяги імпорту якої в Україні досягли рекордних за останні сім сезонів показників.
 

Ваш вибір 'Подобається'.


Тепер цукор будуть виробляти з генетично модифікованої тростини

Розроблений технологічним центром муніципалітету Канавиейра (СТС) сорт тростини з генами, стійкими до тростинного шкідника, зацікавив близько сотні місцевих заводів, пише atmagro.ru.

На даний момент закладена перша плантація ГМ-рослини площею 400 гектарів.

Експерти розглядають розробку стійких сортів тростини як ключ до підвищення врожайності сільгоспкультур, збільшення прибутку та зменшення витрат виробництва у промисловості, яка бореться з низькими світовими цінами на цукор.

У 2017 році в Бразилії було дозволено комерційне використання ГМ цукрової тростини. Колишній виконавчий директор Monsanto повідомив, що мета компанії – в найближчі три роки наростити площі під стійким до шкідника очеретом до 1,5 млн. га.

- Ми маємо намір створити портфель різновидів з цією характеристикою опору. Наша ідея – домогтися схвалення одного або двох нових сортів в цьому році, - повідомив він, зазначивши, що у Технологічного Центру Канавиейра (СТС) є нові ГМ продукти.

Технологічний центр Канавиейра (СТС) – найбільший у світі центр дослідження цукрової тростини, заснований в 1969 році. Серед інших різновидів, які розробляє компанія, – генетично модифікований очерет, стійкий до іншого шкідника – Bicudo, який впливає на плантації і стійкий до глифосату бур'янів.

 



У Китаї тестують систему відстеження яловичини на блокчейні

Особливо мова йде про яловичину, яка надходить в Китай в рамках транскордонних поставок.

Сьогодні відомо, що JD.com домовилися про партнерство з австралійським імпортером м'яса InterAgri, який працює в Австралії. Імпортуватися буде яловичина Angus. При цьому, контроль поставок буде здійснюватися за допомогою блокчейн-платформи.

Як повідомили в компанії, блокчейн буде використовуватися для зберігання відомостей про м'ясо, в тому числі про його походження, умови утримання корів, пункти переробки продуктів, доставку. У JD.com заявили, що система почне працювати навесні, проте достовірно невідомо, на яку дату призначено запуск.

У керівництві компанії заявили, що JD.com має намір і далі впроваджувати системи відстеження товарів на блокчейні. Команда проекту вважає, що китайці повинні не просто отримувати продукцію високої якості, але і знати всю необхідну інформацію про товари. Тільки таким чином можна отримати справжню довіру клієнта і просунути продукти на ринку.

Джерело: info.shuvar.com

Ваш вибір 'Цікаво'.


Основні імпортери українських зернових

Це утричі перевищує показники 2010 року і на 4% більше, ніж 2016 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Також був досягнутий рекордний обсяг закордонних поставок кукурудзи – 19,4 млн т. Це на 12,2% більше проти показників 2016 року і у 4,8 разу перевищує результати 2010 року, зауважив експерт.

Обсяги експорту пшениці, хоча й перевищили показники 2010 року у 3,6 разу, лишилися майже на рівні 2016 року і становили торік 17,3 млн т.

Порівняно з 2016 роком помітно– в 1,6 разу – збільшився експорт сорго зернового. Обсяги його зарубіжних поставок склали торік 148,3 тис. т. Це майже у 4 разу перевищує показники 2010 року.

Поставки ячменю за кордон лишилися майже на рівні попереднього року – 4,9 млн т.

Обсяг експорту жита збільшився порівняно з 2016 роком більш ніж у 4 рази і становив минулого року 25 тис. т.

Експорт рису збільшився 2017 року на 3% – до 1,2 тис. т.

Проте рекордні обсяги експорту зернових культур у 2017 році внаслідок невисоких світових цін на сировину не принесли рекордної валютної виручки. Вона збільшилася проти результатів 2016 року лише на 7% і становила торік 6,5 млрд дол. США, зауважив науковець.

Найбільшими покупцями українського зерна у 2017 році, як і раніше, були країни Азії, Африки, та Європи.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових з 2011 року традиційно утримує Єгипет. Минулого року він закупив українського збіжжя на 10,5% більше, ніж 2016 року – на 833,8 млн дол. США. Його частка у загальному експорті цього виду сільськогосподарської продукції склала 12,8%.

Іспанія, збільшивши обсяги закупівель зерна майже на 10% порівняно з 2016 роком – до 475,6 млн дол. США (7,3%), виборола друге місце у топ-10.

Їй поступився Китай – 447,3 млн дол. США (6,9%).

Далі йдуть Нідерланди, які 2016 року посідали лише 13 місце у рейтингу імпортерів вітчизняних зернових. Торік вони закупили цього виду агропродукції на 446,5 млн дол. США (6,9%), перевищивши показники 2016 року у 2,2 разу.

Італія минулого року в 1,3 разу збільшила обсяги імпорту зерна у вартісному обсязі – до 340 млн дол. США (5,1%).

Експорт зернових до Індонезії залишився майже на рівні 2016 року і становив торік 329 млн дол. США (5,1%).

Бангладеш імпортував зерна на 317 млн дол. США (4,9%) – на 10% більше, ніж 2016 року.

Експорт українського збіжжя до Саудівської Аравії склав торік 295 млн дол. США (4,5%).

Ізраїль закупив цього виду сільгосппродукції в 1,6 разу більше, ніж 2016 року – на 281 млн дол. США (4,3%). Внаслідок цього він перемістився з 15 місця до топ-10.

Обсяги поставок до Індії склали 266 млн дол. США (4,1%).

Впритул до топ-10 наблизився Туніс, який торік збільшив обсяги імпорту українського зерна в 1,4 разу – до 260 млн дол. США (4%).

Справжньою «родзинкою» 2017 року стала Туреччина, яка у попередні роки майже не закуповувала зернові в Україні. Минулого року вартісний обсяг експорту вітчизняного збіжжя в цю країну склав 237 млн дол. США – 3,6% у загальному експорті цієї продукції.

Загалом на зазначені 12 країн припадає близько 70% у вартісному обсязі експорту українських зернових культур.

Після досягнення в черговий раз максимального експорту зернових за підсумками 2016/17 маркетингового року – 43,9 млн т – за результатами першої половини нинішнього маркетингового року поки що фіксується відставання, підсумував Микола Пугачов.